Шпаргалка по "Охране труда"

Діоксид вуглецю (СО2) не має кольору  та запаху. За підвищеного тиску  переходить із газоподібного стану в рідкий.Механізм припинення горіння діоксидом вуглецю базується на його здатності зменшувати шляхом розбавлення концентрації реагентних речовин до меж, коли горіння стає неможливим. Вогнегасний ефект спостерігається, коли концентрація СО2 буде не менше 30% по об'єму.

 

129. Охарактеризуйте первинні засоби пожежогасіння.

Первинні засоби пожежогасіння  призначені для ліквідації невеликих  осередків пожежі, а також для  гасіння пожеж у початковій стадії їх розвитку силами персоналу об'єктів  до прибуття штатних підрозділів  пожежної охорони.

Використовують  такі види первинні засоби пожежогасіння:

• пожежний інвентар (покривала з негорючого теплоізоляційного полотна, грубововняні тканини або повсті, ящики з піском, бочки з водою, пожежні відра, совкові лопати );
• пожежний інструмент ( гаки, ломи, сокири тощо);
• вогнегасники;

Ящики для  піску повинні мати міскість 0,5; 1,0 або 3 м3 та бути укомплектовані совковою лопатою.

Бочки з водою встановлюють у разі відсутності протипожежного водопроводу.

Покривала з негорючих матеріалів повинні бути розміром не менше як 1 на їм. У місцях застосування та зберігання легко займистих речовин та горючих речовин розміри покривал можуть бути збільшені до величин: 2x1,5м, 2x2м.

Пожежний  інвентар має бути пофарбований в червоний та білий кольори, а пожежний інструмент — в чорний.

Серед первинних засобів  пожежогасіння найважливішу роль відіграють вогнегасники різних типів: водяні, водо-пінні, порошкові, вуглекислотні, газові. Успіх швидкої локалізації пожежі на її початку залежить від вогнегасних засобів, вміння користуватися ними.

Основними вогнегасними речовинами та сполуками, що застосовуються для гасіння пожеж й окремих вогнищ, є вода, водяна пара, хімічна піна, повітряно-механічна піна, водні розчини солей, інертні й негорючі гази, галоїдно-вуглеводневі сполуки, сухі негорючі порошки та пісок.

Вода - найбільш поширена і дешева вогнегасна речовина. Вогнегасні властивості води можна підвищити в 2,5 рази, додаючи до неї поверхнево активні речовини (зволожувачі) використовується для гасіння пожеж класу А.

Струменем води гасять тверді горючі речовини; дощем і водяним  паром - тверді, волокнисті, сипучі речовини.

 

130. Для передачі повідомлення про пожежу в будь-який час доби можуть використовуватись телефони спеці. призначення, радіозв'язок, централізовані установки пожежної сигналізації. Системи оповіщення про пожежу повинні забезпечувати у відповідності з розробленими планами евакуації передачу сигналів оповіщення одночасно по всьому будинку , а при необхідності – послідовно або вибірково в окремі його частини. Кількість оповіщувачів, їх розміщення та потужність вибирається таким чином, щоб забезпечити необхідну чутність у всіх місцях перебування людей. Для передачі текстів оповіщення та керування евакуацією допускається використ. Внутр.. радіотрансляційні мережі. Приміщення, з якого здійснюється керування системою пожежного оповіщення, належить розміщувати на нижніх поверхах будівель, біля входу на сходові клітки, у місцях з цілодобовим перебуванням чергового персоналу. Найбільш швидким та надійним засобом виявлення та сповіщення про пожежу вважається автоматична установка пожежної сигналізації (АУПС), яка повинна працювати цілодобово. Принцип роботи АУПС полягає в наступному: при спрацюванні хоча б одного із сповіщувачів на приймально-контрольний прилад надходить сигнал . На пожежо- та вибухонебезпечних об’єктах АУПС окрім сигналізації про пожежу можуть видавати команди в схеми керування автоматичними установками пожежо¬гасіння, димовидалення, оповіщення про пожежу, вентиляції, технологічного та електротехнічного устаткування об'єкта. АУПС за способом передачі повідомлення  про пожежу підрозділяють на автономні та централізовані. В автономних установках АУПС сигнал тривоги » від сповіщувача надходить на приймально-контрольний прилад, який встановлюється у приміщенні з цілодобовим перебуванням чергового персоналу, а далі черговий телефонує на приймальний пост пожежної охорони і передає необхідну інформацію. В централізованих АУПС сповіщення про пожежу від приймально-контрольних приладів передається через канал зв'язок  на пульт централізованого нагляду пожежної охорони. Одним з основних елементів АУПС є пожежні сповіщувачі – пристрої, що формують сигнал про пожежу. Розрізняють пожежні сповіщувачі ручної та автоматичної дії . Ручний пожежний сповіщувач вмикає людина, що виявила пожежу, шляхом натискання на пускову кнопку. Автоматичні пожежні сповіщувачі спрацьовують без участі людини від дії на них чинників, що супроводжують пожежу: підвищення температури, дим, полум'я.

