Психічний розвиток дитини в дошкільному віці

 

Графік 2.12 Динаміка рівня сформованості знань про тварин у констатуючому та контрольному експерименті, виявлена методом дидактичної гри.

Згідно таблиці 2.12 та малюнку 2.12, ми бачимо, що рівень знань дітей про тварин, їх спосіб існування, харчування (виявлений методом дидактичної гри), підвищилось у наступному співвідношенні: на початок проекту показники у Тетяни В. – 9 балі, на кінець проекту – 14 балів, Оксани К. на початок проекту – 10 балів, на кінець -14 балів, у Дарина Є. -12 балів, та на кінець – 15 балів, у Гліба С. на початок проекту – 10, на кінець проекту – 13, у Лілі Н. 11 та 14 відповідно, у Діани К. 9 та 13, та у Арсенія О. 10 на початок проекту, 13 на кінець проекту, рівень знань, у групи ціх дітей, підвищився з достатнього рівня до високого. У Сашка М. рівень знань був – 14 балів, став – 15 балів та у Катерини З. рівень знань був 14 та виріс до 15 балів, як на початок проекту так і на кінець високий рівень знань. У Діми М. рівень знань зріс з 7 до 10 балів та у Нікіти Я. з 7 до 9 балів, спостерігаємо зрост рівня знань з низького до середнього рівня. Це говорить про ріст пізнавальної активності в балах у порівнянні констатуючого та контрольного експерименту, у Тетяни В. на 5 балів, Оксани К. на 4 бали, у Дарини Є. на 3 бали, у Гліба С., Лілі Н., Арсенія О. на 3 бали, у Діани К. на 4 бала у Сашка М., Артема Н. та у Катерини З. на 1 бал, та у Діми М. на 3 бали, у Нікіти Я. на 2 бали. Тобто в цілому у дітей зріс, окрім рівня знань про тварин, рівень та швидкість уваги, вміння її розподілу, швидкість мислення.

Графік 2.13 Динаміка рівня сформованості знань про тварин у констатуючому та контрольному експерименті, виявлена методом моделювання.

Згідно таблиці 2.12 та малюнку 2.13, ми бачимо, що рівень знань дітей про тварин, виявлений методом моделювання, підвищився у наступному співвідношенні: на початок проекту показники у Тетяни В. – 10 балі, на кінець проекту – 14 балів, Оксани К. на початок проекту – 10 балів, на кінець -14 балів, у Даша Є. -12 балів, та на кінець – 15 балів, у Гліба С. на початок проекту – 10, на кінець – 13 балів, у Лілі Н. на початок проекту – 12, на кінець – 14, у Діани К. на початок проекту – 9 балів, на кінець – 13, та у Арсенія О. на початок проекту – 11, на кінець – 14 балів, у цих дітей  рівень знань підвищився з достатнього рівня до високого. У  Сашка М. рівень знань був – 14 балів, став – 15 балів, у Катерини З. незмінні 14 балів, у цієї групи дітей, як на початок проекту так і на кінець, високий рівень знань. У Діми М. рівень знань зріс з 7 до 9 балів та у Нікіти Я. з 7 до 8 балів, а рівень знань зріс з низького до середнього рівня. Спостерегаємо ріст пізнавальної активності в балах у порівнянні констатуючого та контрольного експерименту, у Тетяни В. у Діани К. на 4 бали, Оксани К. на 4 бали, у Дарини Є., Гліба С., Арсенія О. на 3 бали, у Сашка М., Артема Н. та Нікіти Я.  на 1 бал, та у Діми М. та у Лілі Н. на 2 бали. Тобто в цілому при застосуванні мотоду моделювання у дітей, також спостерігається  збільшення рівня та швидкості уваги,вміння її розподілу, швидкість мислення.

Графік 2.14 Динаміка рівня сформованості знань про тварин у констатуючому та контрольному експерименті, виявлена методом театральна гра.

