Шпаргалка по "Охране труда"

кімнати особистої гігієни  жінок, відпочинку, паління та ін.),

—  медичні (медпункти, поліклініки, профілакторії);

—  громадського харчування (їдальні, буфети, кімнати дл

—   культурного обслуговування (бібліотеки, зали засідань

спортзали);

—   адміністративні (заводоуправління, цехові контори) т<

конструкторські бюро.

Допоміжні приміщення різного  призначення, як правило розташовують разом, в одній будівлі та в  місцях з найменшим впливон шуму, вібрації та інших шкідливих факторів.

Вимоги щодо складу, розміщення, розмірів та обладнанні допоміжних приміщень  викладені в СНиП 2.09 04-87Санітарно-побутові приміщення необхідно розташовувати  з максимальним наближенням до робочих  місць, щоб не було зустрічних потоків  людей, а також переходів через  виробничі приміщення зі шкідливими виділеннями, неопалювані частини  будівлі та відкриті простори.Розрахунок санітарно-побутових приміщень проводиться  в залежності від санітарної характеристики виробничих процесів та кількості працюючих  в найбільш чисельну зміну.Відповідно до санітарної характеристики виробничі  процеси поділяються на чотири групи, а кожна з них — ще на 2—5 підгруп.

До першої групи (має три підгрупи) відносяться виробничі процеси, що проходять при нормальних метеорологічних умовах та при відсутності шкідливих газів та пилових виділень.

До другої групи (має п'ять підгруп) відносяться виробничі процеси, що проходять при несприятливих метеорологічних умовах або пов'язані з виділенням пилу чи^ напруженою фізичною роботою

До третьої групи (має чотири підгрупи) відносяться процеси, що характеризуються наявністю різко виражених шкідливих факторів.

До четвертої групи відносяться процеси, що вимагають особливого режиму для забезпечення якості продукції, а саме: пов'язані з переробкою харчових продуктів, виробництвом стерильних матеріалів, що вимагають особливої чистоти.Розташування, розміри, обробка тощо допоміжних приміщень обумовлюються цілою низкою санітарних вимог. Наприклад, вбиральні розташовують, як правило, на кожному поверсі на відстані не більше 75 м від найбільш віддаленого робочого місця, а душові слід влаштовувати в кімнатах, суміжних з гардеробними біля внутрішніх стін.

 

 

 95. Охарактеризуйте основні вимоги до водопостачання та каналізації.

Виробничі приміщення повинні  бути обладнані системами виробничого, протипожежного та господарсько-питтєвого водопроводів, господарсько-побутовою та виробничою каналізацією. Виключення складають невеликі виробництва (з кількістю працюючих до 25 чоловік в зміну), що розміщені в районах без центральної системи водопроводу та каналізації.

Норма витрат води на пиття  та побутові потреби для цехів  зі значним надлишком тепла на одну людину в одну зміну повинна  складати 45 л, а в інших цехах та відділеннях — 25 л.

В проходах між цехами, вестибюлях, приміщеннях для відпочинку необхідно  передбачати установки з газованою  водою. В гарячих цехах повинні  бути передбачені місця площею 2—3 м2 для установок з охолодженою  підсоленою газованою водою (5 г солі на 1 л води).

Відстань від найбільш віддаленого робочого місця до пристроїв питтєвого водопостачання не повинна перевищувати 75 м.

Всі стічні води спускаються  в міську каналізаційну систему. Зливання в каналізаційну мережу відпрацьованих розчинів кислот, лугів, електролітів та інших хімічних речовин  допускається лише після їх нейтралізації  та очищення.

На дільницях шліфування, полірування та при застосуванні мокрих способів обробки пилових  матеріалів стічні води повинні надходити  до системи загальної каналізації  через відстійники. На окремих дільницях  каналізаційних мереж необхідно  розташовувати пристрої для вловлювання  нафтопродуктів.

 

