Розробка інвестиційного проекту підвищення ефективності діяльності будівельного підприємства

Іммобілізовані активи — це основний капітал, мобільні активи — це поточні активи, або оборотний  капітал.

Оборотний капітал може знаходитись у сфері виробництва (запаси, незавершене виробництво, витрати  майбутніх періодів) та у сфері обігу (готова продукція на складах та відвантажена покупцям, засоби в розрахунках, короткострокові фінансові вкладення, готівка в касі, на розрахунках у банку тощо), тобто оборотний капітал може функціонувати в грошовій і матеріальній формах.

Розміщення засобів підприємства має велике значення у фінансовій діяльності і підвищенні її ефективності. Від того, які асигнування вкладені в основні та оборотні засоби, скільки їх знаходиться у сфері виробництва і в сфері обігу, в грошовій та матеріальній формі, значною мірою залежать результати виробничо-фінансової діяльності і відповідно фінансовий стан підприємства.

Детальний аналіз цього питання  дає можливість установити, якою мірою  підприємство може спиратися на власні кошти і скільки треба позичити, а також наскільки ефективно використовуються власні й позичені кошти [16].

З даних аналітичної  таблиці 2.1, яка аналізує структуру  та динаміку активів, можна зробити  наступні висновки.

 

Таблиця 2.1 - Аналіз структури та динаміки активів підприємства

Показники	2010р.	2011р.	2012р.	Відхилення (+, –)
				2011-2010	2012-2011
1.Основні засоби і  необоротні активи, тис.грн.	343,9	3020,6	3113,0	+2676,7	92,4
У % до майна	17,99	28,58	27,62	+10,59	-0,96
2.Оборотні активи, тис.грн.	1567,1	7548,1	8155,8	+5981,0	+607,7
У % до майна	82,01	71,42	72,38	-10,59	+0,96
2.1.Запаси, тис.грн.	780,4	3439,3	4188,8	+2658,9	+749,5
У % до оборотного капіталу	49,79	45,57	51,36	-4,22	+5,79
2.2.Дебіторська заборгованість, тис.грн	716,3	3982,8	3722,5	+3266,5	-260,3
У % до оборотного капіталу	45,71	52,77	45,65	+7,06	-7,12
2.3.Грошові кошти, тис.грн.	70,4	126,0	244,4	+55,6	+118,4
У % до оборотного капіталу	4,49	1,67	2,99	-2,82	+1,32
Усього майна (валюта балансу), тис.грн.	1911,0	10568,7	11269,6	+8657,7	+700,9

 

Рисунок 2.1- Динаміка необоротних та оборотних активів

 

Аналізуючи активи підприємства можна сказати, що загальна сума активів зростає щороку. В 2011 році в порівнянні з 2010 роком загальна сума активів зросла на 8657,7 тис.грн., а в 2012 році в порівнянні з 2011 роком на 700,9 тис.грн.

Таке зростання зумовлене  зростанням оборотних активів відповідно на 5981,0 тис.грн. та 607,7 тис.грн., а необоротні активи в 2011 та 2012 роках відповідно на 2676,7 тис.грн. та 92,4 тис.грн. Загалом така ситуація позитивна для підприємства, але необхідно проаналізувати структуру оборотного капіталу, щоб з’ясувати завдяки чому відбувається збільшення.

Проаналізувавши структуру  активів можна сказати, що оборотні активи займають найбільший відсоток в загальній сумі активів і їх доля зростає на протязі 2010р., 2011р. та 2012 р. і становить відповідно 82,01%, 71,42% та 72,38%. Що стосується необоротних активів, то їх доля відповідно складає 17,99%, 28,58% та 27,62%.

Рисунок 2.2- Структура та динаміка оборотних активів

 

Для повного аналізу  активів необхідно проаналізувати структуру оборотних активів  підприємства, тому що саме від правильно  сформованої структури оборотного капіталу буде залежати ефективна діяльність підприємства та його прибутковість.

Аналізуючи оборотні активи підприємства можна зауважити, що майже всю сукупність їх становить  дебіторська заборгованість та запаси. Дебіторська заборгованість складає в загальній сумі оборотних активів в 2010 році 45,71%, в 2011 році 52,77%, а в 2012 році 45,65%. Запаси складають в загальній сумі оборотних активів в 2010 році 49,79%, в 2011 році 45,57%, а в 2012 році 51,36%. Майже всі активи сконцентровані в дебіторській заборгованості та запасах. Це небезпечно для підприємства і необхідно проводити відповідну політику управління активами.

