Исследование социально-психологического климата в педагогическом коллективе

Схема Т. Лірі заснована  на припущенні, що чим ближче виявляються  результати випробовуваного до центру кола, тим сильніше взаємозв’язок цих двох змінних. Сума балів кожної орієнтації переводиться в індекс, де домінують вертикальна (домінування-підпорядкування) і горизонтальна (дружелюбність-ворожість) осі. Відстань отриманих показників від центру кола вказує на адаптивність або екстремальність інтерперсональної поведінки.

Опитувальник містить 128 оціночних думок, з яких в кожному з 8 типів стосунків утворюються 16 пунктів, впорядкованих по висхідній інтенсивності. Методика побудована так, що думки, спрямовані на з’ясування якого-небудь типа стосунків, розташовані не підряд, а особливим чином: вони групуються по 4 і повторюються через рівну кількість визначень. При обробці підраховується кількість стосунків кожного типа.

Максимальна оцінка рівня 16 балів, але вона розділена на чотири міри вираженості відношення, що приведена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Міра  вираженості ставлення до людей

0-4 балла – низька	адаптивна поведінка
5-8 баллов – помірна
9-12 баллов – висока	екстремальна  до патології поведінка
13-16 баллов – екстремальна

 

 

В результаті робиться підрахунок балів по кожній октанті  за допомогою спеціального ключа  до опитувальника. Отримані бали переносяться на дискограму, при цьому відстань від центру кола відповідає числу балів по даній октанті (від 0 до 16). Кінці векторів з’єднуються і утворюють особистісний профіль.

Рис. 3.1. Показники  по основних чинниках ставлення до людей

По спеціальних  формулах визначаються показники по основних чинниках: домінування і дружелюбність:

- домінування = (I – V) + 0,7 х (VIII + II – IV – VI);

- дружелюбність = (VII – III) + 0,7 х (VIII – II – IV + VI).

Автор виділяє  наступні типи ставлення до оточуючих:

I. Авторитарний:

13-16 – диктаторський,  владний, деспотичний характер, тип  сильної особистості, яка лідирує  у всіх видах групової діяльності. Всіх наставляє, повчає, у всьому  прагне покладатися на свою  думку, не уміє приймати ради  інших. Ті, що оточують, відзначають цю владність, але визнають її;

9-12 – домінантний,  енергійний, компетентний, авторитетний  лідер, успішний в справах,  любить давати поради, вимагає до себе пошани;

0-8 – упевнена  в собі людина, але не обов’язково лідер, наполеглива.

II. Егоїстичний:

13-16 – прагне  бути над усіма, але одночасно в стороні від всіх, самозакоханий, обачливий, незалежний. Труднощі перекладає на оточуючих, сам відноситься до них декілька відчужено, хвалькуватий, самовдоволений, зарозумілий;

0-12 – егоїстичні риси, орієнтація на себе, схильність до суперництва.

III. Агресивний:

13-16 – жорсткий  і ворожий по відношенню до  тих, хто оточує, різкий, жорсткий, агресивність може доходити до асоціальної поведінки;

9-12 – вимогливий, прямолінійний, відвертий, строгий і різкий в оцінці інших, непримиренний, схильний у всьому звинувачувати тих, хто оточує, глузливий, іронічний, дратівливий;

0-8 – упертий,  наполегливий, наполегливий і енергійний.

IV. Підозрілий:

13-16 – відчужений по відношенню до ворожого і злісного світу, підозрілий, образливий, схильний до сумніву у всьому, злопам’ятний, постійно на всіх скаржиться, всім незадоволений (шизоїдний тип характеру);

9-12 – критичний,  нетовариський, зазнає труднощі  в інтерперсональних контактах  із-за невпевненості в собі, підозрілості і боязні поганого ставлення, замкнутий, скептичний, розчарований в людях, скритний, свій негативізм проявляє у вербальній агресії;

0-8 – критичний по відношенню до всіх соціальних явищ і навколишніх людей.

