Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Сентября 2014 в 15:21, реферат
Актуальність розробки запропонованої проблеми пояснюється також і тим, що за увесь час існування карної норми про бандитизм не було прийнято жодної спеціальної постанови Верховного суду СРСР, присвяченої цьому питанню. Тільки понад 30 років після прийняття Кримінального кодексу 1960 р. була прийнята постанова Пленуму Верховного суду від 7 червня 1995 р. № 9 “Про судову практику в справах про бандитизм”, що досить докладно проаналізувала питання, зв'язані з кваліфікацією бандитизму і виробила обов'язкові для всіх судів рекомендації.
Об’єкт дослідження – бандитизм та злочинна організація.
Участь в діяльності групи представників органів влади і управління, правоохоронних органів, наявність міжрегіональних зв'язків, озброєність досить суттєво впливають на визнання групи організованою. В той же час відсутність цих ознак не виключає такого її характеру. Для кваліфікації вимагання за даною ознакою не має значення, створювалась група для вчинення тільки цього чи ще й інших злочинів. Важливо, щоб група, в складі якої було вчинено вимагання, мала сукупність ознак, що характеризують її як організовану.
При цьому дії всіх членів групи незалежно від ролі, що виконувалась, треба кваліфікувати за ч. 4 ст. 189.
Якщо організована група являє собою озброєну банду, відповідальність її членів, які вчинили вимагання, настає за ст. 257. Додаткової кваліфікації за ч. 4 ст. 189 у таких випадках не вимагається (абз. 3 п. 26 постанови).
Обов'язковими ознаками банди є: 1) наявність у ній декількох (трьох і більше) суб'єктів злочину; 2) стійкість; 3) озброєність; 4) загальна мета учасників угрупування — вчинення нападів на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб; 5) спосіб вчинення злочину — напад на підприємства, установи, організації чи на окремих осіб.
Стійкість як ознака банди має місце лише у разі, якщо вона створена для зайняття злочинною діяльністю, вчинення, як правило, не одного, а кількох нападів. В окремих випадках банда може бути створена для одного, але особливо небезпечного нападу, що вимагає особливої підготовки. Наприклад, для нападу на банк, поштовий поїзд тощо. Про стійкість банди можуть свідчити стабільність її складу та організаційних структур, згуртованість її членів, постійність форм і методів злочинної діяльності тощо. Можна виділити такі ознаки відмінності бандитизму від розбою:
Бандитизм |
Розбій |
Стійкість групи |
Нестійкість, випадковість утвореної групи для конкретного нападу |
Обов’язковість озброєності когось з учасників нападу зброєю |
Відсутність зброї або використання непридатної до стрільби зброї чи газового пістолета |
Постійність складу групи, неодноразовість нападів |
Непостійність угрупування при неодноразових нападах |
Неможливий |
Можливий одноособовий злочин |
Відповідальність настає з 16 років |
З 14 років |
Позбавлення волі на строк від 5 до 15 років з конфіскацією майна (ст. 257 КК) |
Позбавлення волі (ст. 187 КК):
|
Мірою покарання завжди є конфіскація майна |
Конфіскація майна необов’язкова і залежить від пом’якшувальних чи обтяжуючих обставин |
Вимагання може бути наслідком як одноразового вимагання (корупція, шантаж тощо), так і бандитизму (рекету) як постійного вимагання майна під прихованою чи прямою погрозою. Цим воно відрізняється від розбою як примусового нападу та крадіжки і від чистого бандитизму як нападу організованої групи осіб, хоча у цьому разі напад по суті є у прихованому вигляді, оскільки легко може статись у випадку відмови сплачувати данину (вимогу). Ця форма постійного вимагання (доїння) з боку організованої групи осіб (банди) отримала назву “даху та рекету”.