131. Загальні принципи організації  пожежної безпеки

Забезпечення пожежної безпеки  — невід'ємна частина державної  діяльності щодо охорони життя та здоров'я людей, національного багатства  та навколишнього середовища.

Власники підприємств, установ  та організацій, а також орендарі зобов'язані:

• розробляти комплексні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки;

• відповідно до нормативних  актів з пожежної безпеки розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші нормативні акти, що діють у  межах підприємства, здійснювати  постійний контроль за їх додержанням;

• забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання  вимог приписів і постанов органів  державного пожежного нагляду;

• організовувати навчання працівників правилам пожежної безпеки  та пропаганду заходів щодо їх забезпечення;

• утримувати у справному  стані засоби протипожежного захисту  і зв'язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням;

• здійснювати заходи щодо впровадження автоматичних засобів  виявлення та гасіння пожеж;

• своєчасно інформувати  пожежну охорону про несправність пожежної техніки, систем протипожежного захисту, водопостачання тощо;

Основними завданнями пожежної охорони  є:

• здійснення контролю за дотриманням  протипожежних вимог;

• запобігання пожежам  і нещасним випадкам на них;

• гасіння пожеж, рятування  людей та надання допомоги у ліквідації наслідків аварій, катастроф і  стихійного лиха.

У разі виявлення пожежі (ознак  горіння) кожний громадянин зобов'язаний:

1) негайно повідомити про  це телефоном пожежну охорону.  При цьому необхідно назвати  адресу об'єкта, вказати кількість  поверхів будівлі, місце виникнення  пожежі, обстановку на пожежі, наявність  людей, а також повідомити своє  прізвище;

2) вжити (за можливості) заходів щодо евакуації людей,  гасіння (локалізації) пожежі  та збереження матеріальних цінностей;

3) якщо пожежа виникне  на підприємстві, повідомити про  неї керівника чи відповідну  компетентну посадову особу та (або) чергового по об'єкту;

4) у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби (медичну, газоаварійну тощо).

 

132.  Охарактеризуйте  основні організійні заходи щодо  забезпечення пожежної безпеки.

З організаційно-технічної  точки зору забезпечення пожежної безпеки  має включати:

-розробку регламентів  і норм виконання технологічних  процесів;

-забезпечення працюючих  інструктивними матеріалами;

-навчання правилам поводження  з пожежовибухонебезпечними речовинами  і матеріалами;

-інструктаж і допуск  до роботи персоналу, що обслуговує  пожежовибухонебезпечні технологічні  процеси;

-контроль і нагляд  за дотриманням протипожежних  норм технологічного режиму

Всі об’єкти господарювання, що використовують, переробляють або зберігають вибухонебезпечні речовини й матеріали мають розробляти протиаварійні газорятувальні заходи та встановлювати порядок їх виконання в аварійному режимі.

 Для профілактичного  та оперативного обслуговування  дільниць, цехів, підприємств організовується  пожежна охорона, чисельність  якої визначаеться в установленому  порядку.

 У виробничих  приміщеннях де можуть накопичуватися викиди газоподібних і розлив рідких пожежонебезпечних речовин мають підлягати нагляду і контролю такі параметри як температура спалаху, межа спалахування, температури спалаху для горючих та легкозаймистих рідин і т. ін.