Згідно таблиці 2.12 малюнку 2.14, рівень знань дітей про тварин, виявлений методом театральної гри, підвищилось у наступному співвідношенні: на початок проекту показники у Тетяни В. – 10 балі, на кінець проекту – 15 балів, Оксани К. на початок проекту – 11 балів, на кінець -15 балів, у Даша Є. -12 балів, та на кінець – 15 балів, у Гліба С. на початок проекту – 12, на кінець – 14, у Лілі Н. на початок проекту – 11, на кінець – 14, у Діани К. на початок проекту – 10, на кінець – 14, у Арсенія О. на початок проекту – 10, та на кінець – 14,   рівень знань у цієї групи дітей, також як і у попередніх методах, підвищився з достатнього рівня до високого рівня. У Сашка М. та у Катерини З. рівень знань високий. У Діми М. рівень знань зріс з 7 до 10 балів, та у Нікіти Я. з 7 до 9 балів, рівень знань підвищівся з низького до середнього рівня. І при застосування методу театральна гра також спостерігається ріст пізнавальної активності у порівнянні констатуючого та контрольного експерименту, у Тетяни В. на 5 балів, Оксани К., Арсенія О. та у Діани К. на 4 бали, у Даши Є., Ліля Н. на 3 бали, у Діми М. на 3 бали, у Нікіти Я., Катерини З. та у Гліба С. на 2 бали, Атема Н. на 1 бал. . У Саши М. рівень творчої активності незмінний – високий. Тобто в цілому при застосуванні методу театральної гри у дітей, спостерігається  збільшення рівня та швидкості уваги, швидкість мислення, творчої активності та ініціативності.

Таблиця 2.13

Рівень розвитку	Рівень сформованості знань про тварин, виявлений в констатуючому експеременті (% від групи за рівнем розвитку)	Рівень сформованості знань про тварин, виявлений в контрольному експеременті (% від групи за рівнем розвитку)
Високий	33 %	83 %
Достатній	50 %	17%
Низький	17 %	0 %

 

 

Графік 2.14 Рівень сформованості знань, виявлений в констатуючому експеременті

Графік 2.15 Рівень сформованості знань, виявлений в контрольному експеременті

Аналіз результатів діагностичної діяльності екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку у контрольному експерименті показав, що під впливом комплексу навчальних заходів засобами гри та як слідство, ростом пізнавального інтересу бачимо наступну динаміку рівня сформованості знань дітей про тварин: рівень сформованості знань дітей про тварин, їх умови життя, харчування та інше підвищився відповідно, на початок проекту високий рівень знань мали 33% дітей (4 дитини) на кінець проекту 83% дітей (10 дітей), а також 17 % (2 дитини) мали низький рівень знань, та на кінець проекту рівеь їх знань підвищевся до достатнього у тієїж кількості відповідно 17% (2 дитини).

Окрім цього значно змінилось ставлення дітей до диких тварин, особливо хижаків. В процесі навчання і гри у дітей в усвідомленні склалася ясна і чітка уява про образ життя, повадки, харчування, місця проживання диких тварин, про те як вони готовляться до зими, склалось поняття про те, що у живій природі все пов’язано між собою, а поведінка тварин підкоряється певним законам.

Висновок: розроблений комплекс заходів по підвищенню пізнавальної активності дітей за допомогою гри, як слідство призвів до підвищення рівня  знань дітей про диких тварин старших дошкільників на заняттях в ДНЗ «Ягідка» і в повсякденному житті є достатньо ефективним.

ВИСНОВОК

У даній курсовій роботі були вивчені особливості формування пізнавального інтересу у дітей дошкільного віку. Дошкільний вік - сензитивний період для розвитку пізнавальних потреб. Тому дуже важливо своєчасне і адекватне опредметнення пізнавальних інтересів, їх стимулювання й розвиток у всіх сферах діяльності дітей. Інтерес до пізнання виступає як запорука успішного навчання та ефективної освітньої діяльності в цілому. Пізнавальний інтерес обіймає всі три, традиційно виділені в дидактиці, функції процесу навчання: навчальну, розвиваючу,1виховну0[10]. 
Провідною діяльністю дошкільника є гра, оскільки в ній складаються основні психічні1новоутворення1цього1віку. Тому в нашому проекті для визначення динаміки рівня пізнавального інтересу та як слідство рівня знань дітей про тварин, які живуть у лісі було взято за основу метод проекту, який включає в себе методи дидактичної гри, моделювання та театральну гру. У дошкільному дитинстві складаються найважливіші психічні новоутворення. Аналізуючи динаміку ми прийшли до висновку, що запропонована методика є достатньо ефективною. При застосуванні на практиці запропонованих методів у дітей спостерігається ріст рівня знань, що свідчить про розвиток наступних психічних функцій: розвинулась пам'ять, мислення набуває можливість діяти в плані загальних уявлень. Розширюються пізнавальні інтереси дитини і складається абрис дитячого світогляду. Формується і починає інтенсивно працювати уява. Складається довільна поведінка і приватна самосвідомість1дитини.

