Розрахунок економічної ефективності проекту автоматизованої обробки економічної інформації в ТОВ «Агропереробка»

     До складу  статті «Витрати на ремонт  необоротних активів» включають:

     а) суми на  оплату праці працівників, зайнятих  на ремонтних операціях, вартість  запасних частин, ремонтно-будівельних  та інших

 матеріалів, витрачених  на поточний ремонт основних  засобів, включаючи вартість паливно-мастильних  матеріалів, використаних на ремонт;

     б) витрати  на ремонт плівкових теплиць  і парників;

     в) вартість  послуг сторонніх організацій  та власних майстерень с технічного  обслуговування і поточного ремонту  необоротних активів, що використовуються  в рослинництві.

     До статті  «Інші витрати на утримання  необоротних активів» включаються  суми, використані на їх утримання  безпосередньо у виробництві  продукції рослинництва.

     До складу  цих витрат відносять:

     а) витрати  на оплату праці персоналу,  який обслуговує необоротні активи (крім трактористів-машиністів та  інших працівників, зайнятих у  технологічному процесі виробництва  сільськогосподарської продукції  тощо), механіків, сторожів, місць  зберігання техніки тощо;

     б) амортизаційні  відрахування, які прямо не відносять  на певні об'єкти обліку витрат (сільськогосподарські культури).

     У статті  «Інші витрати» відображаються  витрати, безпосередньо пов'язані  з виробництвом певної продукції  і виключені до жодної із  зазначених статей, а саме:

     а) вартість  спецодягу та спецвзуття, що видаються  працівникам, а також інших  малоцінних І швидкозношуваних  предметів;

     б) платежі  за страхування врожаю сільськогосподарських  культур, а також окремих категорій  працівників, зайнятих безпосередньо  на роботах з підвищеною небезпекою  для життя і здоров'я, у випадках, передбачених законодавством;

     в) інші витрати,  що включаються до собівартості  продукції і не віднесені до  цієї та інших статей витрат.

     До складу  статті «Непродуктивні витрати» (в обліку) відноситься брак у  виробництві, якими вважаються  роботи, що не відповідають встановленими  стандартам чи технічним умовам, і витрати на виправлення браку.

     У статті  «3агальновиробничі витрати» відображаються  бригадні, цехові та загальновиробничі  витрати рослинництва. Ці витрати  обліковуються на окремому субрахунку  рахунку 91 «3агальновиробничі витрати»  й розподіляються між об'єктами  планування й обліку пропорційно  до загальної суми витрат, за  винятком вартості насіння, і  відносяться на собівартість  лише тієї продукції, яка виробляється  в даній бригаді, цеху чи  галузі.

     Для обліку  витрат виробництва використовуються  журнал-ордери:

• № 10.1 С.-г. - для обліку витрачених запасів у виробництві;
• № 10.2 с.-г. - для обліку нарахованої оплати праці та пов'язаних з нею сум відповідних нарахувань (до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві), а також амортизаційних відрахувань та забезпечення майбутніх витрат і платежів;
• № 10.3 с.-г. - призначений для відображення виходу продукції рослинництва.

     Аналітичний  облік витрат і виходу продукції  рослинництва ведеться у Виробничому  звіті № 10.3 с.-г. Виробничий  звіт складається за місяць  і наростаючим підсумком з  початку року в розрізі об'єкти  аналітичного обліку за наростаючими  статтями витрат. Дані виробничого  звіту за кредитом аналітичних  рахунків виробництва у межах  структурних підрозділів переносяться  до зведеної відомості № 10.3д  с.-г. Підсумки зведеної відомості  у розділі синтетичних рахунків  переносять до Журнал-ордера №  10.3 с.-г., а кредитові обороти Журнал-ордера - до Головної книги.

     На підставі  даних Виробничих звітів складається  також оборотна відомість №  10.3е с.-г. за рахунками виробничих  витрат, яка передбачає відображення  початкового залишку, обігу за дебетом і кредиту, залишок на кінець звітного періоду для кожного об'єкта аналітичного обліку в рослинництві.

