Інформаційне суспільство

На закінчення короткого  огляду ідей М. Маклюена необхідно сформулювати ті позиції його концепції, які співвідносяться  з постулатами постіндустріалізму. Можна зробити висновок, що М. Маклюен в історії цивілізації виділяв три основні етапи:

– первісна до письменна  культура з усними формами зв’язку  і передачі інформації;

– письмово-друкарська культура («Галактика Гуттенберга»),  
що замінила природність і колективізм, – індивідуалізмом;

– сучасний етап («Глобальне село») відроджує природне аудіовізуальне багатовимірне сприйняття світу  і колективність, але на новій  електронній основі через заміщення  письмово-друкарських мов спілкування  радіотелевізійними і мережевими засобами масових комунікацій.

5. Елвін Тоффлер  і його трилогія.

Важливий внесок до розвитку ідей постіндустріалізму і інформаційного суспільства внесла концепція Елвіна Тоффлера (Alvin Toffler), викладена  
в його трилогії «Шок майбутнього» (1971), «Третя хвиля» (1980 р.)  
і «Метаморфози влади» (1990 р.) й інших роботах. За словами Е. Тоффлера, всі три книги досліджують один відрізок часу – із середини 50-х  
і до закінчення минулого століття і 75 років опісля – в 2025 р. На думку Елвіна Тоффлера цей період є переломним пунктом в історії, коли цивілізація «фабричних труб», що домінувала на планеті впродовж останніх сторіч, остаточно поступається місцем іншій, принципово відмінної від неї,  
і все це супроводжується боротьбою за владу і конфліктами,  
що приголомшили світ. Кожна з книг, що входять до трилогії, може бути прочитана як самостійні роботи, але разом вони утворюють послідовне  
і логічне ціле. Центральна тема трилогії – аналіз змін, які відбуваються  
з людьми, коли суспільство раптово трансформується в щось нове і небачене.

Усі частини трилогії сфокусовані  на одному періоді часу, але кожна  
з них використовує різні інструменти, щоб заглянути за фасад повсякденності. «Шок майбутнього» розглядає процес зміни, його дію  
на людей і організації. «Третя хвиля» аналізує напрями змін, що зачіпають суспільство. «Метаморфози влади» присвячені проблемі управління: хто,  
і яким чином формує перетворення, що відбуваються.

У роботі «Шок майбутнього» приводяться докази того, що прискорення  ходу історії само собою має наслідки, незалежно від напрямів трансформацій. Прискорення темпу подій, що відбуваються, і скорочення часу реакції на них  викликають певні наслідки, не пов’язані  з тим,  
як сприймаються ці зміни, – позитивно, або негативно. Е. Тоффлер у цій роботі передбачав, що дуже скоро кардинальні зміни можуть захлеснути людей, організації і навіть цілі країни, що веде до дезорієнтації і руйнує здатність ухвалювати розумні рішення, необхідні для адаптації. У книзі провіщалися трансформація сім’ї, виникнення марнотратного суспільства споживання, кардинальні зміни у сфері освіти, генетична революція. Після першої публікації в 1970 р. ця книга несподівано стала міжнародним бестселером і викликала безліч коментарів. За даними Інституту наукової інформації США вона стала однією з самих цитованих робіт в галузі соціології. Словосполучення «Шок майбутнього» або «Футурошок» увійшли до повсякденної лексики, з’явилися в багатьох словниках і на сторінках періодичних видань.