V. Підпорядковуваний:

13-16 – покірний, схильний до самоприниження, слабовільний, схильний поступатися всім і у всьому, завжди ставить себе на останнє місце і засуджує себе, приписує собі провину, пасивний, прагне знайти опору в кому-небудь сильнішому;

9-12 – сором’язливий, покірливий, легко бентежиться, схильний підкорятися сильнішому без врахування ситуації;

0-8 – скромний, боязкий, поступливий, емоційно  стриманий, здатний підкорятися,  не має власної думки, слухняно  і чесно виконує свої обов’язки.

VI. Залежний:

13-16 – різко невпевнений в собі, має нав’язливі страхи, побоювання, турбується по будь-якому приводу, тому залежний від інших, від чужої думки;

9-12 – слухняний, боязливий, безпорадний, не уміє проявляти опір, щиро вважає, що інші завжди мають рацію;

0-8 – конформний, м’який, чекає допомоги і рад, довірливий, схильний до захоплення тих, хто оточує, ввічливий.

VII. Доброзичливий:

9-16 – доброзичливий  і люб’язний зі всіма, орієнтований на прийняття і соціальне схвалення, прагне задовольнити вимоги всіх, “бути хорошим” для всіх без врахування ситуації, прагне до цілей мікрогруп, має розвинені механізми витіснення і придушення, емоційно лабільний (істероїдний тип характеру);

0-8 – схильний  до співпраці, кооперації, гнучкий  і компромісний при вирішенні  проблем і в конфліктних ситуаціях, прагне бути у згоді з думкою тих, що оточують, свідомо конформний, слідує умовностям, правилам і принципам “хорошого тону” в стосунках з людьми, ініціативний ентузіаст в досягненні цілей групи, прагне допомагати, відчувати себе в центрі уваги, заслужити на визнання і любов, товариський, проявляє теплоту і дружелюбність в стосунках.

VIII. Альтруїстичний:

9-16 – гіпервідповідальний,  завжди приносить в жертву  свої інтереси, прагне допомогти і співчувати всім, нав’язливий в своїй допомозі і дуже активний по відношенню до тих, хто оточує, переймає на себе відповідальність за інших (може бути лише зовнішня “маска”, що приховує особистість протилежного типу);

0-8 – відповідальний по відношенню до людей, делікатний, м’який, добрий, емоційне відношення до людей проявляє в співчутті, симпатії, турботі, ласці, вміє підбадьорити і заспокоїти оточуючих, безкорисливий і чуйний.

 

 

 

 

3.2. Аналіз  результатів емпіричного дослідження

 

Отже, оцінив психологічний клімат в колективі та дослідив переважаючий тип ставлення до людей у ньому, ми можемо співвіднести ці результати.

Обробка отриманих результатів проводилася по наступному алгоритму. Спочатку ми визначили, як оцінює психологічну атмосферу в своєму колективі кожен учасник дослідження, тобто індивідуально.

Всі учасники дослідження були віднесені до двох рівнів оцінки соціально-психологічного клімату. Перший рівень оцінки відзначався у диапозоні від 10 до 35 балів (оцінюють психологічну атмосферу в колективі як сприятливу), другий рівень – від 36 до 80 балів (оцінюють психологічну атмосферу в колективі як несприятливу.).

Отже, досліджувані I рівня оцінили психологічний клімат в колективі як сприятливий, тобто вважають, що в ньому панує добродушна обстановка, організованість, співпраця, взаємодопомога і сприятливий емоційний настрій співробітників по відношенню один до одного, має місце довіра і висока вимогливість членів групи один до одного та достатня проінформованість членів колективу про його завдання і стан справ (33 людини – 69 %). Інші, віднесені до II рівня, розцінили психологічний клімат як несприятливий. Вважають, що педагогічний колектив, в якому вони працюють, розладнаний, в ньому важко працювати, переважають конфлікти, незадоволеність колег, деякими працівниками відчувається напруженість в колективі (18 педагогів – 37 %).

 

Рис. 3.2. Оцінка психологічного клімату в колективі

 

Проаналізував оцінку психологічного клімату в  колективі педагогами, перейдемо  до аналізу та виявлення переважаючого типу ставлення до людей у самооцінці та взаємооцінці.

Обробка отриманих  відповідей показала, що у 18% педагогів                (9 чоловік) переважаючим типом міжособистісних стосунків є “доброзичливий”, тобто ці люди люб’язні зі всіма, орієнтовані на прийняття і соціальне схвалення, свідомо конформні. Мають розвинені механізми витіснення і придушення, емоційно лабільні.

