Розробка інвестиційного проекту підвищення ефективності діяльності будівельного підприємства

Заходи, направлені на поліпшення фінансово-господарської діяльності підприємства, можуть включати в себе:

- вивчення попиту на продукцію, яка випускається, з метою поширення ринку збуту або переорієнтації на випуск іншої продукції;

- аналіз складових  собівартості продукції й визначення  шляхів її зниження;

- виявлення наднормативних  запасів матеріальних цінностей  для залучення їх до господарського  обороту або реалізації;

- вивчення руху дебіторської  заборгованості з метою її  зменшення;

- вивчення можливості  отримання довгострокових кредитів;

- аналіз складових  короткострокової кредиторської  заборгованості і можливості  її зменшення;

- аналіз складових  першочергових платежів з прибутку з метою недопущення нераціональних виплат;

- контроль за фінансовим  станом підприємства і дотриманням  в розробленої фінансової стратегії.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рисунок 3.1 - Схема розробки фінансової стратегії щодо підвищення ефективності діяльності підприємства

 

 

В інвестиційній  практиці, як правило, необхідно порівнювати  суму грошей, що вкладається в проект з сумою грошей, які інвестор сподівається отримати після завершення інвестиційного періоду. Для порівняння суми грошових коштів під час їх вкладання з сумою грошей, яка буде одержана використовують поняття майбутня та теперішня вартість грошей.

Майбутня вартість грошей – це та сума, в яку повинні перетворитись через визначений час, вкладені сьогодні під процент гроші.

Розрахунок майбутньої вартості грошей пов’язаний з процесом нарощування (компаундування) початкової суми.

Нарощування – це збільшення початкової суми грошей шляхом приєднання до неї суми процентних платежів.

Для розрахунку майбутньої вартості грошей використовується формула складних процентів:

 

FV = P(1+r)n                                                (3.1)

 

де: FV (Future value) – майбутня вартість грошей ; Р (present value)– початкова інвестована сума; r- ставка %, або ставка дохідності; n – кількість періодів, за якими нараховуються проценти; (1+r)n - множник нарощування (компаундування).

Теперішня (сучасна) вартість грошей – це сума майбутніх грошових надходжень, приведених до сучасного моменту з врахуванням процентної ставки, або норми дохідності.

Теперішня вартість грошей розраховується за формулою:

 

PV =                                                    (3.2)

де: PV (present value)- теперішня вартість грошей.

Це найвідоміший і найуживаніший критерій. У літературі зустрічаються й інші його назви: чиста наведена вартість, чиста наведена цінність, дисконтні чисті вигоди.

NPV являє собою дисконтну цінність проекту (поточну вартість доходів або вигід від зроблених інвестицій). NPV – є показником абсолютної ефективності інвестицій.

NPV дорівнює різниці  між майбутньою вартістю потоку очікуваних вигод і поточною вартістю нинішніх і наступних витрат проекту протягом усього його циклу.

Для розрахунку NPV проекту необхідно визначити  ставку дисконту, використати її для  дисконтування потоків витрат та вигод і підсумувати дисконтні вигоди й витрати (витрати зі знаком мінус). При проведенні фінансового аналізу, зазвичай у якості ставки дисконту використовується ціна (вартість) капіталу проекту. В економічному аналізі ставка дисконту являє собою закладену вартість капіталу, тобто прибуток, який міг би бути одержаний при інвестуванні найприбутковіших альтернативних проектів.

Загальне правило  прийняття проектів за критерієм NPV: якщо NPV 0, то проект можна рекомендувати для фінансування. Якщо NPV < 0 — проект не приймається.

Значення NPV =0 означає, що надходжень від проекту достатньо  для того, щоб забезпечити мінімальний  рівень дохідності на інвестований капітал, тобто рівно стільки, щоб сплатити власникам капіталу плату за користування ним. Значення NPV > 0 означає, що надходжень від інвестицій вистачить не тільки для розрахунків з кредиторами та засновниками підприємства, але й на збільшення доходів акціонерів, а це, в свою чергу, призводить до зростання вартості акцій цієї компанії. Тому можна говорити про те, що вартість фірми складається з двох часток: 1) вартості активів; 2) вартості “можливостей росту”, тобто проектів з NPV > 0.

Метод IRR – це метод класифікації інвестиційних пропозицій з використанням граничного рівня дохідності інвестицій в активи, який дорівнює ставці дисконту за якою теперішня вартість надходжень від проекту дорівнює теперішній вартості витрат на нього.

