Основные тенденции развития права в глобализирующемся мире

Деякі вчені попри наведені вище ознаки вважають, що правову систему України краще віднести до постсоціалістичної правової системи.Некоторые ученые, несмотря на приведенные выше признаки считают, что правовую систему Украины лучше отнести к постсоциалистической правовой системе. Вони вважають, що нині ця система має певною мірою перехідний характер, зберігаючи ряд колишніх ознак й інтенсивно набуваючи ряд нових. ³Они считают, что сейчас эта система имеет в определенной степени переходный характер, сохраняя ряд бывших признаков и интенсивно приобретая ряд новых.

По-перше, українська правова система, хоча формально, визнавала основним джерелом свого права, своєї правової системи законодавчі акти, найбільш поширеним джерелом права мала і має, нажаль, підзаконні акти.Во-первых, украинская правовая система, хотя формально признавала основным источником своего права, своей правовой системы законодательные акты, наиболее распространенным источником права имела и имеет, к сожалению, подзаконные акты. Збереглася тенденція, властива радянському законодавству, коли законодавчі акти співвідносяться з підзаконними в пропорції 5% до 95%. ⁴ Сохранилась тенденция, присущая советскому законодательству, когда законодательные акты соотносятся с подзаконными в пропорции 5% до 95%⁵³. 

По-друге, непрямий характер дії законодавчих актів.Во-вторых, косвенный характер действия законодательных актов. Так, норми Конституції та інших основоположних актів.Так, норми Конституції та інших основоположних актів не є актами прямої дії, бо відповідно застосування окремого законодавчого акту передбачало і передбачає підготовку і прийняття нерідко цілого комплексу підзаконних нормативно-правових актів.Так, нормы Конституции и основополагающих актов не являются актами прямого действия, поскольку в отношении применения отдельного законодательного акта предполагалось и предполагается подготовка и принятие нередко целого комплекса подзаконных нормативно-правовых актов.

По-третє, досить поширеною на Україні була і є локальна нормотворчість: розробка і прийняття численних нормативних актів керівниками /власниками/, трудовими колективами, профспілковими організаціями підприємств, установ і організацій та органами місцевої державної влади і місцевого самоврядування.В-третьих, довольно распространенной на Украине была и есть локальное нормотворчество: разработка и принятие многочисленных нормативных актов руководителями, собственниками, трудовыми коллективами, профсоюзными организациями предприятий, учреждений и организаций и органами местной государственной власти и местного самоуправления.

По-четверте, звернення особи до судових чи інших державних органів за захистом своїх прав, свобод і законних інтересів чи з вимогами щодо усунення правопорушень нерідко оцінюється негативно і не задовольняється.В-четвертых, обращение лица в судебные или другие государственные органы за защитой своих прав, свобод и законных интересов или с требованиями по устранению правонарушений нередко оценивается негативно и не удовлетворяется.

По-п'яте, нормативні акти в Україні охоплювали і охоплюють правовим регулюванням далеко не всі сфери суспільних відносин і виражають нерідко волю фактично лише частин суспільства.В-пятых, нормативные акты в Украине охватывали и охватывают правовым регулированием далеко не все сферы общественных отношений и выражают нередко волю фактически лишь частей общества.

Але найбільшою мірою відрізняється існуюча в Україні правова система від романо-германської, як і інших правових систем, співвідношенням норм та галузей публічного і приватного права.Но в наибольшей степени отличается существующая в Украине правовая система от романо-германской, как и других правовых систем, соотношением норм и отраслей публичного и частного права. Українське право, як соціалістичне право взагалі, є переважно публічним, що зумовлюється характером існуючих суспільних відносин. Украинское право, как социалистическое право вообще, является главным образом публичным, что обусловлено характером существующих общественных отношений. Романо-германська ж система, навпаки, при всій наявності галузей публічного права, тобто норм, які регулюють суспільні відносини, учасниками яких є громадяни. Романо-германская же система – наоборот, при всем наличии отраслей публичного права, т.е. норм, регулирующих общественные отношения, участниками которых являются граждане. Щоправда, розвиток системи українського права йде ним по шляху розширення в ньому засад приватного права, а розвиток романо-германських правових систем – по шляху посилення публічних засад. Правда, развитие системы украинского права идет по пути расширения в нем принципов частного права, а развитие романо-германских правовых систем - по пути усиления публичных начал.

