Організація території фермерського господарства

 

2.4 Розрахунок потреби  в кормах на планове поголів’я  худоби

 

Потребу в кормах розраховують виходячи із середньорічного поголів’я худоби в господарстві і річним нормам годівлі. Норми годівлі встановлюються виходячи з наявності і забезпечення повноцінної годівлі худоби. Одночасно встановлюють потребу в кормах для худоби населення , при цьому норми годівлі приймають такі ж, як для корів, що знаходяться у господарстві.

З метою забезпечення худоби на випадок неврожаю або стихійного лиха при встановленні потреби в кормах до розрахункових значень додають страховий фонд в розмірі 10 %. Загальну потребу в кормах отримують як суму потреби в кормах для поголів’я господарства, потреби в кормах для кількості худоби визначаємо кількість кормів, які приведено в додатку З.

З метою забезпечення худоби зеленими кормами розроблено зелений конвеєр – систему заходів, направлених на безперебійне постачання тварин зеленими кормами протягом усього вегетаційного періоду. Необхідність його викликана тим, що зелена маса на протязі усього літнього періоду надходить худобі нерівномірно. Розрахунки площ сільськогосподарських культур для забезпечення тварин зеленими кормами приведено у додатку І.

Для перевірки, чи достатня кормова база господарства для забезпечення загальної потреби в кормах складено кормовий баланс, в якому порівнюють потребу в кормах по видам з їх надходженням з різних джерел. Потребу в концентрованих кормах покривають за рахунок відходів рослинництва, в сіні за рахунок посіву с.г. культур в сівозмінах, в зелених кормах за рахунок природних пасовищ. Розрахунки кормового балансу приведені в таблиці 11.

 

Таблиця 11– Кормовий баланс

Види кормів	Потреба в кормах,ц	Джерело постачання
		Відходи рос.	Пр.корм.угіддя	Посіви
Концентрати	1474,00	73,70		1400,30
Сіно	518,54			518,54
Сінаж	514,80			514,80
Силос	2174,00			2174,00
Зелені корма	4205,70		0,00	4205,70
Кормові коренеплоди	1696,20			1696,20
Підстилка	490,60	490,60

 

На основі розрахованого кормового балансу встановлюють необхідні посівні площі сільськогосподарських культур. При цьому об’єм кормів, який необхідний господарству посівах ділять на середню врожайність цих культур. Потреба в сіні покривається за рахунок посіву багаторічних та однорічних трав у співвідношенні 70% і 30%. Потреба в силосі покривається за рахунок посіву кукурудзи на силос, потреба в коренеплодах – за рахунок посіву кормових буряків або кормової моркви. Розрахунки площі посівів кормових культур приведені в таблиці 12.

 

Таблиця 12 – Проектування площі посівів кормових культур

Види кормів		Об’єм кормів в посівах, ц	Площа посівів	Врожайність, ц/га
Сіно	Однорічні трави  30%	156	2,94	53
	Багаторічні трави 70%	362,978	4,97	73
Сінаж	Однорічні трави 50%	257,4	4,29	60
	Багаторічні трави 50%	257,4	3,22	80
Силос		2174,00	8,05	7,33
Кормові коренеплоди		1696,20	4,24	3,86

 

 

Дані розрахунку площі посівів кормових культур та зеленого конвеєру є вихідними для зведеної таблиці посівних площ кормових культур. Розрахунок посівних площ кормових культур приведено в таблиці 13.

Таблиця 13 – Посівні площі кормових культур

Назва культур	Посівні площі для виробництва					Всього,га
	сіно	сінаж	силос	зел.кормів	Кормові корн.
Багаторічні трави	4,97	3,22		4,67		12,86
Однорічні трави	2,94	4,29		2,19		9,42
Кукурудза на силос			8,05			8,05
Кормові коренеплоди				1,69	4,24	5,93
Озима на зелений корм				3,15		3,15
Кукурудза на зелений корм				3,96		3,96
Всього	4,97	3,22		4,67		43,37

 

Посівні площі кормових культур на концентровані корма покривають за рахунок посіву ячменю, гороху, озимої пшениці, кукурудзи на зерно, вівса. Розрахунки площ посіву сільськогосподарських культур на концентровані корма приведені в таблиці 14.

