Політична еліта в сучасному українському суспільстві: соціологічний аналіз

 

 

2.  2.  Процедурний розділ програми

 

 

Теоретико-методологічний інструментарій дослідження

Цей процес здійснювався кількісним етапом дослідження – це пілотажне дослідження (анкетування).

Одним з найпоширеніших видів опитування є анкетування, яке передбачає самостійне заповнення анкети респондентом. Використовуючи роздаткову, поштову чи надруковану  у пресі анкету, дослідник з мінімальною технічною допомогою за короткий час може зібрати первинну інформацію від сотень респондентів. Забезпечуючи повну анонімність, метод анкетування дає змогу ефективніше досліджувати морально-етичні проблеми.

Анкета —  тиражований документ, який містить певну сукупність запитань, сформульованих і пов'язаних між собою за встановленими правилами.

Оскільки анкету респондент заповнює самостійно, особливо важливе значення мають структура  запитань, мова і стиль їх формулювання, рекомендації щодо заповнення анкети, а також її графічне оформлення. Починається вона вступною частиною, в якій зазначають, хто, з якою метою проводить опитування, вміщують інструкцію щодо заповнення анкети, зосереджують увагу на способі її повернення після заповнення, її текст повинен створити у респондента настрій співробітництва. Вступну частину найчастіше розміщують на титульному аркуші.

Наступним структурним  елементом анкети є контактні  запитання. їх мета — зацікавити респондента, полегшити йому входження у проблему. Тому вони повинні бути простими за формулюванням, передбачати достатньо легкі відповіді на них.

Сутнісну інформацію містять основні запитання, зміст  яких повністю визначається цілями і  завданнями дослідження. Найкраще, якщо кожному окремому завданню відповідає певний блок запитань, а перехід до нового супроводжується поясненнями. Наприклад: «На цьому закінчуємо розмову про Вашу роботу. Тепер декілька запитань про Ваші можливості щодо проведення вільного часу».

Після основних вміщують запитання для з'ясування соціально-демографічних характеристик респондентів. Наприкінці дають декілька запитань, які повинні зняти психологічне напруження в опитуваних, допомогти їм усвідомити необхідність і значущість здійсненої ними роботи.

Запитання анкети є висловлюваннями, розрахованими на одержання інформації, що дає змогу опера-ціоналізувати ознаки певного соціального явища.

За структурою запитання анкети класифікують на відкриті, напівзакриті, закриті (цю групу запитань, у свою чергу, поділяють на альтернативні  й неальтерна-тивні). У закритих запитаннях респонденту дають повний перелік варіантів відповідей, пропонуючи обрати один або декілька з них. їх поділяють на альтернативні (коли необхідно вибрати тільки один варіант відповіді) і неальтернативні («питання-меню», які допускають вибір кількох варіантів відповідей). Відкриті запитання не пропонують жодних варіантів відповідей, і респондент може висловлюватися на власний розсуд. Напівзакриті запитання в переліку запропонованих відповідей мають позиції «інше» або «що ще?».

За формою виділяють  прямі та непрямі запитання. Прямі  запитання дають змогу одержати інформацію безпосередньо від респондента («Чи задоволені Ви своєю роботою?»). Коли ж від респондента необхідно  одержати критичну думку про нього, інших людей, негативні явища життя, використовують непрямі запитання, пропонучи на його розгляд уявну ситуацію, яка не вимагає самооцінки конкретно його якостей та обставин його діяльності.

Основні запитання  спрямовані на збір інформації про  зміст досліджуваного явища; неосновні — на з'ясування основного запитання (запитання-фільтри), перевірку щирості, правдивості відповідей респондента (контрольні запитання), встановлення контакту з респондентом (контактні). За змістом їх поділяють на: запитання про факти поведінки, спрямовані на виявлення вчинків, дій та результатів діяльності людей; запитання про факти свідомості (виявляють думки, мотиви, оцінки, очікування, плани респондентів на майбутнє); запитання про особистість респондента (соціально-демографічний блок запитань, що виявляють вік, стать, національність, освіту, професію, сімейний стан та інші статусні характеристики респондентів).

Підвищенню  достовірності служить і забезпечення можливості для респондента ухилитися  від відповіді або дати невизначену  відповідь. З цією метою в анкеті передбачають такі варіанти відповідей, як «мені важко відповісти», «як коли», «буває по-різному» тощо. Важливо також, щоб запитання не мали у своїх формулюваннях явних або неявних підказок. При формулюванні оціночних запитань і варіантів відповідей обов'язково стежать за збалансованістю позитивних і негативних суджень.