Дане положення підтверджує  становище грошових коштів на підприємстві, які в 2011 році в порівнянні з 2010 роком зменшилися на 2,82 тис.грн., а в 2012 році в порівнянні з 2011 роком збільшилися на 1,32 тис.грн.

Виходячи з вище сказаного можна зробити висновки, що на даний момент підприємству необхідно звернути увагу на стан дебіторської заборгованості та розробити ефективну політику по роботі з дебіторами.

Інформація, яка наводиться в пасиві балансу, дає змогу визначити зміни в структурі власного і позикового капіталу, перманентного (постійного) і змінного; розмір залучених в оборот довгострокових і короткострокових позикових коштів. Пасив показує, звідки взялися кошти і кому підприємство за них зобов’язане.

Фінансовий стан підприємства в багатьох випадках залежить від того, які кошти має підприємство, звідки вони взялися і куди вкладені.

Велике значення для  самостійності і незалежності підприємства має власний капітал. Якщо частка власного капіталу більша, то для кредиторів та інвесторів це краще, оскільки в них є впевненість щодо повернення своїх вкладень. Чим більша частка власного капіталу і менша — позикового, тим менший фінансовий ризик. Але, як показує практика, ефективність використання позикового капіталу більша, ніж ефективність використання власного. Це пояснюється рядом причин:

1)  для того, щоб взяти позикові кошти, позичальник обов’язково повинен змістовно обґрунтувати мету. Таким чином, позикові кошти беруться з визначеною метою і сам момент отримання позикових коштів означає, що позичальник (господарюючий суб’єкт) добре продумав це питання і впевнений у досягненні своєї мети та у поверненні боргу;

2)  позикові кошти беруться під певний процент, тому у позичальника ще більше підвищується відповідальність перед кредиторами за повернення боргу;

3)  якщо кредитором виступає банк, то він постійно контролює витрачання позикових коштів на визначену мету і хід роботи господарюючого суб’єкта щодо виконання поставленої мети;

4)  юридичне оформлення документів про надання позикових коштів означає юридичну відповідальність; надання цих коштів на певний термін означає повернення їх у встановлений строк;

5)  у разі недосягнення поставленої мети господарюючий суб’єкт може просто «проїсти» свій власний капітал і нічим не ризикувати, крім того, що стане біднішим. У випадку недосягнення поставленої мети за рахунок «проїдання» позикових коштів власник може стати банкрутом і навіть втратити свої особисті заощадження, квартиру, автомобіль тощо.

 

Таблиця 2.2 - Аналіз структури та динаміки фінансових ресурсів

Показники	2010р	2011р	2012р	Відхилення (+, –)
				2011-2010	2012-2011
1.Власний капітал,  тис.грн.	31,0	-213,5	-3284,3	-244,5	-3070,8
У % до майна	1,62	-2,02	-29,14	-3,64	-27,12
2.Позичені кошти, тис.грн	1880	10781,7	14543,1	+8901,7	+3761,4
У % до майна	98,38	102,02	129,14	+3,64	+27,12
2.1 Короткострокові кредити, тис.грн		5500,0	8567,4	+5500,0	+3067,4
У % до позичених коштів		51,01	58,91	+51,01	+7,9
2.2 Кредиторська заборгованість, тис.грн.	1880	5281,7	5975,7	+3401,7	+694,0
У % до позичених коштів	100,0	48,99	41,09	-51,01	-7,9
Усього майна (валюта балансу)	1911	10568,7	11269,6	+8657,7	+700,9

 

Як вже зазначалося і при  аналізі активів, сума фінансових ресурсів збільшується на протязі трьох років. В 2011 році в порівнянні з 2010 роком загальна сума фінансових ресурсів зросла на 8657,7 тис.грн., а в 2012 році в порівнянні з 2011 роком на 700,9 тис.грн. Це відбувається завдяки збільшенню позичених коштів. На підприємстві відбувається в 2011 році зниження власного капіталу за рахунок збільшення нерозподіленого збитку підприємства, а в 2012 році нерозподілений збиток зменшується, але не на стільки, щоб власний капітал став позитивний.

 

 Рисунок 2.3 - Динаміка складу поточних зобов’язань підприємства

 

Власний капітал на протязі  двох років має від’ємне значення, а саме збитки в 2011 році складають 213,5 тис.грн., а в 2012 році становлять 3284,3 тис.грн., але в 2010 році значення власного капіталу було позитивним в сумі 31 тис.грн.

Доцільно окремо вивчати наявність, склад і структуру кредиторської заборгованості, частоту і причини створення простроченої кредиторської заборгованості.