Витрати на обробку площ, на яких повністю загинув врожай внаслідок  стихійного лиха, списуються як надзвичайні  витрати. Як правило, площі під загиблими  культурами пересіваються іншими сільськогосподарськими культурами. у зв'язку з цим при  списанні витрат слід враховувати, що на витрати від стихійного лиха списуються тільки повторювані витрати:

     Вартість насіння,  витрати на передпосівну обробку  грунту, посів та інші роботи, які виконуються знову при  пересіві новою культурою. При  цьому дебетується рахунок 99 «Надзвичайні  витрати» і кредитується субрахунок 231 «Рослинництво» (аналітичний рахунок  «3агибла культура»).

     Неповторювані  витрати (витрати на лущення  стерні, підняття зябу і снігозатримання,  вартість добрив та витрачені  на їх внесення сум та інші  витрати) списуються в розрізі  статей на пересіяну культуру.

     При цьому  складається бухгалтерський запис:  дебет субрахунку 231 «Рослинництво» (аналітичний рахунок «Нова культура»)  і кредит субрахунку 231 «Рослинництво» (аналітичний рахунок «3агибла  культура»).

     Витрати на  вирощування культур, які частково  загинули або за якими стався  недобір продукції внаслідок  стихійного лиха, списуються на  витрати від стихійного лиха  чи від техногенних катастроф  і аварій тощо. 3азначена операція  відображається за дебетом рахунка  99 «Надзвичайні витрати» і кредиту  субрахунку 231 «Рослинництво».

     Після проведення  обліку дані записуються у  статистичну звітність, яка представлена  формою №50-сг і називається  «Основні економічні показники  роботи сільськогосподарських підприємств». В ній міститься чотири розділи:  виробництво і реалізація сільськогосподарської  продукції; витрати на основне  виробництво; вартість активів  і середньооблікова чисельність  працівників; землекористування  протягом звітного періоду. В  них зазначаються основні показники  обліку.

2.3 Постановка  задачі автоматизації обліку розрахунків продукції рослинніцтва

Необхідною умовою підтримання  виробництва сільськогосподарської  продукції на певному рівні є  постійна наявність частини оборотних  активів у матеріальні формі (виробничі  запаси). Так щоб здійснювався процес виробництва, господарство повинне  мати в необхідних розмірах запаси пасивного матеріалу, кормів, палива, матеріальних добрив, засоби захисту  рослин і тварин, запасні частини  та інших виробничих запасів.

 

Використання електронно-обчислювальних машин дає можливість підвищувати  аналітичний облік, вести його в  масштабі реального часу, диференціювати звітні показники в залежності від  виду та рівня рішень, що приймаються  оперативно та гнучко реалізовувати  на умови виробничо- господарської  діяльності підприємства, що змінюються.

Сучасна автоматизована система  обліку на основі нових засобів обчислювальної техніки повинна забезпечувати:

-повне і своєчасне задоволення інформаційних потреб споживачі;

-виконання конкретних та аудиторських задач з метою отримання інформації про існуючі відхилення;

-здійснення аналізу і прогнозування господарсько-фінансової діяльності підприємства.

В Україні поширилась концепція  децентралізованої обробки облікової  інформації, яка знайшла своє відображення в широкому і масовому створенні  АРМ бухгалтера (далі-АРМБ), котрі  є засобом автоматичної праці  зайнятого обліком персоналу. Це утворення являє собою функціональну  спеціалізовану людино-машинну систему, що включає програмно-технічний комплекс, інформаційне і додатково інструктивно-методичне і організаційно-технічне забезпечення. Вона призначена для автоматизованого виконання операцій конкретної стадії облікового процесу. При цьому зберігається розподіл обов'язків між персоналом бухгалтерії за функціональною ознакою, АРМБ є структурною складовою автоматизованих систем управління, персональними засобом облікового працівника для планування, управління, обробки даних, підготовки і прийняття рішень.

Розвиток комп'ютерної  інформаційної  технології нерозривно пов'язаний з  розвитком інформаційних  систем, які в економіці використовуються для автоматизованого розв'язування економічних задач.

Задача в комп'ютерній  інформаційній  системі або задача обробки даних  визначається як функція  чи її частина, що являє собою формалізовану  сукупність автоматичних дій, виконання  яких приводить до результатів заданого виду.

До функцій, що належить реалізувати  в розглядаємій задачі, належить облік  продукції рослинництва.

