Шпаргалка по "Охране труда"

Захисне заземлення застосовують у мережах з напругою до 1000 В з ізольованою нейтраллю та в мережах, напругою вище 1000 В з будь-яким режимом нейтралі джерела живлення.

Захисне заземлення — це навмисне електричне з'єднання із землею або з її еквівалентом металевих струмопровідних нормально неструмовідних частин, які можуть опинитися під напругою.

Заземлювальним пристроєм  називають сукупність конструктивно  об'єднаних заземлювальних провідників  та заземлювача.

 

Заземлювач — провідник або сукупність електрично з'єднаних провідників, які перебувають у контакті із землею або її еквівалентом.

Опір захисного заземлення в електроустановках напругою до 1000 В і потужністю понад 100 кВА  не повинен перевищувати 4 Ом.

Заземлювальним  пристроєм називають сукупність конструктивно об'єднаних заземлювальних провідників та заземлювача.

Заземлювач — провідник або сукупність електрично з'єднаних провідників, які перебувають у контакті із землею або її еквівалентом.

Опір захисного  заземлення в електроустановках напругою до 1000 В і потужністю понад 100 кВА не повинен перевищувати 4 Ом.

Занулення застосовується у чотирипровідних мережах, напругою до 1000 В з глухозаземленою нейтраллю.

Занулення — це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих нормально неструмовідних частин, які можуть опинитись під напругою.

Нульовий захисний провідник — це провідник, який з'єднує частини, що підлягають зануленню, з глухозаземленою нейтральною точкою обмотки джерела струму або її еквівалентом.

Захисне вимикання — це швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне вимкнення електроустановки (не більше ніж за 0,2 с) при виникненні в ній небезпеки ураження струмом

110.

Електрозахисними засобами називаються  стерпні і транспортовані вироби, що служать для захисту людей, що працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного  поля.

Електрозахисні кошти  доповнюють такі захисні пристрої електроустановок, як огородження, блокування, захисне  заземлення, занулення, відключення  і ін Необхідність застосування електрозахисних  засобів викликано тим, що при  експлуатації електроустановок іноді  виникають умови, коли найдосконаліші захисні пристрої самих електроустановок не гарантують безпеку людини (наприклад , операції з роз'єднувачами і т. п.).

За своїм призначенням кошти  захисту умовно поділяють на ізолюючі, огороджувальні та допоміжні.

Ізолюючі засоби захисту  призначені для ізоляції людини від  частин електроустановок, що знаходяться  під напругою, і від землі, якщо людина одночасно стосується землі  або заземлених частин електроустановок та струмоведучих частин або металевих  опинилися під напругою корпусів електроустаткування.

Існують основні і додаткові  ізолюючі засоби. Основні ізолюючі засоби мають ізоляцію, призначену для того, щоб довго витримувати  робочу напругу електроустановки, тому з їх допомогою дозволено торкатися струмоведучих частин, що знаходяться під напругою. Ізолюючі властивості основних захисних засобів бувають різними в залежності від напруги електроустановок, де вони застосовуються.

Основними ізолюючими захисними  засобами для електроустановок напругою до 1000 В служать: ізолюючі штанги, ізолюючі та електровимірювальні кліщі, діелектричні рукавички, слюсарно-монтажний інструмент з ізолюючими рукоятками, покажчики  напруги.В електроустановках понад 1000 В ними є: оперативні і вимірювальні штанги, ізолюючі та електровимірювальні кліщі, покажчики напруги, а також кошти для ремонтних робіт під напругою (ізолюючі драбини, майданчики тощо).Додаткові ізолюючі засоби володіють недостатніми ізолюючими властивостями і призначені тільки для посилення захисної дії основних засобів, разом з якими вони повинні застосовуватися. До них відносяться: при роботах з напругою до 1000 В - діелектричні калоші, килимки, ізолюючі підставки; при роботах з напругою понад 1000 В - діелектричні рукавички, боти, килимки, ізолюючі підставки.

Для перевірки діелектричних  властивостей всі ізолюючі засоби захисту (крім штанг, які призначені для накладення тимчасових заземлень, килимків та підставок) повинні піддаватися електричних  випробувань після виготовлення і періодично в процесі експлуатації.Огороджувальні захисні засоби призначені для тимчасового огородження струмоведучих частин, що знаходяться під напругою. До них можна віднести щити, бар'єри, огорожі-клітини, а також тимчасові переносні заземлення, які роблять неможливою появу напруги на відклю-ченном обладнанні.

 

111. Дайте характеристику  організаційним та технічним  заходам електробезпеки.

Виділяють три системи  засобів і заходів забезпечення електробезпеки:

- система технічних засобів  і заходів;

- система електрозахисних  засобів;

- система організаційно-технічних  заходів і засобів.

Для забезпечення безпеки  робіт у діючих електроустановках  належить виконувати наступні організаційні заходи:

• призначення осіб, які відповідають за організацію та проведення робіт;
• оформлення наряду чи розпорядження на проведення робіт;
• організація нагляду за проведенням робіт;
• оформлення закінчення робіт, перерв у роботі, переведення на інші робочі місця.

До технічних заходів, які необхідно виконувати в діючих електроустановках для забезпечення безпеки робіт належать:

• при проведенні робіт зі зняттям напруги в діючих електроустановках чи поблизу них: вимкнення установки (частини установки) від джерела живлення електроенергії;
• механічне блокування приводів апаратів, які здійснюють вимкнення, зняття запобіжників, від'єднання кінців лінії, яка здійснює електропостачання та інші заходи, що унеможливлюють випадкову подачу напруги до місця проведення робіт;
• встановлення знаків безпеки та захисних огорож біля струмопровідних частин, що залишаються під напругою і до яких у процесі роботи можливе доторкання або наближення на недопустиму відстань;
• встановлення заземлення (ввімкнення заземлювальних ножів чи встановлення переносних заземлень);
• огородження робочого місця та вивішування плакатів безпеки (наприклад «Не вмикати! Робота на лінії» на приводах роз'єднувачів);

 

112. Статична електрика - це сукупність явищ, пов'язаних із виникненням, збереженням і релаксацією вільних електричних зарядів на поверхні і в об'ємі діелектричних і напівпровідникових речовин, матеріалів та виробів або на ізольованих провідниках.Кожному середовищу (рідкому, твердому, газоподібному) властиві свої особливості утворення електростатичних зарядів.. Сила струму даного виду електрики, як правило, дуже мала, але потенціал напруги може бути досить великим. Внаслідок цього статична напруга може стати небезпечною для життя людини як на виробництві, так і в побуті. У виробничих умовах накопичення зарядів статичної електрики відбувається під час:. наливання електризаційних рідин (етилового ефіру, бензину, етилового і метилового спирту, бензолу) в незаземлені резервуари, цистерни та інші ємкості;протікання рідини по трубах, ізольованих від землі, або по гумових шлангах, очищення тканин, забруднених діелектричними рідинами, та подібних процесів;перемішування речовин у змішувачах. Фізіологічна дія статичної електрики залежить від звіль¬неної під час розряду енергії та може відчуватися як слабкий, помірний, сильний укол або поштовх.Ці уколи й поштовхи безпечні, тому що сила струму ста¬тичної електрики дуже мала. Але такий вплив може призвести до тяжких нещасних випадків внаслідок рефлексного руху по¬близу незахищених рухомих частин устаткування або падіння з висоти. Графіт, сажа, металевий порошок, що додаються до виготовлення гуми, знижують заряди статичної електрики. В окремих випадках статич-ну електрику нейтралізують за допомогою спеціальних приладів – іоніза-торів.Працюючим у вибухонебезпечних приміщеннях рекомендується корист. антистатичним взуттям, їм забороняється носити синтетич-ний одяг; підлогу таких приміщень вкривають антистатиками.Систематичний вплив статичної електрики на тіло людини викликає порушення фізіологічних процесів, функціональні розлади центральної нервової системи, органів кровообігу Основні засоби захисту від статичної електрики полягають у відве-денні зарядів у землю (заземлення цистерни з паливом, компресорних та котельних установок, трубопроводів), запобіганні виникненню та нако-пиченню статичної електрики, її нейтралізації.

113. Захист від атмосферної електрики  (блискавки)

 

 

Блискавкозахист - це система захисних пристроїв та заходів, що призначені для забезпечення безпеки людей, збереження будівель та споруд, устаткування та матеріалів від можливих вибухів, займань та руйнувань, спричинених блискавкою.

 

Блискавка - особливий вид проходження електричного струму через величезні повітряні прошарки, джерелом якого є атмосферний заряд, накопичений грозовою хмарою. Умови утворення таких хмар - велика вологість та швидка зміна температури повітря.

Розрізняють первинні (прямий удар) і вторинні прояви блискавки.