Книга «Третя хвиля», опублікована через 10 років, – у 1980 р., розглядала «хвилі» змін в історичній перспективі  та позначила період середини XX століття, як початок нової постіндустріальної цивілізації –  
або «Третю хвилю» змін. Серед іншого в цій роботі було відмічено появу  
в найближчому майбутньому нових галузей, заснованих на використанні комп’ютерів, електроніки, інформації, біотехнології тощо. Також передбачалося розширення гнучкого виробництва, розповсюдження гнучкої зайнятості і демасифікація засобів масової інформації. Елвін Тоффлер проводить думку про те, що людство нині знаходиться на етапі грандіозної технологічної революції, котра порівнянна з переходом до аграрної (перша хвиля) і індустріальної (друга хвиля) цивілізацій. Чергова хвиля означає перехід до створення надіндустріальної цивілізації і є найбільшою трансформацією суспільства, всебічним перетворенням усіх форм соціального й  індивідуального буття. В процесі цього мова йде не про соціальну революцію, а про технологічні зміни, поволі дозріваючих у надрах старої цивілізації, але цей еволюційний процес приводить до зламу соціальних систем і викликає глибинні потрясіння. На думку Е. Тоффлера, чим швидше людство усвідомлює потребу в переході до нової хвилі, тим менше буде небезпека появи цих потрясінь, виникнення насильства, диктату й інших негативних явищ.

Книга «Третя хвиля» була також  неоднозначно прийнята суспільством. У деяких країнах вона була навіть заборонена або піддалася істотним цензурним скороченням. У Китаї  спочатку концепція Е. Тоффлера була визнана джерелом «західного духовного  забруднення», а потім її переклад був опублікований масовими тиражами, і вона стала чимось на зразок «біблії» для батьків китайських реформ в  кінці 80-х років минулого століття. Зокрема ідея трьох хвиль використовувалася  в процесі підготовки промов тодішнього китайського лідера Ден Сяопіна, а Цзао Дзіян, який був у той час прем’єр-міністром Китайської народної республіки навіть організовував спеціальні конференції для її обговорення і переконував політиків вивчати цю роботу.

Основна тема роботи, що підсумовує трилогію, – «Метаморфози влади» –  проблеми влади і управління. На думку Е. Тоффлера нас чекає глобальна  битва за владу. І якщо в епоху  першої хвилі основою влади було насильство, за часів другої хвилі  – гроші і фінансова могутність, то в епоху третьої хвилі, цією основою є знання. Рахуючи знання найдемократичнішим джерелом влади, Е. Тоффлер підкреслює, що нині в світі  розгортається широкомасштабна  битва за владу. Нова система виробництва  повністю залежить від миттєвого  зв’язку і розповсюдження інформації, ідей і символів. Е. Тоффлер пише про інформаційні війни, починаючи  від рівня супермаркету до міждержавних відносин. У всьому світі йде пошук нових способів організації й управління, породжує специфічні організаційні структури. Конкуренція вимагає мобільності та безперервних інновацій, але ієрархічна влада руйнує творчість та ініціативу. Це означає, що бізнес і державне управління будуть вимушені перебудовуватися через хвилю потрясінь  
та конфліктів.

Приклади перших інтерактивних  інформаційних систем і експериментів  щодо їх застосування в суспільному  житті, приведені Е. Тоффлером, ілюструють наявність соціальних потреб в технологіях, які ми зараз, після двадцяти років  від написаня «Третьої хвилі», відносимо  до технологій інформаційного суспільства. Недаремно Елвіна Тоффлера, разом  з Джоном К. Гелбрейтом і Пітером  Дракером відносять до перших пророків інтернет-цивілізації, котрі сформулювали загальне передчуття змін і змалювали  
їх деякі риси.

6. Концепція  «Трьох хвиль».

Ядром теоретичних переконань Е. Тоффлера є концепція, викладена  
в його книзі «Третя хвиля». Е. Тоффлер пропонує свою схему феноменології історичного процесу, яка ігнорує традиційні історіографічні концепції.  
Слід зазначити, що Е. Тоффлер спирається на дуже об’ємний фактичний матеріал, посилання на наукову і публіцистичну літературу, статистичні дані (текст, розбитий на 28 розділів обсягом близько 700 сторінок спирається  
на більше 500 приміток і бібліографії, що включає 534 назви).

