Розробка інвестиційного проекту підвищення ефективності діяльності будівельного підприємства

Таблиця 2.3 - Аналіз показників ліквідності підприємства

Показники	Норматив	2010р	2011р	2012р	Відхилення (+, –)
					2011-2010	2012-2011
Коефіцієнт покриття	2-2,5	0,83	0,70	0,56	-0,13	-0,14
Коефіцієнт швидкої  ліквідності	0,5-0,7	0,42	0,38	0,27	-0,04	-0,11
Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,2	0,03	0,01	0,02	-0,02	+0,01

 

Рисунок 2.4 - Динаміка показників ліквідності підприємства

 

Аналізуючи коефіцієнт швидкої ліквідності можна сказати, що він теж не відповідає нормативному значенню. Даний показник в 2010 році становить 0,42, в 2011 році складає 0,38, а в 2012 році становить 0,27. Даний показник, як видно з розрахунків на протязі трьох років знижується.

Провівши аналіз коефіцієнта  абсолютної ліквідності можна сказати, що цей показник теж нижчий за нормативне значення. В 2010 році він склав 0,03, в 2011 році він зменшився на 0,02 і склав 0,01, а в 2012 році даний показник збільшився на 0,01 і становить 0,02, хоча це все ж нижче норми.

Загалом, щодо показників ліквідності підприємства можна  сказати, що підприємство неліквідне та неплатоспроможне. У підприємства недостатньо оборотних активів на підприємстві, щоб при необхідності негайно погасити свої зобов’язання та ефективно продовжувати свою діяльність. Тому, якщо підприємство негайно не впровадить відповідні заходи щодо подолання даної ситуації, то підприємство може стати банкрутом.

Після аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства доцільно було б розглянути і дослідити фінансову стійкість підприємства, то б то на скільки підприємство залежить від залученого капіталу.

 

2.3 Дослідження показників фінансової стійкості підприємства

 

Однією з найважливіших  характеристик фінансового стану  підприємства є стабільність його виробничо-господарської  діяльності у довгостроковій перспективі. Стабільність діяльності кожного підприємства  пов’язана  із загальною структурою капіталу, ступенем його  залежності  від кредиторів і інвесторів. Справа у тому, що багато фірм віддають перевагу вкладанню   у справу мінімуму  власних коштів, а фінансувати  його за рахунок грошей, взятих в борг. А маючи стабільну фінансову структуру власних коштів, підприємство має можливість притягувати  до себе інвесторів.

Поточна фінансова стійкість, як і в довгостроковому плані, характеризується співвідношенням  власних і залучених коштів. Потрібно відмітити, що даний показник дає  лише загальну оцінку фінансової стійкості. У світовій і вітчизняній обліково-аналітичній практиці розроблено систему показників, що характеризують фінансову стабільність підприємства. Ці показники поділяють на два класи.

До першого класу  відносять показники зі встановленими  нормативними значеннями (показники ліквідності та платоспроможності); до другого класу – показники, без установлених нормативних значень (показники рентабельності, ефективності управління, ділової активності).

Фінансову стійкість  підприємства тісно пов’язано із перспективною його платоспроможністю. Її аналіз дає змогу визначити фінансові можливості підприємства на відповідну перспективу.

Оцінка фінансової стійкості  підприємства має на меті об’єктивний  аналіз величини та структури активів  і пасивів підприємства і визначення на цій основі міри його фінансової стабільності й незалежності, а також відповідності фінансово-господарської діяльності підприємства цілям його статутної діяльності.

Відповідно до показника  забезпечення запасів і витрат власними та позиченими коштами можна назвати такі типи фінансової стійкості підприємства:

1)  абсолютна фінансова стійкість (трапляється на практиці дуже рідко) — коли власні оборотні кошти забезпечують запаси й витрати;

2)  нормально стійкий фінансовий стан — коли запаси й витрати забезпечуються сумою власних оборотних коштів та довгостроковими позиковими джерелами;

3)  нестійкий фінансовий стан — коли запаси й витрати забезпечуються за рахунок власних оборотних коштів, довгострокових позикових джерел та короткострокових кредитів і позик, тобто за рахунок усіх основних джерел формування запасів і витрат;

4)  кризовий фінансовий стан — коли запаси й витрати не забезпечуються джерелами їх формування і підприємство перебуває на межі банкрутства.

Фінансово стійким можна  вважати таке підприємство, яке за рахунок власних коштів спроможне забезпечити запаси й витрати, не допустити невиправданої кредиторської заборгованості, своєчасно розрахуватись за своїми зобов’язаннями.

Оцінку фінансової стійкості  підприємства доцільно здійснювати  поетапно, на підставі комплексу показників.

 

Таблиця 2.4 - Аналіз показників фінансової стійкості підприємства

Коефіцієнт	Норматив	2010р	2011р	2012р	Відхилення (+, –)
					2011-2010	2012-2011
1.Концентрації власного  капіталу	> 0,5	1,62	-2,02	-29,14	-3,64	-27,12
2.Концентрація позичкового капіталу	≤0,5	98,38	102,02	129,14	+3,64	+27,12
3.Співвідношення власного та залученого капіталу	> 1,0	0,02	-0,02	-0,23	-0,04	-0,21

 

Аналізуючи фінансову  стійкість підприємства можна сказати, що підприємство фінансово не стійке, тому що в 2011 та 2012 роках власний капітал мав від’ємне значення, тому вся діяльність підприємства фінансувалася за рахунок позичкового капіталу.

Це підтверджує показник автономії, який складав відповідно 1,62, -2,02 та   -29,14. То б то підприємство цілком залежить від залученого капіталу, це підтверджує показник залежності який на протязі трьох років зростає і становить відповідно 98,38, 102,02 та 129,14 тис.грн.

