Аналіз внутрішнього середовища ВАТ «ПЕМЗ ім. К.Маркса»

- максимально допустимі  затрати на виробництво та  збут продукції       (З );

- коефіцієнт кредитного  впливу (К_кр).

2) Показники фінансово-економічної оцінки проекту.

3) Зробити висновки

 

Розв'язання:

1) Економічний ефект від  експорту (Е_ехр) визначається за формулою:

 

(3.1)

 

де Е_ехр – економічний ефект від експорту виробленої продукції, грн.(НВ);

      В - контрактна ціна одиниці експортної продукції, дол. за одиницю (IB);

      N_ехр – обсяг експорту (розмір експортної партії), одиниць;

      К_вв – коефіцієнт валютного впливу (валютний курс обміну).

      К_кр – коефіцієнт кредитного впливу (вплив змінної вартості грошей у часі на результати угоди);

      З - сумарні витрати на виробництво та збут експортної продукції, грн. (НВ);

      В - доход від продажу (експорту) продукції з урахуванням коефіцієнтів кредитного та валютного впливу, грн. (НВ);

      В - доход від експорту, в іноземній валюті, дол. (ІВ).

Як бачимо курс щорічно змінюється. Це буде враховуватися при проведенні розрахунків.

Середній курс за 4 роки:

 

Коефіцієнт кредитного впливу  (К_кр.) розраховується за формулою:

       

 

де В - доход від експорту, що буде отримано при наданні кредиту покупцю, дол. США (іноземна валюта);

     В - доход від експорту, що може бути отримано при умові негайного платежу за товар готівкою (тобто у 2004 році), дол. США (іноземна валюта).

При обчисленні К_кр використовуємо іноземну валюту, яку буде отримано від експорту.

 

                                             (3.3)

 

 

Сума платежу за кожній рік складає: 436418,52/4=109104,63 (дол.)

Для зручності побудуємо таблицю 3.3.

Таблиця 3.3

Валютні надходження за товар протягом 2009-2012 років

Назва	Рік
	2009	2010	2011	2012
1. Погашення кредиту, дол.   (В )	109104,63	109104,63	109104,63	109104,63
2. Заборгованість, дол.	436418,52	327313,89	218209,26	109104,63
3. Відсотки за кредит, 5% від заборгованості, дол. (п.2×0,05)	21820,93	16365,69	10910,46	5455,23
4. Всього надходжень валюти (В ), дол. (п.1+п.3)	130925,56	125458,32	120015,09	114559,86

Продовження таблиці 3.3

5. Теж саме з урахуванням дисконтування, при Е=15% (В = В ), дол. (п.4× )	113848,31	94864,51	78911,87	65499,97
Разом (у ІВ, дол.):	-	-	-	353124,66
6. Коефіцієнт валютного впливу (Ккр), (п.5/п.1)	1,04	0,87	0,72	0,60
7. (розраховано вище)	7,70	7,62	7,85	7,97
8. В =  В × Квв, грн. (п.5×п.7)	876631,99	722867,57	619458,18	522034,76
Разом (у НВ, грн.)	-	-	-	2838415,92

 

Ефект від експорту дорівнює:

 

2) Валютна ефективність експортної угоди визначається за формулою:

 

Тобто 0,34 долара отримує експортер з кожної вкладеної (однієї) гривні.

3) Економічна ефективність від експортної угоди:

 

4) Максимально допустимі витрати на виробництво та збут продукції, грн.:

 

5) Мінімальна допустима експортна ціна одиниці продукції:

 

 

 

 

_{3.2 Показники  фінансово-економічної оцінки проекту}

 

1) Чиста поточна вартість (NPV) розраховуємо за формулою:

 

 

 

де P_k – річні грошові надходження впродовж T років;

     IC – інвестиції впродовж m років;

     r – норма дисконту (норма прибутку, ставка банківського %).

 

Якщо NPV >0, проект слід прийняти; якщо NPV<0 – відхилити; якщо NPV=0 – проект не прибутковий та не збитковий (П=З=0).

Через те, що витрати на виробництво продукції  здійснені у 2009 році, а доходи будуть отримані у 2010, 2011, 2012 та 2013 році (при  платежі у кредит), можна вважати, що виробник в 2009 році інвестує кошти, щоб отримати прибуток у майбутньому (в 2010-2013 роках). Тобто витрати 2009 року представимо як інвестиції (ІС), доходи 2010-2013 років представимо як грошовий потік або прибуток (Р_k).

Чиста поточна  вартість або чистий грошовий потік (NPV) в нашому прикладі показує: чи покриває грошовий потік (доходи) від експорту продукції витрати на її виробництво та збут.

Отже  чиста поточна вартість за проектом дорівнює:

 

Критерій  відбору по чистій поточній вартості означає, що проект приймається в  випадку , тобто в результаті реалізації проекту цінність підприємства збільшиться. Даний проект приймається, так як , при ставці дисконту 15%.

 

2) Індекс рентабельності на відмінну від NPV є відносною величиною і розраховується за формулою:

 

 

 

де P_k – річний доход;

    IC – стартові інвестиції;

    r – норма дисконту (норма прибутку, ставка банківського %).

 

В данному випадку 2838415,92 – це доход, 1029765 – це стартові витрати, рівень рентабельностиі має бути (бажано > 10%).

Таким чином, даний проект слід прийняти. Це означає, що дані капіталовкладення є ефективними, тобто на кожну вкладену гривню в проект приходиться прибутку 2,76 грн.

 

3) Внутрішній коефіцієнт ефективності або внутрішня норма доходності інвестицій (IRR).

IRR –  це верхня межа процентної  ставки, за якою можна окупити  проект (Е=15% повинно бути менше ніж IRR).

