Психічний розвиток дитини в дошкільному віці

- Інтелектуальний (розвиток  розумових здібностей дітей);

- Мотиваційний (бажання дізнаватися  нове ) ;

- Практичний (застосовувати  отримані знання та вміння  в житті).

Узагальнюючи вищевикладене можна зробити наступні висновки:

- Гра - це потужний стимул  і різнобічна, сильна мотивація  у навчанні дітей старшого дошкільного віку;

- У грі активізуються  всі психічні процеси, вона дозволяє  гармонійно об'єднати емоційне  і раціональне навчання дошкільнят;

- Гра сприяє залученню  кожного в активну роботу;

- Гра дозволяє розширити  межі життя дитини, який може представити себе по чужому розповіді те, чого в його безпосередньому досвіді не було;

- У грі відбувається  внутрішнє розкріпачення: коли зникає  боязкість і виникає відчуття " я теж можу";

- Гра дозволяє гармонізувати  і демократизувати відносини між педагогом і дитиною; 
- Дидактична гра є засобом розвитку пізнавальної активності дітей старшого дошкільного віку, формуючи її компоненти, необхідні для оволодіння навчальною діяльністю (інтелектуальний , мотиваційний і практичний) [10].

Оскільки гра є провідною діяльністю дитини, через неї здійснюється навчання дитини, і саме через неї здійснюються наступні завдання розвитку: розвиває спостережливість, уміння бачити характерні естетичні ознаки навколишніх об’єктів, порівнювати їх. Через неї здійснюється ознайомлення з творами образотворчого мистецтва, розвиваються здібності до образотворчої діяльності (почуття кольору, форми, композиції), уяву та творчість. Формувати вміння пов’язані з художньо-образним відображенням предметів і явищ у різних видах образотворчої діяльності; формувати особистісну пропозицію при сприйнятті творів образотворчого мистецтва і в процесі творення. Вчити дитину створювати багатофігурні сюжетні композиції, розміщуючи предмети ближче та далі, самостійно знаходити прийоми зображення при інтеграції видів образотворчої діяльності. Залучати до основ рукоділля. Вчити створювати оригінальні аранжування з природних та штучних матеріалів, опановувати ази вишивання. Заохочувати до дизайнерської діяльності з упорядкування та декоративного оформлення інтер’єру (лялькового, дитячого, дорослого), ігрового куточка кімнати [7].

РОЗДІЛ  II.

2.1  Метод проекту.

«Метод проектів» науково обгрунтував і розробив американський педагог Джон Дьюї (1859 - 1952).

Він передбачає певну послідовність в організації навчання дітей: 
I етап - педагог вивчає можливості , потреби і минулий досвід вихованців;

II етап - педагог вносить  пропозицію, яка є відправною  ідеєю для спільного 

     обговорення з дітьми ( доповнюють або змінюють , пропонують нові ідеї) .

     План роботи.

III етап - реалізація проекту (у відповідності з наміченим  планом ) . 
                Така організація навчання забезпечує поєднання інтересів дітей і педагогів.   

                Знання, що здобуваються дітьми в ході реалізації проекту , стають

                надбанням з особистого досвіду. Вони отримані у відповідь на питання,

                поставлені самими дітьми в процесі продукування.

В основу методу проекту, покладено ідею, яка є змістом проекту, - його практична спрямованість на результат, який виходить при вирішенні тієї чи іншої практично чи теоретично значимої проблеми [10].

Використання методу проекту дозволяє розвинути пізнавальні здібності дитини, навчитись самостійному конструюванню своїх знань, орієнтованих в інформаційному просторі, розвинути критичне мислення.

Розвиток пізнавальних здібностей проявляє себе в можливості самостійно аналізувати ситуацію в умінні створювати ідею майбутнього продукту і плану його реалізації. В високому рівні розвитку логічного мислення, у високій концентрації уваги.

Складові методи методу проекту: дидактична гра, моделювання і театральна гра [3].

Дидактичні ігри- це різновид ігор з правилами, які спеціально створюються педагогом з метою навчання й виховання дітей. Вони спрямовані на вирішення конкретних завдань навчання, дітей, але в той же час в них проявляється виховний та розвиваючий вплив ігрової діяльності.

Моделювання розглядається як спільна діяльність вихователя з дітьми по побудові (вибору і конструюванню моделей). Ціль моделювання – забезпечити успішне засвоєння дітьми знань про особливості об’єктів природи, їх структури, зв’яків і відносин, існуючих між ними. Моделювання засноване на принципі заміщення дійсних предметів, об’єктів предметами, схематичними зображеннями,знаками. Модель дає можливість створити образ найбільш істотних сторін об'єкта і відволіктися від неіснуючих в даному конкретному випадку. У міру усвідомлення дітьми способу заміщення ознак, зв'язків між реальними об'єктами, їх моделями стає можливим залучати дітей до спільного з вихователем, а потім і до самостійного моделювання [3].

Театральна гра. Театральність—це все те, що є специфічно театральним (чи інакше сценічним). В даний час до числа найбільш актуальних питань додаткової освіти належить розвиток творчих здібностей, можливість максимальної самореалізації дітей через гру –природного методу пізнання світу дитиною. При цьому методі навчання розвивається образне мислення, довільна увага, відбувається адаптація до навколишнього світу та людей.

