Шпаргалка по "Охране труда"

Працівники, що не пройшли  навчання і перевірку знань або  при повторній перевірці показали незадовільні знання з питань охорони  праці, звільняються з посади, а їх працевлаштування вирішується згідно з чинним законодавством.

Позачергова перевірка знань  посадових осіб і спеціалістів проводиться  в разі: введення в дію або перегляду  нормативних актів із питань охорони  праці; введення в дію нового устаткування або нових технологічних процесів; при переведенні працівника на іншу роботу, що потребує додаткових знань із питань охорони праці; за вимогою працівника органу державного нагляду за охороною праці, в разі незнання актів про охорону праці.

 

 

21. Як  здійснюється  організація навчання  і перевірки знань з питань  охорони праці на 

підприємстві?

Організацію навчання та перевірки  знань з питань охорони праці  працівників на підприємстві здійснюють працівники служби кадрів або інші спеціалісти, яким керівником підприємства доручена організація цієї роботи.

Підготовка працівників  для виконання робіт з підвищеною небезпекою здійснюється тільки в закладах освіти, які одержали ліцензію Міносвіти  та дозвіл Держнаглядохоронпраці на провадження такого навчання.

При підготовці працівників  для робіт з підвищеною небезпекою дисципліна загального курсу "Охорона  праці" вивчається в обсязі не менше 30 годин, а специфічні питання охорони  праці, пов'язані з виконанням робіт  з підвищеною небезпекою, вивчаються в курсах спеціальних дисциплін  і органічно поєднуються з  вивченням технології виробництва.

Для решти робіт підготовка, перепідготовка працівників за професіями можуть здійснюватися як в закладах освіти, так і на підприємстві. При  цьому дисципліна загального курсу "Охорона праці" вивчається в  обсязі не менше 20 годин.

Навчальні плани та програми підготовки та перепідготовки працівників  повинні передбачати теоретичне і практичне (виробниче) навчання з  курсу "Охорона праці".

На підприємствах для  перевірки знань працівників  з питань охорони праці наказом (розпорядженням) керівника створюються  постійно діючі комісії. Головами комісій  призначаються заступники керівників підприємств, в службові обов'язки яких входить організація роботи з  охорони праці, а в разі потреби  створення комісій в окремих  структурних підрозділах їх очолюють керівники відповідних підрозділів  чи їх заступники. До складу комісій  входять спеціалісти служби охорони  праці, юридичної, виробничих і технічних  служб, представники органів державного нагляду за охороною праці та профспілок. .

Перед перевіркою знань працівників  з питань охорони праці на підприємстві організовуються заняття: лекції, семінари та консультації. Для навчання рекомендується застосування комп'ютерних тренажерів, інших технічних засобів, у разі їх наявності.

Перелік питань для перевірки  знань з охорони праці з  урахуванням специфіки виробництва  складають члени комісії з  перевірки, узгоджує служба охорони  праці і затверджує керівник підприємства.

22.

Мета інструктажу -навчити працівника правильно і безпечно для себе і навколишнього середовища виконувати свої трудові обов'язки.Інструктажі за часом і характером проведення поділяють на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.Вступний інструктаж проводиться з усіма працівниками, які щойно прийняті на роботу (постійну або тимчасову), незалежно від їх освіти, стажу роботи за цією професією або посади; працівниками, які знаходяться у відрядженні на підприємстві й беруть безпосередню участь у виробничому процесі; з водіями транспортних засобів, які вперше в'їжджають на територію підприємства; учнями, вихованцями та студентами навчально-виховних закладів перед початком трудового й професійного навчання в лабораторіях, майстернях на полігонах тощо.Вступний інструктаж проводить спеціаліст відділу охорони праці або особа, що призначена наказом для проведення цієї роботи. Місце проведення вступного інструктажу - кабінет охорони праці або інше приміщення, обладнане наочними матеріалами.Програма вступного інструктажу розробляється відділом охорони праці згідно з переліком питань, наведеним у додатку до Типового положення про навчання з питань охорони праці. Програму та тривалість інструктажу затверджує роботодавець.Запис про проведення вступного інструктажу робиться в спеціальному журналі, а також у документі про прийняття працівника на роботу, де розписуються інструктуючий та проінструктований працівники.