Останнім часом, з переходу країни до ринкової економіки, активізувалась діяльність різноманітних злочинних організацій та банд, що пояснювалося як економічним, так і правовим хаосом у країні. З ними ведеться не менш активна боротьба правоохоронних органів. Так, у Дніпропетровській області у 2002 р. структурними підрозділами УМВС України на Придніпровській залізниці було знешкоджено 10 організованих злочинних груп, до складу яких входило 37 осіб. ОЗГ взагалі було скоєно 175 злочинів. 4 ОЗГ діяли у сфері незаконного обігу наркотиків, доведено 25 епізодів збуту особливо небезпечної наркотичної речовини. Знешкоджена ОЗГ, яка спеціалізувалася на виготовленні та збуті підроблених грошей. Доведено 11 фактів збуту підроблених банкнотів номіналом 10 гривень на загальну суму близько 1,5 тисяч гривень. Припинена діяльність 4 злочинних угруповань, які розкрадали державне майно у великих та особливо великих розмірах, з них три ОЗГ – розкрадали вантажі з рухомого складу. Знешкоджена організована злочинна група, яка мала корупційні зв’язки та займалася хабарництвом.
Від злочинів, вчинених членами ОЗГ на території області у 2002 р., було заподіяно шкоди на загальну суму 1 млн. 108 тисяч гривень, відшкодовано – 1 млн. 96 тисяч гривень, вилучено 1960 кг вибухівки та два автомобіля, які використовувалися у злочинних цілях. Накладений арешт на майно на загальну суму 1 млн. 124 тисячі гривень.
Оскільки справи 2002 р. ще знаходяться у судочинстві, розглянемо приклад кваліфікації діянь членів банди судом за вже завершеною справою 2000 р., досить гучною, оскільки злочин був вчинений у центрі міста на очах багатьох перехожих.
25 вересня 2000 р. Судова колегія з
кримінальних справ
Склад злочинів такий.
У середині травня 1998 р. Алехін Р.А., без відповідного дозволу, незаконно, на ж/м Придніпровськ у м. Дніпропетровську у невстановленої слідством особи за 100 гривень придбав обріз одностовбурної мисливської рушниці 16 калібру серії ЕК №453773, який зберігав у своїй квартирі у Дніпропетровську до 14.08.1998. 14.08.1998 р. Алехін взяв с собою обріз для вчинення нападу на касира і охорону у Палац культури “ Залізничник” , де передав Максимчуку О.М., який брав участь у цьому нападі. Після скоєного нападу Алехін Р.А. отримав обріз мисливської рушниці назад і сховав його у недобудованій літній кухні у домі, який належав Целуйко Т.В. і Целуйко Ф.П., де і був вилучений 27 серпня 1998 р. у процесі обшуку.
Згідно висновку судово-балістичної експертизи №40 від 19.01.1999 р. обріз від мисливської рушниці серії ЕК №453773 є вогнепальною зброєю і придатним для стрілянини. Протягом червня-серпня Алехін Р.А. з метою привласнення грошових коштів організував злочинну групу, яка повинна була здійснити розбійничий напад із застосуванням газової зброї і деревинної палиці на касира і охоронця, які доставляли грошові кошти у пункт обміну валюти АКАП Банку “Україна”, що знаходився у Палаці культури “ Залізничник ” по вул. Леніна, 6 у м. Дніпропетровськ. До 14 серпня 1998 р., до часу вчинення нападу, у групу увійшли і їм були відведені ролі у вчиненні злочину: Арехін Р.М. – організатор і виконавець нападу. А також зберігач зброї; Гречка С.В. – надав транспортний засіб для прибуття до місця нападу і від’їзду злочинної групи з місця злочину, як в період підготовки, так і в день вчинення злочину; Целуйко С.Ф. – попереджав виконавців нападу про наближення інкасаторського автомобіля до будинку Палацу культури “ Залізничник ”; Максимчук А.М. – виконавці нападу по привласненню грошових коштів.
