Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Октября 2013 в 23:14, отчет по практике
Метою практики є набуття та вдосконалення практичних навичок роботи на підприємстві, теоретичні основи яких були освоєні під час навчального процесу. У даному звіті поданий аналіз зібраної документації, у проведенні якого важливе місце займали консультації працівників підприємства.
Як свідчить новітня історія, розвиток молодої української держави відбувається в досить складних, іноді суперечливих економічних і внутрішньополітичних умовах. Звичайно, на цьому шляху було допущено багато помилок та недоліків. Водночас позитивний вплив реформ на стан національної економіки досі недостатній. В економіці ще не накопичено необхідного потенціалу економічного зростання..."
Вступ
1. Оволодіння практичними навичками планування роботи юрисконсульта виходячи з вимог кваліфікаційної характеристики.
2. Установчі і інші документи, що регулюють господарську діяльність підприємства
3. Договірна робота, складання і оформлення угод
4. Претензійно-позовна робота
5. Тудові угоди
6. Порядок ведення трудових книжок
7. Процесуальні документи, що склалися в процесі розгляду справ господарськими судами
8. Процесуальні документи, що склалися в процесі розгляду справ судами загальних юрисдикцій
9. Робота архіву суду
10. Робота районних (міських) управлінь юстицій та державної виконавчих служб
11. Робота органів реєстрування актів РАЦСУ
12. Виконання провадження
Висновок
Література
Структурний
підрозділ, який отримав
претензійні
матеріали, повинен у встановлений на
підприємстві строк перевірити їх
та надати письмовий висновок щодо обгрунтованості
претензійних вимог.
У разі необхідності
структурний підрозділ проводить
звірку розрахунків, службову
перевірку та інші
дії, що забезпечують врегулювання
спору в претензійному порядку. Висновок
повинен бути підтверджений відповідними
документами.
Юридична служба з урахуванням висновку готує проект відповіді про відхилення або визнання (повне, часткове) претензії, а там, де юридичної служби немає, проект відповіді готує структурний підрозділ, якому передано на перевірку претензію.
У проекті відповіді про відмову в задоволенні претензії повинні бути вказані мотиви, з яких претензія відхиляється, з посиланням на відповідні нормативні акти. До нього додаються у необхідних випадках документи, що спростовують претензійні вимоги повністю або частково (транспортні документи про відвантаження продукції (товарів), копія платіжного доручення про перерахування заборгованості та ін.).
Проект
відповіді повинен містити: найменування
та адреси
підприємств (які дають і яким
дається відповідь), дату і номер претензії,
на яку дається відповідь[9, c. 223].
5. Трудові угоди
Трудова угода – документ, який укладають між організаціями та працівниками, які не перебувають у штаті даної організації, на виконання будь-якої роботи.
Допускається укладання
трудової угоди в тих випадках,
коли деякі види робіт не
можна виконати на договірних
засадах відповідними
В окремих випадках трудову угоду можна укладати з працівниками, які перебувають у штаті даного підприємства. Це допускається, коли робота, яку вони зобов'язуються виконати, не входить у коло їхніх прямих обов'язків.
Трудову угоду складають у двох екземплярах: один передають виконавцю, другий – зберігають у справах бухгалтерії.
Реквізити:
– найменування документа (ТРУДОВА УГОДА);
– місце й дата складання;
– перелік сторін, які укладають угоду;
– зміст угоди з указівкою обов'язків виконавця й замовника;
– юридичні адреси сторін;
– підписи сторін, печатка підприємства або організації[10, c. 105].
6. Порядок ведення трудових книжок
Чинним законодавством передбачено, що основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п’ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи.
Слід зауважити, що при влаштуванні на роботу працівники зобов’язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.
Питання, пов’язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберіганням, виготовленням, постачанням і обліком, регулюються, зокрема:
Кодексом законів про працю України,
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2011 р. № 301 "Про трудові книжки працівників",
Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 2011 р. № 58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2011 р. за № 110.
Так, заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу[11, c. 357].
При цьому, при виписуванні трудової книжки, або вкладиша до неї, або дубліката трудової книжки власник або уповноважений ним орган стягує з працівника суму її вартості. У разі невірного первинного заповнення трудової книжки або вкладиша до неї, а також псування їх бланків внаслідок недбалого зберігання вартість зіпсованих бланків сплачується підприємством.
Варто відмітити, що трудові книжки і вкладиші до них заповнюються у відповідних розділах українською і російською мовами.
Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць - двозначними); акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення. Крім того, записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.
З кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці, в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).
Виправлення
У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов’язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.
Необхідно відмітити, що виправлені відомості про роботу, про переведення на іншу роботу, про нагородження та заохочення та ін. мають повністю відповідати оригіналу наказу або розпорядження.
У разі втрати наказу чи
розпорядження або
При цьому, показання
свідків не можуть бути підставою
для виправлення занесених
Відомості, що вносяться до трудової книжки
Слід зазначити, що до трудової книжки вносяться такі відомості, як:
Стягнення до трудової книжки не заносяться.
Варто відзначити, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім’я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження.
Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім’я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем роботи на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім’я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
Зазначені зміни вносяться на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Однією рискою закреслюється, наприклад, колишнє прізвище або ім’я, по батькові, дата народження і записуються нові дані з посиланням на відповідні документи на внутрішньому боці обкладинки і завіряються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів[12, c.47].
Щодо внесення відомостей про роботу слід зазначити, що записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "Класифікаторі професій".
Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Показники, зазначені у цих Списках, обов’язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.
Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.
Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим рядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.
Переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, як і прийняття на роботу.
Також варто відзначити, що до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи як:
У разі втрати трудової книжки
Слід зазначити, що у випадку, коли громадянин загубив трудову книжку (вкладиш до неї), він зобов’язаний негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а в разі ускладнення - в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.
Дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами.
Якщо трудова книжка (вкладиш до неї) стала непридатною (обгоріла, розірвана, забруднена і т. ін.), то власник або уповноважений ним орган за останнім місцем роботи видає працівнику дублікат трудової книжки (вкладиш до неї).
При цьому на першій сторінці трудової книжки, що стала непридатною, робиться надпис: "Замість видано дублікат", а книжка повертається її власнику. При влаштуванні на нове місце роботи працівник зобов’язаний пред’явити дублікат трудової книжки.