Шпаргалка по "Охране труда"

·        режим  праці й відпочинку, види й напруженість роботи за комп’ютером.

Перша група факторів.

Неправильний вибір візуальних параметрів дисплея і світлового клімату в приміщенні є основними  причинами CVS. Слабкий зір і дзеркальні відблиски на екранах дисплеїв інтенсифікують прояви CVS. У дорослих користувачів періодичний відпочинок дозволяє через  деякий час повністю відновити зір, проте, у дітей віком 14–15 років CVS може спричинити стійке погіршення зору.Зорове і нервово-психічне навантаження при  систематичному впливові комп’ютера на людину, особливо, на дітей, може спричинити не тільки порушення зору, але й  тривалі спазми мускулатури обличчя, головні болі, які стали класифікувати  як нове захворювання – "синдром  відеоігрової епілепсії".

Друга група факторів. Комп’ютери, дисплеї та інші периферійні пристрої генерують електромагнітні поля у широкому діапазоні частот. Проте, не заперечується потенційна небезпека  для здоров’я, яку спричиняє довготривале перебування у зоні неіонізованих  електромагнітних полів вкрай низьких  частот (5¸2000 Гц) та дуже низьких частот (2¸400 кГц). При цьому, неіонізоване електромагнітне  поле, створюване дисплеєм, подібно  звичайним телевізійним пристроям, складається з електричного й  магнітного полів.

Основним джерелом несприятливого впливу монітора є створювана їм напруженість електромагнітного поля.

Третя група факторів. Робоче приміщення (кабінет), обладнаний комп'ютерною  технікою, зокрема, в навчальних закладах, має розміщуватись в окремій  кімнаті із природним освітленням  та організованим обміном повітря (наприклад, за допомогою кондиціонерів), бути досить просторим, ясним, тихим, зі сприятливими умовами мікроклімату в усі пори року.

У кабінеті чи в комп’ютерній лабораторії (класі, аудиторії) для  проведення практично-лабораторних занять найбільш придатним з гігієнічної  точки зору є розміщення ПК по периметру  кабінету, тобто вздовж стін з орієнтацією  задньої стінки монітора на стіну, дотримуючись відстані між бічними стінками моніторів 1–1,5 м. При цьому, для забезпечення граничних рівнів освітленості робота КК безпосередньо за екраном ПК повинна  здійснюватись при затемнених вікнах і штучному освітленні.

Правильне встановлення дисплея, клавіатури та загальне облаштування робочого місця зменшує можливість появи і розвитку хвороб у КК.

Загалом, правильне використовування комп'ютера вимагає особливої  уваги стосовно обладнання робочого місця. Виконання всіх правил гігієни  в цьому відношенні значно зменшить кількість порушень функціонального  стану організму і збільшить  працездатність КК.

Четверта група факторів. Характер, тривалість та інтенсивність  роботи за комп’ютером, режим праці  і відпочинку є визначальними  факторами впливу на здоров’я користувача  комп’ютера. Регламентація видів  і режим роботи за комп’ютером  важливо для всіх КК, проте, найбільш важливо для дітей, школярів і  студентської молоді. Діючі нормативи  дозволяють частково врахувати вікові особливості організму оператора, проте не дають відповідь на питання, зумовлені необхідністю врахування індивідуальних особливостей зорового аналізатора конкретної людини, особливо, дитини. А тим більше – на питання, пов’язані з порушеннями зорових  функцій.

Раціональний режим навчальних занять передбачає дотримання рекомендованої неперервної тривалості роботи за ПК і регламентованих перерв. Зокрема, загальна тривалість роботи у комп'ютерному класі протягом дня для викладачів не повинна перевищувати шести годин  на день, а тривалість безупинної роботи за ПК має не перевищувати двох годин, після чого необхідна перерва  тривалістю 15–20 хвилин.

 

99. Дайте  оцінку впливу виробничого середовища  на організм користувачів комп’ютерів.

Що впливає  на людину:

1.Під виробничим  мікрокліматом розуміють стан повітряного середовища виробничого приміщення, який визначається температурою, відносною вологістю, рухом повітря та тепловим випромінюванням нагрітих поверхонь, що в сукупності впливають на тепловий стан організму людини.

