Шпаргалка по "Охране труда"

— некваліфікований інструктаж робітників, котрі використовують ручні електричні машини;

—   відсутність контролю за діями працівників з боку ІТП або виконавців робіт;

—   відсутність маркування, запобіжних плакатів, блокувань,тимчасових огороджень місць електротехнічних робіт.

Ці причини  можна згрупувати за наступними чинниками:

— дотик до струмоведучих частин під напругою внаслідок недотримання правил безпеки, дефектів конструкції та монтажу електрообладнання;

— дотик до неструмоведучих частин, котрі опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, перехрещування проводів;

— помилкове подання напруги в установку, де працюють люди;

— відсутність надійних захисних пристроїв.

 

104.Дія електричного струму на  організм людини має різносторонній  характер і різносторонні прояви  – від слабих подразнень до  смертельних наслідків.Електричний  струм , що проходить через  тіло людини, може спричинити  термічну, хімічну, світлову, механічну  та біологічну дію.

Біологічна дія є виключною  властивістю живої тканини. Вона проявляється сильним збудженням нервової тканини, що призводить до порушення  внутрішніх біоелектричних процесів, які пов’язані з життєвими функціями організму. Зовнішній струм при взаємодії з біоелектричними процесами людини може викликати судоми м’язів, життєво важливих органів, у тому числі серця і легенів, що призведе до зупинки дихання і кровообігу.Електричне ураження організму струмом буває місцевим (електричні травми) і загальним(електричні удари) коли уражається весь організм.

Характерними видами місцевих електричних  травм є:електричні опіки;електричні знаки;металізація шкіри;механічні ураження;електрофтальмія.

Залежно від умов виникнення опіки бувають трьох видів: струмовий (контактний), дуговий і змішаний, під дією струму і електричної  дуги. “Ствол” електродуги має  високу температуру – від 4000 до 150000С  і вище. Очевидно, що людина яка потрапляє  у таку ситуацію отримає опіки  того чи іншого ступеню тяжкості. Тканини, що лежать на шляху струму,внаслідок  великої кількості теплоти висушуються, обвуглюються і навіть безслідно  щезають.Внаслідок контакту з електромережею виникають електричні знаки. Шкіра  в місці контакту затвердіває  подібно до мозоля.

Металізація шкіри виникає внаслідок  короткого замикання і потрапляння  в глибину шкіри газоподібних або розплавлених часток металу, які  розлітаються у всі сторони.

Механічні ураження є наслідком  судомних скорочень м’язів під дією струму,що призводить до розриву кровоносних  судин, м’язів, сухожилків, вивиху суглобів або перелом кісток. Вони виникають тоді, коли людина тривало перебуває під напругою 380В.

Електрофтальмія – ураження очей при горінні електричної дуги потужним ультрафіолетовим випромінюванням.

Електричний удар – це збудження  живих тканин організму струмом, що супроводжується судомним скороченням  м’язів. Це найнебезпечніший вид ураження, при якому порушується функціонування серцевої, дихальної і мозкової системи  людини навіть без жодних зовнішніх  ознак, що бувають при електротравмах.алежно від наслідків електричні удари умовно поділяються на чотири ступеня:

І – скорочення м’язів без  втрати свідомості;

ІІ – скорочення м’язів з втратою свідомості, але зі збереженим диханням і роботою серцево-судинної системи;

ІІІ – втрата свідомості з порушенням дихання або роботи серця;

ІV – клінічна смерть, відсутність  дихання і кровообігу.

Клінічна смерть – це перехідний стан від життя до смерті, який настає з моменту припинення діяльності серця і дихання. Хоча у людини відсутні всі ознаки життя, воно ще повністю не згасло - на дуже низькому рівні відбуваються обмінні процеси  достатні для підтримування мінімальної  життєдіяльності. .При надмірному збудженні  організму людини електричним струмом  виникає дуже важка нервово-рефлекторна  реакція організму внаслідок  чого виникає фібриляція серця або  електричний шок.

Фібриляція серця – це такий  стан, коли воно перестає скорочуватися  як одне ціле у відповідній послідовності (спочатку пересердя, а потім шлуночок), настають окремі некоординовані посіпування  серцевих м’язів (фібрил) і серце перестає працювати як насос.

Електричний шок має дві  форми: сильне нервове збудження;глибоке  гальмування і знесилення нервової системи

Шоковий стан знесилює людину, вона стає байдужою до оточуючого середовища при  наявності свідомості протягом кількох  хвилин або діб. Після чого настає одужання або смерть від повного  згасання життєво важливих функцій  організму.