Розрахунок IRR проводиться  методом послідовних наближень величини NPV до нуля при різних ставках дисконту. Розрахунки проводяться за формулою:

На практиці визначення IRR проводиться за допомогою  такої формули:

                                              (3.3)

 

де А — величина ставки дисконту, при якій NPV позитивна; В — величина ставки дисконту, при якій NPV негативна; а — величина позитивної NPV, при величині ставки дисконту А; b — величина негативної NPV, при величині ставки дисконту В.

Індекс прибутковості — Profitability Index (PI) є відношенням дисконтних вигод до дисконтних витрат. Основна формула розрахунку має такий вигляд:

                                                       (3.4)

 

Критерій відбору  проектів полягає в тому, щоб вибрати  всі незалежні проекти з коефіцієнтами PI, більшими або рівними одиниці. Якщо РІ > 1, проект ефективний, якщо РІ < 1 — неефективний.

При застосуванні цього критерію слід пам’ятати, що коефіцієнт PI має такі недоліки:

- може давати  неправильні ранжирування за  перевагою навіть незалежних проектів;

- не годиться  для користування при виборі  взаємовиключних проектів;

- не показує  фактичну величину чистих вигод.

РІ тісно пов’язаний з NPV. Якщо NPV позитивна, то й РІ > 1, і навпаки.

 

Будівельне підприємство запропонувало реальний проект будівництво теплонасосної станції потужністю 100 МВт.  У рамках реалізації інвестиційного проекту з метою заміщення природного газу місцевим паливом пропонується залучити вторинні теплові ресурси від спалювання доменних газів на металургійному комбінаті ВАТ «Дніпростальсталь» на потреби гарячого водопостачання і опалення.

Даним напрямком розглядається  можливість утилізації скидного тепла оборотної води за допомогою теплонасосної станції, що може забезпечити виробництво теплової енергії на потреби опалення і гарячого водопостачання.

Потреби в споживанні електричної енергії теплонососною  станцією в проекті передбачується забезпечити за рахунок когенераційної установки, яка буде встановлена у комплекті із станцією і буде працювати на доменних газах комбінату.

Економічна ефективність проекту забезпечується за рахунок зниження споживання природного газу на існуючих котельнях концерну при використанні теплової енергії від теплонасосної станції.

Потенціал скидного тепла  оборотної води на градирнях при  погодинних обсягах обороту 18,0 – 20,0 тис.м3 у зимовий період становить до 160 МВт узимку і може досягати до 280 МВт теплової потужності влітку. Мінімальні потреби найближчої котельної в тепловій енергії для опалення становлять у середньому 180 Мвт теплової потужності.

Доцільно розглянути варіант оптимального використання потенціалу скидного тепла для роботи в централізованій системі теплопостачання котельної у базовому режимі.

При цьому, основним джерелом теплової енергії котелня, ТНС використовується для підігріву теплоносія в контурі зворотного трубопроводу і зниження витрати палива теплоцентраллю.

Таблиця 3.1 - Основні техніко-економічні показники проекту

№	Найменування	Одиниця виміру	Значення
1	Економічні характеристики проекту
1.1	Строк життя проекту	років	15
1.2	Строк реалізації проекту	рік	2016-2020
1.3	Капітальні витрати	тис.грн.	861 190
2	Технічні характеристики проекту
2.2	Загальна теплова потужність ТН станції	МВт	106,6
2.3	Виробництво теплової енергії  в рік	т.кВт.г/рік	856 464
2.4	Об'єм заміщення газу	тис.м3/рік	117 249
2.5	Об'єм споживання доменного  газу	тис.м3/рік	35 280
2.6	Економічний ефект при  реалізації проекту (по цінам 2012 р.)	тис.грн	190 450
2.8	Строк окупності проекту (по цінам 2012 р.)	рік	4,5
3	Показники ефективності
3.1	Коефіцієнт дисконтування	%	7
3.2	Чистий інтегральний дохід	тис.грн.	1 191 484
3.3	Простий строк окупності  інвестицій	років	4,3
3.4	Чистий інтегральний дисконтований дохід	тис.грн.	699 297
3.5	Дисконтований строк  окупності	років	4,5
3.6	Індекс прибутковості		2,6
3.7	Внутрішня норма рентабельності		1,58

 

Матеріали звіту включають  короткий опис пропонованих варіантів  будівництва ТНС, техніко-економічні оцінки ефективності пропонованих варіантів.

Розрахунки ефективності проекту виконані з урахуванням  софінансування з використанням механізму «зелених інвестицій». Зведені дані розрахунку ефективності проекту наведені в таблиці 3.1.

Як видно з таблиці, даний проект є ефективнивною  пропозицією і рентабельним. Якщо керівництво підприємства прийме даний  проект, то будівельне підприємство значно поліпшить свої показники діяльності.