Кількість тепла, що утворюється  в організмі, залежить від фізичного  навантаження працівника, а рівень тепловіддачі - від мікрокліматичних умов виробничого приміщення. Оскільки робота за комп’ютером характеризується малими фізичними навантаженнями, то цей вид діяльності належить до категорії  легких робіт за критерієм енерговитрат організму. Для того, щоб фізіологічні процеси в організмі людини відбувалися  нормально, теплова енергія, що виділяється  під час роботи організмом, повинна  повністю відводитись у навколишнє середовище. Порушення теплового  балансу може призвести до перегрівання або ж переохолодження організму  людини і, зрештою, до захворювання.

2. Іонний склад  повітря

В повітрі зовнішнього  природного середовища, як і в повітряному  середовищі приміщень завжди є наявною  певна кількість заряджених частинок, що називаються іонами.

Так в 1 см3 чистого зовнішнього  повітря міститься близько 1000 негативних іонів і понад 1200 позитивних.

Впливають на розумову та фізичну  працездатність, розвиток втоми, діяльність серцево-судинної системи, бронхо-легеневого апарату, кровотворення, вегетативної нервової системи.

3. Забруднення повітря  на робочих місцях з ВДТ

Чимало досліджень було присвячено визначенню хімічного складу повітря  на робочих місцях операторів ВДТ. До кінця робочого дня в повітря  робочої зони різко зростала концентрація СО2. Особливу небезпеку щодо впливу на здоров’я представляє підвищена  концентрація озону - високотоксичного подразнюючого газу. Основними джерелами  озону на комп’ютеризованих місцях є ЕПТ ВДТ та лазерні принтери.

4. Виробничий шум  та вібрація

Відомо, що шум несприятливо діє на слуховий аналізатор та інші органи та системи організму людини. Визначальне значення щодо такої  дії має інтенсивність шуму, його частотний склад, тривалість щоденного  впливу, індивідуальні особливості  людини, а також специфіка виробничої діяльності. Ті види діяльності, у яких поєднується напружена розумова робота та інтенсивне використання комп’ютера (редагування тексту, верстка оригіналу, "запуск" та відлагодження програм  тощо) характеризується відчутним впливом  навіть незначних рівнів шуму

5. Електромагнітні  випромінювання(рентгенівського;оптичного;радіочастотного.)

6.Виробниче освітлення

Робота користувачів комп’ютерів  характеризується значним напруженням  зорового аналізатора, тому виключно важливе  значення має забезпечення раціонального  освітлення робочих місць.

100.

. Вимоги до виробничих  приміщень для експлуатаціїВДТ

У цьому розділі наведена характеристика приміщень, де експлуатуються ВДТ. Наведені їх параметри.

Об'ємно-планувальні рішення  будівель та приміщень для роботи з ВДТ мають відповідати вимогам  ДСанПіН 3.3.2.007-98.

Розміщення робочих місць  з ВДТ ЕОМ і ПЕОМ у підвальних приміщеннях, на цокольних поверхах заборонено.

Площа на одне робоче місце  становить не менше ніж 6,0 м2, а  об'єм - не менше ніж 20,0 м3.

Приміщення для роботи з ВДТ повинні мати природне та штучне освітлення відповідно до СНиП ІТ4-79.

Природне освітлення має  здійснюватись через світлові прорізи, орієнтовані переважно на північ чи північний схід, і забезпечувати  коефіцієнт природної освітленості (КПО) не нижче, ніж 1,5%.

Виробничі приміщення повинні  обладнуватись шафами для зберігання документів, магнітних дисків, полицями, стелажами, тумбами тощо, з урахуванням  вимог до площі приміщень.

У приміщеннях з ВДТ  слід щоденно робити вологе прибирання.

Приміщення з ВДТ мають  бути оснащені аптечками першої медичної допомоги.

При приміщеннях з ВДТ  мають бути обладнані побутові приміщення для відпочинку під час роботи, кімната психологічного розвантаження. В кімнаті психологічного розвантаження  слід передбачити встановлення пристроїв  для приготування й роздачі тонізуючих напоїв, а також місця для занять фізичною культурою (СНиП 2.09.04.-87).

101. Гігієнічні  вимоги до організації і обладнання  робочих місць з  ЕОМ.

1. Обладнання і організація робочого  місця працюючих з ЕОМ мають  забезпечувати відповідність конструкції  всіх елементів робочого місця  та їх взаємного розташування  ергономічним вимогам з урахуванням  характеру і особливостей трудової  діяльності .

2 Конструкція робочого  місця користувача ЕОМ має  забезпечити підтримання оптимальної  робочої пози.

3. Робочі місця слід  так розташовувати відносно світових  прорізів, щоб природне світло  падало збоку, переважно зліва.

