Вплив відходів птахівництва на навколишнє середовище

 При проведенні дослідження на зразках стічної води з птахівничого підприємства, розташованого у центральній частині України і яке спеціалізується на отриманні м’яса бройлерів. Виробнича діяльність

підприємства  базується на технологічних підрозділах, які забезпечують

конвеєрне отримання  інкубаційних яєць, курчат-бройлерів, їх вирощування

та забій  в цеху потужністю 6 тис. голів на годину. На підприємстві

функціонує  ветеринарна та екологічна служба, лабораторія, котельня,

автотранспортне підприємство, очисні споруди потужністю 2100 м3 на добу.

Мікробіологічний  аналіз води та ґрунту проведено за загальноприйнятими мікробіологічними методами [44]. Чисельність

мікроорганізмів визначали висівом граничних  розведень на елективні та

спеціальні  поживні середовища (МПА, агар Ендо, МПА з глюкозою,

середовище  Чапек та ін.) [15].

Методом біотестування проводили оцінку токсичності стічних вод на

різних стадіях  очищення з використанням тест-об'єкта Daphnia magna [9,10].

За результатами проведених досліджень встановлено, що водневий показник стічної води після відстою дорівнював pH 6,5 – 7. Під час відстоювання стічна вода загнивала, що обумовлювало появу й інтенсивне розповсюдження по території птахофабрики неприємного запаху. Загальна чисельність мікрофлори у зразках стічної води коливалась в межах 10-10 КУО/г. Мікрофлора була представлена анаеробами, мікроміцетами, коками, пседомонадами, ентеробактором та бацилами, а також значною кількістю спірохет та спірил. В зразках стічної води інтенсивно розмножувались різні види найпростіших організмів серед яких домінували: Clostridiї, Spirillu, Vibrio, амеби, трихомонади та інші джгутикові, мали місце також яйця гельмінтів на різних стадіях розвитку.

Результати  санітарно-мікробіологічних аналізів стічної води за

лактозо-позитивною кишковою паличкою (E. coli), які наведені в таблиці 2.2.,засвідчили, що їх кількість була 5,18·10-7, що дорівнює індексу               забруднення 3, який є показником небезпечності.

Наступним етапом досліджень було вивчення впливу комбінованої дії

коагулянту  і флокулянту на мікробіологічні  показники стічної води.

Кінетика  седиментації становила 120 год., після  чого відділяли очищену

воду від  осаду. Механічна очистка проб стічної  води без додавання

флокулянту  за мікробіологічними показниками  була гіршою, ніж з

використанням флокулянту (табл. 2.2.). При обробці проб води сірчанокислим алюмінієм і флокулянтом при температурі 5-7 0С ефект очистки води від кишкових паличок становив, відповідно, 4·10-3 та 1,6·10-7.

Таким чином, після обробки хімічними реагентами індекс забруднення зменшився до 1 в очищеній воді, але в осаді цей показник дорівнював 2, що не відповідає якості очистки згідно чинних вимог [15,19].

 

Таблиця 2.2.

Мікробіологічна оцінка очищення стічної

 води  птахо комплексу

Стічна вода	Лактозо- позитивна E. coli	Мікроскопія	Загальна мікрофлора	pH	Індекс забруднен- ня
Стічна вода на виході	5,18·10-7± 0,04	Рухливі бацили, кокцидії, паличковидні форми бактерій, спірохети, джгутикові бактерії, амеби	7,76·10-10± 0,08	7,0	3    дуже небезпеч- но
Очище- на стічна вода	4·10-3±0,12	Поодинокі палички нерухливі, фрагменти амеб	1,68·10-10± 0,07	6,5	1 нормально
Осад стічної води	1,6·10-7± 0,05	Паличковидні бактерії, рухливих форм немає	2,4·10-11± 0,09	6,5	2 небезпеч- но

 

Отриманими  результатами у гострому досліді  на Daphnia magna

встановлено високу токсичність проб води після  технологічної очистки і води, отриманої в лабораторних дослідах після обробки її хімічними

речовинами  і коагулянтом. Протягом 48 год. загинуло більше 50% дафній,

що надало підстави для припинення досліду, який засвідчив про токсичність

досліджених зразків води.

