Диплом Дослідження креативності

3. Обробка відповідей. Кожну релевантну ідею (тобто малюнок, що включає в себе вихідний елемент) варто віднести до однієї з категорій відповідей. Списки категорій наведені на с. 30 - 37 теперішнього керівництва. Використовуючи ці списки, визначите номера категорій відповідей і бали за їхню ОРИГІНАЛЬНІСТЬ. Запишіть їх у відповідних графах.

Потім визначаються бали за РОЗРОБЛЕНІСТЬ кожної відповіді, які заносяться в графу, відведену  для цих показників виконання завдання. Показники категорій оригінальності й розробленості відповідей записуються в бланку, на рядку, що відповідає номеру малюнка. Там же записуються пропуски (відсутність) відповідей.

4. Показник ШВИДКОСТІ для тесту може бути отриманий прямо з номера останньої відповіді, якщо не було пропусків або нерелевантних відповідей. У противному випадку варто порахувати загальна кількість врахованих відповідей і записати це число у відповідній графі. Щоб визначити показник ГНУЧКОСТІ, закресліть повторювані номери категорій відповідей і порахуйте що залишилися. Сумарний бал за ОРИГІНАЛЬНІСТЬ визначається додаванням усіх без винятку балів у цьому стовпчику. Аналогічним образом визначається сумарний показник РОЗРОБЛЕНОСТІ відповідей.

ПЕРЕВІРКА НАДІЙНОСТІ ВИМІРІВ

Час від часу рекомендується зіставляти дані власної обробки  тестів з даними обробки тих же тестів більше досвідченим експериментатором. Всі невідповідності повинні  бути виявлені й обговорені. Рекомендується розрахувати коефіцієнти кореляції між показниками, отриманими двома дослідниками при обробці 20 - 40 протоколів. Іншим способом перевірки надійності може служити повторна обробка експериментальних матеріалів тим самим дослідником через одну або кілька тижнів. При використанні бланків для обробки ці види контролю займуть не багато часу.

 

ПОКАЖЧИК ОЦІНКИ ТЕСТУ.

Швидкість. Цей показник визначається підрахунком числа завершених фігур. Максимальний бал дорівнює 10.

Гнучкість. Цей показник визначається числом різних категорій відповідей. Для визначення категорії можуть використовуватися як самі малюнки, так і їхньої назви (що іноді не збігається). Нижче наведений список № 2, що включає 99% відповідей. Для тих відповідей, які не можуть бути включені в жодну з категорій цього списку, варто застосовувати нові категорії з позначенням їх "XI". "Х2" і т.д. Однак це буде потрібно дуже рідко.

Категорії відповідей, оцінюваних 0 або 1 балом за оригінальність, значно зручніше визначати за списком № 1 окремо для кожної стимульной фігури.

Оригінальність. Максимальна оцінка дорівнює 2 балам для неочевидних відповідей із частотою менш 2%, мінімальна - 0 балів для відповідей із частотою 5% і більше, а 1 бал зараховується за відповіді, що зустрічаються в 2-4,9% випадків. Дані про опеньок категорії і оригінальності відповіді наведені в списку № 1 для кожної фігури окремо. Тому інтерпретацію результатів доцільно починати, використовуючи цей список.

Преміальні бали за оригиналыюсть відповіді. Завжди встає питання про опеньок оригінальності відповідей, у яких випробуваний поєднує кілька вихідних фігур у єдиний малюнок. П. Торренс уважає це проявом високого рівня творчих здатностей, оскільки такі відповіді досить рідкі. Вони вказують на нестандартність мислення й відхилення від загальноприйнятого. Інструкція до тесту й роздільність вихідних фігур жодним чином не вказують на можливість такого рішення, але разом з тим і не забороняють його. П. Торренс вважає за необхідне присуджувати додаткові бали по оригінальності за об'єднання в блоки вихідних фігур:

за об'єднання двох малюнків ......................................... 2 бали,

за об'єднання трьох-п'яти  малюнків .............................. 5 балів,

за об'єднання шести-десяти малюнків .......................... 10 балів.

Ці преміальні бали додаються до загальної суми балів за оригінальність але все завдання.

Розробленість. При оцінці старанності розробки відповідей бали даються за кожну значиму деталь (ідею), що доповнює вихідну стимульную фігуру, як у границях її контуру. так і за її межами. При этом. однак, основна, найпростіша відповідь повинен бути значимим, інакше його розробленість не оцінюється.

Один бал дасться за:

• Кожну істотну деталь загальної відповіді. При цьому  кожний клас деталей оцінюється один раз і при повторенні не враховується. Кожна додаткова деталь відзначається крапкою або хрестиком один раз.

• .Колір. якщо він доповнює основну ідею відповіді.