4. При розміщенні робочих столів  з  слід дотримувати такі  відстані між бічними поверхнями  ВДТ 1,2 м, відстань від тильної  поверхні одного ВДТ до екрана  іншого ВДТ - 2,5 м.

5. Конструкція робочого столу  має відповідати сучасним вимогам  ергономіки і забезпечувати оптимальне  розміщення на робочій поверхні  використовуваного обладнання (дисплея,  клавіатури, принтера) і документів.

6. Висота робочої поверхні робочого  столу з ВДТ має регулюватися  в межах 680...800 мм, а ширина і  глибина - забезпечувати можливість  виконання операцій у зоні  досяжності моторного поля (рекомендовані  розміри: 600...1400 мм, глибина - 800...1000 мм).

7. Робочий стіл повинен мати  простір для ніг заввишки не  менше ніж 600 мм, завширшки не менше ніж 500 мм, завглибшки (на рівні колін) не менше ніж 450 мм, на рівні простягнутої ноги - ніж 650 мм.

8. Робочий стілець має бути підйомно-поворотним, регульованим за висотою, з  кутом і нахилу сидіння та  спинки і за відстанню від  спинки до переднього краю  сидіння поверхня сидіння має  бути плоскою, передній край - заокругленим. Регулювання за кожним із параметрів має здійснюватися незалежно, легко і надійно фіксуватися. Шаг регулювання елементів стільця має становити: для лінійних розмірів - 15….20 мм, для кутових - 2...5 град. Зусилля регулювання має не перевищувати 20 Н.

9. Поверхність сидіння і спинки стільця має бути напівм'якою з нековзним, повітронепроникним покриттям, що легко чиститься і не електризується.

10. Робоче місце має бути обладнане підставкою для ніг завширшки не менше ніж 300 мм, завглибшки не менше ніж 400 мм, що регулюється за висотою в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки до 20 град. Підставка повинна мати рифлену поверхню і бортик по передньому краю заввишки 10 мм

11. Екран ВДТ має розташовуватися  на оптимальній відстані від  очей користувача, що становить  600…700 мм, але не ближче ніж  за 600 мм з урахуванням розміру  літерно-цифрових знаків і символів.

 

 

 

103.  Що  таке електробезпека? Наведіть основні  причини електротравматизму.

 

Електробезпе́ка — це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики. Правила електробезпеки регламентуються правовими і технічними документами, нормативно-технічною базою. Знання основ електробезпеки обов'язкове для персоналу, обслуговуючого електроустановки і електроустаткування.

Основними причинами  електротравматизму є:

— недостатня навченість, несвоєчасна перевірка знань та присвоєння груп кваліфікації за технікою безпеки персоналу, котрий обслуговує електроустановки;

— порушення правил влаштування, технічної експлуатації та техніки безпеки електроустановок;

— неправильна організація праці;

— неправильне розташування пускової апаратури та розподільних пристроїв, захаращеність підходів до них;

— порушення правил виконання робіт в охоронних зонах ЛЕП,електричних кабелів та ліній зв'язку;

— несправність ізоляції, через що металеві не струмопровідні частини обладнання виявляються під напругою;

— обрив заземлювального провідника;

— використання електрозахисних пристроїв, котрі не відповідають умовам виконання робіт;

— виконання електромонтажних та ремонтних робіт під напругою;

— застосування проводів та кабелів, котрі не відповідають умовам виробництва та використовуваній напрузі;

— низька якість з'єднань та ремонту;

— недооцінка небезпеки струму, котрий проходить через тіло людинита напруги, впливу котрої підлягає людина, коли її ноги знаходяться на ділянці з точками різного потенціалу („крокова напруга");

— ремонт обірваного нульового провідника повітряної лінії при невимкненій мережі і приєднаному однофазовому навантаженні;

— живлення декількох споживачів від загального пускового пристроя з захистом запобіжниками, розрахованими на вимкнення найбільш потужного з них або від однієї групи розподільної шафи;

— недооцінка необхідності вимкнення електроустановки (зняття напруги) в неробочі періоди;

—  виконання робіт без індивідуальних засобів електрозахисту або використання захисних засобів, котрі не пройшли своєчасного

випробування;

—   невиконання періодичних випробувань, зокрема перевірок опору ізоляції (електромереж, обмоток електродвигунів, котушок комутаційноїапаратури, реле) та опорів заземлювальних пристроїв;

— користування електроустановками, опір ізоляції котрих не перевищує нормативних значень; використання електроустановок кустарного виготовлення, виготовлених з порушенням вимог правил електробезпеки (зокрема, розподільними та пусковими пристроями, електропечами);