Очистка стічної води, що застосована на птахофабриці, не забезпечує

екологічну  безпеку при її викиді в водойми, про що свідчить індекс

забруднення по лактозо-утворюючим мікроорганізмам  та її токсичності при

дослідженні методом біотестування.

Застосовання  хімічних реагентів для доочищення стічної води та її

осаду є перспективним  напрямком досліджень, який може забезпечити

поліпшення  стану прилеглих до птахопідприємств водних джерел.

 

2.4.Газо-пилові викиди

До  одного з найкрупніших забруднювачів  довкілля на птахівницьких  підприємствах  відносяться газоподібні викиди в атмосферу, такі як вентиляційні викиди пташників, паро-газові викиди цехів  переробки посліду, нехарчових відходів. Кількість вентиляційних викидів  з одного типового пташника для утримання  курей несучок або вирощування  бройлерів складає взимку від 10 до 50 тис. м³/год, влітку - від 200 до 500 тис. м³/год забрудненого повітря. В кожному їх м міститься 3-20 мг аміаку, 1-3 мг сірководню, 0,10-0,30% вуглекислого газу, 3-5 мг пилу, 70-900 тис. мікробних тіл (м.т.).

Основним  джерелом виділень таких газів, як аміак  і сірководень у пташниках  є послід та підстилка, з яких ці гази утворюються в результаті розкладу органічних речовин. Аміак утворюється  під впливом мікрофлори з сечової  кислоти, яка є основним продуктом  розкладу білків у птиці [37]. При цьому утворюється також вуглекислий газ. За нормативних параметрів щільності посадки птиці та мікроклімату у пташнику з 1 м² поверхні підстилкового посліду виділяється за годину до 25 мг аміаку, 15 мг сірководню, 8 мг вуглекислого газу. З 1 м² безпідстилкового посліду натуральної вологості виділяється за годину до 8 мг аміаку, 5 мг сірководню, 5 мг вуглекислого газу [23]. Виділення цих газів суттєво зростає при збільшенні вологості посліду та підстилки, недотриманні нормативних параметрів мікроклімату, перевищенні щільності посадки птиці [6,

35]. Основним джерелом виділень вуглекислого газу у пташниках є сама птиця (разом з повітрям, що видихається).

Висока  концентрація аміаку у пташнику призводить до виникнення різних захворювань дихальної  системи птиці, паталогічним змінам у трахеї, легенях, нирках, печінці. Погана підстилка збільшує кількість  грудних намулів [37].

Підвищений  рівень аміаку викликає кератоконк'юктивіт, зменшує масу тіла, погіршує конверсію корму [48].

За  іншими даними, підвищення рівня аміаку викликає слабкість стінок капілярів, зниження функції макрофагів, підвищення чутливості до респіраторних захворювань, зменшення здатності птиці видаляти кишкову паличку з легенів  і повітроносних мішків. Рівень вуглекислого газу є індикатором ефективності вентиляції приміщень. Кількість двоокису вуглецю, що продукується птицею, залежить від її віку [56].

Аміак вентиляційних викидів, вступаючи  в реакцію з кислотними сполуками  атмосфери, а потім випадаючи  разом з опадами на землю, представляє  собою головну причину підкислення  ґрунтів. Це може чинити вплив як на наявність у ґрунтах необхідних для росту рослин речовин, так  і токсичних елементів. Поряд  з цим, аміак сприяє евтрофікації, або збагаченню азотом бідних поживними  речовинами ґрунтів, що порушує баланс чутливих екосистем, викликаючи або  посилений ріст, або зникнення  окремих видів рослин. Аміак може чинити також безпосередній негативний вплив на рослини, пошкоджуючи листя  і сповільнюючи ріст рослин [11, 17, 26].

Викиди  вуглекислого газу сприяють збільшенню його вмісту в атмосферному повітрі, що є однією з причин парникового  ефекту та загального потепління клімату  [8].