Е. Тоффлер виділяє в  історії цивілізації три хвилі: перша хвиля – аграрна (до XVIII ст.), друга – індустріальна (до 50-х рр. ХХ ст.) і третя – пост-  
або суперіндустріальна (починаючи з 50-х рр. минулого століття). У вступі автор підкреслює, що його книга – це не об’єктивний прогноз, і вона не претендує на те, щоб бути науково обґрунтованою і визначає підставу своєї роботи, як напівсистематичну модель цивілізації і наших взаємин з нею.  
Е. Тоффлер описує процес відмирання індустріальної цивілізації в термінах «техносфери», «соціосфери», «інформаційної» і «владної сфери», показує,  
які революційні зміни вони зазнають в нинішньому світі. Особлива увага приділяється показу взаємин між цими сферами, а також між «біосферою»  
і «психосферою». «Психосфера» для Е. Тоффлера – це та структура психологічних і особистісних стосунків, завдяки яким зміни,  
що відбуваються у зовнішньому світі, впливають на наше приватне життя.

Основна метафора, використовувана  Е. Тоффлером, – це зіткнення хвиль, що приводить до змін. На думку автора, ідея хвилі це не тільки спосіб організувати величезні маси досить суперечливої інформації, вона допомагає бачити те, що знаходиться під «бушуючою  поверхнею змін». Е. Тоффлер підкреслює оптимістичний характер своєї роботи, оскільки вірить  
у реальність нових перспектив і потенціалу «третьої хвилі», яка «доводить, що в самій серцевині руйнування та розпаду ми можемо виявити зараз приголомшливі свідоцтва зародження і життя. Ясно і, як здається, незаперечно, що ... цивілізація, що зароджується, може стати здоровішою, розсудливішою і стійкішою, пристойнішою і демократичнішою, ніж будь-яка з відомих нам до цих пір».

Застосовуючи новий підхід – хвилефронтальний аналіз соціальних процесів (або аналіз «фронту хвилі»), який означає бачення еволюції світу  
в його глобально-синхронних фазах, Е. Тоффлер аналізує техніко-економічні та інформаційно-комунікативні чинники суспільного розвитку. У процесі цього науковець відзначає, що запропонований ним підхід до аналізу соціальних процесів фокусує нашу увагу не стільки на історичних непереривностях, скільки на дискретності в історії, моментах порушення безперервності – нововведеннях і точках перерива. На думку Е. Тоффлера хвилефронтальний аналіз соціальних явищ не лише виявляє основні зміни  
у момент їх виникнення, а й дозволяє на них впливати.

Перша хвиля, за Е. Тоффлером, почалася приблизно 10 тис. років тому назад із переходом від збирача  і полювання до сільськогосподарського життя та появи перших паростків  цивілізації. Різні цивілізації  протягом тисячоліть розвивалися і приходили в занепад, воювали і вступали в союзи, зливалися, утворюючи химерну суміш, проте всі вони володіли деякою фундаментальною схожістю – скрізь основою життя була земля, а сільське населення служило джерелом основного продукту. Панував простий розподіл праці та невелика кількість чітко певних каст і класів: знать, духівництво, воїни, раби (або кріпосні). Влада була авторитарною, і положення людини визначалося фактом її народження. І в усіх країнах система суспільного виробництва була децентралізованою і замкнутою – кожне співтовариство виготовляло велику частину того, що споживало. В процесі цього були  
і виключення – наприклад факторії, що випускали масову продукцію  
в Стародавній Греції і Римі, які Е. Тоффлер визначає як окремі натяки  
на те, що має прийти услід за сільськогосподарською цивілізацією – передвісники Другої хвилі.

Друга хвиля. Перша хвиля  змін ще не вичерпала свого потенціалу, коли в кінці XVII ст. в Європі виникла індустріальна революція – друга хвиля змін. Новий процес індустріалізації почав рухатися по країнах і континентах вже набагато швидше. Таким чином, дві окремих зміни (дві хвилі), що явно відрізняються один від одного процеси, розповсюджувалися по землі в один час, але з різною швидкістю.