 

Прямий удар блискавки (ураження блискавкою) - безпосередній контакт каналу блискавки з будівлею чи спорудою, що супроводжується протіканням через неї струму блискавки. Прямий удар блискавки чинить на уражений об'єкт наступні дії: електричну, що пов'язана з ураженням людей і тварин електричним струмом та виникненням перенапруг на елементах, за якими струм відводиться в землю; теплову, що зумовлена значним виділенням теплоти на шляху проходження струму блискавки через об'єкт; механічну, що спричинена ударною хвилею, яка поширюється від каналу блискавки, а також електродинамічними силами, що виникають у конструкціях, через які проходить струм блискавки.

 

Вторинні прояви блискавки пов'язані з наведенням потенціалів на металевих елементах конструкцій, обладнанні, незамкнутих металевих контурах, що спричинено близькими розрядами блискавки. Пожежна небезпека вторинних проявів блискавки обумовлюється виникненням іскріння всередині об'єкта, що може призвести до пожежі чи вибуху.

 

До вторинних проявів  блискавки належать:

 

- електростатична індукція, яка полягає у наведенні потенціалів  на наземних предметах у результаті  змін електричного поля грозових  об'єктів. Навіть на відстані  до 100 м від місця влучення блискавки  до будівлі різниця потенціалів  між конструкціями (металеві покрівлі, ферми, підкранові шляхи тощо) і землею може досягати десятків  кіловольт і здатна викликати  іскровий розряд;

 

- електромагнітна індукція  супроводжується появою в просторі  змінного магнітного поля, яке  індукує в металевих контурах, що утворені з різних протяжних  комунікацій (трубопроводів, електропроводів  і т. ін.). електрорушійну силу (ЕРС). Якщо у контурах контакти  недостатньо надійні в місцях  з'єднання, то наведений ЕРС  струм може спричиняти іскріння  або сильне нагрівання;

 

- занесення високих потенціалів  у будівлю відбувається по  металоконструкціях, що підведені  в цю будівлю (трубопроводах,  рейкових шляхах, естакадах, проводах  ліній електропередавання і т.  ін.). Вони супроводжуються електричними  розрядами, які можуть стати  джерелом вибуху чи пожежі.

 

Захист від електростатичної індукції (вторинний прояв блискавки) здійснюється приєднанням устаткування до заземлювача для відведення електростатичних зарядів, індукованих блискавкою, в  землю. Захист від електромагнітної індукції полягає у встановленні методом зварювання перемичок між  протяжними металоконструкція ми в  місцях їхнього зближення менше  ніж на 10 см. Інтервал між перемичками  повинен не перевищувати 20 м.

 

115. Охарактеризуйте основні причини пожеж.

основними причинами пожеж на виробництві  є:

— необережне поводження з вогнем;

— незадовільний стан електротехнічних пристроїв та порушенн5

 правил їх монтажу  та експлуатації;

— порушення режимів технологічних процесів;

— несправність опалювальних приладів та порушення правил їх

експлуатації;

— невиконання вимог нормативних документів з питань пожежної

 безпеки.

Дуже часто  пожежі на виробництві спричинені необережним  поводженням з вогнем. Під цим, як правило, розуміють паління в недозволених місцях та виконання так званих вогневих робіт.

Відповідальність за заходи пожежної безпеки при проведенні зварювальних та інших вогневих робіт  покладається на керівників дільниць, цехів, підприємств.

Місця для проведення вогневих робіт можуть бути постійними і тимчасовими. Постійні місця визначаються наказом керівника підприємства, а тимчасові — письмовим дозволом керівника підрозділу.

Виконавці робіт (електрозварювальники, газозварювальники, газорізальники, паяльники, бензорізальники та ін.) повинні  бути проінструктовані про заходи пожежної безпеки відповідальними особами.

Місця проведення вогневих робіт повинні  бути вільними від горючих матеріалав у радіусі не менше 5 м. Для газового зварювання застосовують такі речовини, як ацетилен, метан, пари бензину та гасу, що збільшує небезпеку пожежі та вибуху.

Перед проведенням тимчасових вогневих робіт розробляються заходи пожежної безпеки, сповіщається пожежна  охорона, призначаються особи, відповідальні  за забезпечення пожежної безпеки і  після цього видається підписаний наряд — допуск на проведення робіт.

Пожежі через  виникнення коротких замикань, перевантаження електродвигунів, освітлювальних та силових мереж внаслідок великих місцевих опорів, роботу несправних або залишених без нагляду електронагрівальних приладів складають більше 25% всіх випадків. Короткі замикання виникають внаслідок неправильного монтажу або експлуатації електроустановок, старіння або пошкодження ізоляції. ,Струм короткого замикання залежить від потужності джерела струму, відстані від джерела струму до місця замикання та виду замикання.