Самооцінка

Тест містить  три шкали, які реалізовані у  вигляді переліку з 134 питань, що припускають  один з можливих варіантів відповіді : «так», «не знаю» (важко відповісти), «ні». В інструкції зазначається, що досліджуваний повинен дати відповідь «так» або «ні» на питання, які пропонуються.

Обробка результатів  відбувається за допомогою ключа. Якщо відповідь респондента співпадає з ключем, то нараховується 2 бали, якщо не збігається – 0 балів. 

Якщо респондент набрав 42 бали по даній властивості, то це велика концентрація. Урівноваженість  по силі розраховується за допомогою  формули: Р = сила по збудженню  / сила по гальмуванню.

Чим ближче до одиниці  – тим більш висока врівноваженість.

Менше 1 – неврівноваженість  в бік збудження.

Більше 1 – неврівноваженість  в бік гальмування.

Тип темпераменту визначається за такими показниками:

сангвінік –  СУР;

холерик – СНР;

флегматик – СУІ;

меланхолік  – Сл.

Тест «Формула темпераменту» А. Бєлова

Методика А. Бєлова призначена для визначення переважаючого типу темпераменту. Досліджуваному послідовно пропонуються чотири картки, на кожній з яких написано по 20 властивостей, які характерні для представників кожного типу темпераменту. Респондент уважно читає кожну властивість і відмічає ті , які характерні для його вдачі. Досліджуваному слід відповідати, виходячи з того, як він поводиться у повсякденному житті, а не в якихось екстремальних умовах.

Обробка результатів  відбувається наступним чином. Підраховується кількість плюсів по кожній картці окремо і загальна кількість плюсів. Міра вираженості кожного типу темпераменту у людини підраховується за наступними  формулами:

X=Ax/A*100% (холерик); 
С=Aс/A*100% (сангвінік); 
Ф=Aф/A*100% (флегматик); 
М=Aм/A*100% (меланхолік).

Фт=Х+С+Ф+М

Де: 
Фт – формула темперамента; 
X – холеричний темперамент; 
С – сангвінічний темперамент; 
Ф – флегматичний темперамент; 
М – меланхолічний темперамент; 
А – загальна кількість плюсів за всіма кароточками; 
А_Х – число плюсов в «паспорті холерика»; 
А_С – число плюсов в «паспорті сангвініка»; 
А_Ф – число плюсов в «паспорті флегматика»; 
А_М – число плюсов в «паспорті меланхоліка». 
Інтерпретація результатів:

якщо відносний результат числа позитивних відповідей за яким-небудь типом складає 40% і більше - тип темпераменту є  домінуючим;

якщо 30-39% - якості типу виражені досить яскраво;

 якщо 20-29% - якості типу виражені середньо;

якщо 10-19% - якості темпераменту виражені в малій мірі.

 

 

   2.2. Кількісний та якісний аналіз отриманих даних

Перша методика, яку ми застосували в нашому дослідженні  – це методика на визначення рівня самооцінки (за С. А. Буддасі). Методика широко поширена в психологічній літературі і є найбільш ефективним засобом для досягнення поставленої мети та завдань практичного дослідження.

Протокол дослідження  №1

Дата проведення: 19 жовтня 2011 року.

Мета дослідження: визначити зв’язок між ранговими оцінками якостей особистості, що входять в уяву «Я-ідеальне» та «Я-реальне».

Об’єкт дослідження: студенти I курсу(23 особи).

Предмет дослідження: рівень самооцінки.

Методи: тест «Дослідження самооцінки особистості С. А. Буддасі» (Додаток В).

Метеріальні ресурси:

• бланки методик;
• ручка.

Часові ресурси: 15 хвилин.

Хід дослідження

Респондентам  надається бланк методики із переліком  якостей, що характеризують особистість. Вони повинні проранжувати надруковані  на бланку слова з позиції притаманності  їх ідеальній особистості, а потім  вже з позиції присутності  означуваних ними якостей для себе.

 В результаті  опрацьованих даних, були отримані  наступні результати (табл. 1.).

Таблиця 1.

Результати  дослідження самооцінки особистості (перший варіант).