Таблиця 14 – Посівні площі кормових культур на концентровані корма

Концентровані культури		Об’єм кормів, ц	Площа , га	Врожайність, ц/га
Ячмінь	15%	210,045	7,50	28
Горох	10%	140,03	5,60	25
Озима пшениця	5%	70,015	2,33	30
Овес	5%	70,015	3,50	20
Кукурудза на зерно	65%	910,195	16,55	55
Всього	100%	1400,3	35,49

 

 

2.5 Проектування сівозмін

 

Проектування системи сівозмін зводиться до визначення типів, видів, кількості сівозмін, розмірів сівозмінних масивів, розміщення їх по території, закріпленню за бригадами і іншими підрозділами, розробки схеми чергування посівів і парів. Перед тим як проектувати сівозміни необхідно провести трансформацію угідь.

  Трансформація угідь – це переведення угідь з одного виду в інший.

Трансформація може бути таких типів :

1. Переведення угідь з менш продуктивних в більш продуктивні з метою збільшення загальної площі сільськогосподарських земель;
2. Переведення угідь з одного виду в інший з метою покращення просторових умов землеволодіння;
3. Трансформація угідь в зв’язку з розміщенням об’єктів і  споруд, що мають ґрунтозахисне і природоохоронне  значення.

Враховуючи завдання на складання проекту, а також землевпорядні вишукування, проведені в результаті підготовчих робіт, проведені роботи по переведенню одного виду угідь в інший, тобто трансформацію. А саме :

• для будівництва господарського двору з ріллі вилучено 2,13 га та 1 га для створення санітарно-захисної зони між житловою зоною та господарським двором, яка буде використовуватись як город та 0,25 га для створення житлової зони.
• для збільшення площі ріллі вирішено розкорчувати 1,25 га чагарників, які вкраплені у ріллю та 1,13 га сіножатей, які також вкраплені у ріллю;

Трансформація угідь на території фермерського господарства «Піонер» відображена в додатку Ж.

Сівозміни поділяються на чотири основні групи : польові, кормові, спеціальні, ґрунтозахисні.

На вибір типів і видів сівозмін в визначеній кількості і співвідношенні здійснюють вплив наступні умови : спеціалізація господарства і підрозділів;три типи утримання і годівлі худоби; концентрація поголів’я ; структура сільськогосподарських угідь і їх якість; розміщення основних і допоміжних господарських центрів; наявність еродованих земель і ступінь ерозійної небезпеки; територіальне розміщення масивів ріллі, її конфігурація.

Для овочевих сівозмін необхідні рихлі ґрунти легко суглинистого або супіщаного механічного складу достатньо забезпечені вологою. Найкращі місця для вирощування – річкові долини і пойми. Зважаючи на те, що овочеві сівозміни праце- і грунтоємні їх розміщують  поблизу населених пунктів, тваринницьких комплексів і ферм. Тим самим зводячи до мінімуму транспортні витрати на перевезення людей, вантажів, добрив і різноманітних матеріалів.

Кормові сівозміни вводять для наближення до ферм місць виробництва вантажоміських  кормів (трав,кукурудзи на зелений корм,силос).

Враховуючи всі умови фермерського господарства «Дружба», а саме: грунтові умови, організаційно – господарську структуру, розміри орних масивів, характер рельєфу та два напрямки спеціалізації , запроектовано два варіанти  розміщення сівозмін та схеми чергування в них .