• Спеціальне штрихування (але не за кожну лінію, а за загальну ідею) - тіні, обсяг, колір.

• Прикраса, якщо воно має сенс саме по собі.

• Кожну варіацію оформлення (крім чисто кількісних повторень), значиму але відношенню до основної відповіді. Наприклад, однакові предмети різного розміру можуть передавати ідею простору.

• Поворот малюнка  на 90' і більше, незвичайність ракурсу (вид зсередини. наприклад), вихід за рамки завдання більшої частини малюнка.

• Кожну подробицю  в назві понад необхідний мінімум.

 

 

2.3 Аналіз та інтерпретація отриманих результатів

 

Для проведення емпіричного дослідження було запрошено учнів 4 – Б класу та 4 – В класу школи №33 м. Чернігова.

Оцінюючи співвідносність  тестів через коефіцієнт кореляції, ми виявили, що кореляція методів  Торренса і Тунік склала 0,51, тоді як кореляції методу Торренса з експертними оцінками і методу Тунік з експертними оцінками склали відповідно 0,47 і 0,10. Це свідчить про те, що оцінка рівня креативності більш адекватна за сукупністю методів Торренса і Тунік, так як вони тісно взаємопов'язані між собою, про що говорить коефіцієнт кореляції.

Показники, що характеризують творче мислення і на які ми спиралися  у своєму дослідженні наступні: швидкість, гнучкість і оригінальність думки. Швидкість включає в себе два  компоненти: легкість мислення, тобто  швидкість перемикання текстових  завдань і точність виконання завдання. Гнучкість розумового процесу - це переключення з однієї ідеї на іншу. Здатність знайти кілька різних шляхів вирішення однієї і тієї ж задачі. Оригінальність - мінімальна частота даної відповіді до однорідної групи.

Аналізуючи результати тестування з методики Торренса можна помітити, що результати розподілилися наступним чином (див. рис.1).

У середньому ж за методикою  Торренса учні набрали 153,91 ± 10,98 балів, що свідчить про середній рівень креативності у класі. Виняток становлять четверо учнів згаданих вище, рівень креативності яких вище середнього.

 Далі нами проводився  аналіз тестування за методикою Є. Тунік (див. рис.2). Відсоток дітей, які набрали кількість балів вище середнього, становить більше 50% .. Середній бал за даною методикою рівний 235,24 ± 12,65.

 

 Рис. 1. Розподіл результатів тестування за методикою Є.П. Торренса [18]

 

Рис. 2. Розподіл результатів тестування за методикою Є.П. Торренса [19]

 Далі нами був  проведений аналіз співвідношення  експертних оцінок з результатами тестування за методиками Торренса і Тунік. У результаті аналізу можна сказати, що діапазон оцінок учнів з високим рівнем креативності варіює від 3 до 5. Також можна відзначити, що одні й ті ж учні набрали високу кількість балів по обидва методиками (Торренса і Тунік), що підтверджує високий зв'язок між цими методиками, зазначену і коефіцієнтом кореляції.

 Можна відзначити, що більшість дітей з утрудненням  відповідають на питання пов'язані  з моделюванням ситуації. Те ж  саме можна сказати про завдання на удосконалення. З цими завданнями добре впоралися діти з високим рівнем креативності. Аналізуючи структуру факторів креативності (див. додаток Г) можна відзначити (див. таблицю 2, рис.3), що серед факторів креативності, досліджуваних за методикою Торренса переважає фактор гнучкості (51%). Наступним йде фактор швидкості (24%), точності (15%) і оригінальності (10%).

Рис.3. Розподіл факторів креативності за методикою

Торренса серед учнів 4-х класів

 

 Таблиця 2

Розподіл факторів креативності при дослідженні креативності учнів за методикою Торренса

П.І.Б.	швидкість	оригінальність	гнучкість	точність
1	2	3	4	5
Данила Б.	40	145	21	35
Ігор Д.	18	41	10	19
Олег З.	14	27	6	17
Діма І.	19	41	9	14
Настя Н.	27	69	17	24
Марія П.	31	106	19	29
Софія П.	29	92	18	27
Слава Р.	32	84	13	31
Петро Р.	28	55	14	19
Андрій С.	35	86	12	16
Кирило С.	36	97	13	19
Юхим С.	19	64	8	15
Діма С.	38	69	14	18
Костя С.	22	44	13	14
Юнія Ч.	16	39	10	33
Михайло В.	68	252	28	25
Аліса А.	26	82	16	33
Антон А.	12	29	12	11
Микита Д.	32	73	18	22
Алішер Ж.	44	78	37	24
Ігор В.	29	67	15	34
Роман І.	21	56	16	24
Даша К.	66	115	31	36
Аркадій Л.	30	75	13	28
Єва Н.	37	87	14	38
Олексій Н.	27	76	15	24
Настя П.	31	110	17	19
Андрій Р.	41	102	13	26
Євгенія С.	26	60	19	21
Павло С.	36	116	11	30
Юрій С.	66	138	29	15
Ганна Ф.	20	58	15	20
Разом	1016	2633	516	760

 

 У таблиці 3 представлено  аналіз розподілу факторів креативності  за методикою Є. Тунік.