№ п/п	Прізвище та ім’я студента	Коефіцієнт  ранго-вої кореляції (r)	Рівень самооцінки
1.	Богданова О.	0,69	адекв. з тенд. до завищення
2.	Васильченко К.	0,39	адекв. з тенд. до завищення
3.	Верещагіна  Д.	0,87	адекв. з тенд. до завищення
4.	Гаркавенко  Ю.	0,44	адекв. з тенд. до завищення
5.	Гніденко Р.	0,56	адекв. з тенд. до завищення
6.	Гусляниця І.	1	неадекватна, завищена
7.	Зелюкін О.	0,19	відсутність уявлення
8.	Іванова О.	0,72	адекв. з тенд. до завищення
9.	Касьяненко  В.	0,59	адекв. з тенд. до завищення
10.	Колода Є.	0,72	адекв. з тенд. до завищення
11.	Конопля Т.	0,32	відсутність уявлень
12.	Копилова Л.	0,86	адекв. з тенд. до завищення
13.	Коробова Л.	0,65	адекв. з тенд. до завищення
14.	Кузнєц Д.	0,71	адекв. з тенд. до завищення
15.	Кушніренко  Н.	0,47	адекв. з тенд. до завищення
16.	Мандрик В.	0,56	адекв. з тенд. до завищення
17.	Петренко Б.	0,43	адекв. з тенд. до завищення
18.	Пивоварова  К.	0,74	адекв. з тенд. до завищення
19.	Потапова Я.	-0,53	прояв заниженої  самооцінки
20.	Сітак Ю.	0,62	адекв. з тенд. до завищення
21.	Тихоненко М.	0,72	адекв. з тенд. до завищення
22.	Ярошенко Д.	0,74	адекв. з тенд. до завищення
23.	Ярина Р.	0,77	адекв. з тенд. до завищення

 

Перший варіант  методики дослідження самооцінки С. А. Буддасі дозволив нам простежити зв’язок між ранговими оцінками якостей особистості, що входять в уяву «Я-реальне» та «Я-ідеальне», що дає можливість визначити рівень самооцінки студентів I курсу.

В результаті отриманих  даних можна зробити висновок, що у 19(82,6%) досліджуваних проявляється адекватна самооцінка з тенденцією до завищення, а це такі студенти, як: Богданова О., Васильченко К., Верещагіна Д., Гаркавенко Ю., Гніденко Р., Іванова О., Касьяненко В., Колода Є., Копилова Л., Коробова Л., Кузнєц Д., Кушніренко Н., Мандрик В., Петренко Б., Пивоварова К., Сітак Ю., Тихоненко М., Ярошенко Д., Ярина Р. Осіб, у яких відсутнє уявлення про якості свого ідеалу та свої реальні якості, за нашим дослідження виявилося двоє (8,7%), це: Зелюкін О. та Конопля Т. Такий показник може бути зумовлений недотриманням досліджуваними інструкції. Але якщо інструкція виконувалась, то слабкий зв’язок означає нечітке та недиференційоване уявлення людиною свого ідеального «Я» та «Я» реального. Лише один студент (4,35%) має прояви заниженої самооцінки, а це – Потапова А., та один студент(4,35%), а це Гусляниця І. – неадекватну завищену самооцінку.

Другий варіант  дослідження самооцінки заснований на способі вибору. Визначаючи рівень самооцінки та її адекватність, важливо  враховувати не тільки значення отриманого коефіцієнта, а й кількість якостей, що становлять ту чи іншу множину(Н+ і Н-). Чим менше якостей, тим примітивніший відповідний еталон. Крім того, рівень самооцінки за «позитивною» та «негативною» множиною у деяких досліджуваних може не збігатися. Це потребує спеціального аналізу та може бути зумовлено захисними механізмами особистості.

Протокол дослідження  № 2.

Дата проведення: 26 жовтня 2011 року.

Мета дослідження: визначити коефіцієнт самооцінки для  «позитивної» та «негативної» множини.

Об’єкт дослідження: студенти I курсу(23 особи).

Предмет дослідження: рівень самооцінки.

Методи: тест «Дослідження самооцінки особистості С. А. Буддасі» (другий варіант) (Додаток Г).

Метеріальні ресурси:

• бланки методик;
• ручка.

Часові ресурси: 15 хвилин.

 

Хід дослідження

Респондентам  надається бланк методики із переліком  якостей, що характеризують особистість. Учасники дослідження  повинні визначити список і кількість еталонних якостей бажаного та небажаного образу – Я. Потім обрати та позначити ті якості, які, на їхню думку, їм притаманні серед обраних якостей «позитивної» та «негативної» множини.

Отже, в результаті проведення тесту були отримані наступні дані (табл. 2.).

Таблиця 2.

Результати  дослідження самооцінки особистості (другий варіант).