В цілому за три роки кредиторська заборгованість зросла, що негативно  характеризує підприємство. В 2011 році в порівнянні з 2010 роком сума зросла на 3401,7 тис.грн., а в 2012 році в порівнянні з 2011 роком на 694 тис.грн. Найбільше зростання в поточних зобов’язаннях відбулося в короткострокових кредитах банку  відповідно на 5500 тис.грн. та 3067,4 тис.грн. Керівництву треба звернути увагу на високий рівень кредиторської заборгованості та короткострокові кредити банків, тому що підприємство повністю залежить від зовнішнього капіталу, що може призвести до банкрутства підприємства.

2.2 Аналіз ліквідності й платоспроможності підприємства

 

Підприємство буде ліквідним, якщо його поточні активи перевищуватимуть короткострокові зобов'язання. Підприємство може бути ліквідним у більшій чи меншій мірі. Якщо на підприємстві оборотний капітал складається в основному з коштів (грошей) та короткострокової дебіторської заборгованості, то таке підприємство вважають ліквіднішим, ніж те, де оборотний капітал складається в основному із запасів. Для оцінки реального рівня ліквідності підприємства необхідно провести аналіз ліквідності балансу. Аналіз ліквідності підприємства передбачає два такі етапи: складання балансу ліквідності; розрахунок та аналіз основних показників ліквідності.

Аналізу ліквідності підприємства є розрахунок та аналіз основних показників ліквідності. Вони застосовуються для оцінки можливостей підприємства виконати свої короткострокові зобов'язання. Показники ліквідності дають уявлення не тільки про платоспроможність підприємства на конкретну дату, а й у випадках надзвичайних ситуацій.

Ліквідність підприємства, як відомо, можна оперативно визначити за допомогою коефіцієнтів ліквідності. Коефіцієнти ліквідності можуть бути різними за назвою, але сутність їх в основному однакова як на українських підприємствах, так і в зарубіжних фірмах та компаніях.

Існують такі основні показники ліквідності:

1. Загальний коефіцієнт  ліквідності (коефіцієнт покриття, коефіцієнт поточної ліквідності) дає загальну оцінку платоспроможності підприємства і розраховується за формулою:

К_з.л=(А1+А2+А3):(П1+П2)                                    (2.1)

Він показує, скільки  гривень поточних активів підприємства припадає на одну гривню поточних зобов'язань. Логіка цього показника полягає в тому, що підприємство погашає короткострокові зобов'язання в основному за рахунок поточних активів. Отже, якщо поточні активи перевищують поточні зобов'язання, підприємство вважається ліквідним. Розмір перевищення задається коефіцієнтом покриття. Значення цього показника залежить і від галузі, і від виду діяльності. У європейській обліково-аналітичній практиці наводиться критичне мінімальне значення цього показника. Визнано, що поточні активи повинні вдвічі перевищувати короткострокові зобов'язання.

2. Коефіцієнт швидкої  ліквідності — цей коефіцієнт  за смисловим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється для вужчого кола поточних активів, коли з розрахунку виключено найменш ліквідну їх частину — виробничі запаси. Він обчислюється так:

К_шл = (А1 + А2) : (П1 + П2)                                     (2.2)

Матеріальні запаси виключаються не стільки тому, що вони менш ліквідні, а, головне, через те, що кошти, які  можна одержати в разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижчими за витрати на їхню закупівлю. За умов ринкової економіки типовою є ситуація, коли за ліквідації підприємства одержують 40% і менше від облікової вартості запасів. «Розумним» коефіцієнтом швидкої ліквідності є співвідношення 1:1. Практично багато підприємств мають нижчий коефіцієнт швидкої ліквідності (наприклад, 0,5-0,7), тому для оцінки їх фактичної ліквідності треба проаналізувати тенденції зміни цього показника за певний період.

3.Коефіцієнт абсолютної  визначається за формулою:  

К_{абс.лік.}= (А1):(П1+П2)                                         (2.3)

Цей коефіцієнт показує, яку частину короткострокових позикових зобов'язань можна за необхідності погасити негайно.

Аналіз показників ліквідності  підприємства представлена в табл.2.3. Аналізуючи ліквідність підприємства на основі показників ліквідності можна сказати, що підприємство неліквідне і неплатоспроможне. Загальний показник ліквідності (коефіцієнт покриття) не відповідає нормативному значенню і становить в 2010 році 0,83, в 2011 році становить 0,7, а в 2012 році складає 0,56. Це говорить про те, що у підприємства недостатньо активів для погашення своїх поточних зобов’язань.