 

 Таблиця 3

Розподілу факторів креативності за методикою Є. Тунік 

П.І.Б.	швидкість	оригінальність	гнучкість	точність
1	2	3	4	5
Данила Б.	96,91	213,00	42,00	351,91
Ігор Д.	56,21	78,00	33,00	167,21
Олег З.	50,01	91,00	21,00	162,01
Діма І.	38,76	43,00	24,00	105,76
Настя Н.	93,70	182,00	57,00	332,70
Марія П.	75,30	139,00	42,00	256,30
Софія П.	82,51	113,00	36,00	231,51
Слава Р.	88,03	132,00	24,00	244,03
Петро Р.	54,72	71,00	30,00	155,72
Андрій С.	58,95	99,00	42,00	199,95
Кирило С.	72,20	151,00	24,00	247,20
Юхим С.	64,25	67,00	36,00	167,25
Діма С.	52,56	76,00	39,00	167,56
Костя С.	52,45	61,00	27,00	140,45
Юнія Ч.	40,30	63,00	30,00	133,30
Михайло В.	89,60	252,00	54,00	395,60
Аліса А.	51,28	99,00	30,00	180,28
Антон А.	59,68	109,00	45,00	213,68
Микита Д.	75,69	119,00	42,00	236,69
Алішер Ж.	89,24	203,00	69,00	361,24
Ігор В.	62,90	94,00	51,00	207,90
Роман І.	72,83	134,00	42,00	248,83
Даша К.	100,17	164,00	60,00	324,17
Аркадій Л.	72,50	117,00	54,00	243,50
Єва Н.	68,62	179,00	48,00	295,62
Олексій Н.	66,02	102,00	45,00	213,02
Настя П.	69,88	182,00	63,00	314,88
Андрій Р.	85,60	159,00	42,00	286,60
Євгенія С.	73,01	58,00	48,00	179,01
Павло С.	82,58	146,00	48,00	276,58
Юрій С.	74,70	117,00	54,00	245,70
Ганна Ф.	78,64	109,00	54,00	241,64
Разом	2249,8	3922	1356	7527,8

 

 

Рис. 4. Розподіл фактів креативності за методикою Тунік серед учнів 4-х класів

 Як можна бачити  з таблиці 4 і малюнка 5 розподіл  факторів креативності серед учнів за методикою Тунік є прямо протилежним. Тут головним є фактор точності (50%), далі йде фактор оригінальності (26%), швидкості (15%) та гнучкості (9%).

 

 Спочатку ми вважали,  що такі показники, як швидкість,  гнучкість і розробленість, перебувають у прямій залежності один від одного, тобто прямо пропорційні. Однак провівши кореляційний аналіз даних, ми виявили, що існує прямий зв'язок між побіжністю, гнучкістю і розробленістю (таблиця 5).

 

 Таблиця 5

 Залежність між  факторами креативності 

Фактори	швидкість	оригінальність	гнучкість	точність
швидкість	1
оригінальність	0,83	1
гнучкість	0,76	0,57	1
точність	0,28	0,31	0,24	1

 

 Таким чином, діти вирішують завдання швидко, при цьому запропоновані ними ідеї оригінальні. Але це не означає, що завдання буде виконане правильно. Тобто вони, вирішуючи завдання, особливу увагу не приділяють якості виконуваної роботи.

 Аналізуючи фактори  за допомогою описової статистики  ми з'ясували наступне:

1) дисперсія факторів  оригінальності і точності склала при методі Торренса 2521 і 5351 відповідно, що свідчить про великий розкид значень;

2) при методі Тунік  найбільший розкид також наголошується  у факторів оригінальності і  точності з тими ж значеннями  дисперсії; 

 Для виявлення зв'язку  між факторами креативності нами також використовувався критерій Манна-Уїтні.

 Було виявлено, що  згідно з U-критерієм Манна-Уїтні  дівчинки мають більш високим  рівнем швидкості і гнучкості  (p <0,05) при тенденції до меншим  значенням оригінальності (p <0,01). Тоді як у хлопчиків показники протилежні. Це узгоджується з оцінками вчителів, які відзначають, що дівчатка більш посидючі, але вирішують завдання з відомим методам, тоді як хлопчики намагаються вирішити завдання швидше і часто використовують нетрадиційні методи рішення.