 Технічне опосвідчення й випробовування технологічного обладнання з метою виконання вимог вибухонебезпеки слід виконувати відповідно до вимог Держгірпромнагляду з охорони праці, а також нормативно технічної документації, що стосується даних процесів.

133.  Опишіть  порядок надання першої медичної  допомоги при електротравмах.

Відключити струм.

Рятувати ураженого  можна тільки однією рукою. Інакше ви ризикуєте стати “частиною” електричного ланцюжка та одержати тяжкі опіки.

Якщо хтось схопився за оголений дріт - висмикнути дріт із розетки, відключити рубильник, викрутити запобіжні  електропробки. Припустимо, це зробити  не можна. Тоді треба відкинути дріт. Але не руками, а сухою дерев'яною палицею чи іншим предметом з  хорошою ізоляцією.

Якщо постраждалий тримає дріт у зажатій долоні, необхідно  дріт перерубати. Для цього підійде  інструмент з ізольованими рукоятками: сокира чи лопата з дерев’яним сухим  держаком , плоскогубці чи кусачки  з ізоляцією.

Дроти, що зайнялися, небезпечно гасити водою. Їх краще накрити прогумованою тканиною або засипати піском.

Якщо людина лежить на землі  поруч з обірваним дротом, до нього  треба підходити, кинувши собі під  ноги “ізоляцію” - наприклад, суху дошку, гумову ковдру, книги або стопку газет. На руки краще над усе надягнути  гумові чи шкіряні сухі рукавички. На крайній випадок обмотати руки сухою  тканиною.

Відтягніть постраждалого  від місця, де поширюється струм  та перенесіть на безпечну ділянку. Для цього потрібно взяти його за краї одягу, попередньо обмотавши будь-якою сухою тканиною і свої руки. Діяти одною рукою, а другу опустити вниз. Пам’ятайте не можна торкатися відкритих частин тіла руками – це небезпечно, бо електричний струм проходить крізь тіло постраждалого.

При наданні першої медичної допомоги слід, насамперед, дотримуючись правил безпеки, припинити дію електричного струму на постраждалого (вимкнути струм, відвести дріт). Усе це треба зробити дуже швидко, обережно, користуючись предметами, що не проводять струм (палицею, сухою мотузкою). Слід одягнути гумові рукавиці, гумові чоботи, якщо вони є. При зупинці дихання, проводять штучну вентиляцію легень. У разі зупинки серця, роблять його закритий масаж; перед цим потрібно один-два рази вдарити кулаком у нижню частину грудної клітки.

134.Перша допомога при травмі  черевної порожнини

Виникають при прямому  ударі в живіт, падінні, здавлюванні  тіла, пораненні холодною зброєю тощо. Вони можуть супроводжуватись ушкодженням  черевної стінки, кишок, жовчного міхура, печінки та шлунку. Закриті ушкодження супроводжуються ушкодженням м’язів живота, крововиливами під шкіру, особливо при супутніх травмах кісток тазу. Постраждалий скаржиться на загальну слабкість, запаморочення, біль у животі. Спостерігається блідість шкіряних покривів та слизових оболонок.

Схема надання першої допомоги:при закритому ушкодженні:

- викликати швидку допомогу;

- покласти постраждалого  на спину, не давати рухатись;

- туго забинтувати живіт  еластичним бинтом;

- покласти холод на  живіт.

при відкритому ушкодженні:

- викликати швидку допомогу;

- покласти постраждалого  на спину, не давати рухатись, сідати;

- накрити рану повністю (прикривши краї) стерильною (у разі  відсутності – чистою) серветкою;

- закріпити її лейкопластиром;

- при підняти постраждалому  ноги, розстібнути поясний ремінь;

Неприпустимо:

- вправляти внутрішні  органи, що випали;

- давати постраждалому  пити;

- самостійно виймати сторонні  предмети, що потрапили у черевну  порожнину;

- самостійно промивати  рану будь-якими розчинами;

- дозволяти постраждалому  рухатись.

 

 

135. Опишіть порядок надання першої медичної допомоги при закритих та відкритих

ушкодженнях хребта і спинного мозку.