Отже, у першому варіанті, на всій площі ріллі 147,88 га  запроектовано кормову 5-ти пільну сівозміну , з середнім розміром поля 29,58 га, і таким чергуванням культур:

1. Багаторічні трави(12,86)+ озима пшениця (16,72)
2. Однорічні трави(14,79)+горох(14,79)
3. Кукурудза на силос(14,79)+ячмінь(14,79)
4. Кормові коренеплоди(13,03)+кукурудза на зерно(16,55)
5. Овес(9,86)+кукурудза на зелений корм(9,86)+озимі на зелений корм(9,84)

У другому варіанті, було запроектовано 4-ри пільну овочеву сівозміну на площі 31,20 га, з середнім розміром поля 7,80 га і таким чергуванням культур :

1. Буряк
2. Цибуля
3. Капуста
4. Помідори

А також кормову 4-ри пільну кормову сівозміну на площі 116,68 га, з середнім розміром поля 29,17 га і таким чергуванням культур :

1. Багаторічні трави(12,86)+ озима пшениця (8,15)+ озимі на зелений корм(8,15)
2. Однорічні трави(10,0)+горох(9,58)+кукурудза на зелений корм(9,59)
3. Кукурудза на силос(9,72)+ячмінь(9,72)+овес(9,73)
4. Кормові коренеплоди(12,62)+кукурудза на зерно(16,55)

 

2.6 Складання структури  посівних площ

 

Структура посівних площ складається на основі схеми чергування культур у сівозміні, з урахуванням потреби в продукції рослинництва та попитом на ринку тієї чи іншої культури.

При обчисленні структури посівних площ різні сільськогосподарські культури об’єднуються в споріднені групи, і тому спочатку визначають питому вагу окремих груп, а потім провідних сільськогосподарських культур. Структура посівних площ фермерського господарства «Піонер» представлена в додатку Ї у двох варіантах.

 

2.7 Економічний аналіз 

 

Кожне фермерське господарство зацікавлене в збільшенні прибутку, а це в значній мірі залежить від собівартості, на розмір якої господарство може і повинно впливати. Вартість встановлює ринок в залежності від попиту і пропозиції.

Для отримання обґрунтованих результатів і порівняння варіантів проектних рішень необхідно провести ряд розрахунків по рослинництву і тваринництву. Зокрема по рослинництву, попередньо провівши ескізне розміщення полів сівозмін і визначивши площі посівів сільськогосподарських культур, одержані дані заносять до таблиці 15 економічних показників в двох варіантах.

Таблиця 15 – Економічні показники по рослинництву (І і ІІ віріант)

 

Назва культур	Площа посіву, га	Врожайність,ц/га		Вихід продукції, т	В тому числі , т		Вартість,грн	Собівартість, грн/т	Загальна , тис.грн		Чистий прибуток, тис.грн
					На корм	На продаж			вартість	собівартість
І варіант
озима пшениця	16,72	3,5	58,52		5,893	52,627	1073	630	56468,771	36867,6	19601,171
Ячмінь	14,79	2,5	36,975		17,679	19,296	947	200	18273,312	7395	10878,312
Овес	9,86	2	19,72		5,893	13,827	1163	540	16080,801	10648,8	5432,001
Горох	14,79	25	369,75		11,786	357,964	1163	540	416312,132	199665	216647,132
Кукурудза	16,55	50	827,5		76,607	750,893	1163	440	873288,559	364100	509188,559
Із них кукурудза на силос	14,79	27	399,33		184,1	215,23	111	80	23890,53	31946,4	-8055,87
Кукурудза на ЗК	9,86	28	276,08		94,08	182	88	80	16016	22086,4	-6070,4
Багаторічні трави на ЗК	4,67	25	116,75		98,9	17,85	133	50	2374,05	5837,5	-3463,45
Багаторічні сіно	4,97	7,3	36,281		30,57	5,711	556	40	3175,316	1451,24	1724,076
Багорічний сінаж	3,22	8	25,76		21,78	3,98	133	50	529,34	1288	-758,66
Однорічні трави зк	4,93	16	78,88		29,67	49,21	133	50	6544,93	3944	2600,93