96. Електромагнітні поля негативно вплив. на організм людини, яка безпосередньо працює з джерелом випромінювання, а також на населення, яке мешкає поблизу джерел випромінювання. Встановлено, що переважна частина населення знаходиться в умовах підвищеної активності ЕМП. У результаті дії ЕМП на людину можливі гострі та хронічні форми порушення фізіологічних функцій організму. Ці порушення виникають в результаті дії електричної складової ЕМП на нервову систему, а також на структуру кори головного та спинного мозку, серцево-судинної системи. Ці зміни в діяльності нервової та серцево-судинної системи мають зворотній характер, але в результаті тривалої дії вони накопичуються, підсилюються з плином часу, але, як правило, зменшуються та зникають при виключенні впливу та поліпшенні умов праці. Тривалий та інтенсивний вплив ЕМП призводить до стійких порушень та захворювань.  Залежно від тривалості та частоти повторень імпульсів цей звук сприймається як щебет, цвірінчання чи дзюркіт у деякій точці всередині чи ззаду голови.  Сумісну дію цих випромінювань широкого діапазону можна класифікувати як окрему радіохвильову хворобу. Тяжкість її наслідків знаходиться у прямій залежності від напруженості ЕМП, тривалості впливу, фізичних особливостей різних діапазонів частот, умов зовнішнього середовища, а також від функціонального стану організму, його стійкості до впливу різних чинників можливостей адаптації. Поряд із радіохвильовою хворобою ) зростає ризик виникнення загальних захворювань, захворювань органів дихання, травлення тощо. Це відбувається також і за дуже малої інтенсивності ЕМП, яка незначно перевищує гігієнічні нормативи. Ймовірно, що причиною тут є порушення нервово-психічної діяльності як головної у керуванні всіма функціями організму.

У результаті дії на організм людини електромагнітних випромінювань  в діапазоні ЗО кГц - 300 МГц спостерігається: загальна слабкість, підвищена втома, сонливість, порушення сну, головний біль та біль в ділянці серця. З'являється  роздратованість, втрачається увага, сповільнюються рухово-мовні реакції. Виникає ряд симптомів, які свідчать про порушення роботи окремих  органів - шлунку, печінки, підшлункової залози. Погіршуються харчові та статеві  рефлекси, діяльність серцево-судинної системи, фіксуються зміни показників білкового та вуглеводневого обміну, змінюється склад крові, зафіксовані  зміни на рівні клітин.

При систематичній дії  ЕМП високої та надвисокої частоти  на організм людини спостерігається  підвищення кров'яного тиску, трофічні  Із ростом інтенсивності відбуваються електрокардіографічні зміни, при  хронічному впливі - тенденція до гіпотонії, до змін у нервовій системі. Потім  спостерігається прискорення пульсу, коливання об'єму крові , помічені зміни у статевих залозах, у складі крові, помутніння кришталика. Далі - зміни  у здатності крові зсідатися, умовно-рефлекторній діяльності, вплив  на клітини печінки, зміни у корі головного мозку. Потім - підвищення кров'яного тиску, розрив капілярів  і крововиливи у легені та печінку..

97. Вплив комп’пютера на організм людини

 

Хоч це й парадоксально, але  широке застосування  комп'ютерів на виробництві загострило проблеми безпеки працівника. Промислові підприємства та цілі галузі зараз різко збільшили впровадження електронної техніки. Разом з тим за зменшення коштів на охорону праиі та скорочення служб охорони праці далеко не завжди приділяється належна увага навчанню персоналу безпечних прийомів роботи на комп'ютерно-дисплейній техніці.

 

Застосування комп'ютерів на підприємствах України сприяє скороченню виробничого циклу на 40—50%, капітальних та експлуатаційних витрат на устаткування — не менш як на 10%. Стало можливим швидке переналагодження устаткування на новий вид продукції, яка стає конкурентоспроможною. А це, без сумніву, є важливим фактором успішної діяльності великих та малих підприємств.

 

газом з тим результати досліджень американських вчених показують, що до роботи на комп'ютерах треба ставитися серйозно з точки зору збереження здоров'я та працездатності. Адже не секрет, що че-

 

рез економію коштів ергономічні  вимоги часто відсуваються на другий план.

 

Попередньо не проводяться  експерименти для відпрацювання форм адаптації обслуговуючого персоналу до нових умов праці. Крім того, впровадження нової техніки випереджає темпи навчання кадрів на сучасному рівні. У підсумку обладнання установ та заводських цехів дисплеями не приводить до принципового поліпшення виробничого середовища, а обертається зростанням професійних захворювань робітників і службовців.

 

Крім фізичних та хімічних, великий вплив на операторів справляють також психофізичні фактори, пов'язані з великим обсягом оброблюваної інформації, монотонність праці.

 

За даними Міжнародної  організації праці (МОП) в операторів, які обслуговують дисплейну техніку, погіршується зір, з'являються м'язові болі, реєструються гінекологічні захворювання, психічні та нервові розлади, захворювання серцево-судинної системи, новоутворення. Це не означає, що робота з дисплеєм неминуче призводить до цих захворювань. Як вважають спеціалісти, наслідки залежать від кількох факторів: тривалості роботи з дисплеєм, інтенсивності праці, співучасті працівника в управлінні виробництвом тощо.

