Психологічні особливості етнічних стереотипів у української молоді

Міністерство освіти і науки України

Київський національний університет  імені Тараса Шевченка

Факультет психології

Кафедра соціальної психології

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

на тему:

«Психологічні особливості етнічних стереотипів  у української молоді»

 

 

 

 

 

                                                                      Студентки ІІ курсу, ІІІ групи

                                                                       Уварової Анастасії Олегівни 

                                                    Науковий керівник –

 кандидат психологічних  наук, доцент

                                                                           Данилюк Іван Васильович

                                                   

 

 

                                               

 

Київ - 2011

Зміст

Розділ І. Теоретичне дослідження етнічних стереотипів

   Вступ…………………….…………………………………………….... 3                                                                                           

     1.1. Поняття соціального та етнічного стереотипу…………... …….5

     1.2. Явище стереотипізації........……………………………...……...10                                                    

     1.3. Види та структура етнічного стереотипу……………………...14                      

     1.4 Етноцентризм та його специфіка……………………………….27                                    

     1.5. Функції та властивості етнічних стереотипів…………………33              

     1.6. Проблема істинності етнічних стереотипів…………….……..37                  

    1.7. Роль етнічних стереотипів у формуванні етнічної           ідентичності……………………………….……………………………41                                                                                                                                                                                                                                                                Висновки………………………………………………………………..46                                                                               

ІІ. Емпіричне  дослідження етнічних стереотипів………………...47           

 Список використаної літератури……………………………………..58                                         

 Додатки………………………………………………………………...61                                                                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Теоретичне дослідження етнічних стереотипів

Вступ

Люди завжди поділяли усіх, хто їх оточує на «своїх» і  «чужих» та мали думки щодо особливостей тих самих груп, які були для них «чужими». Але іноді через недостатню кількість інформації про группу, до якої людина не відноситься, формується схематичний, узагальнений образ, що був сформований на основі спостережень за представниками етнічної групи. Так і виникли стереотипи, що стосуються етнічних утворень – етнічні стереотипи, які вивчає наука етнопсихологія. Вона займається дослідженням етнічної особливості психології людей, національний характер, закономірності формування та функціювання

національної самосвідомості, закономірності формування етнічних стереотипів.

 Стереотипи  рідко бувають плодом нашого особистого досвіду, тому що частіше ми набуваємо їх від тієї групи, до якої належимо, особливо від людей із стереотипами, що вже склалися (батьків, вчителів, приятелів), а також від засобів масової інформації, що зазвичай дають нам спрощене уявлення про ті групи людей, про яких ми не маємо в своєму розпорядженні повних і точних відомостей. Але все ж таки можна сказати, що вони нас оточують, адже людський розум має схильність спрощувати, задля того, щоб потім швидко і вільно користуватися інформацією. Так і стереотип – потрібен для того, щоб мати уявлення про щось і користуватися цим уявленням при зустрічі з цим у житті.

Формування стереотипу щодо своєї нації і інших націй  – складний процесс, що може сягати свого початку ще древніх часів. Та люди користуються цими поняттями  і по цей день. Можна сказати, що в українців є багато причин мати негативні гетеростереотипи, бо це зумовлено історичним положенням. Але, як не парадоксально, також існують причини для негативного визначення автостереотипу і це може бути також зумовлено негативною установкою щодо своєї власної нації.

Актуальність  теми пов`язана саме з сприйманням українцями самих себе. Адже, за роки незалежного існування нашої держави було дуже багато змін і можна допустити, що ці зміни стосуються і усвідомлення українців самих себе як нації. Також актуальною можна назвати специфіку визначення українцями стереотипу інших народів, визнаючи на скільки сильно гетеростереотип буде відрізняться від автостереотипу.

Ціль дослідження: визначати найбільш характерні риси для стереотипу чотирьох етносів: українців, росіян, поляків, американців в уявленні української молоді.

Об`єкт дослідження: етнічні стереотипи як соціально-психологічний феномен.

Предмет дослідження: Психологічні особливості етнічних стереотипів  у української молоді.

Гіпотеза дослідження: гетеростереотипи будуть в основному більш негативні, ніж автостереотип.