№ п/п	Прізвище та ім’я студента	(СО+)	Рівень самооцінки	(СО-)	Рівень самооцінки
1.	Богданова О.	0,28	адекватна з  тенденцією до заниження	0,33	адекватна з  тенденцією до завищення
2.	Васильченко К.	1	адекватна з  тенденцією до заниження	0,4	адекватна з  тенденцією до завищення
3.	Верещагіна  Д.	0,7	адекватна з  тенденцією до завищення	0,26	адекватна з тенденцією до завищення
4.	Гаркавенко  Ю.	0,35	адекватна з  тенденцією до заниження	0,23	адекватна, завищена
5.	Гніденко Р.	0,5	адекватна	0,18	адекватна, завищена
6.	Гусляниця І.	0,52	адекватна з  тенденцією до завищення	0,3	адекватна з  тенденцією до завищення
7.	Зелюкін О.	0,14	адекватна, занижена	0,55	адекватна з  тенденцією до заниження
8.	Іванова О.	0,5	адекватна	0,12	адекватна, завищена
9.	Касьяненко  В.	1	адекватна, завищена	0,12	адекватна, завищена
10.	Колода Є.	1	адекватна, завищена	0,12	адекватна, завищена
11.	Конопля Т.	0,33	адекватна з  тенденцією до заниження	0,5	адекватна
12.	Копилова Л.	1	адекватна, завищена	0,4	адекватна з  тенденцією до завищення
13.	Коробова Л.	0,28	адекватна з  тенденцією до заниження	0,33	адекватна з  тенденцією до завищення
14.	Кузнєц Д.	0,46	адекватна з  тенденцією до заниження	0,42	адекватна з  тенденцією до завищення
15.	Кушніренко  Н.	0,44	адекватна з  тенденцією до заниження	0,28	адекватна з  тенденцією до завищення
16.	Мандрик В.	0,66	адекватна з  тенденцією до завищення	0,12	адекватна, завищена
17.	Петренко Б.	0,5	адекватна	0,12	адекватна, завищена
18.	Пивоварова  К.	0,44	адекватна з  тенденцією до заниження	0,48	адекватна з  тенденцією до завищення
19.	Потапова Я.	0,33	адекватна з  тенденцією до заниження	0,3	адекватна з тенденцією до завищення
20.	Сітак Ю.	0,43	адекватна з  тенденцією до заниження	0,33	адекватна з  тенденцією до завищення
21.	Тихоненко М.	0,44	адекватна з  тенденцією до заниження	0,28	адекватна з  тенденцією до завищення
22.	Ярошенко Д.	0,33	адекватна з тенденцією до заниження	0,3	адекватна з  тенденцією до завищення
23.	Ярина Р.	0,54	адекватна з  тенденцією до завищення	0,2	адекватна, завищена

 

В результаті проведення методики, було отримано наступні дані. Такі студенти, як: Богданова О., Васильченко  К., Гаркавенко Ю., Конопля Т., Коробова Л., Кузнєц Д., Кушніренко Н., Пивоварова К., Потапова А., Сітак Ю., Тихоненко  М., Ярошенко Д. мають коефіцієнт самооцінки для позитивної множини, який відповідає адекватній самооцінці з тенденцією до заниження. У таких респондентів, як: Верещагіна Д., Гусляниця І., Мандрик В. та Ярина Р.,  коефіцієнт самооцінки для позитивної множини відповідає адекватній самооцінці з тенденцією до завищення.

Адекватна занижена самооцінка простежується у Зелюкіна О. Щодо адекватної завищеної самооцінки, то така самооцінка характерна таким  студентам, як Касьяненко В., Колода Є. та Копилова Л.

Щодо коефіцієнту  самооцінки для негативної множини, адекватна з тенденцією до завищення простежується у 13 осіб, а саме: Богданова О., Васильченко К., Верещагіна Д., Гусляниця І., Копилова Л., Коробова Л., Кузнєц Д., Кушніренко Н., Пивоварова К., Потапова А., Сітак Ю., Тихоненко М., Ярошенко Д. Адекватну самооцінку з тенденцією до завищення можна прирівняти до позитивного ставлення до себе, до самоповаги, прийняття себе, відчуття власної повноцінності.

У таких студентів, як Гаркавенко Р., Гніденко Р., Іванова  О., Касьяненко В., Колода Є., Мандрик В., Петренко Б., Ярина Р. – адекватна завищена самооцінка.

Адекватна самооцінка з тенденцією до заниження простежується  у Зелюкіна О. Лише у одного респондента  адекватна самооцінка, а це –  Конопля Т.

Адекватна самооцінка з тенденцією до заниження може бути пов’язана з негативним ставленням до себе, неприйняттям себе, відчуттям власної неповноцінності.

Уявлення людини про себе, як правило, здаються їй переконливими  незалежно від того, чи засновані  вони на об’єктивному знанні, чи на суб’єктивній думці, вони є істинними або помилковими.

Якості, які  людина приписує собі, не завжди адекватні. Процес самооцінки може відбуватися  такими способами:

• через порівняння своїх домагань із об’єктивними результатами своєї діяльності;
• через порівняння себе з іншими людьми.

Проте, незалежно  від того, чи самооцінка обгрунтована власними судженнями людини про себе, чи інтерпретації суджень інших  людей, індивідуальні ідеали або  культурно - обумовлені стандарти, самооцінка завжди має суб’єктивний характер, причому її показники можуть характеризувати адекватність та міру.

Той, хто досягає  реально характеристик, що відповідають ідеалу, матиме високу самооцінку, навіть якщо ідеальний образ не характеризується повнотою та когнітивною складністю. Якщо ж людина комплексує, розрив між цими характеристиками та реальною оцінкою своїх досягнень, її самооцінка, ймовірно, буде низькою.