Два місяці члени групи готувались до нападу, репетируючи підхід до Палацу, вивчаючи обстановку та графік руху інкасаторської машини, шлях руху касира і охоронця від машини до обмінного пункту, шляхи відходу, дії кожного при нападі.
14 серпня 1998 р. у 8 годин 45 хвилин злочинна група на автомобілі під управлінням Гречка С.В. під’їхала до будинку №56 по Карла Маркса, магазин “Лотос”, де всі вийшли, а Гречка С.В. поїхав в обумовлене місце біля будинку 5А по вул. Сєрова – Набережна, куди вся група повинна була прибути після нападу на касира і охоронця. Учасники нападу зайняли свої місця за планом: Целуйко С.Ф. біля будинку №5 по вул. Леніна, Алехін Р.А. і встановлена слідством особа - навпроти будинку №9 по вул. Леніна, а Максимчук О.М. у 30 метрах від Целуйко С.Ф. на території книжкового ринку. Алехін Р.А. переміщався між Целуйко С.Ф. і Максимчуком С.М., якому нараз запропонував взяти у нього обріз рушниці, який він приніс на місце нападу, не узгоджуючи це з іншими учасниками злочинної групи. Цей обріз Максимчук О.М. сховав під піджак. У Алехіна був газовий пістолет, перероблений під стрілянину саморобними металевими кулями. Про переробку газового пістолета під стрілянину металевими кулями інші учасники нападу не знали.
Коли близько 9 години інкасаторський автомобіль з касиром і охоронцем АК АП Банку “Україна” збочив з пр. Карла Маркса на вул. Леніна, направляючись до обмінного пункту у будинку Палацу культури по вул. Леніна, 6, - Целуйко С.Ф., діючи згідно з іншими учасниками нападу, маючи умисел на вчинення розбійного нападу з метою привласнення грошовими коштами АК АПБ “Україна” в особливо великих розмірах, подав знак про наближення автомобіля Максимчуку О.М., після чого, виконавши свою роль, рушив до місця стоянки автомобіля під управлінням Гречка С.В.
Коли касир АК АПБ “Україна” Токарева Н.С. і міліціонер-охоронець Пуша Є.І., що ніс дві інкасаторські сумки з грішми у холі будинку ПК “Залізничник”, опинились спереду Алехіну Р.А., той, маючи умисел на вчинення розбійного нападу з метою привласнення грошовими коштами АК АПБ “Україна” в особливо великих без мети позбавлення життя напав на них. З цією метою Алехін Р.А. зробив із газового пістолета, переробленого під стрілянину металевими кулями, три постріли у спину Пуша Є.І., що був у формі працівника міліції, тим самим позбавивши його можливості протидіяти нападу. Після чого встановлена слідством особа завдала удару деревиною палицею по голові Пуша Є.І., а Максимчук О.М. звалив з ніг Токареву Н.С., пхнувши її руками. Після цього Максимчук О.М. і встановлена слідством особа схопили інкасаторські сумки з грішми і разом з Алехіним Р.А. рушили до запасного виходу з Палацу. При цьому Алехін Р.А. згадав, що при стрілянині із пістолета упустив папку і запропонував Максимчуку О.М. повернутися за нею. Йдучи за папкою, Алехін Р.А. побачив, що працівник міліції Пуша Є.І. витягає із кобури табельну зброю, і він, виходячи за межі домовленості з іншими учасниками злочинної групи, навмисно, з метою позбавити Пуши Є.І. життя, для утримання грошових коштів, добутих у ході розбійного нападу, посягнув на життя працівника правоохоронних органів у звязку з виконанням ним службових обов’язків і із газового пістолета, переробленого для стрілянини металевими кулями, з близької відстані зробив прицільний постріл йому у груди.
