Шпаргалка по "Охране труда"

принцип правового регулювання  ризику, тобто наявності державних  законів, що встановлюють систему заборон і норм попередження нещасних випадків і профзахворювань, а також обов’язкову відповідальність за порушення цих законів;

принцип доступності і відкритості  інформації з питань охорони праці.

Слід знати принципи, на яких базується  державна політика в галузі охорони  праці.Державна політика в галузі охорони  праці базується на таких принципах:

1.пріоритету життя і здоров’я  працівників по відношенню до  результатів діяльності підприємств;

2.повної відповідальності власника  за створення безпечних і нешкідливих  умов праці;

3.комплексного розв’язання завдань  охорони праці на основі національних  програм з цих питань та врахування напрямків економічної і соціальної політики, досягнень у галузі науки і техніки;

4.соціального захисту працівників,  повного відшкодування шкоди  особам, які постраждали від нещасних  випадків на виробництві і  професійних захворювань;

5.встановлення єдиних нормативів  з охорони праці, незалежно  від форм власності підприємств  і видів їх діяльності;

6.використання економічних методів  управління охороною праці, проведення  політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участі держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

7.здійснення навчання населення,  професійної підготовки і підвищення  кваліфікації працівників з питань  охорони праці;

8.забезпечення координації діяльності  державних органів, організацій  та об’єднань громадян, які розв’язують  різні проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці;

 

11.  Система управління охороною праці (СУОП

Система управління охороною праці (СУОП) – це сукупність правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, лікувально-профілактичних заходів та засобів, необхідних для забезпечення збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

Головна мета управління охороною праці - створення здорових, безпечних і високопродуктивних умов праці, поліпшення виробничого побуту, запобігання виробничого травматизму та профзахворювань.

Об'єктом  управління є умови праці на робочих місцях. Суб'єктом управління в СУОП на підприємстві в цілому є керівник, а в цехах, виробничих ділянках, службах - керівники відповідних підрозділів і служб. Організаційно-методичну роботу з управління охороною праці, підготовку управлінських рішень і контроль за їх своєчасною реалізацією здійснюють служби охорони праці підприємства, які підпорядковуються безпосередньо керівнику (головному інженеру) підприємства.

Управління  охороною праці передбачає виконання  таких основних функцій:

• прогнозування та планування робіт з охорони праці;
• контроль стану охорони праці та функціонування системи управління;
• облік, аналіз і оцінка показників стану умов і безпеки праці;
• стимулювання роботи з вдосконалення охорони праці.

Мета управління охороною праці досягається вирішенням таких основних завдань:

• навчання працюючих з питань охорони праці;
• забезпечення безпеки виробничих процесів і обладнання, будівель і споруд;
• нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;
• забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту;
• організація лікувально-профілактичного та санітарно-побутового обслуговування працюючих, професійний відбір кадрів певних спеціальностей;

12. Створюється на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності та виду діяльності для виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям в процесі праці.

На підприємстві з кількістю  працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці  відповідно до типового положення, що затверджується спеціально уповноваженим  центральним органом виконавчої влади з питань нагляду за охороною праці.  На підприємстві з кількістю  працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку.  На підприємстві з кількістю працюючих  менше 20 осіб для виконання функцій  служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку.

Служба охорони праці  підпорядковується безпосередньо  роботодавцю.

Керівники та спеціалісти  служби охорони праці за своєю  посадою і заробітною платою прирівнюються  до керівників і спеціалістів основних виробничо-технічних служб.

Спеціалісти служби охорони  праці у разі виявлення порушень охорони праці мають право:

• видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію і пояснення з питань охорони праці;
• вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбачених законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з ОП;
• зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;
• надсилати роботодавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці. .
• Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці фізичною особою.
• . Для виконання функцій служба ОП  повинна мати відповідну інформаційну базу, засоби зв'язку, сучасну оргтехніку, комп'ютерне забезпечення і висококваліфікований інженерний штат працівників.

 

13. Служба охорони  праці на підприємстві, її права.

Згідно з Законом України  „Про охорону праці” служба охорони  праці створюється власником  або уповноваженим ним органом  на підприємствах, в установках, організаціях незалежно від форм власності  та видів їх діяльності для організації  виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних  і лікувально-профілактичних заходів  спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням  і аваріям в процесі праці.

Служба охорони  праці виконує такі основні функції:

· опрацьовує ефективну цілісну  систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у  цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи;

· проводить оперативно-методичне  керівництво роботою з охорони  праці;

· складає разом зі структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці  та виробничого середовища (підвищення існуючого рівня охорони праці, якщо встановлені норми досягнуті), а також розділ „Охорона праці” у колективному договорі, проводить  для працівників увідний інструктаж з питань охорони праці, організовує:

· забезпечення працівників  правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці;

· паспортизацію цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності  їх вимогам охорони праці;

· облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій;

· підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці;

· розробку перспективних  та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих  умов праці;

· роботу методичного кабінету охорони праці, пропаганду безпечних  та нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, оглядів, конкурсів, бесід, лекцій, розповсюдження засобів  наочної агітації, оформлення інформаційних  стендів тощо;

· допомогу комісії з питань охорони праці підприємства спрацюванні  необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій;

· підвищення кваліфікації і  перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці.