Суттєве значення має і зовнішній вигляд анкети: якість паперу, чіткість шрифту. Текст  запитання і варіанти відповідей доцільно друкувати різними шрифтами. Це стосується також нумерації запитань і відповідей, різноманітних пояснень. Значну роль у графічному оформленні відіграють ілюстративні матеріали, вказівні стрілки. Вони знімають втому, дають змогу адекватно сприйняти зміст запитання, вказують на перехід до нової теми тощо.

Визначаючи обсяг анкети, слід враховувати, що час на її заповнення не повинен перевищувати 40— 50 хвилин.

Загалом запитання  повинні відповідати завданням  дослідження, тобто забезпечувати  одержання інформації саме про досліджувані ознаки, а також можливостям респондентів як джерел інформації.

У сучасних соціологічних  дослідженнях використовують кілька видів  анкетування: роздаткове, поштове, надруковане  у пресі. Найпоширенішим є роздаткове анкетування, за якого респондент одержує  анкету безпосередньо з рук соціолога. Цей вид анкетування найнадійніший, гарантує добросовісне заповнення анкет, майже стовідсоткове їх повернення, але багато в чому залежить і від уміння соціолога встановити психологічний контакт з респондентами, створити сприятливу атмосферу при опитуванні.

Поряд з методом  анкетування, я використала біографічний метод дослідження.

Біографія як життєпис видатної людини по праву  вважається одним з найстарших художньо-публіцистичних і наукових жанрів. Життєпис як форма  наукового дослідження й життєвий шлях людини як його предмет зустрічаються у філософії, соціології, історії науки, психології й інших гуманітарних областях. Це не дивно, оскільки кожна з даних дисциплін намагається по-своєму відповісти на питання, що стосуються обставин і сутності людського буття, а виходить, неминуче винна торкатися проблеми індивідуального життя.

Так, для соціолога аналіз біографії - це один зі способів дослідження життєвого  шляху представника певної соціальної верстви в конкретну історичну  епоху. Біографічний метод у соціології дозволяє виявити закономірності прояву суспільних процесів в індивідуальному житті, а також механізм перетворення подій одиничного життя в тенденції суспільного розвитку.

Теоретична  база дослідження

Ця база була складена на основі робіт сучасних, вітчизняних і західних дослідників. Булла використана наукова література, саме за допомогою якої і була складена теоретична частина.

 

Розробка  інструментарію та розробка вибірки  дослідження

При розробці інструментарію для дослідження був використаний такий метод збору первинної інформації – анкетування та біографічний метод. Саме ці методи були обрані, так як в такий спосіб можна зібрати багато потрібної і корисної інформації.

Такий метод  збору інформації, як анкетування  – це перелік запитань, які ставляться особам, досвід яких досліджується, для письмової відповіді. Його мета – дати достовірну інформацію. Для цього потрібно враховувати особливості різних запитань і дотримуватися ряду правил і принципів складання анкети.

 

 

Висновки до розділу 2

 

 

В ході дослідження особлива увага надавалася якісним методам дослідження. При анкетуванні було опитано велику кількість студентів.  Вибіркою була ФТЗІ ІДС НАУ.

Анкета —  тиражований документ, який містить  певну сукупність запитань, сформульованих і пов'язаних між собою за встановленими правилами.

Оскільки анкету респондент заповнює самостійно, особливо важливе значення мають структура  запитань, мова і стиль їх формулювання, рекомендації щодо заповнення анкети, а також її графічне оформлення. Починається вона вступною частиною, в якій зазначають, хто, з якою метою проводить опитування, вміщують інструкцію щодо заповнення анкети, зосереджують увагу на способі її повернення після заповнення, її текст повинен створити у респондента настрій співробітництва. Вступну частину найчастіше розміщують на титульному аркуші.

Мною  використовувався аналіз біографії - це один зі способів дослідження життєвого шляху представника певної соціальної верстви в конкретну історичну епоху. Біографічний метод у соціології дозволяє виявити закономірності прояву суспільних процесів в індивідуальному житті, а також механізм перетворення подій одиничного життя в тенденції суспільного розвитку.