Таким чином, можна сказати, що розроблений комплекс заходів сприяє розвитку пізнавальних здібностей. Ігри є способом виховання почуттів дошкільнят. Моральних якостей, які формуються у грі, впливають на поведінку дитини в житті, в той же час навички, сформовані в процесі повсякденного спілкування дітей один з одним і з дорослими  отримують подальший розвиток у грі.

У висновку проведеного дослідження можливо зробити ряд висновків. 
У процесі ігор-занять при використанні завдань на розвиток уяви та завдань з використанням фізично-ігрових моделей відбувається розумовий розвиток дітей. У силу важливості і значущості кожного з цих психічних процесів необхідно допомагати їх розвитку. Цьому значною мірою можуть сприяти наведені в цій роботі методи і прийоми. Вони досить прості у виконанні і доступні широкому колу педагогів. Запропоновані завдання і вправи цікаві дітям і викликають у них позитивні емоції; їх можна багаторазово варіювати змінювати модифікувати при вивченні різних тем. Однак необхідно зауважити що фантазія, як і будь-яка інша форма психічного відображення повинна мати позитивний напрям розвитку. Вона має сприяти кращому пізнанню навколишнього світу саморозкриття та самовдосконалення особистості , а не переростати в пасивну мрійливість. Для виконання цього завдання необхідно допомагати дитині використовувати свої можливості уяви у напрямі прогресивного саморозвитку.

Ігрова діяльність як доведено А.В. Запорожцем В.В. Давидовим Н.Є. Михайленко не винаходити дитиною і задається йому дорослим який вчить малюка грати знайомити з суспільно сформованими способами ігрових дій (як використовувати іграшку предмети-заступники інші засоби втілення - образу виконувати умовні дії будувати сюжет підкорятися ігровим правилам тощо). Засвоюючи в спілкуванні з дорослими техніку різних ігор дитина потім узагальнює ігрові способи і переносить на інші ситуації [10]. Так гра набуває саморух стає формою власної творчості дитини , а це обумовлює його розвиваючий ефект.

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Айдашева Г.А. Дошкільна педагогіка [Текст] / Г.А. Айдашева, Н.О. Пічугіна. - М:

    Фенікс, 2004. - С.326.

2. Арапова-Піскарьова Н.А. Виховання і навчання в старшій групі дитячого саду:

    Програма та методичні рекомендації [Текст] / Н.А. Арапова-Піскарьова, Н.Є.  

    Веракса, А.В. Антонова. - М.: Мозаїка-Синтез, 2006. - С.57.

3. Болотіна Л.Р. Дошкільна  педагогіка [Текст] / Л. Р. Болотіна, Т.С. Комарова. - М.:

    Академія, 1997. - С.216.

4. Венгер Л.А. Розвиток  пізнавальних здібностей у процесі  дошкільного віку [Текст]

    / Л.А. Венгер. - М.: Просвещение, 1986 .- 228 с.

5. Виготський Л.С. Проблеми розвитку психіки. Собр. соч.: У 6 т. [Текст] / Л.С.

    Виготський. - М.: Педагогіка, 1983. - Т. ІІІ. - 366 с.  
6. Годовікова Д.Б. Форма спілкування з дорослими як чинник розвитку пізнавальної

    активності дитини-дошкільнят [Текст] / Д. Б. Годовікова / / Спілкування та

    розвитку психіки. - М.: АПН СРСР, 1986. - С. 96 - 106.

7. Годовікова Д.Б. Формування пізнавальної активності [Текст] / Д. Б. Годовікова / /   

    Дошкільне виховання. - 1986. - № 1. - З 28 - 32.

8. Голіцин В.Б. Пізнавальна активність дошкільників [Текст] / В. Б. Голіцин / /

    Радянська педагогіка, 1991 .- № 3 .- С.22.

9. Колесникова Л. Вчення без втоми [Текст] / Л. Колесникова / / Дошкільна освіта.

      – 2008

10. Крігер Є.Е. Педагогічні умови розвитку пізнавальної активності дітей старшого  
      дошкільного віку [Текст] / Є.Е. Крігер. - Барнаул, 2000 .- С.32.  
11. Розвиток пізнавальних здібностей у процесі дошкільного виховання / За ред.

      Венгера Л.А. - М.: Просвещение, 1986 .- С.68.

12. Щукіна Г.І. Проблема пізнавальних інтересів у педагогіці [Текст] / Г.І. Щукіна. –                        000М.: Просвещение, 1971 .- 234 с.