За  даними досліджень, проведених в Російській федерації, вміст аміаку на території  великих птахофабрик коливається  в межах 0,3-1,42 мг/м³. На відстані 500, 1000, 1500 і 2000 м вміст аміаку зменшується відповідно на 24%, 28%, 29% та 40%. Максимально разові концентрації сірководню на території птахофабрик і за їх межами перевищують допустимий рівень в 1,5 - 6,3 раз. У повітрі на відстані в 500, 1000, 1500 і 2000 м від птахофабрик

концентрація  бактеріальних кліток в 1 м повітря відповідно зменшувалася на 48%, 50%, 51% та 53%. Результати досліджень засвідчили, що у населення, що проживає в районі розміщення птахофабрик (в т.ч. у дітей), відмічався підвищений рівень захворюваностей, пов'язаних з органами дихання, інфекційними і паразитарними хворобами, а також хворобами органів травлення [16].

 

2.5.Мікробне  забруднення

Іншим негативним фактором мікроклімату пташника, який чинить суттєвий вплив на збереженість та продуктивні показники птиці, здоров'я обслуговуючого персоналу, довкілля, є мікробне забруднення  повітря. Відомо, що у пташниках птиця, підстилка, послід, пил, корми, вода є  сприятливим середовищем для  розвитку і розповсюдження мікроорганізмів, у тому числі патогенних [39, 53].

За  даними досліджень, проведених в Сумському  аграрному університеті, кількість  мікроорганізмів у повітрі пташника для утримання курей-несучок вже  через три місяці після їх посадки  складала близько 1млн. мікробних тіл (м.т.) в 1 м³, а через 12 місяців воно перевищувало 6 млн.м.т./м³ [2].

При вивченні динаміки мікробного забруднення повітря  в пташнику та його впливу на ріст і  розвиток ремонтного молодняку курей  було встановлено, що протягом всього періоду вирощування молодняку  мікробне забруднення повітря збільшувалося  і після 80 днів перевищувало 10 млн. м.т./м³. За щоденного вологого прибирання приміщення із застосуванням дезінфектантів і обробки повітря із застосуванням молочної кислоти вдалося суттєво зменшити мікробне забруднення повітря, що сприяло підвищенню збереженості птиці на 3,5%, її живої маси на 200 г [3, 25].

Спеціальні  дослідження з метою вивчення мікробного обсіменіння повітря  у промислових пташниках для  утримання курей-несучок в кліткових  батареях та у пташниках для вирощування  бройлерів на підстилці було

 

проведено в Інституті птахівництва УААН. Було встановлено, що протягом

періоду вирощування бройлерів мікробне обсіменіння повітря поступово  зростає і суттєво перевищує  ГДК - 30-50 тис. мікробних тіл (м.т.) в 1 м³. В кінці періоду вирощування мікробне обсіменіння повітря перевищувало ГДК вже в 14 разів.

         У   пташниках   для   кліткового утримання   курей-несучок   мікробне

обсіменіння повітря зростає не тільки протягом періоду утримання, але і в  залежності від термінів накопичення  посліду на стрічкових транспортерах 
кліткових батарей.

У випадку  використання кліткових батарей без вбудованих повітропроводів з 1 по 7-у добу накопичення посліду мікробне забруднення повітря збільшилося в 1,9 рази в холодний, та в 1,7 рази в теплий періоди року. У випадку використання кліткових батарей з вбудованими повітропроводами мікробне забруднення повітря збільшилося дещо менше, в 1,7 рази в холодний період року та в 1,4 рази в теплий період, перевищуючи, проте, в усіх випадках ГДК мікроорганізмів - 220 тис. м.т./м³.

 

2.6.Інші  відходи

До побічної продукції птахівництва відносять  відходи забою, інкубації, переробки  птиці та яєць, перо-пухової виробництва; вибракувана добовий молодняк. Всі вищевказані відходи служать сировиною для виробництва кормів тваринного походження (сухих і варених білкових). Найчастіше використовується технологія отримання сухих кормів. При виробництві кормів тваринного походження з відходів птахівництва розрізняють дві категорії сировини: до першої відносять нежировнісну сировину, в якому частка жиру не перевищує 16% сухої речовини; до другої - жировмісну (16% жиру і більше), що йде не тільки на виготовлення кормового борошна, а й на витоплення технічного жиру. Кормова борошно - концентрований білковий продукт тваринного походження, що характеризується високою засвоюваністю і містить всі незамінні амінокислоти, вітаміни, макро-і