 

105.Дайте характеристику чинникам, що впливають на наслідки ураження електричним

струмом.

Наслідки ураження людини електричним струмом залежать від  фізичних параметрів електричного кола і деяких фізіологічних чинників, які притаманні живим організмам.

Наслідки ураження залежать від опору шкіри та опору внутрішніх органів. Це змінна величина, що має  нелінійну залежність від стану  шкіри, навколишнього середовища, параметрів електричної мережі та ін..

Електропровідність струму збільшується при зволоженні і забрудненні  шкіри, особливо тими речовинами, що добре  проводять струм.

Опір шкіри неоднаковий  на різних ділянках тіла, тому наслідки ураження можуть залежати від місця  контакту електрода з тілом людини. Найменший опір має шкіра обличчя, шиї, тильної сторони кисті руки, під пахової впадини. На тілі людини є цілий ряд точок, опір шкіри  на яких значно менший ніж на сусідніх ділянках, що співпадає з топографією  голковколювання, яке не піддається поясненню.

Опір тіла людини – це змінна величина, що може коливатися в широких межах..

До фізичних параметрів електричного струму, що є вирішальними при ураженні організму належать:

• сила струму;
• напруга;
• рід струму;
• частота.

Характер дії струму на організм людини залежить від величини напруги.

 При збільшенні напруги,  опір тіла людини зменшується  у десятки разів. 

Наслідки електротравматизму значно залежать від частоти струму. Зменшення дії починається з частоти 1000Гц.

 Наслідки ураження  організму визначає також час  проходження струму через тіло  людини, бо з часом різко падає  опір тіла. Чим довше буде діяти  струм, тим більша ймовірність  важкого або смертельного ураження.

 

106. З метою забезпечення електробезпеки всі виробничі приміщення підрозділяють за ступенем небезпеки ураженнялюдини електричним струмом на три класи:

Приміщення без підвищеної небезпеки – це сухі приміщення з відносною вологістю не більше 75 % і температурою повітря в межах + 5…+ 250 С, з неструмопровідними підлогами (дерев'яними, пластмасовими), з повітряним середовищем без струмопровідного пилу.

Приміщення з підвищеною небезпекою – це приміщення, що характеризуються наявністю однієї з таких ознак:

- вогкість з постійною  відносною вологістю повітря  більше 75 %;

- струмопровідний пил; 

- струмопровідні підлоги  (земляні, металеві, залізобетонні,  цегельні);

- висока температура повітря  (вище 35 0С);

- можливість одночасного  дотику людини до металевих  конструкцій будинків, технологічних  апаратів, механізмів і до металевих  корпусів електроустаткування.

Приміщення особливо небезпечні – це приміщення, в яких наявною  є одна з наступних ознак:

- відносна вологість повітря  постійно близька до 100 %, внаслідок  чого стіни, стеля таких приміщень  покриті конденсатом вологи; - приміщення  з постійною наявністю їдких  газів чи пари відносно матеріалу  ізоляції струмоведучих частин;

- приміщення, для яких  характерні дві чи більше ознак,  що відносяться до класу приміщень  з підвищеною небезпекою, наприклад,  приміщення зструмопровідним пилом  і сирою струмопровідною підлогою.

107. Системи засобів і заходів  безпечної експлуатації електроустановок

 

 Технічні способи та засоби захисту

 

Технічні способи та засоби захисту (ТСЗЗ) поділяють на:

 

- ТСЗЗ при нормальних  режимах роботи електроустановок (ізоляція струмовідних частин, забезпечення  недоступності неізольованих струмовідних  частин, попереджувальні сигналізація, знаки та написи, застосування  малих напруг, захисне розділення  електромереж, вирівнювання потенціалів);

 

- ТСЗЗ при переході  напруги на металеві нормально  неструмовідні частини електроустановок (захисні заземлення, занулення,  вимикання);

 

- електрозахисні засоби  та запобіжні пристосування.

Технічні способи та засоби захисту  при нормальних режимах роботи електроустановок

 

Ізоляція струмовідних частин

 

Забезпечується шляхом покриття їх шаром діелектрика для захисту  людини від випадкового доторкання до частин електроустановок, через  які проходить струм. Розрізняють  робочу, додаткову, подвійну та посилену ізоляцію.