В 15% досліджуваних (7 педагогів) переважаючим типом міжособистісних стосунків є “егоїстичний” тип. Люди з переважанням такого типа міжособистісних стосунків прагнуть бути над всіма, вони обачливі, егоїстичні, самозакохані. Труднощі перекладає на оточуючих, а самі відносяться до них відчужено, хвалькуваті, самовдоволені, зарозумілі.

“Альтруїстичний” тип ставлення до людей є переважаючим у 15% (7 педагогів) учасників дослідження. Такі люди гипервідповідальні, емоційне відношення до людей проявляють в співчутті, симпатії, турботі. Вміють підбадьорити і заспокоїти оточуючих себе людей, безкорисливі і чуйні.

У 11% педагогів (5 педагогів) переважаючим типом міжособистісних стосунків виявлений “авторитарний” тип, тобто в людині присутній дух наполегливості, деспотичності і владності у всіх видах групової діяльності, причому ці якості не заважають (швидше навпаки) їх володареві бути компетентним, успішним в справах, викликати пошану з боку колег.

“Підозрілий” тип переважає  в 11% педагогів (5 чоловік). Такі люди скритні, нетовариські, злопам’ятні, свій негативізм проявляють у вербальній агресії. Вони образливі, схильні до сумніву у всьому, постійно на всіх скаржаться, мало чим задоволені.

Переважаючим в 11% досліджуваних (5 педагогів) є “підпорядковуваний” тип ставлення, що характеризується як покірний, сором’язливий, покірливий, схильний підкорятися сильнішому без врахування ситуації.

“Залежний”  тип виявлений як переважаючий тип  міжособистісних стосунків в 11% учасників дослідження (5 учасників дослідження). Такі люди слухняні, боязливі, безпорадні, схильні до захоплення оточуючих, не вміють проявляти опір та залежні від думки інших людей.

У 8% (4 педагога) – переважаючим виявлений “агресивний” тип міжособистісного ставлення до людей. Такі люди прямолінійні, відверті, вимогливі, дратівливі, різкі в оцінці інших, непримиренні. В той же час вони енегрічні, наполегливі і уперті.

Графічно, отримані результати можна представити в вигляді діаграми.

Рис. 3.3. Переважний тип міжособистісних відносин в колективі

На діаграмі чітко бачимо, що у 18 % робітників педагогічного  колективу переважним є доброзичливий  тип відносин до людей. І лише у 8 % педагогів – агресивний тип  відносин. Це дозволяє нам зробити  висновок про те, що в цілому соціально-психологічний клімат у педагогічному колективі сприятливий. В ньому переважно бадьорий, життєрадісний тон взаємовідносин між працівниками. Відносини будуються на принципах співробітництва, взаємної допомоги, доброзичливості. Також існують норми справедливого та шанобливого ставлення до всіх членів педагогічного колективу. Члени колективу активні, енергійні, панує довіра та висока вимогливість один до одного.

Співставлення оцінки психологічної атмосфери  і переважаючого типа міжособистісних стосунків наведемо у таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Співставлення оцінки психологічної атмосфери і переважаючого типу міжособистісних стосунків

Переважний  тип      ставлення до людей   Оцінка психологічної  атмосфери	авторитарний	эгоїстичний	агресивний	підозрілий	підпорядковуваний	Залежний	доброзичливий	альтруїстичний
Сприятлива (33 педагога – 69 %)	12%	8%	5%	8%	3%	-	15%	12%
Несприятлива (18 педагогів – 37 %)	-	5%	3%	3%	8%	12%	3%	3%

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

За результатами аналізу  літературних джерел можна зробити наступні висновки. Соціально-психологічний клімат – це відносно стійкий психологічний настрій є цілісною характеристикою колективу, що проявляється у міжособистісних відносинах та у відношенні до трудової ситуації, впливає на результат педагогічної діяльності, самопочуття, активність працівника (позитивно, негативно чи нейтрально).

Також розглянуті підходи до визначення соціально-психологічного клімату різних авторів, в яких розкривається  сутність цього феномену. У вітчизняній психології виділяють чотири основних підходи до розуміння природи соціально-психологічного клімату.