 

23. Дайте характеристику первинному інструктажу.

 

Інструктажі з питань охорони  праці проводяться на всіх підприємствах, установах і організаціях незалежно  від характеру їх трудової діяльності, підлеглості і форми власності.

Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з новоприйнятим працівником або працівником, який буде виконувати нову для нього роботу, студентом, учнем та вихованцем перед. Первинний інструктаж проводиться індивідуально або для групи осіб спільного фаху за програмою, складеною з урахуванням вимог відповідних інструкцій з охорони праці та інших нормативних актів про охорону праці, технічної документації і орієнтованого переліку питань первинного інструктажу, викладених в додатку до Типового положення про навчання, інструктаж та перевірку знань з питань охорони праці. Програма первинного інструктажу розробляється керівником цеху чи дільниці, узгоджується зі службою охорони праці і затверджується роботодавцем, керівником навчального закладу або відповідного структурного підрозділу.

 Усі робітники і  випускники професійних навчальних  закладів після первинного інструктажу  на робочому місці повинні  пройти стажування протягом 2-15 змін  під керівництвом досвідчених  кваліфікованих робітників або  спеціалістів, що призначаються  наказом (розпорядженням) по підприємству, цеху, дільниці, виробництву. В окремих  випадках стажування може не  призначатися, якщо робітник має  стаж роботи за своєю професією  не менше трьох років, а робота, яку він виконуватиме, для нього  знайома з попереднього місця  праці.

 

24.

Інструктажі з питань охорони  праці проводяться на всіх підприємствах, установах і організаціях незалежно  від характеру їх трудової діяльності, підлеглості і форми власності. Мета інструктажу -навчити працівника правильно і безпечно для себе і навколишнього середовища виконувати свої трудові обов'язки.

Інструктажі за часом і  характером проведення поділяють на: вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

 

Повторний інструктаж проводиться  на робочому місці з усіма працівниками: на роботах із підвищеною небезпекою - один раз на квартал; на інших роботах - один раз у півріччя. Мета інструктажу - поновити знання та уміння виконувати працівником роботу правильно і  безпечно. Проводиться інструктаж індивідуально  або для групи працівників, що виконують однотипні роботи, за програмою  первинного інструктажу в повному  обсязі.

 

Позаплановий інструктаж проводиться з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони  праці у таких випадках:

- при введенні в дію нових або змінених нормативних актів про охорону праці;

- при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на охорону праці;

- при порушенні працівником нормативних актів, що може призвести до травми, отруєння або аварії;

- на вимогу працівника органу державного нагляду або вищої за ієрархією державної чи господарської організації при виявленні недостатнього знання працівником безпечних прийомів праці і нормативних актів про охорону праці;

- при перерві в роботі виконавця робіт більше, ніж ЗО календарних днів (для робіт із підвищеною небезпекою), а для решти робіт - більше 60 днів.

Позаплановий інструктаж проводиться індивідуально або  для групи працівників спільного  фаху. Обсяг і зміст інструктажу  визначається для кожного окремого випадку залежно від причин і  обставин, що викликали необхідність його проведення.

 

Цільовий інструктаж проводиться  у таких випадках:

- при виконанні разових робіт, що не пов'язані безпосередньо з основними роботами працівника;

- при ліквідації наслідків аварії і стихійного лиха;

- при виконанні робіт, що оформляються нарядом-допуском, письмовим дозволом та іншими документами;

- в разі проведення екскурсій або організації масових заходів з учнями та вихованцями (екскурсії, походи, спортивні заходи тощо).

Цільовий інструктаж фіксується нарядом-допуском або іншим документом, що дозволяє проведення робіт.

Первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктажі проводить  безпосередньо керівник робіт (начальник  виробництва, цеху, дільниці, майстер, інструктор виробничого навчання, викладач тощо). Перевірка знань здійснюється усним опитуванням або за допомогою  технічних засобів навчання, а  також перевіркою навичок виконання  робіт відповідно до вимог безпеки.

Первинний, повторний та позаплановий інструктажі, стажування та допуск до роботи реєструються в  спеціальних журналах. При цьому  обов'язкові підписи як інструктованого, так і інструктуючого. Журнали  інструктажів повинні бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою.