 

Робочою називається ізоляція струмовідних частин електроустановки, яка забезпечує її нормальну роботу та захист від ураження струмом.

 

Додатковою називається ізоляція, яка застосовується додатково до робочої і у випадку її пошкодження забезпечує захист людини від ураження струмом.

 

Подвійною називається ізоляція, яка складається з робочої та додаткової. Наприклад, додаткова ізоляція досягається шляхом виготовлення корпусів та рукояток електроустаткування із діелектричних матеріалів (пластмасові корпуси ручних електрифікованих інструментів, побутових електропристроїв тощо).

 

Посиленою називається покращена робоча ізоляція.

 

Механічні пошкодження, волога, перегрівання, хімічні впливи зменшують  захисні властивості ізоляції. Навіть у нормальних умовах ізоляція поступово  втрачає свої початкові властивості, "старіє". Тому необхідно систематично проводити профілактичні огляди та випробовування ізоляції.

 

-- Попереджувальні сигналізація, знаки та написи

 

Є пасивними засобами захисту, які не усувають небезпеки ураження, а лише інформують про й наявність. Попереджувальна сигналізація може бути світловою (лампочки, світлодіоди  і т. ін.) та звуковою (зумери, дзвінки, сирени). На виробництві широко використовують світлову сигналізацію для попередження про наявність напруги на тих  чи інших частинах електроустаткування. Наприклад, при подачі напруги на електроустаткування на пульті керування  загоряється сигнальна лампочка "Мережа".

 

-- Мала напруга

 

-- Вирівнювання потенціалів

 

Є способом зниження напруг дотику та кроку між точками електричного кола, до яких можливе одночасне  доторкання людини або на яких вона може одночасно стояти.

 

-- Захисне розділення електромережі

 

-- Захисне заземлення

 

Захисне заземлення - це навмисне електричне з'єднання зі землею або з її еквівалентом металевих частин електроустановки, які нормально не перебувають під напругою, але можуть опинитись під нею в аварійних режимах роботи.

 

-- Захисне занулення

 

Занулення - це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним проводом металевих частин електроустановки, які нормально не перебувають під напругою, але можуть опинитися під нею в аварійних режимах роботи.

 

Нульовий захисний провід - це провід, який з'єднує частини, що підлягають зануленню, з глухозаземленою  нейтральною точкою обмотки джерела  струму або її еквівалентом.

 

-- Захисне вимикання

 

Захисне вимикання - це швидкодіючий захист, який забезпечує автоматичне вимкнення електроустановки (до 0,2 с) у разі виникнення в ній небезпеки ураження струмом.

 

-- Електрозахисні засоби  та запобіжні пристосування

 

Електрозахисні засоби - це технічні вироби, що переносяться та перевозяться і слугують для захисту людей, які працюють з електроустановками, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля.

 

-- Ізолювальні електрозахисні  засоби

-- Огороджувальні електрозахисні  засоби

-- Запобіжні електрозахисні  засоби та пристосування

 

 

До технічних заходів, які необхідно  виконувати в діючих електроустановках  для забезпечення безпеки робіт  належать:

 

- при проведенні робіт  зі зняттям напруги в діючих  електроустановках: вимкнення установки  (частини установки) від джерела  живлення електроенергії; механічне  блокування приводів апаратів, які  здійснюють вимкнення, зняття  запобіжників, від'єднання кінців  лінії, що забезпечує електропостачання,  та інші заходи, що унеможливлюють  випадкову подачу напруги до  місця проведення робіт; вивішування  заборонних плакатів на приводах  ручного і на ключах дистанційного  керування комутаційною апаратурою;

 

- при проведенні робіт  без зняття напруги на струмовідних  частинах та поблизу них: виконання  робіт за нарядом не менш  ніж двома працівниками із  застосуванням електрозахисних  засобів, під постійним наглядом, із забезпеченням безпечного  розташування працівників, використовуваних  механізмів та пристосувань;

 

- при проведенні робіт  без зняття напруги віддалік  від струмовідних частин, що перебувають  під напругою, є неможливим випадкове  наближення працівників і ремонтного  оснащення та інструменту, що  застосовуються ними, до струмовідних  частин на відстань, меншу від  допустимої, тому передбачати технічні  та організаційні заходи для  запобігання такому наближенню  не потрібно.

 

109.  Дайте  характеристику технічним способам  захисту при переході напруги  на нормально неструмовідні частини  електроустановок.