Задачі дослідження:

1. Теоретичний аналіз проблеми етностереотипів
2. Емпіричне дослідження гетеро і автостереотипів української молоді.

Метод дослідження: метод семантичного диференціалу та анкетування

Характеристика  вибірки: в дослідженні приймало участь 36 чоловік віком 17-21 років. Жінок 18 і чоловіків 18. Всі студенти факультету психології Київського університету імені Тараса Шевченка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.1 Поняття соціального та етнічного стереотипу

 Уперше термін «соціальний стереотип» був використаний американським журналістом У. Ліппманом у 1922 р., у книзі «Громадська думка», коли він аналізував вплив знання, що є про предмет на його сприймання та оцінку при безпосередньому контакті. Згідно до Ліппмана, стереотипи – це впорядковані, детерміновані культурою «зображення світу» у голову людини, котрі, по-перше, економлять його зусилля при сприйманні складних соціальних об`єктів та, по-друге, захищають його цінності, позиції, права. Стереотипи орієнтують людину у морі соціальної інформації та допомагають зберегти високу самооцінку. У.Ліппман виокремлював чотири аспекти стереотипів. По-перше, стереотипи завжди простіші, ніж реальність – складні характеристики стереотипи "укладають" в дві-три пропозиції. По-друге, стереотипи люди набувають (від знайомих, засобів масової інформації і ін.), а не формулюють їх самі на основі особистого досвіду. По-третє, всі стереотипи помилкові, більшою чи меншою мірою. Завжди вони приписують конкретній людині межі, якими вона зобов'язана володіти лише через свою приналежність до певної групи. По-четверте, стереотипи дуже живучі. Навіть якщо люди переконуються у тому, що стереотип не відповідає дійсності, вони схильні не відмовитися від нього, а стверджувати, що виключення лише підтверджує правило. Наприклад, зустріч з високим китайцем лише переконує жертву стереотипу у тому, що вся решта китайців – маленького зросту. Стереотип може змінитися і бути перенесений на іншу групу населення. Наприклад, американці на початку 20 століття називали євреїв "довгоносими". Проте згодом стало очевидним, що далеко не всі євреї володіють цими якостями. Нині цей епітет періодично вживають по відношенню до арабів.

 Соціальні стереотипи – спрощені, схематизовані образи соціальних об`єктів, що характеризуються високою ступінню узгодженості індивідуальних уявлень. Цими соціальними об`єктами, у контексті етнічних стереотипів, виступають образи своєї, чи чужої етнічної спільності, який відображає  знання щодо психологічних особливостей поведінки конкретного народу і на основі якого формулюється стійка, емоційно забарвлена думка однієї нації про іншу, або ж про саму себе. Наявність етнічних стереотипів не є позитивно, чи негативно забарвленою, це явище, яке формувалося досить довго, та виникнення їх було психологічно та соціологічно детермінованим. Так, можна сказати, що стереотипи виникають за допомогою принаймні двух тенденцій людської психіки. По-перше, це конкретизація – прагнення до пояснення абстрактних, складно засвоюваних понять через якість реальні образи, що є доступними для індивіда та всіх членів даної групи. По-друге, це спрощення, суть котрого зводиться до виявлення одного, чи декількох основних ознак у якості основоположних для розкриття складних явищ. Стереотип загалом – це примітивне судження. Прийнявши його, ми ніби то навішуємо популярний «штамп» на образ, який у дійсності є багатоваріантним. Соціальні стереотипи закріпляються у результаті неодноразового змістового та емоційного акцентування свідомості людей на певних явищах, чи подіях, що багаторазово сприймаються та закріплюються в пам`яті. Стереотипи функціонують на основі спонтанного сприймання по принципу : «Нам кажуть про оточуючий світ до того, як ми побачимо і оцінимо його». Багато з них виникають стихійно, що обумовлено потребою в економії уваги у процесі засвоєння досвіду інших людей та поколінь, що передували їм, котрий закріплений у вигляді звичних уявлень. Соціальні стереотипи, як правило, охоплюють не суттєві, а найбільш яскраві риси явища, чи події. Оцінка їх, що є відповідною до стереотипу, зазвичай, приймається без доказів і вважається найбільш правильною, а усіляка інша піддається сумнівам.