Це підтверджує попередні  висновки, що підприємство знаходиться  в кризовому стані, цілком залежить від зовнішніх джерел фінансування і підприємству необхідно негайно розробити відповідні заходи, щоб запобігти процедури банкрутства.

 

2.4 Оцінка ділової активності підприємства

 

Фінансове становище  підприємства обумовлюється в чималому ступені його діловою активністю. У критерії ділової активності включаються показники, що відображають якісні й кількісні сторони розвитку діяльності госпоргану: обсяг реалізації продукції й послуг, широта ринків збуту продукції, прибуток, показники оборотності активів і пасивів. Тобто дана група показників характеризує, наскільки ефективне підприємство використає свої кошти.

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті проявляється передусім у швидкості обороту  його засобів. Аналіз її полягає у  досліджуванні рівнів і динаміки різнобічних фінансових коефіцієнтів оберненості, які є відносними показниками фінансових результатів діяльності господарюючого суб’єкта.

Загальна оберненість  усіх засобів складається з часткових  показників оберненості окремих  елементів цих засобів.

Розглянемо показники, що характеризують ділову активність (табл.2.5).

1. Коефіцієнт загальної оберненості капіталу (К_оз) обчислюється як відношення виручки від реалізації до середньої вартості загального капіталу за певний період.                                                                                                     (2.4)

2. Коефіцієнт оберненості власного  капіталу (К_ов) обчислюється як відношення виручки від реалізації до середньої вартості власного капіталу за певний період.                                                                                                    (2.5)

3. Коефіцієнт оберненості залученого  капіталу (К_озал) обчислюється як відношення виручки від реалізації до середньої вартості залученого капіталу за певний період.                                                                                                     (2.6)

4. Коефіцієнт оберненості дебіторської заборгованості (К_одз) визначається як відношення виручки від реалізації до середньої за період дебіторської заборгованості.                                                                                                    (2.7)

5. Коефіцієнт оберненості кредиторської заборгованості (К_окз) визначається як відношення виручки від реалізації до середньої за період кредиторської заборгованості.                                                                                                    (2.8)

6. Коефіцієнт оберненості  поточних активів (К_опа) визначається як відношення виручки від реалізації до середньої за період величини поточних активів.                                                                                                                 (2.9)

Основні показники ділової  активності підприємства розраховані  і показані в таблиці 2.5.

Аналіз ділової активності підприємства говорить на скільки ефективно  використовується капітал та активи в діяльності підприємства. Оборотність загального капіталу підприємства знижується на протязі трьох років, саме в 2006 році в порівнянні з 2005 роком вона знизилися на 1,81 оборот, в 2007 році в порівнянні в 2006 році на 0,01 оборот. Це говорить про те, що хоча сума капіталу збільшується, але меншими темпами ніж дохід підприємства.

 

Таблиця 2.5 - Аналіз показників ділової активності підприємства

Показники	2010р	2011р	2012р	Відхилення (+, –)
				2011-2010	2012-2011
Коз	0,51	0,86	1,06	+0,35	+0,2
Козал	0,52	0,84	0,82	+0,32	-0,02
Кодз	1,37	2,28	3,19	+0,91	+0,91
Кокз	0,52	1,72	1,99	+1,2	+0,27
Копа	0,63	1,2	1,46	+0,57	+0,26

 

Рисунок 2.5- Динаміка показників ділової активності підприємства

 

Оборотність загального капіталу в 2011 році збільшилася в порівнянні з 2010 роком на 0,35 оберти, що говорить про збільшення погашення боргових зобов’язань на підприємстві. Це підтверджує і показник оборотності кредиторської заборгованості, який теж зріс в 2011 році на 1,2 оборотів.

В 2012 році в порівнянні з 2011 роком оборотність залученого капіталу зменшилася на 0,02 обороти, оборотність кредиторської заборгованості збільшується на 0,27 оберти. Оборотність дебіторської заборгованості також збільшується в 2011 році в порівнянні з 2010 роком на 0,91 оберти і в 2012році збільшується на 0,91 обороти. Але кількість обертів дуже мала для року, це свідчить про низьку ділову активність підприємства.

Збільшення ефективності використання спостерігається і поточних активів, тому що в 2011 році в порівнянні з 2010 роком оборотність поточних активів збільшилася на 0,57 оберти, а в 2012 році в порівнянні з 2011 роком на 0,26 обороти.

З вище сказаного можна  зробити висновок, що підприємство не проводить ефективну ділову політику на ринку і оборотність хоча і зростає, але вона має малу величину для такого підприємства. Необхідно розробляти політику управління дебіторською і кредиторською заборгованістю, структурою фінансових ресурсів та активів.

Після проведених розрахунків  ліквідності і платоспроможності, фінансової стійкості та ділової активності можна сказати, що підприємство має кризовий стан і в нього всі висновки говорять про те, що підприємство, якщо не змінить свою політику, може стати банкрутом. Для підтвердження прогнозу розрахуємо показники ймовірності банкрутства підприємства.

2.5 Дослідження ймовірності банкрутства підприємства

 

Під банкрутством (неспроможністю) підприємства розуміється нездатність задовольнити вимоги кредиторів по оплаті товарів, робіт, послуг, включаючи нездатність забезпечити обов'язкові платежі в бюджет, у позабюджетні фонди в зв'язку з незадовільною структурою балансу боржника.

Причини, через які  організація може потерпіти банкрутство:                                                                                  

•   помилкове визначення місії і стратегії;

•   низькі підприємницькі здібності керівництва організації;

•   низька кваліфікація управлінського персоналу;

•   неадекватний маркетинг;

•   висока частка позикового капіталу;