Після цього пострілу у Пуша Є.І., зробленого Алехіним Р.А., Максимчук О.М., підібравши папку, маючи умисел на крадіжку вогнепальної зброї з боєприпасами і виходячи за межі домовленості злочинної групи, забрав з руки Пуша Є.І. його табельну зброю – пістолет ПМ-ТГ №6308 з обоймою, в якій було 8 патронів. На виході із Палацу їм зустрівся Кожушко С.Н., який займався своєю роботою. З метою запобігання протидії їм з боку Кожушка С.Н., Максимчук О.М. невстановленим предметом наніс Кожушку С.Н. не менш ніж 4 удари по голові, від яких Кожушко С.Н. впав і знепритомнів. Вийшовши через запасний вихід, Алехін Р.А., Максимчук О.М. і встановлена слідством особа через двори пройшли до автомобіля під управлінням Гречка С.В., сіли в нього і, не дочекавшись учасника нападу Целуйко С.Ф., уїхали до місця проживання Максимчука О.М. на турбазу в с. Любимівка Дніпропетровського району області.
У дорозі Максимчук О.М. за вимогою Алехіна Р.А. повернув тому обріз рушниці 16 калібру і заодно незаконно і безкоштовно збув йому викрадений у міліціонера-охоронця Пуши Є.І. пістолет ПМ-ТГ №6308 з 8 патронами до нього. Надалі Алехін Р.А. збув цей пістолет невстановленій особі.
Пуше Є.І. внаслідок пострілів у спину і удару деревинною палицею по голові були заподіяні наступні тілесні ушкодження: рана волосяної частини голови у потиличній ділянці праворуч з крововиливами у покриви м’яких тканин голови в цих місцях, вогнепальна рана спини по лопатковій лінії, дві вогнепальні рани у дільниці спини, канали яких закінчуються у кісткових структурах хребетного стовпа, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості. В результаті пострілу Пуше Є.І. у груди йому була нанесена вогнепальна рана передньої поверхні грудей, що переходить у раневий канал через тіло грудини, серце, діафрагму, з наступною тампонадою серця, що закінчилось смертю Пуши Є.І.
У результаті нападу Токарева Н.С. отримала тілесні ушкодження у вигляді синця на правому плечі і садна у дільниці колінного суглоба, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що не спричинили розлад здоров’я.
У результаті ударів, нанесених Кожушку С.Н., йому були причинені тілесні ушкодження у вигляді рани у потиличній сфері справа, черепно-мозкова травма, струс мозку, набряклість правої половини обличчя, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я.
У ході нападу на банк організована злочинна група привласнила грошові кошти АК АПБ “Україна”, що знаходилися в інкасаторських сумках у вигляді: 17 868 доларів США, що за курсом НБУ на 14.08.1998 склало 38271 грн. 47 коп.; 100 німецьких марок (119 грн. 93 коп.); 2130 російських рублів (727 грн. 33 коп.), а також 100406 грн. 27 коп., а всього на загальну суму 139 525 грн., що складало на момент крадіжки 2536,81 мінімальних заробітних плат і тому є особливо великим розміром. Викрадені грошові кошти були розподілені між учасниками організованої злочинної групи – Алехіним Р.А., Максимчуком О.М., встановленою слідством особою, Целуйко С.Ф. і Гречка С.В.
Винність Алехіна у
Винність Максимчука О.М. у викраданні при розбійному нападі вогнепальної зброї і боєприпасів до неї, табельної зброї міліціонера-охоронця Пуши Є.І. пістолета ПМ-ТГ, у незаконному ношенні і збуті, а також винність Алехіна Р.А. у незаконному придбанні, зберіганні і збуті цього пістолета підтверджується наступними доказами: протоколами оглядів місця скоєння злочину і трупа Пуши Є.І. (т.1 л.д.10-32) і випискою із наказу про призначення Пуша Є.І. охоронцем обмінного пункту; показаннями Максимчука О.М., Алехіна Р.А.
Информация о работе Особливо небезпечні злочини проти громадської безпеки