 Стереотип є однозначним, він поділяє світ лише на дві категорії : «знайоме» та «незнайоме», які відповідно стають синонімами «доброго» та «поганого».

 Стереотипи виділяють об`єкти таким чином, що ледь знайоме здається дуже знайомим, а мало знайоме сприймається як гостро ворожнечє.

Соціальні стереотипи:

1. мають безпосередній вплив на поведінку та діяльність людей та отримання ними нового досвіду;
2. виникають стихійно;
3. слугують захистом традицій та уявлень, що склалися раніше;
4. несуть у собі оцінювальний елемент у вигляді емоційного відношення до об`єкту, але у той же час є досить однозначні;
5. економлять мислення та сумують історичний;
6. не відображають дійсність, а є знаком останньої;
7. досить стійкі, але у той же час змінні;
8. не можуть бути абсолютно істинними, але можуть бути основані на близьких до реальності уявленнях, а можуть й бути абсолютно помилкові;
9. стають більш чіткими та ворожими, коли виникає соціальна напруженість між групами.

 Соціальний стереотип  виступає формою найбільш координованого  виявлення соціальної установки.  Дослідження стереотипу показали, що найбільшу стійкість та  дієвість він виявляє тоді, коли  його контури залишають людині певний простір для індивідуальної «добудови» загальноприйнятого образу, для виявлення активності психологічної напруги, що виникає у результаті розходження образу, що фіксований у соціальній установці та складається у конкретних умовах.

 Соціальний стереотип, який не дає індивіду такої можливості, губить свій ореол та перетворюється у простий штамп. Простір, що залишається для того, щоб його заповнити, грає особливу функціональну роль та є ні що інше, як поле для реалізації індивідом змін, що накопичуються у соціальній системі. «Добудова» стереотипу відбувається несвідомо, але якщо вона відтворює у ній відображену дійсність адекватно, то вона починає розповсюджуватись у соціальній спільності та заповнювати стару форму новим змістом.

 Становлення соціального стереотипу – процес тривалий. У ході цього процесу, велика кількість індивідуальних вражень, думок, образів, що існують у свідомості, зливаються у єдину модель. Потрібен час, щоб отримати достатню кількість різноманітної інформації про предмет, відображенням якого є стереотип. Потрібно, щоб кожна з цих установок пустила коріння, закріпилася, щоб ці фіксовані установки утворили образ, у вищому ступені узагальнений та стандартизований для більшості людей та закріпили його в системі схильностей.

 Національні стереотипи утворюються у результаті функціонування національних звичаїв, традицій і поглядів. Ігнорувати останнє – значить заперечувати нормальні та природні відмінності між націями. «Функціональне поле стереотипів – кордон свідомого і несвідомого, формуючих психологічних структур сприймання, тоді коли культурні традиції, звичаї є об`єктизовані, частіше за все усвідомлені, - вважають російські психологи. Традиції та звичаї відрізняє їх об`єктизована загальна значимість, відкритість для інших людей, стереотипи залишаються  на рівні прихованих настроїв, котрі індивід та соціум частіше за все приховують від «чужих».

 Національні стереотипи  акумулювали історичний досвід  нації, зібрали в себе величезну  кількість звичок попередніх  поколінь. Руйнувати такого роду стереотипи означало би намагатися залишити націю її коріння, історичної пам`яті. У той же час національний стереотип дозволяє людині без зайвих роздумів співвіднести власну оцінку будь-якого явища з ціннісною шкалою своєї етнічної загальності. Намагаючись відповідати сподіванням останньої, люди мимоволі визначають свої національні орієнтації у рамках, що диктує ця шкала. Можна пояснити силу впливів національних стереотипів їх глибоким зв`язком з традиціоналізмом міфологічної свідомості. Велика кількість сьогоднішніх національних стереотипів тяжіють до давніх часів, до народних епосів, що передаються з покоління в покоління. Кожна нація у певний проміжок часу має такі психологічні характеристики та особливості, яких інша етнічна спільність не має.