IRR визначається  як таке порогове значення  рентабельності, при якому інтегральний  ефект, розрахований за період  здійснення проекту, дорівнює  нулю. Проект вважається ефективним, якщо цей коефіцієнт не буде  нижчим за вихідне порогове  значення (тобто повинно бути IRR > Е_{вихідного}).

Для розрахунку IRR обираються два значення r₁ та r₂, при яких NPV змінює своє значення з «+» на «-». IRR розраховується за формулою:

 

 

де r₁ та r₂ – значення відсоткової ставки при якому NPV(r₁) < 0,  NPV(r₂) > 0.

Отже, за нашим прикладом, витрати здійснені  в 2009 році вважаємо стартовими (разовими) інвестиціями (ІС), а доходи 2010-2013 років - грошовим потоком.

Розраховуємо IRR при r₁=15% та r₂=30%, розрахунки проведемо в таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Розрахунок  IRR

Рік, t	Потік	Розрахунок 1 (r1 = 15%)		Розрахунок 2 (r2 = 30%)
			NPV(r1)		NPV(r2)
0	-1029765	1	-1029765	1	-1029765
1	1008126,78	0,86956522	876631,99	0,76923077	775482,14
2	955992,36	0,75614367	722867,57	0,59171597	565675,95
3	942118,46	0,65751623	619458,18	0,45516613	428820,41
4	913042,07	0,57175324	522034,76	0,35012779	319681,40
Разом:		-	1808650,92	-	-1059894,9

 

 

В результаті розрахунків отримано значення 24,45%. Верхня межа процентної ставки, за якою можна окупити проект перевищує ставку банківського проценту, яка використовувалась в розрахунках (Е=15%).

Це означає, що підприємству вигідніше вкласти  фінансові кошти в експортну операцію (норма доходності якої 24,45%) ніж вкласти гроші до банку під 15% річних. Тобто це підтверджує, що експортне виробництво є доцільним (пріоритетним) варіантом для інвестування.

 

4) Період повернення капітальних вкладень (PP).

Період окупності інвестицій – це період, впродовж якого сума чистих доходів, дисконтованих на момент завершення інвестицій, дорівнює сумі інвестицій.

Для зручності зведемо розрахунки у таблицю 3.5.

Таблиця 3.5

Грошовий потік за періодами (2009-2013 роки)

Роки	2009	2010	2011	1012	2013
Інвестиції  (IC)	- 1029765	-	-	-	-
Надходження (Pk)	-	876631,99	722867,57	619458,18	522034,76

 

Сума надходжень за перший 1 рік (тобто 2010) складе – 876631,99 грн.

З суми стартових інвестицій непогашеними залишились:

1029765 - 876631,99 = 153133,01 (грн.)

Таким чином, при інвестиціях  1029765 грн. період їх повернення складе:

 

Отже інвестиції в проект будуть повернені на 2 році реалізації проекту.

 

5) Точка беззбитковості при експорті (ТБЗ) – це обсяг експорту при якому прибуток та збиток дорівнюють нулю (або доход від експорту дорівнює витратам на виробництво та реалізацію, доход покриває витрати).

ТБЗ визначається за формулою:

 

 

 

де Q – обсяг експорту, одиниць; 

     Z_пост – річні постійні витрати на виробництво та збут експортної продукції, грн.;

     γ_пер – змінні витрати на одиницю продукції, грн./од.;

     Ц – ціна одиниці експортної продукції, грн./од.;

     Q_заг = 388 од.;

     Z_пост = 850000 грн.;

     γ_пер = 1110,61 грн./од.

               (γ_пер = 1075,85+15,47+10,87+8,42=1110,61 грн./од.);

     Ц = 1124,79 дол./од. × 7,785 = 8756,49 грн./од.,   

ТБЗ показує обсяг експорту в момент «покриття» інвестицій, тому розрахунок проводиться на весь період реалізації проекту, і так як курс змінюється беремо середню його величину:

Середній курс за 4 роки:

 

                               

 

 

Побудуємо графік:

З=Z_пост + γ_пер × Q                                                         Д=Ц × Q

Q	0	111
Д	0	973466

Q	0	111
З	850000	973466

                                                  

 

 

 

Графік наведемо на рисунку 3.1

Рисунок 3.1 – Точка беззбитковості експортної угоди

Таким чином, точка беззбитковості показує, що при обсязі 111 одиниць прибуток та збитки дорівнюють нулю. При обсязі менше 111 одиниць експорт буде збитковим, при обсязі більше 111 одиниць експорт буде прибутковим.

Висновок: розрахував техніко-економічні показники експортної діяльності підприємства можна зробити висновок, що даному підприємству слід приймати пропозицію щодо експорту великої партії товару, тому що ефект від експорту має позитивне значення, тобто фірма отримає прибуток. Отримані доходи покривають витрати на виробництво та збут товарів. Ефективність експортної угоди зіставила лише 0,34 долара за одну вкладену гривню. Для того, щоб експортер мав прибуток, його максимальні витрати повинні бути не більш 2749075,49 гривень при мінімальній ціні 340,92 дол. (а в нашому випадку вони зіставляють 1029765 грн.).

Розраховані показники фінансово-економічної  оцінки проекту підтвердили, що дана пропозиція є ефективною. Вони показують, що витрати на збут та виробництво покриються отриманими доходами (NPV>0). Вкладанні інвестиції окупляться за планований строк – передбачено окупити витрати за чотири роки, а проект окупиться за 1,08 року, це на 2,92 роки швидше ніж заплановано.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4. УПРАВЛІННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА ТА КОНТРОЛЬ