Невідкладна медична допомога має вирішальне значення для зменшення  віддалених наслідків будь-якої травми голови або шиї. Тому, лікування ушкодження спинного мозку часто починається  на місці події.

Якщо ви отримали травму голови або шиї, ймовірно, вас почне  лікувати медперсонал швидкої допомоги, який займеться вирішеннням трьох  важливих проблем:

• Підтримка вашої здатності дихати;
• Виведення з шоку;
• Іммобілізація шиї для запобігання подальшого ушкодження спинного мозку.

Медперсонал швидкої допомоги використовує для фіксації хребта жорсткі  комірці для шиї і тверду дошку, на якій вас будуть транспортувати до лікарні.

У приймальному відділенні лікарі займуться стабілізацією  вашого кров'яного тиску, дихання  і положення шиї, намагатимуться уникнути подальших ускладнень, таких  як затримка сечі та калу, утруднене  дихання або проблеми з роботою  серця і судин, утворення кров'яних згустків в глибоких венах кінцівок. Вам можуть ввести седативні засоби, щоб ви не рухалися і не завдали  собі великих пошкоджень під час  проходження діагностичних тестів.

За наявності ушкодження спинного мозку вас госпіталізують у відділення інтенсивної терапії  для проведення лікування. Вас можуть перевести в центр, який займається травмами хребта, в якому працює група нейрохірургів, хірургів- ортопедів, фахівців з травм спинного мозку, психологів, медсестер, терапевтів та соціальних працівників, які мають  досвід роботи з травмами спинного мозку.

 

136.   

Переломи кісток черепа поділяються  на переломи зводу та основи черепа. Особливу небезпеку становлять відкриті переломи, які можуть супроводжу. витіканням мозкової речовини, і, що вкрай небезпечно, інфікуванням мозку. Допомога у такому випадку полягає у створенні  повного спокою потерпілому. Хворого  кладуть горизонтально. Іммобілізацію  проводять підкладанням ватно-марлевого  кільця чи кільця, зробленого з одягу. За допомогою пращоподібної пов'язки, яку проводять під підборіддям, голову фіксують до нош чи широкої  дошки. Якщо травмовано потиличну частину, потерпілого вкладають обличчям донизу, так само підкладаючи ватно-марлеве  кільце. Припускається транспортування  хворого на боці. У потерпілих часто  спостерігається блювання, тому необхідний постійний нагляд для попередження асфіксії. У разі переломів щелеп  використовують звичайну пращо-подібну  пов'язку. Перед цим потрібно звільнити  рот від крові та зламаних зубів. Голову повертають набік для попередження западання язика і затікання  крові у гортань. Часто виникають  переломи перенісся, що супроводжується  болем, деформацією перенісся, сильною  кровотечею з носа. Допомога- холодного  компресу для зупинки чи зменшення  кровотечі, пращоподібної пов'язки та доставці потерпілого у лікарню .  На голову варто покласти пухир  із льодом або холодний компрес і  терміново викликати швидку медичну  допомогу або обережно, без трясіння і поштовхів, доставити хворого  в лежачому положенні в лікарню.  При забитому місці голови можуть бути ушкоджені м'які тканини  покровів черепа (що дає багату кровотечу), кістки черепа, оболонки головного  мозку і мозкової тканини. Ці ушкодження можуть викликати не тільки зовнішню кровотечу, але і ще більш небезпечне – внутрішньочерепне пошкодження, що здавлює головної мозок і може призвести до дуже важких ускладнень і навіть до загибелі постраждалого. Ознаки. При будь-якій рані голови можуть бути і більш глибокі ушкодження. Якщо поранення супроводжувалося утратою  свідомості, головною біль, блювотою, уповільненням, а потім прискоренням пульсу, приступами порушення або судорогами, то можна  припускати черепно-мозкове ушкодження.. Для переломів склепіння черепа характерна припухлість у місці  ушкодження, при переломах основи нерідко з'являються крововилив в області повік і ока, витікання із слухових проходів або носа світлої мозкової рідини. При відкритому переломі є рана на склепінні черепа. Переломи черепа звичайно супроводжуються мозковими явищами: постраждалий знаходиться без свідомості, шкіра синюшна, із рота і носа може виділятися кров або піниста рідина, нерідко з'являється блювота.