Спеціалісти служби охорони праці мають право:

· представляти підприємство в державних та громадських установах  при розгляді питань охорони праці;

· безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об’єкти, структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших  засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю  або здоров’ю працівників;

· одержувати від посадових  осіб необхідні відомості, документи  і пояснення (письмово чи усно) з  питань охорони праці;

· перевіряти стан безпеки, гігієни  праці та виробничого середовища на об’єктах підприємства, видавати керівникам перевіреного об’єкту, цеху, виробництва  обов’язків для виконання припис;

· вимагати від посадових  осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань  з охорони праці, не мають допуску  до відповідних робіт або порушають  нормативні акти про охорону праці;

· надсилати керівникові  підприємства подання про притягнення  до відповідальності працівників, які  порушують вимоги щодо охорони праці;

· порушувати клопотання про  заохочення працівників, котрі беруть активну участь у підвищенні та поліпшенні умов праці.

14. Як проводяться  обов’язкові медичні огляди працівників  певних категорій?

Власник або уповноважений  ним орган зобов'язаний за свої кошти  організувати проведення попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є  потреба у професійному доборі, а  також щорічного обов'язкового медичного  огляду осіб віком до 21 року.

Перелік професій, працівники яких підлягають медичному оглядові, термін і порядок його проведення встановлюються Міністерством охорони  здоров'я України за погодженням  із Дер-жавним комітетом України  по нагляду за охороною праці.

Проведення медичних оглядів  спрямоване на своєчасне запобігання  заподіянню шкоди життю і здоров'ю  працівників. Тому медичні огляди проводяться  з метою встановлення фізичної і  психо-фізіологічної придатності  осіб до роботи за конкретно визначеною професією, спеціальністю, посадою; надання  допуску до робіт осіб молодших 21 року; запобігання захворюванням  і нещасним випадкам; виявлення захворювань, що становлять загрозу зараження  працівників, продукції, яка випускається; забезпечення динамічного нагляду  за станом здоров'я працівників; виявлення  ранніх ознак впливу виробничих умов та їх шкідливості на організм, а  також захворювань, які не дають  змоги продов¬жувати роботу за даною  професією.

Обов'язкові медичні огляди при прийняті на роботу, а також  під час роботи проводяться у  випадках, передбачених законодавством.

Медичні огляди проводяться, наприклад, для:

— працівників, які зайняті  на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці;

— працівників відповідно до Переліку робіт, де є потреба у  професійному доборі, затвердженому  наказом Міністерства охорони здоров'я  України та Державного комітету України  по на¬гляду за охороною праці № 263/121 від 23 вересня 1994 p.;

— працівників відповідно до Переліку професій та видів діяльності, для яких є обов'язковим первинний  і періодичний профілактичний наркологічний  огляд, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1238 від 6 листопада 1997 p.;

— працівників усіх професій віком до 21 року згідно з коментованою статтею;

— працівників, які припинили  роботу у виробництвах із шкідливими та небезпечними факторами, вплив яких може обумовити пізній розвиток професійних  захворювань

— працівників, які приймаються  на роботу на підприємства міжгалузевого  промислового залізничного транспорту на посади, пов'язані з рухом поїздів  та маневровою роботою.

— працівників, що виконують  роботи з опор, на яких розміщено  сигнали автоблокування. З метою  уникнення поширення інфекційних  хвороб профілактичні медичні огляди зобов'язані проходити працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких пов'язана з обслуговуванням  населення.

 На підприємствах,  в установах, організаціях на  основі централізованих норм  визначаються контингенти працівників,  які зобов'язані проходити медичні  огляди. Власник або уповноважений  ним орган не вправі зобов'язати  працівника проходити медичний  огляд, якщо проходження його  не передбачено законодавством.

Визначивши контингент осіб, які підлягають періодичним медичним оглядам, власник складає поіменний  список працівників. Один примірник  узгодженого з санепідемстанцією  списку надсилається в лікувально-профілактичний заклад, інший зали-шається на підприємстві.

Для деяких категорій працівників  прийнято ряд нормативно-правових актів, що встановлюють особливості проведення медичних оглядів.

Працівники проходять  попередні при прийнятті на роботу та періодичні медичні огляди протягом виконання роботи. Законодавство  передбачає і проходження в окремих  випадках позачергових медичних оглядів. Вони проводяться у разі зміни  умов праці, що може негативно вплинути на життя і здоров'я працівника, переконання працівника, що погіршення стану його здоров'я пов'язане  з умовами праці, та в інших  випадках, передбачених законодавством. Позачергові медичні огляди можуть проводитися на вимогу самого працівника, власника або уповноваженого ним  органу чи санітарно-епідеміологічної станції.