Різноманітність показників фінансово-господарської діяльності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення. При аналізі шляхів підвищення важливо розрізняти вплив  зовнішніх та внутрішніх факторів. Такі показники, як ціна продукту і ресурсу, об'єм ресурсів які використовуються та обсяг виробництва продукції, прибутку від реалізації та рентабельності (доходності) продаж, знаходяться між собою в тісному функціональному зв'язку.

Підприємство на сам перед звертає свою увагу на основні показники фінансового стану підприємства, а також на проблеми контролю за змінами промислового виробництва і намагаються знизити роль зовнішнього фактору. Однією з вимог процвітання підприємства являється розширення ринку збуту продукції за рахунок зниження ціни за пропоновані товари. Оскільки цей процес не супроводжується зниженням цін на ресурси, які використовуються у виробництві, то роль дефлятора ціни в формуванні доходності підприємства знижується. Це "природним" шляхом переключає сферу вимог керівництва на контроль за зміненням промислового виробництва, тобто за внутрішніми факторами: зниження матеріалоємності і трудоємкості продукції, підвищення віддачі основних фондів, машин та обладнання.

Резерви збільшення суми прибутку і рентабельності пов'язані з напрямками господарювання підприємства, для керівників і відповідних спеціалістів (менеджерів), важливим є детальне значення масштабів дії, форм контролю та використання найбільш істотних внутрішніх і зовнішніх чинників ефективності на різних рівнях управління діяльністю підприємства.

Головний внутрішній і зовнішній чинники підвищення ефективності діяльності підприємства:

1. Технологічні нововведення, особливо сучасні форми автоматизації та інформаційних технологій, справляють най статичний вплив на рівень і

динаміку ефективності виробництва продукції.

2. Устаткуванню належить провідне місце в програмі підвищення ефективності передовсім виробничої діяльності.  Продуктивність діючого устаткування залежить не тільки від його технологічного рівня, а й від належної організації ремонтно-технічного обслуговування оптимальних строків експлуатації, змінності роботи, завантаженні в часі.
3. Матеріали та енергія позитивно впливають на рівень ефективності, якщо розв'язуються проблеми ресурсозбереження, зниження матеріаломісткості та енергоємності продукції, раціоналізується управління запасами матеріальних ресурсів і джерелами постачання.
4. Самі продукти праці, їхня якість і зовнішній вигляд (дизайн) також є важливими чинниками. Рівень дизайну має корелювати з корисною вартістю, тобто ціною, яку покупець готовий заплатити за вироби відповідної якості. Пропоновані підприємством для реалізації продукти праці мають з'явитися на ринку в потрібному місці, у потрібний час і за добре обміркованою ціною. У зв'язку з цим суб'єкт діяльності має стежити за тим, щоб не виникало будь-яких організаційних та економічних перешкод між виробництвом продукції (наданням послуг) та окремими стадіями маркетингових досліджень.
5. Працівники. Основним джерелом і визначальним чинником зростання ефективності діяльності є працівники – керівники, менеджери, спеціалісти, робітники. Ділові якості працівників, підвищення продуктивності їхньої праці багато в чому зумовлюється діловим мотиваційним механізмом на підприємстві, підтриманням сприятливого соціального мікроклімату в трудовому колективі.
6. Організація і системи. Єдність трудового колективу, раціональне делегування відповідальності, належні норми керування характеризують добру організацію діяльності підприємства, що забезпечує необхідну специфікацію та координацію управлінських процесів, а отже, вищий рівень ефективності будь-якої складної виробничо-господарської системи. При цьому остання для підтримання високої ефективності господарювання має бути динамічною та гнучкою, періодично реформуватися відповідно до нових завдань, що постають за зміни ситуації на ринку.
7. Методи роботи. За переважання трудомістких процесів досконаліші методи роботи стають достатньо перспективним для забезпечення зростання ефективності діяльності підприємства. Постійне вдосконалення  методів праці передбачає систематичний аналіз стану робочих місць та їхню атестацію, підвищення кваліфікації кадрів, узагальнення та використання нагромадженого на інших підприємствах позитивного досвіду.
8. Стиль управління, що поєднує професійну компетентність, діловитість і високу етику взаємовідносин між людьми, практично впливає на всі напрямки діяльності підприємства. Від цього залежить,  у якій мірі враховуватимуться зовнішні чинники зростання ефективності діяльності на підприємстві. Відтак належний стиль управління як складовий елемент сучасного менеджменту є дійовим чинником підвищення ефективності діяльності підприємства
9. Державна економічна і соціальна політика істотно впливає на ефективність суспільного виробництва. Основними її елементами є: