Психологічні особливості соціально-психологічного клімату в студентському колективі

Психологічні  особливості соціально-психологічного клімату в студентському колективі

(випускна робота)

 

Зміст

 

Вступ

Розділ І. Теоретичний  аналіз проблеми соціально-психологічного клімату в студентському колективі

1.1 Проблема соціально  - психологічного клімату, як предмет наукового дослідження

1.2 Основні чинники  творення соціально-психологічного  клімату в студентському колективі

1.3 Психологічні особливості  регуляції взаємовідносин у студентському  колективі

Висновки до І розділу

Розділ ІІ. Емпіричне  вивчення особливостей психологічного клімату в студентському колективі

2.1 Організація дослідження  та методика вивчення взаємовідносин  в студентському колективі

2.2 Аналіз результатів  дослідження

Висновки до ІІ розділу

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

 

Вступ

 

Актуальність проблеми. Серед основних стратегічних завдань  освіти в Україні важливе місце  займає освіта, яка орієнтована на розвиток особистості, максимально  адаптована до її потреб та інтересів. Процес гуманізації освіти визначає основний напрям її розвитку у сучасному суспільстві. В таких умовах розуміння конкретних завдань, які стоять перед освітою в контексті демократичної модернізації нашої країни є необхідною умовою успішного здійснення як освітянських, так і загальносистемних реформ. Гуманізація освіти, навчання, виховання, міжособистісних стосунків учасників освітніх процесів, управління освітою - це далеко не повний перелік різноманітних аспектів реального глобального процесу, який на наших очах змінює лице освіти. У процесі розв'язання низки задач, пов'язаних з розбудовою системи освіти на засадах гуманізації та гуманітаризації, проблема соціально-психологічного клімату набуває виняткового значення, адже саме зміст освіти і особливості взаємовідносин учасників педагогічного процесу визначає у кінцевому рахунку можливість досягнення стратегічної мети освіти, а відтак і перспективу формування особистості як самоцінної, здатної до саморозвитку і самовдосконалення.

Проблема формування психологічного клімату-багатоаспектне явище. Складовою частиною цієї проблеми є система стосунків, що складаються в колективі студентів, глибоко гуманні стосунки між викладачами і студентами.

Інтерес до проблематики соціально-психологічного клімату  набуває упродовж останнього часу сталого характеру, зумовлюється низкою обставин як теоретичного, так і практичного порядку. З одного боку, це пояснюється внутрішньою логікою розвитку науки і відповідно до цього зміною ракурсу осмислення нею своїх засадних принципів, а з іншого - суспільними запитами до системи освіти, що вимагають від педагогічної психології дієвої допомоги у забезпеченні процесу переорієнтації її на нову навчально-виховну модель підготовки наступної генерації до самостійного життя.

Більшістю з них відзначається, що важливою умовою сприятливого соціально-психологічного клімату у групі є позитивна мотивація та зацікавлення студентів групи у досягненні позитивних результатів навчання, особистісна спрямованість викладача на успішне вирішення завдань педагогічної діяльності.

Проблема клімату, взагалі, та соціально-психологічного, зокрема, достатньо різнобічне висвітлена у літературі та розглядається як одна з найбільш суттєвих сторін колективу, яка характеризує його мотиваційну сферу в навчально-професійній діяльності.

У формуванні цього структурного компоненту колективу значну роль відіграють психолого-педагогічні знання та усвідомлення студентами їх ролі в професійному становленні. Виходячи з цього положення соціально-психологічний клімат можна вважати як таку динамічну психологічну атмосферу, що забезпечує студентам ефективність вирішення виховних, освітніх та розвивальних завдань у майбутній професійній діяльності.

Суть сприятливої соціально-психологічної  природи в студентській групі  полягає в тому, що процес психолого-педагогічного навчання, який протікає в позитивній атмосфері створює сприятливі умови не тільки для подальшого розвитку і закріплення якостей, яких вони набули до вступу у вищий навчальний заклад, але й розвитку і формування нових, професійно важливих якостей, психолого-педагогічних знань, умінь і навичок.