 

Одною із проблем при веденні  обліку продукції рослинніцтва є своєчасне та достовірне визначення і обчислення вартості реалізованої або придбаної продукції чи матеріалів, що є необхідною інформацією для керівництва підприємства. Своєчасне отримання інформації про готову продукцію та її собівартість, придбані продукцію та матеріали шляхом автоматизації рішення розглядаємої задачі дозволяє оперативно реагувати на зміни на ринку продукції і приймати необхідні рішення.

Вихідною інформацією  будуть оборотно-сальдові відомості  по рахункам, картки рахунків, журнали-ордери по рахункам, головна  книга по рахункам. Вхідними документами  для розв'язку задачі виступатимуть  рахунки-фактури, накладні, податкові  накладні, виписки  з рахунків у  банку, накопичувальні відомості. Вартість транспортних робіт  при придбанні  чи реалізації продукції  та матеріалів відносять на відповідні об'єкти обліку на підставі нагромаджувальних відомостей.

 

                   

 

 

               3. Організація розрахунків на ЕОМ

 

3.1 Обґрунтування  вибору програмного забезпечення  автоматизації бухгалтерського  обліку в ТОВ «Агропереробка»

 

По кількості створених  та розроблених  програм комп'ютерізації бухгалтерського  обліку бухгалтерські програми займають одне із відповідних місць. Але незважаючи на велику кількість програм тут навряд чи можна виділити лідерів.

 

Це зумовлено тим, що значні складності виникають в процесі  створення універсальних програм, які б задовольняли вимоги різних підходів та методів організації і формалізації бухгалтерських задач. Бухгалтерські програми бувають різні: спеціалізовані і універсальні;

які складаються з декількох  окремих модулів і які дозволяють обробляти всю бухгалтерську  інформацію в одному середовищі;

 які працюють з розділеними  за напрямами обліку базами даних і які дозволяють вести облік в єдиній базі даних;

 які дозволяють аналізувати  стан фінансових справ на підприємстві в реальному масштабі часу і які дозволяють одержувати підсумки тільки після закриття звітного періоду;

розраховані на роботу в комп'ютерній мережі і тільки на персональну роботу;

 -масові і одиничні;

-надійні і ненадійні;

 -ті, що адаптуються, і ті, що не адаптуються.

 

В літературі всі програми комп'ютерізації бухгалтерського обліку діляться на три класи:

-Великі програмні комплекси;

-Малі та інтегровані системи;

-Автоматизація окремих ділянок обліку.

Створення комп'ютерної системи  бухгалтерського обліку в загальному випадку вимагає вирішення таких  питань іспіввідношення вигоди і витрат. Це означає, що переваги, які очікуються від використання системи, повинні бути більшими ніж витрати, пов'язані з її коригуванням, створенням і впровадженням. Крім виконання конкретних бухгалтерських задач, які вирішує комп'ютерна система обліку, підприємство бажає отримувати від системи дані аналітичного обліку, які необхідні для прийняття рішень, співвідношення контролю та безпеки даних. Тобто система повинна виконувати всі функції внутрішнього контролю, необхідні для захисту активів підприємства та для забезпечення безпеки інформації в системі, захист активів фірми від нераціонального використання припускає, що кожна операція, яка пов'язана з витратами, повинна бути схвалена посадовою особою до того, як операція буде проведена. Забезпечення безпеки даних в системі допускає упередження втрати бухгалтерських даних в цілях забезпечення комерційної таємниці, забезпечення надійності і збереження даних питання гнучкості системи. Тобто повинна забезпечуватися можливість відображення постійно змінюваних внутрішніх іта зовнішніх факторів.

Кожна програма бухгалтерського  обліку містить певний набір інструментів, необхідних для роботи користувача з програмою. До них належать довідники, що застосовуються для збереження однотипної інформації. Відповідно до класу програми вони використовуються у різних її модулях та програмою в цілому при здійсненні операцій з елементами довідника. Іншим прикладом може бути робочий план рахунків, що використовуються для складання бухгалтерських проводок В усіх програмах. Кожна програма містить початково вбудовані сервісні механізми, які використовуються при виконанні будь-яких облікових операцій.

В практиці найбільш розповсюджені  програми "1С:Бухгалтерія" (версія 7.7) та "Парус-Предприятие" (версія 7.20).