 

Робота проводилася в ДНЗ №14"Ягідка".

Завдання на визначення рівня сформованості знань дошкільників про диких тварин, розвитку стійкість уваги, мислення, пам’яті. 

Дидактична гра.

Ціль: визначити рівень знань характерних особливостей представників світу тварин та особливостей середи їх проживання. Визначити  розвиток стійкості уваги, мислення, пам’яті.

Обладнання: малюнок на якому зображено нісенітниці, тварин з невірною побудовою тіла та у містах проживання інших тварин.

Робота проводиться індивідуально з кожною дитиною.

 

Завдання № 1  «Нісенітниці».

Дітям пропонується малюнок, на якому зображені нісенітниці які полягають у помилкових зображеннях щодо місця проживання тварини та будови ії тіла (наприклад -у лисиці заячі вуха і вона сидить на дереві). 

Давай уважно подивимось на картинку. Що зображено на малюнку? Чи все на малюнку зображено вірно? Чому ти так вважаєш? Як повинно бути насправді?

 

Завдання № 2 «Знатоки»

Дитині пропонуються картки із зображенням представників тваринного світу ( вовк, лисиця, заєць, білка, їжак,ведмідь) та карта-схема лісу. Дитині пропонують «розселити» тваринок

Розкажи, все, що знаєш про тварину, зображену на малюнку.

Оцінка результатів діяльності:

Високий рівень (13-15 балів)

• дитина без особливої праці розподіляє представників виду тваринного світу, аргументує свій вибір;
• співвідносить представників тваринного світу з місцем їх проживання;
• знає характерні признаки будови тіла тварин;
• зв’язно і послідовно відповідає на поставлені запитання.

Достатній рівень (8-12 балів)

• дитина інколи допускає незначні помилки;
• не завжди аргументує свій вибір;
• в основному співвідносить представників тваринного світу з місцем їх проживання;
• знає характерні признаки будови тіла тварин, але інколи допускає неточності у відповідях;
• на поставлені питання відповідає послідовно, але інколи відповіді бувають занадто короткі, не зовсім повні.

Низький рівень (5-7 балів)

• дитина часто допускає помилки при розподіляє представників виду тваринного світу,
• не завжди аргументує свій вибір;
• не завжди може співвіднести представників тваринного світу з місцем їх проживання;
• дитині важко визначитись з характерними признаки будови тіла тварин.

Оцінка результатів діяльності:

Таблиця 2.1

Ім’я дитини	Рівень сформованості знань про тварин
	Оцінка в балах	Рівень розвитку
Тетяна В.	9	Достатній
Оксана К.	10	Достатній
Саша М.	14	Високий
Діма М.	7	Низький
Даша Є.	14	Високий
Нікіта Я.	7	Низький
Гліб С.	10	Достатній
Катерина З.	14	Високий
Ліля Н.	11	Достатній
Артем Н.	14	Високий
Діана К.	9	Достатній
Арсеній О.	10	Достатній

 

Графік 2.1. Рівень сформованості знань виявлених методом дидактичної

гри.

Таблиця 2.2

Рівень сформованості знань про тварин
Рівень розвитку	% від групи за рівнем  розвитку
Високий	33 %
Достатній	50 %
Низький	17 %

 

Графік 2.2  Відсоток від групи, за рівнем розвитку дитини

Метод моделювання.

Визначення характерних особливостей побудови тіла  тварин.

Ціль: визначити рівень знань, уявлення  про будову, складові тіла тварини.

Визначити  вміння дитини розподіляти та перерозподіляти увагу

Обладнання: пазли із зображенням тварини.

Робота проводиться індивідуально з кожною дитиною.

Завдання № 2 «Пазли». Дитині пропонують скласти зображення тварини із складових частин. Складність завдання полягає в тому, що пропонуються разом всі частини тіла різних тварин (вовка, лисиці, зайця, ведмедя, їжачка).

Тетянка,знаєш я сьогодні хотіла пограти з тобою  різними тваринками, поклала їх в скриньку, та сталася біда - у мене у скринці тваринки розсипалися на частини, переплуталися, допоможи мені…..( скласти фігурку тварини (запропонованої)).

Оцінка результатів діяльності:

Високій рівень (13-15 балів):

• дитина самостійно і швидко може називати тварину, виходячи з частин тіла зображених на елементах пазлу;
• швидко складає пазли;

Достатній рівень (8-12 балів):

• дитина інколи допускає помилки, при визначенні тварини, виходячи з зображень елементів тіла тварини на частинах пазлу;
• може іспитувати затруднення при складанні пазлу;

Низькій рівень (5-7 балів):

• дитина допускає помилки, при визначенні виду тварини, виходячи з зображень елементів тіла тварини на частинах пазлу;
• затрудняється скласти пазл, часто допускає помилки.

Оцінка результатів діяльності:

Таблиця 2.3

Ім’я дитини	Рівень сформованості знань про тварин
	Оцінка в балах	Рівень розвитку
Тетяна В.	10	Достатній
Оксана К.	10	Достатній
Саша М.	14	Високий
Діма М.	7	Низький
Даша Є.	13	Високий
Нікіта Я.	7	Низький
Гліб С.	10	Достатній
Катерина З.	14	Високий
Ліля Н.	12	Достатній
Артем Н.	14	Високий
Діана К.	9	Достатній
Арсеній О.	11	Достатній