 

Перше, що незмінна відмічається в процесі обстеження,— це візуальна  втома від контакту з дисплеєм. Обстеження майже 2,5 тис. канадських робітників і службовців виявило, що проблеми із зором найчастіше виникають у тих, хто у своїй роботі користується дисплейною технікою (дані МОП). Залежність погіршення зору від характеру праці було виявлено й французьким Національним інститутом досліджень з професійної безпеки при порівнянні двох груп операторів ЕОМ: тих, хто спеціалізується на введенні інформації, і тих, що працюють в діалоговому режимі з дисплеєм. Причому порушення зору відмічалося в першій групі в 50—60%, а у другій — в 30—40%. Хоча в останньому випадку оператори були біля екрана триваліший час. Цим установлено, що причини відмінностей не зводяться лише до інтенсивності праці. Визначальним фактором виявився ступінь активності оператора при спілкуванні з ЕОМ. Важливо, що переважає в його праці: автоматизм та одноманітність дій зумовлюють погане самопочуття працівника, активна ж розумова діяльність згладжує дискомфорт у роботі з відеотерміналом.

 

Обслуговуючий персонал дисплейної техніки наражається значною мірою й на розлади м'язової системи. Це пов'язано з мускульним напруженням від одних і тих самих обмежених рухів за збереження загальної статичності тіла. Незручність пози через нехтування ергономічними вимогами при влаштуванні робочого місця та монотонність праці, як показало обстеження 1000 операторів ЕОМ, спричинюють велику ймовірність виникнення болю в спині та необхідність наступного ортопедичного лікування. Аналіз результатів досліджень інституту технології в Цюріху (Швейцарія) підтверджує, що працівники, зайняті на одноманітних операціях з введення даних в ЕОМ, частіше страждають від болю в плечовому поясі (60% обслідуваних), ніж службовці, які працюють з дисплеєм у діалоговому режимі (30%). В операторів, які не користуються дисплейною технікою, недуги відмічено у 25% від загальної кількості обстежених. Ще менше — 10% — від подібного болю страждають звичайні конторські службовці.

 

Професійний ризик операторів, які обслуговують комп'ютери, пов'язаний також з можливим опроміненням. Катодне, ультрафіолетове, інфрачервоне, а також радіочастотне випромінювання екрана також можуть становити певну небезпеку. Хоча з приводу її серйозності думки спеціалістів розходяться. Одні вважають, що випромінювання від дисплея, як від звичайного телевізора, не перевищує допустимих норм. Інші наполягають, що шкода від дисплейної техніки порівняно з телевізором у кілька разів більша. Останнє пояснюється близькістю екрана та тривалістю роботи з ним.

 

Описано випадки телевізійної епілепсії, коли випромінювання знижує активність кори головного мозку, призводить до втрати зосередженості та уповільненого розуміння інформації, що загорається на екрані.

 

Всі перелічені типи професійного ризику під час роботи з дисплейною технікою, накладаючись на стресові ситуації, нерідко спричинюють нервові, психічні та серцево-судинні захворювання. Адже будова дисплея передбачає контроль за обсягом оброблюваної оператором інформації. На екрані можуть загоратися не тільки команди оператору, але й попередження, якщо швидкість його роботи недостатня. Таким чином, техніка сама налаштовує службовця на інтенсивний ритм роботи.

 

На підставі наведеного можна  зробити висновок, що серед працівників, які користуються дисплейною технікою, можливе поширення таких захворювань, як хронічні неврози та психічні захворювання, гіпертонія, безсоння, розлади серцево-судинної системи та ін. Ось чому для цих категорій працівників особливої актуальності набуває проблема значного поліпшення умов праці, а також планування оздоровчих

 

98. Охарактеризуйте  працездатність користувачів комп’ютерів  та фактори, від яких вона  залежить.

Об’єктивними, гігієнічно значимими  вважають чинники внутрішнього середовища навчального приміщення, які виникають  під час роботи комп’ютерних комплексів – показники мікроклімату, освітленість, яскравість, контрастність і колір  зображення на екрані дисплея, іонізуюче  та неіонізуюче опромінення, шум  тощо.

Загалом, прийнято виділяти чотири групи основних об’єктивних  факторів, які можуть негативно вплинути на здоров’я будь-якого користувача  персонального комп’ютера:

·        візуальні  параметри дисплеїв ПК у сполученні зі світловим кліматом у робочому приміщенні (комп’ютерному класі);

·        електростатичне  і електромагнітне поля комп’ютера, дисплея та інших периферійних пристроїв (емісійні параметри);

·        ергономічні  параметри робочого місця та приміщення;