Таким чином, соціальна  значущість визначеної проблеми та її недостатнє вивчення й обумовило  вибір теми дослідження: “ Психологічні особливості соціально-психологічного клімату в студентській групі”.

Об’єкт дослідження - соціально-психологічний клімат в студентському колективі.

Предмет - вплив соціально-психологічного клімату на взаємовідносини в  студентів.

Мета-розкрити вплив соціально-психологічного клімату на взаємовідносини в  колективі студентів.

Гіпотеза: Соціально-психологічний клімат в студентському колективі зумовлюється їхніми взаємовідносинами, а також особливостями відповідної регуляції цих відносин.

Завдання:

1. Здійснити теоретичний  аналіз проблеми соціально-психологічного  клімату та його вплив на  взаємовідносини в колективі студентів.

2. З’ясувати психологічні  чинники творення взаємовідносин  в студентському колективі.

3. Здійснити психологічний  аналіз взаємовідносин в студентському  колективі.

4. Розробити рекомендації  по створенню позитивного соціально-психологічного клімату в студентському колективі.

Методи дослідження.

Для розв’язання поставлених  завдань використано комплекс теоретичних  та емпіричних методів дослідження: теоретичний аналіз і систематизація наукових літературних джерел, психолого-педагогічний експеримент, бесіда, спостереження, анкетування, тести, методи математичної статистики.

Теоретичне значення. Полягає в обґрунтуванні психологічного підходу до розуміння проблеми соціально-психологічного клімату, у розкритті основних чинників творення психологічного клімату колективу, з’ясуванні психологічних особливостей регуляції взаємовідносин у студенській гупі.

Практичне значення. Полягає  в тому, що отримані результати можуть бути використані у психодіагностичній роботі психологів соціально-психологічних служб, навчально-виховній роботі викладачів ВНЗ.

База дослідження. Дослідження  проводиться на базі Волинського  Національного Університету імені  Лесі Українки. В експерименті взяли  участь студенти 42 групи психологічного факультету.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків.

 

Розділ І. Теоретичний аналіз проблеми соціально-психологічного клімату в студентському колективі

1.1 Проблема соціально - психологічного  клімату, як предмет наукового дослідження

 

Соціально-психологічний  клімат являється комплексною психологічною  характеристикою, що відображає стан взаємовідносин та ступінь задоволеності всіх учасників  навчального процесу різноманітними факторами життєдіяльності колективу академічної групи. В психології часто застосовуються схожі категорії: "соціально-психологічний клімат", "морально-психологічний клімат", "психологічний клімат", "психологічна атмосфера колективу". Найбільш поширене поняття "соціально-психологічний клімат"[ 14, с.488].

Мета створення і  підтримання сприятливого соціально-психологічного клімату - полягає в теоретичному і практичному оволодінні студентами психологічними знаннями, методами і  методиками побудови спілкування і  взаємодій з людьми (студентами) в різних умовах їх життєдіяльності та вмілого застосування набутих знань у реальних педагогічних і життєвих ситуаціях, у пізнанні себе як особистості та інших людей, у оволодінні способами не тільки формування, розвитку й вдосконалення інших людей, але й саморозвитку та самовдосконалення, у формуванні світогляду, спрямованості майбутнього спеціаліста на активно-дієву роботу та суспільства в цілому.

Структура мети створення  сприятливого визначається особливостями  тих якостей особистості студента, які стосуються його соціально-психологічного клімату, інтересів, намірів і мотивів його навчання.

Досягнення мети формування сприятливого соціально-психологічного клімату студентської академічної  групи передбачає тривалий процес взаєморозуміння  у ВУЗІ. Це те розуміння, до якого прагнуть студенти і те, що намагаються сформувати у студентів, викладачі. Таким чином, мета створення сприятливого соціально-психологічного клімату є віддаленою в часі, і процес досягнення мети кінцевої (рівня сформованості навчальних здібностей) складається з окремих етапів, тобто мети і завдань на кожному окремо взятому курсі.

Соціально-психологічний  клімат колективу студентської групи - це узагальнююча характеристика всього внутрішнього оточення, яке проявляється в поведінці і міжособистісних стосунках між основними суб'єктами навчального процесу [1, с.25]. Основним показниками соціально-психологічного клімату виступають характер відносин між студентами, викладачами і студентами, студентами і керівництвом ВНЗ. Проявляється він на рівні згуртованості та конфліктності.