Працівники, що не пов'язані  з обслуговуванням обладнання, використанням  інструменту, збереженням сировини, матеріалів тощо, можуть бути звільнені  від первинного, повторного та позапланового  інструктажу за наказом (розпорядженням) керівника підприємства по узгодженню з державним інспектором Держнаглядохоронпраці.

Роботодавець або керівник структурного підрозділу зобов'язаний видати працівнику примірник інструкції з охорони праці за його професією  або вивісити її на робочому місці.

 

25. Стажування, дублювання.

 

Стажування - набуття особою практичного досвіду виконання виробничих завдань і обов'язків на робочому місці підприємства після теоретичної підготовки до початку самостійної роботи під безпосереднім керівництвом досвідченого фахівця.

Дублювання - самостійне виконання працівником (дублером) професійних обов'язків на робочому місці під наглядом досвідченого працівника з обов'язковим проходженням протиаварійного і протипожежного тренування.

 

Новоприйняті на підприємство працівники після первинного інструктажу  на робочому місці до початку самостійної  роботи повинні під керівництвом досвідчених, кваліфікованих працівників  пройти стажування протягом 2-15 змін або  дублювання протягом не менше шести  змін.

Допуск до стажування (дублювання) оформляється наказом (розпорядженням) по підприємству (структурному підрозділу), в якому визначаються тривалість стажування (дублювання) та зазначається прізвище працівника, відповідального за проведення стажування (дублювання). Перелік посад і професій працівників, які повинні проходити стажування (дублювання), а також його тривалість визначаються роботодавцем відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці. Тривалість стажування (дублювання) залежить від стажу і характеру роботи, а також від кваліфікації працівника.

Стажування (дублювання) здійснюється на робочих місцях за програмами для конкретної професії, посади, робочого місця, які розробляються на підприємстві й затверджуються керівником підприємства (структурного підрозділу).

 

У процесі стажування (дублювання) працівник повинен:

- закріпити знання щодо  правил безпечної експлуатації  технологічного обладнання, технологічних  і посадових інструкцій та  інструкцій з охорони праці;

- оволодіти навичками  орієнтування у виробничих ситуаціях  у нормальних і аварійних умовах;

- засвоїти в конкретних  умовах технологічні процеси  і обладнання та методи безаварійного  керування ними з метою забезпечення  вимог охорони праці.

Якщо під час стажування (дублювання) працівник не оволодів необхідними виробничими навичками  чи отримав незадовільну оцінку за результатами протиаварійних та протипожежних  тренувань, то стажування (дублювання) новим наказом може бути продовжено на термін, що не перевищує двох змін. Після закінчення стажування (дублювання) та при задовільних результатах  перевірки знань з питань охорони  праці наказом роботодавця (або  керівника структурного підрозділу) працівник допускається до самостійної  роботи, про що робиться запис у  журналі реєстрації інструктажів.

26. Наведіть класифікацію нещасних  випадків.

Нещасні випадки класифікуються за наслідками, кількістю потерпілих та стосовно їх зв'язку з виробництвом.

За наслідками нещасні випадки поділяються на легкі, тяжкі та смертельні. До легких належать такі нещасні випадки, що призвели до необхідності переведення працівника на легшу роботу або спричинили нетривалу втрату працездатності (не менше як на один робочий день). Якщо стався нещасний випадок з тяжкими наслідками, то характер і ступінь тяжкості травми, отриманої працівником, встановлюється медичним заключенням спеціалізованого медичного закладу відповідно до Класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, що затверджується МОЗ України.

За кількістю  потерпілих нещасні випадки поділяються на поодинокі та групові (одночасно постраждали двоє і більше працівників).

Стосовно зв'язку з виробництвом нещасні випадки можна в загальному поділити на випадки виробничого та невиробничого характеру. До нещасних випадків невиробничого характеру належать такі випадки, які призвели до ушкодження здоров'я потерпілого, однак не пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків. Якщо ж нещасний випадок стався з працівником під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків, то він класифікується як нещасний випадок виробничого характеру. Однак не всі такі випадки є пов'язаними з виробництвом. Так не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками: