Проблеми та перспективи прокурорського нагляду за законністю досудового розслідування

ч. 2 ст. 5 ЗУ про ОРД однозначно забороняє  проведення оперативно-розшукових дій іншими підрозділами інших міністерств, відомств, громадянськими, приватними організаціями і особами.

У ст. 14 ЗУ "Про ОРД" закріплено, що нагляд при проведенні зазначеного виду діяльності здійснює Генеральний прокурор України, прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя та прирівняні до них прокурори, а згідно з наказом Генерального прокурора України — також начальники управлінь,  відділів Генеральної прокуратури України та прокуратур Автономної Республіки Крим, областей , міст Києва і Севастополя.

Оперативно-розшукові заходи можуть здійснюватись зазначеними органами тільки за наявності підстав, передбачених ст. 6 Закону „Про ОРД”.

Виходячи із завдань, які визначені Законом “Про прокуратуру”, прокурорській перевірці підлягають додержання вимог Конституції України, КК та КПК України, Законів України “Про ОРД”, “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю”, “Про контрозвідувальну діяльність”, “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними” та інші законодавчі акти.

Предметом нагляду за додержанням  законів органами, які проводять  оперативно-розшукову діяльність є⁹⁰: а)додержання законодавства щодо суб’єктів, які здійснюють ОРД (ст. 5 ЗУ „Про ОРД” – далі Закону); б) додержання законодавства щодо підстав для проведення ОРД (ст. 6); в) додержання законодавства про види оперативно-розшукових заходів (ст. 8 Закону); г) додержання законодавства про умови проведення оперативно-розшукових заходів (ст. 9 Закону); д) додержання законодавства про строки проведення оперативно-розшукових заходів (ст. 9-1 Закону); е) додержання законодавства про порядок документування оперативно-розшукових заходів і реалізація матеріалів цієї діяльності (ст.ст.  8, 10 Закону).

Прокурорський нагляд має своїм  завданням сприяти: 1) розкриттю злочинів, захисту особи, її прав, свобод, власності, прав підприємств, установ, організацій  від злочинних посягань; 2) виконанню  вимог закону про невідворотність  відповідальності за вчинений злочин; 3) запобіганню незаконному притягненню особи до кримінальної відповідальності; 4) охорони прав і законних інтересів громадян, які перебувають під слідством; 5) здійсненню заходів щодо запобігання злочинам, усунення причин та умов, що сприяють їх вчиненню (ст.. 29 Закону “Про прокуратуру”).

Стаття 14 Закону “Про оперативно-розшукову діяльність” надає прокурору право  в межах своєї компетенції : 1) безперешкодно входити в усі приміщення органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність; 2)вимагати для перевірки розпорядження, інструкції, накази та інші акти щодо оперативно-розшукової діяльності, оперативно-розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні документи та інші відомості щодо здійснення оперативно-розшукових заходів; 3) доручати керівникам відповідних органів проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону; 4) давати письмові вказівки про проведення оперативно-розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства, про розшук осіб, які безвісно зникли; 5) давати згоду на продовження строку проведення оперативно-розшукової діяльності; 6) отримувати пояснення щодо порушень вимог закону від посадових осіб органів, які проводять оперативно-розшукову діяльність; 7) перевіряти скарги на порушення законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, з ознайомленням у необхідних випадках з оперативно-розшуковими матеріалами; 8) скасовувати незаконні постанови про заведення або закриття оперативно-розшукової справи, зупинення або поновлення оперативно-розшукової діяльності чи про інші рішення, що суперечать закону; 9) вживати заходи щодо усунення порушень законності під час проведення оперативно-розшукової діяльності і притягнення винних до встановленої законом відповідальності; 10) вносити подання про скасування незаконної постанови суду про дозвіл або відмову на проведення оперативно-розшукових заходів⁹¹. Внесення прокурором такого подання зупиняє проведення оперативно-розшукових заходів, дозвіл на які дано судом.

Прокурор, виконуючи ці завдання, повинен: а)своєчасно перевіряти вимоги закону про наявність підстав для проведення ОРД, які визначені ст. 6 Закону; б)перевіряти відповідність вимогам закону рішень посадових осіб підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність; в)слідкувати, щоб оперативно-розшукові заходи проводилися уповноваженими особами за наявності підстав  відповідно до мети та завдань оперативно-розшукової діяльності і з додержанням необхідних умов і порядку; г)перевіряти, щоб не були обмежені права і законні інтереси осіб, які допомагають органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність; д) наглядати за тим, щоб органи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, у повному обсязі вживали усіх передбачених законом заходів по виконанню покладених на них завдань.

Здійснюючи нагляд за додержанням  законів при проведенні ОРД, прокурор зобов’язаний, перш зав се, попередити порушення вимог закону, вжити заходів до їх усунення, а при порушенні прав і законних інтересів особи - до поновлення порушених прав і відшкодування матеріальних збитків.

Контрольних повноважень  прокурорів щодо їх нагляду за здісненням ОРД, закон не передбачає⁹². Тому вони користуються тими повноваженнями, що передбачені для них при здійсненні загального нагляду або за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства. На жаль, ці повноваження по  суті не враховують специфіку, особливості проведення оперативно-розшукової діяльності. Необхідні дані про можливі порушення вимог законів при проведенні  ОРД прокурор може отримати при  витребувані і ознайомленні зі справами, розшуковими справами та з іншими матеріалами, а також при отриманні відповідних пояснень тощо.

Застосування деяких повноважень  прокурора, з огляду на особливості  об’єкту нагляду, має певні обмеження.  Наприклад, право на безперешкодній вхід в усі приміщення органів, які проводять ОРД (п. 1 ст. 14 Закону) прокурор в ряді випадків не може реалізувати у зв’язку з тим, що в цьому приміщенні може знаходитись спеціальна техніка, з якою працюють штатні негласні працівники органів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, або особи, які допомагають цим органам на конфіденційній основі.

Прокурор не повинен  вимагати для ознайомлення особисті та робочі справи негласних співробітників (агентів; осіб, які здійснюють зовнішнє  спостереження тощо), криміналістично-технічні засоби, з допомогою яких отримуються відповідні відповідні дані. Прокурор не повинен намагатися розкрити агентурні зв’язки, вимагати вказати йому первинні джерела отримання інформації; їх розшифровки, умови формування проведення оперативно-розшукових заходів, втручатися в роботу з оперативного обліку, оскільки соціальні відносини в названих сферах діяльності безпосередньо регулюються на законами, а відомчими актами, контроль за виконанням яких здійснюють відповідні керівники, а не прокурори.

У роботі з таємними і  цілком  таємними документами в  органах, що перевіряються і зайняті  оперативно-розшуковою діяльністю, працівники прокуратур повинні суворо додержуватися  вимог ЗУ «Про державну таємницю» та Інструкції № 0126-87 щодо забезпечення режиму таємності в міністерствах і відомствах. А саме необхідно вимагати від керівників органу, що перевіряється, створення відповідних умов для роботи з таємними документами, а саме надання окремого кабінету для роботи і сейфу. Записи таємної інформації ведуться в робочих зошитах, передбачених Інструкцією. Вказані робочі зошити та інші таємні документи виносити з приміщення органу, в якому проводиться перевірка, суворо забороняється, вони повинні зберігатися в опечатаному сейфі. Після закінчення перевірки робочі перевірки робочі зошити із записами, довідки або доповідні записки про результати перевірки та інші необхідні документи щодо перевірки пересилаються з органу, що перевіряється, до прокуратури таємною поштою⁹³.

Прокурор повинен звертати увагу на те, щоб дані оперативного характеру правильно і своєчасно  використовувалися слідчим, забезпечувалася  координація проведення слідчих  і оперативно-розшукових заходів⁹⁴. Органи  дізнання зобов’язані невідкладно інформувати прокурора, слідчого про результати виконання їх доручень і вказівок, надавати ім. для ознайомлення матеріали проведеної оперативно-розшукової роботи. Ці матеріали, дані в сукупності можуть бути досить точними й достовірними, особливо коли вони виходять з різних, незалежних один від одного джерел оперативної інформації. Їх можна з успіхом використати для розкриття і розслідування злочинів.

Прокурор не повинен  допускати випадки, коли б цінні  дані отримані оперативно-розшуковим шляхом, не використовувалися при розслідуванні злочинів. Але такі данні самі по собі не є доказами доти, доки вони не легалізовані й не оформлені відповідно до кримінально-процесуального закону, оскільки агенти, довірені особи, відомості яких є першоджерелам оперативної інформації, до суб’єктів процесуальних відносин, учасників кримінального процесу не належать.

Обмежений певною мірою  доступ прокурора до першоджерел  оперативної інформації не означає, що він не може знати стан ОРД в цілому, законність її проведення. Враховуючи результати виконання доручень, аналізу стану злочинності в регіоні або вчинення обставин окремих злочинів, картотеки нерозкритих злочинів, розглядаючи скарги оперативних працівників, прокурор має змогу отримати необхідну інформацію і судити про ефективність оперативно-розшукової діяльності. Якщо, наприклад, буде виявлено розкрадання майна у великих розмірах, що вчинилося групою осіб протягом тривалого часу, то це з усією наочністю свідчить про недопустимі недоліки в організації оперативно-розшукової роботи, особливо з агентурою, довіреними особами, в застосуванні необхідної оперативної техніки та її приладів.

Як відомо, при реалізації своїх повноважень прокурори виявляють порушення закону в діяльності службових осіб правоохоронних органів, які наділені правом проведення ОРД, оскільки досі на практиці виникає низка проблем⁹⁵:

• факти не заведення оперативно – розшукових справ ;
• для створення видимості активної роботи у боротьбі зі злочинністю за відсутності достатніх підстав заводяться оперативно-розшукові справи за неперевіреною інформацією;
• не в усіх оперативно-розшукових справах щодо тяжких та особливо тяжких злочинів, проводиться комплекс необхідних заходів, що призводить до відсутності результатів щодо розкриття злочинів;
• під завісою таємності у закритих провадженням оперативно-розшукових справах приховуються факти грубих порушень прав громадян;
• подекуди оперативні підрозділи проводять оперативно-технічні заходи не з метою їх використання як доказів у кримінальному судочинстві, а з метою отримання будь якої інформації;
• відмова у погодженні з прокурором подань на проведення оперативно-технічних  заходів, несвоєчасне направлення до прокуратури повідомлень про отримання дозволу суду на їх проведення та відмова судів у розгляді протестів на незаконні постанови;
• відсутність належної взаємодії оперативних і слідчих підрозділів, наявність у них різних цілей діяльності, що не сприяє ефективному та якнайшвидшому розслідуванню кримінальних справ;
• відсутність належного відомчого контролю за діяльністю оперативних підрозділів.

Їх подолання  заходами прокурорського нагляду сприятиме  додержанню конституційних прав громадян на більш якісному рівні, а також забезпеченню принципу невідворотності покарання за вчинений злочин.

Зважаючи  на це, Генеральна прокуратура України постійно приділяє особливу увагу цьому напряму діяльності.

У поточному  році прокурорами перевірено майже 100 тис. оперативно-розшукових справ, що на 20% більше ніж минулого року. Внесено 1 тис. 430 документів прокурорського реагування, за результатами їх розгляду до відповідальності притягнуто 2 тис. 681 службову особу, скасовано 2 тис. 420 незаконних постанов, з них 805 - про заведення оперативно-розшукових справ. Надано понад 2 тис. 200 вказівок, внесено 135 протестів на незаконні постанови суду, з яких 45 задоволено (33%).

На даний момент перед  прокуратурою стоїть завдання по забезпеченню ефективного прокурорського нагляду, організувати та скоординувати зусилля  правоохоронців, що сприятиме усуненню  існуючих недоліків та забезпеченню виконання поставлених Конституцією, законами України та Генеральним прокурором завдань.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

Висновок…

Список літератури

Нормативний матеріал:

1) Конституція України   від 28 червня 1996 року. - Електроний  ресурс. - // http://zakon.rada.gov.ua//- назва з екрану.

2) Кримінально-процесуальний кодекс України № 1001-05 вiд 28.грудня 1960.- Електроний ресурс. - // http://zakon.rada.gov.ua//- назва з екрану.

3) ЗУ «Про прокуратуру» N 1789-XII від 5 листопада 1991 року. - Електроний ресурс. - // http://zakon.rada.gov.ua//- назва з екрану.  

4) ЗУ « Про оперативно-розшукову  діяльність»  N 2135-XII від 18 лютого 1992 року.- Електроний ресурс. - // http://zakon.rada.gov.ua//- назва з екрану.

5) Постанова «Про застосування  Конституції України при здійсненні  правосуддя» № 9 вiд 01.11.1996. - Електроний  ресурс.- // http://zakon.rada.gov.ua//- назва з екрану.

6) Інструкція МВС СРСР № 249 від 11 листопада 1970. - Електроний ресурс.- // http://zakon.rada.gov.ua//- назва з екрану.

7) Наказ  Генерального прокурора України «Про організацію роботи і управління в органах прокуратури України» № 1 від 19 вересня 2005 року . - Електроний ресурс.- // http://zakon.rada.gov.ua//- назва з екрану.

8) Наказ  Генерального прокурора України «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів щодо захисту прав і свобод громадян, державних та публічних інтересів» № 3 від 19 вересня 2005 року. - Електроний ресурс.- // http://zakon.rada.gov.ua//- назва з екрану.

9) Наказ  Генерального прокурора України «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять дізнання та досудове слідство» № 4/1 гн від 20.04.04. - Електроний ресурс.- // http://zakon.rada.gov.ua//- назва з екрану.

10) Наказ  Генерального прокурора України «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність» № 4/3гн від 19 вересня 2005 року. - Електроний ресурс.- // http://zakon.rada.gov.ua//- назва з екрану.

11) Наказ  Генерального прокурора України «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян» № 7 від 26 грудня 2005 року . - Електроний ресурс.- // http://zakon.rada.gov.ua//- назва з екрану.

12) Наказ  Генерального прокурора України «Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України» № 9гн від 28 грудня 2005 року . - Електроний ресурс.- // http://zakon.rada.gov.ua//- назва з екрану.

13) Наказ  Генерального прокурора України «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законодавства у сфері боротьби з корупцією» № 10гн від 7 травня 2004 року . - Електроний ресурс.- // http://zakon.rada.gov.ua//- назва з екрану.

14) Наказ  Генерального прокурора України «Про стан прокурорського нагляду за додержанням вимог закону при розслідуванні кримінальних справ і розгляді повідомлень про злочини, що надійшли від іноземних компетентних установ» № 32 від 12 серпня 1999 року . - Електроний ресурс.- // http://zakon.rada.gov.ua//- назва з екрану.