Часто зміст соціально-психологічного клімату зводять до наступних  психологічних явищ: стан колективної  свідомості; відображенню особливостей взаємодії людей; емоціонально-психологічному настрою групи; настрою групи; стану  групи; психологічній єдності членів студентської групи; взаємовідносинам в групах та колективах тощо. Доцільно відмітити, що серед основних факторів соціально-психологічного клімату називають відносини людей та умови спільної діяльності.

Вважають також, що соціально-психологічний клімат - це система норм, звичаїв та значень, що переважають в даній групі людей. Клімат виявляється способом залежності студентів групи друг від друга (соціальні зв'язки), а також способом залежності студентів від спільно виконуваних функцій або задач (зв'язки задач). "[13, с.55].

Соціально-психологічний  клімат виражає загальний настрій  та ступінь задоволеність студентами організацією навчального процесу, відносинами з іншими студентами та загальним рівнем організованості  у ВНЗ. Такий настрій студентів та інших учасників навчального процесу причинне обумовлений внутрістудентськими, внутрісистемними факторами і відносно нейтральний по відношенню до позасистемних (контактів з населенням, форм проведення дозвілля, сімейних та побутових факторів та інше).

Особистісний еквівалент настрою - задоволеність студента різними  факторами життєдіяльності студентського  колективу. В дослідженнях помічено вплив соціально-психологічного клімату  на ефективність навчальної діяльності, мотивацію навчання та психічний стан учасників всього навчального процесу. [16, с.130]

Спостереження та дослідження  дозволяють виділити п'ять основних груп факторів, що визначають стан соціально-психологічного клімату та, в кінцевому випадку, успішність та потяг до навчання студентів. [18, с.19]

1. Функціональні фактори  (умови навчання; забезпеченість  навчання всіма необхідними засобами; режим навчання та дозвілля, чіткість  розподілу функцій між студентами; функціональна визначеність структури  діяльності кожного учасника, чіткість його обов'язків, прав та відповідальності; відношення викладачів до питань організації навчальної діяльності студентів тощо).

2. Економічні фактори  (система оплати праці та навчання; своєчасність отримання грошового  заохочення; премії, надбавки тощо).

3. Управлінські фактори  (стиль й методи управління  колективом; відношення викладачів  до студентів; згуртованість викладацького  складу; послідовність в оцінці  та способів впливу на студентів;  дистанція між викладачами та  студентами; етика взаємодії викладацької та навчальної ланки тощо.).

4. Психологічні фактори  (характеристика стилю міжособистісних  стосунків між студентами; ступінь  соціально-психологічної сумісності; рівень конфліктності; рівень  згуртованості, стан взаємодії  між підрозділами; групова точка зору, норми та традиції поведінки; орієнтація на спільні цілі роботи, характер сприйняття та оцінки студентами один одного тощо).

За висловленням П.Жане, до поведінкової структури особистості  входить не тільки активність індивіда, що спостерігається зовні, але й внутрішній психічний зріст, що стає невід'ємною частиною поведінки, його регулюючою ланкою" [14, с.484].

Таким чином, з внутрішньо особистісної точки зору етапи мети створення соціально-психологічного клімату полягають в:

1) усвідомленні необхідності психологічних знань у роботі, необхідності самопізнання й саморозвитку;

2) виникненні інтересу  до психологічних знань, до  самопізнання й саморозвитку;

3) і, як заключний  етап, прояви активності до оволодіння  психологічними знаннями, до самопізнання й саморозвитку.

Фактори успішності характеристики групи (чисельність студенської  групи; забезпечення адаптації та входження  в колектив; перспектива підвищення успішності з різних предметів; обґрунтованість  підбору груп у ВНЗ та інше.).

Основними параметрами сприятливого соціально-психологічного клімату є: [ 19, с.48].

1) тривалість (характеризується  стійкістю професійно-психологічних  мотивів, їх незмінністю протягом  всього періоду професійної підготовки, хронологічною послідовністю);