Схоже, що соціалістична правова система сходить зі сцени, хоча сьогодні, на межі 90-х років, важко передбачити подальший хід дій.Можна сказати, що Рене Давид зробив досить вдалий прогноз на майбутнє.Можно сказать, что Рене Давид сделал довольно удачный прогноз на будущее⁵⁴. Адже дійсно правову систему України не можна назвати соціалістичною, навіть попри всі радянські пережитки, що залишились в нашому праві. Ведь действительно правовую систему Украины нельзя назвать социалистической, даже при всех советских пережитках, которые остались в украинском праве.

Є й інші точки зору на цю проблему.Есть и другие точки зрения на эту проблему. Своєрідною видається позиція В.Н. Некоторые авторы предлагают отнести правовую систему Украины к славянской правовой семье⁵⁵. На основі її самобутності, обумовленої не тільки техно-юридичними, формальними ознаками, а й глибокими соціальними, культурними, державними починаннями життя слов'янських народів. ⁶ На основе ее самобытности, обусловленной не только техно-юридическими, формальными признаками, но и глубокими социальными, культурными, государственными начинаниями жизни славянских народов.

Розвиток національної правової системи, до якої б правової сім'ї вона не належала, є складним і тривалим процесом, що вимагає незалежного наукового забезпечення, поміркованої апробації та виваженості в оцінках.Развитие национальной правовой системы, к какой бы правовой семьи она не принадлежала, является сложным и длительным процессом, требующим независимого научного обеспечения, умеренной апробации и взвешенности в оценках. На жаль, сьогодні процесу формування національної правової системи властива тенденція до задоволення миттєвих потреб у правовому регулюванні тієї чи іншої сфери суспільних відносин, без врахування теоретичного підґрунтя цього багатогранного процесу. К сожалению, сегодня процессу формирования национальной правовой системы свойственна тенденция к удовлетворению сиюминутных потребностей в правовом регулировании той или иной сферы общественных отношений, без учета теоретического обоснования этого многогранного процесса. Як наслідок цього – правові колізії в чинному законодавстві. Как следствие этого - правовые коллизии в действующем законодательстве.

Втім формування нової системи права є процесом і, як засвідчує досвід, волюнтарський підхід у вирішенні цього питання призводить до результатів протилежним очікуваним.Впрочем, формирование новой системы права является процессом и, как показывает опыт, волюнтаристский подход в решении этого вопроса приводит к результатам противоположным ожидаемым. Надмірна диференціація системи права стала причиною недосконалості і незбалансованості як окремих галузей права, так і всієї системи права в цілому, то особливо яскраво виявляється в системі законодавства України. Чрезмерная дифференциация системы права стала причиной несовершенства и несбалансированности, как отдельных отраслей права, так и всей системы права в целом, что особенно ярко проявляется в системе законодательства Украины.

Формування власної правової системи Українська держава почала з прийняття Верховною Радою 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет з того часу прийнято більше тисячі законів і тисячі підзаконних актів, які стосуються практично усіх сторін державного і суспільного життя.Формирования собственной правовой системы украинского государство начало с принятия Верховной Радой Декларации о государственном суверенитете с того времени принято более тысячи законов и тысячи подзаконных актов, касающихся практически всех сторон государственной и общественной жизни. Закладено солідні правові підвалини державної незалежності.Заложены солидные правовые основы государственной независимости. Вироблено основи зовнішньої політики України, що сприяє впевненому входженню нашої молодої держави у Європейське і світове співтовариство повноправним членом.Выработаны основы внешней политики Украины, что способствует ее уверенному вхождению в Европейское и мировое сообщество полноправным членом. Наша політика ґрунтується на дотриманні загальновизнаних норм і принципів міжнародного права.Политика Украины основывается на соблюдении общепризнанных норм и принципов международного права. Статуту ООН, Хельсінського Заключного акта, Паризької хартії для нової Європи, документів апробації та виваженості в оцінках. Устава ООН, Хельсинского Заключительного акта, Парижской хартии для новой Европы⁵⁶.

Для нас жодна держава не є ворогом і ми відкидаємо та засуджуємо війну і погрозу силою як засіб державної політики.Ці принципи покладено і в основу наших стосунків з Росією, які посідають в зовнішній політиці нашої держави особливе місце.І це наша провина в тому, що зв'язки між Україною і Росією не завжди були рівними і стабільними.Віддаючи пріоритет у гарантуванні безпеки і стабільності невійськовим факторам.Отдавая приоритет в обеспечении безопасности и стабильности, невоенным факторам, Затверджено концепцію і розпочато реформу Збройних Сил.утверждена концепция и начата реформа Вооруженных Сил. Розпочато і вже зроблено перші кроки в судовій реформі. ⁸ Начато и уже сделаны первые шаги в судебной реформе. Особливість і, я б сказав, складність поточного моменту полягає в тому, що разом з розбудовою власної держави ми здійснюємо перехід у систему нових суспільних і економічних координат. ⁹Особенность и сложность текущего момента заключается в том, что вместе с развитием собственного государства Украина осуществляет переход в систему новых общественных и экономических координат.  Це обумовило виникнення багатьох гострих проблем.Незважаючи на досить ґрунтоване законодавче опрацювання питань економічної реформи, тут не вдалося досягти кардинальних зрушень.Законодавча діяльність Верховної Ради у гуманітарній сфері спрямовувалася на ідеологічне утвердження державності України, забезпечення правового і соціального захисту національної школи, культури, мистецтва у період становлення молодої держави.В державі закладається правова основа для посилення боротьби із злочинністю і правопорядку.В государстве закладывается правовая основа для усиления борьбы с преступностью. Із зазначених питань прийнято цілу гору нормативно-правових актів, в тому числі і новий Кримінальний кодекс України. По указанным вопросам принято целую гору нормативно-правовых актов, в том числе и новый Уголовный кодекс Украины. Є підстави сказати, що Верховна Рада провела велику за обсягом роботу по розбудові державності, розробці національної правової системи, вдосконаленню усіх галузей законодавства.Есть основания сказать, что Верховная Рада провела большую по объему работу по перестройке государственности, разработке национальной правовой системы, совершенствованию всех отраслей законодательства. У той же час через недостатній професіоналізм парламентарів, вплив різних політичних факторів, недоліки у підготовці законопроектів певна частина законів чи окремих їх положень виявилась не зовсім життєздатними.Ось чому, як ніколи раніше, зростає потреба у посиленні наукового забезпечення законопідготовчих робіт.Вот почему, как никогда ранее, возрастает потребность в усилении научного обеспечения законно-подготовительных работ. На всіх стадіях підготовки проектів законів та інших актів мають глибоко обґрунтовуватися наслідки дії правових норм з врахуванням соціальних та інших факторів за яких вони реалізуються. На всех стадиях подготовки проектов законов и других актов должны глубоко обосновываться последствия действия правовых норм с учетом социальных и других факторов, при которых они реализуются.

3.2 Место  и роль Украины в современных  мировых глобализационных процессах

Жодна держава у світі сьогодні не може бути ізольованою від сучасних глобалізаційних процесів, адже в них вона включена в "автоматичному режимі".Ни одно государство в мире сегодня не может быть изолированно от современных глобализационных процессов, ведь в них она включена в автоматическом режиме. Тому перед кожною державою постає потреба інтегруватись у світовий простір, віднайти своє достойне місце в ньому та визначити свою роль щодо динаміки глобалізаційного розвитку. Поэтому перед каждым государством встает необходимость интегрироваться в мировое пространство, найти достойное место в нем и определить свою роль в отношении динамики глобализационного развития. Переважною мірою процес включення України в сучасний гло- балізаційний простір має хаотичний, не структурований характер. В преобладающей степени процесс включения Украины в современное глобализационное пространство имеет хаотичный, не структурированный характер.

Розгортання глобалізаційних процесів з необхідністю вимагає визначення місця та ролі кожної держави світу в ньому.Развертывание глобализационных процессов с необходимостью требует определения места и роли каждого государства мира в нем. У сучасному світі сформовано кілька центрів інтеграції, виходячи із цього принципово важливо визначити, яку роль у цих центрах займає саме Україна, і яким є передусім ставленнях з боку цих центрів до України безпосередньо. В современном мире сформировано несколько центров интеграции, исходя из этого, принципиально важно определить, какую роль в этих центрах занимает именно Украина, и каковы, прежде всего отношения со стороны этих центров к Украине напрямую. Прагнення обрати європейський фактор з боку влади на сьогодні є домінуючим, проте тут відразу ж постає питання, наскільки цей вектор реально відповідає інтересам України і якою мірою він впливає на визначення її місця у світових глобалізаційних процесах. Стремление выбрать европейский фактор со стороны власти на сегодня является доминирующим, однако здесь сразу же возникает вопрос, насколько этот вектор реально соответствует интересам Украины и в какой мере он влияет на определение его места в мировых глобализационных процессах. Україна є достатньо відкритою до світових глобалізаційних процесів, саме тому перед нею має стояти питання про вироблення критеріїв геополітичної закритості, які б працювали на реалізацію її внутрішніх інтересів. Украина является достаточно открытой к мировым глобализационным процессам, поэтому перед ней должен стоять вопрос о выработке критериев геополитической закрытости, которые бы работали на реализацию ее внутренних интересов. Україна цілком може собі дозволити таку стратегію глобалізаційного розвитку, оскільки вона володіє достатнім потенціалом, який дає їй змогу здійснювати незалежну державну політику. Украина вполне может себе позволить такую ​​стратегию глобализационного развития, поскольку она обладает достаточным потенциалом, который позволяет ей осуществлять независимую государственную политику. Проте Україна на належному рівні не використовує свій потенціал, а тому на сьогодні вона не виступає навіть у ролі тимчасового, перехідного полюса інтеграції для інших держав. Однако Украина на должном уровне не использует свой ​​потенциал, а потому на сегодня она не выступает даже в роли временного, переходного полюса интеграции для других государств⁵⁷. В одному з інтерв'ю Президент України В.А.Ющенко відзначив, що "наша держава має власні наукові школи, власні унікальні технології. Наприклад, по кількості сер- тифікованих програм вона входить у десятку провідних країн світу у сфері інформаційних технологій. У космічній галузі Україна спеціалізується на виробництві ракетоносіїв, забезпечуючи до 10% запусків космічних апаратів у світі. Унікальним також є ініційований Україною міжнародний проект "Морський старт". Наша держава є світо- вим лідером у ряді космічних двигунів. У сфері авіабудівництва за свою шестидесятилітню історію конструкторами створено більше сотні різних типів та модифікацій літаків, які сьогодні є відомими в більш ніж 50 країнах світу. Найбільш відомими є транспортні літаки "Руслан" та "Мрія", однією із особливостей яких є транспортування космічних кораблів багаторазового використання... Україна займає 4-те місце у світі по експорту турбін для атомних електростанцій, її частка на світовому ринку становить 3%, а продукція успішно експлуатується в 35 країн світу... наше стратегічне завдання - реалізувати вітчизняний науково-технічний та виробничий потенціал, стати в один ряд з розвиненими країнами світу [421].