 

 

 

РОЗДІЛ 3

 АНАЛІЗ  РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОБЛЕМИ  ПОЛІТИЧНОЇ ЕЛІТИ В УКРАЇНІ

 

 

3. 1. Українська  політична еліта: соціологічний вимір

 

 

В результаті проведення соціологічного дослідження були отримані наступні дані.

 

Ознака №1. Чи цікавить Вас політика?

 

Загалом 60   Відповіли 60 ( 100,00% )

Рівень зацікавленості політикою                  Таблиця 3.1.

	Частота	% до всіх	% до відповідей
Так	30	50,00	50,00
Ні	25	41,67	41,67
Важко відповісти	5	8,33	8,33

 

Було опитано 60 чоловік, відповіли на запитання  «Чи цікавить Вас політика?» 60 чоловік (100,00%)

Кількість опитаних у досліджуваній сукупності – 60. Для 60 опитаних (що становить 100,00% загального обсягу сукупності) відоме значення ознаки «Зацікавленість політикою». Інші, в нашому випадку, відсутні. Аналізуючи таблицю, ми бачимо, що для тих, кому важлива така ознака, як зацікавленість політикою – 30, а це становить 50,00% загального обсягу сукупності та 50,00% кількості студентів, які відповіли на поставлене запитання. Ми бачимо, також, що переважна більшість опитаних студентів 50,00%+41,67%=91,67% однозначно цікавляться політикою, або, навпаки, взагалі не цікавляться нею.

 

Рис. 3.1. Рівень зацікавленості політикою

Ознака №2. Кого з перерахованих груп, на Вашу думку, можна віднести до політичної еліти?

 

Загалом 60   Відповіли 60 ( 100,00% )

Приналежність до політичної еліти                Таблиця 3.2.

	Частота	% до всіх	% до відповідей
Політичні лідери	52	86,67	86,67
Депутати	34	56,67	56,67
Духовенство	3	5,00	5,00
Науковці	11	18,33	18,33
Бізнесмени	15	25,00	25,00
Інше	3	5,00	5,00

Було опитано 60 чоловік, відповіли на запитання «Кого з перерахованих групп, на Вашу думку, можна віднести до політичної еліти?» 60 чоловік (100,00%)

Кількість опитаних у досліджуваній сукупності – 60. Для 60 опитаних (що становить 100,00% загального обсягу сукупності) відоме значення ознаки «Приналежність до політичної еліти». Інші, в нашому випадку, відсутні. Аналізуючи таблицю, ми бачимо, що для тих, кому важлива така ознака, як політичні лідери  – 52, а це становить 86,67% загального обсягу сукупності та 86,67% кількості студентів, які відповіли на поставлене запитання. Ми бачимо, також, що переважна більшість опитаних студентів 86,67%+56,67%=143,34% до політичної еліти відносять політичних лідерів та депутатів.

Рис. 3.2. Приналежність до політичної еліти

Ознака №3. Якими  якостями, на Вашу думку, повинні бути наділені представники політичної еліти  в сучасному суспільстві?

 

Загалом 60   Відповіли 60 ( 100,00% )

Пріоритетні якості представників політичної еліти           Таблиця 3.3.

	Частота	% до всіх	% до відповідей
Інтелектуальними	48	80,00	80,00
Психологічними	30	50,00	50,00
Моральними	41	68,33	68,33
Організаторськими	38	63,33	63,33
Управлінськими	46	76,67	76,67
Іншими	1	1,67	1,67

 

Було опитано 60 чоловік, відповіли на запитання «Якими якостями, на Вашу думку, повинні бути наділені представники політичної еліти в сучасному суспільстві?» 60 чоловік (100,00%)

Кількість опитаних у досліджуваній сукупності – 60. Для 60 опитаних (що становить 100,00% загального обсягу сукупності) відоме значення ознаки «Пріоритетні якості представників політичної еліти». Інші, в нашому випадку, відсутні. Аналізуючи таблицю, ми бачимо, що для тих, кому важлива така ознака, як інтелектуальні якості – 48, а це становить 80,00% загального обсягу сукупності та 80,00% кількості студентів, які відповіли на поставлене запитання. Ми бачимо, також, що переважна більшість опитаних студентів 80,00%+76,67%=156,67% вважають інтелектуальні якості та управлянські якості пріоритетними для представників політичної еліти в сучасному суспільстві.