Численні зіткнення двох хвиль привели до виникнення багатьох політичних і військових конфліктів, починаючи від акцій протесту сільськогосподарських виробників з приводу індустріалізації життя,  
до Громадянської війни між Північчю і Півднем в Америці. Е. Тоффлер показує, як американські поселенці, виганяючи індійців зі своєї землі, переміщаючи ферми все далі і далі до Тихого океану, створювали цивілізацію Першої хвилі. Проте за ними услід йшли агенти Другої хвилі – промисловці і банкіри – і в середині XIX століття на північному Сході виник швидко зростаючий індустріальний сектор, інтереси якого через деякий  
час вступили в непереборну суперечність з соціально-економічними стосунками рабовласницького півдня. Багатьом здається, пише Е. Тоффлер, що Громадянська війна велася з причин етичного характеру, як боротьба проти рабства. «Боротьба йшла за розв’язання ширшого питання:  
хто управлятиме багатим новим континентом – фермери  
або індустріалізатори, тобто сили Першої або Другої хвилі? Чи буде прийдешнє американське суспільство в основі своїй сільськогосподарським або індустріальним? Коли перемогу одержали мешканці півночі, доля була визначена. Індустріалізація Сполучених Штатів була гарантована».

Згідно концепції Е. Тоффлера, Друга хвиля викликала до життя  
три визначальні структури (основні соціальні інститути): мала сім’я, навчання фабричного типу і гігантські корпорації. «Таким чином, пише  
Е. Тоффлер, всюди в світі Другої хвилі... більшість людей рухалися за однією і тією самою стандартною життєвою траєкторією: виховані в малих сім’ях, вони йшли в потоці через школи фабричного типу, а потім поступали на службу в крупну корпорацію, приватну або державну. На кожному етапі життєвого шляху людина знаходиться під контролем одного з головних інститутів Другої хвилі».

Індустріалізація, впровадження нових технологій, вдосконалення  енергетичної бази створили умови для  масового виробництва, яке викликало  до життя нову систему розподілу. Якщо в суспільствах Першої хвилі  превалював розподіл товарів, виготовлених на замовлення, то тепер наступила  епоха масового розподілу і масової  торгівлі. Поступово всі сфери  життя підкоряються виробничо-ринковим інтересам. Основні соціальні інститути (урядові установи, школи, лікарні ...) в цей час набувають рис  фабричності – розподіл праці, ієрархічна структура та знеособленість.

Звертаючись до інформаційної  сфери, Е. Тоффлер простежує основні  принципи фабричного виробництва і  в засобах масової інформації,  
які публікують однакові повідомлення, точно так, як і фабрика штампують один і той самий товар. Причому, без системи інформаційного обслуговування індустріальна цивілізація не змогла б оформитися і надійно функціювати. Таким чином виросла добре розроблена інфосфера – комунікаційні канали, через які індивідуальні і масові повідомлення можуть розподілятися так само ефективно, як товари і сировина. Інфосфера переплелася з техно- і соціосферами, які вона обслуговує, допомагаючи інтегрувати економічне виробництво з поведінкою окремих людей.

У своїй книзі Е. Тоффлер  детально і послідовно аналізує систему  
з шести провідних принципів, що діють у всіх країнах Другої хвилі, – стандартизація, спеціалізація, синхронізація, концентрація, максимізація і централізація. Причому науковець відзначає, що ці принципи як якась програма Другої хвилі «прикладена як до капіталістичного,  
так і до соціалістичного крила індустріального суспільства, оскільки вони неминуче виросли з одного і того ж базового розриву між виробником і споживачем, а також завдяки всезростаючій ролі ринку». Ці ж принципи, підсилюючи один одного, створили найкрупніші, жорсткіші і могутніші бюрократичні організації, еліти і супереліти Другої хвилі.

Третя хвиля. У решті-решт, стверджується в книзі Е Тоффлера, наступає глибока криза принципів  і структур Другої хвилі і на її зміну піднімається Третя хвиля, що несе нові погляди на світ і нові науково-технологічні досягнення в  галузі інформатики, електроніки, молекулярної біології,  
які дозволяють вийти за межі обмежених життєвих і філософських концепцій індустріального періоду та створюють умови для усунення його головної суперечності – між виробництвом і споживанням. На думку Е. Тоффлера,  
за точку повороту можна вважати 1955 р., коли в США вперше кількість «білих комірців» і працівників сфери обслуговування почала перевищувати кількість «синіх комірців». Це було десятиліття, коли почалося впровадження комп’ютерів і нових технологій доступних населенню.