Діагностика фінансового стану підприємства ВАТ "ПБК "Славутич"

- фінансовою — управління пасивами; забезпечення підприємства фінансовими ресурсами; визначення оптимального розміру, складу і структури джерел фінансування зі свідомим ризиком за очікувані вигоди, що пов'язаний з використанням зовнішніх позик;

- інвестиційною — управління активами; розподіл фінансових ресурсів, визначення оптимального розміру, складу і структури активів підприємства, вибір і реалізація інвестиційних проектів;

- операційною — управління фінансовими результатами діяльності; прибуткова поточна діяльність завдяки ефективному використанню наявних ресурсів.

За результатами аналізу розроблюють  заходи поліпшення фінансового стану  підприємства. Фінансовий стан характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільним їх розміщенням та ефективним використанням, фінансовими взаємовідносинами з іншими юридичними та фізичними особами, платоспроможністю та фінансовою стійкістю.

Основними функціями фінансової діагностики є:

- об’єктивна оцінка фінансового становища об’єкта аналізу;

- виявлення чинників і причин досягнутого стану;

- підготовка і обгрунтування управлінських рішень, що приймаються в області фінансів;

- виявлення і мобілізація резервів поліпшення фінансового становища діяльності.

Аналіз фінансового  стану фірми - це розрахунок, інтерпретація  і оцінка комплексу фінансових показників, що характеризують різні сторони  діяльності організації. Основною метою фінансової діагностики є отримання невеликого числа ключових (найбільш інформативних) параметрів, що дають об’єктивну і точну картину фінансового становища підприємства, його прибутків і збитків, змін в структурі ативів і пасивів, в розрахунках з дебіторами і кредиторами. Фінансовий аналіз, як метод пізнання економічних процесів і явищ, займає важливе місце в системі управління підприємством. Результати фінансової діагностики сприяють зростанню інформованості адміністрації підприємства інших користувачів економічної інформації (суб’єктів аналізу) про стан цікавлячих об'єктів. Мета фінансової діагностики оцінити фінансове становище підприємства на основі виявлених результатів, дати рекомендації по його поліпшенню. Суть, зміст і необхідність дотримання принципу системності і комплексності фінансово-економічного аналізу потребують чіткої організації аналітичного процесу на підприємстві, яка передбачає певну етапність і раціональний підбір інформаційних джерел, що залучаються для розв'язання аналітичних задач.

Необхідними етапами  проведення аналітичної роботи є:

- розробка програми проведення аналізу (визначення об'єктів і послідовності аналізу, постановка цілі, терміни виконання);

- визначення кола інформаційних (обліково-статистичних, звітних, оперативно-планових) матеріалів, включаючи (якщо це диктується необхідністю виконання програми аналізу) широке залучення даних спеціальних спостережень, опитувань, контрольних документів, документів позасистемного обліку; при вирішенні питань на цьому етапі аналітичної роботи виходять з того, що вихідна інформація — це основний фактор якісного проведення аналізу;

- розв'язання поставлених аналітичних задач, спираючись на використання арсеналу прийомів і методів аналізу та наявну обчислювальну техніку;

- підготовка і передача аналітичної інформації, висновків, пропозицій, які випливають з неї, за призначенням.

Питання організації  аналізу фінансово стану, його інформаційного забезпечення тісно пов'язані з  класифікацією аналізу на зовнішній  фінансово-економічний аналіз та внутрішній фінансово-економічний аналіз. Оскільке фінансове становище оцінюється перед усім по статтях бухгалтерського балансу і додатком до нього, то такий аналіз можна назвати зовнішнім.

Аналіз фінансового  стану підприємства дає можливість оцінити:

- майновий стан підприємства;

- ступінь підприємницького ризику,наприклад,можливість погашення зобов’язань перед трейтіми особами;

- достатність капіталу для поточної діяльності і догосторокових інвестицій;

- потребу в додаткових джерелах фінансування;

- здатність до нарощування капіталу;

- раціональність залучення займаних коштів;

- обгрунтованість політики розподілу і використання прибутку;

- обгрунтованість вибору інвестицій та ін.

Задачами зовнішнього  аналізу є: оцінка майнового положення, аналіз фінансової стійкості платоспроможності підприємства, аналіз ефективності вкладеного капіталу. Призначення аналітичних матеріалів зовнішнього аналізу визначається виходячи із специфічних потреб перелічених споживачів: контроль за діяльністю підприємства, визначення податкового потенціалу, міри ліквідності та ризику при інвестуванні коштів, перспектив своєчасного повернення боргів. Зовнішній аналіз з огляду на це має досить загальні об'єкти дослідження, а саме: динаміка прибутку і рентабельності, ліквідність, платоспроможність, динаміка зміни структури капіталу за джерелами його формування тощо.

Як відомо, підприємство – складне  утворення, яке складається з  партнерських груп, які знаходяться  в тісному взаємному спілкуванні. Серед партнерських груп можна виділити основні та не основні.

Перелік основних партнерських груп, їх внесок в господарську діяльність підприємства, вимоги у відношенні компенсації своєї участі та інтереси, яких вони домагаються в підприємницькій  діяльності, систематизовані в табл.1.1.

 

Таблиця 1.1 – Основні партнерські  групи

Партнерські групи	Внесок партнерської групи	Вимоги компенсації	Об’єкт фінансової діагностики
1	2	3	4
Власники	Власний капітал	Дивіденди	Фінансові результати та фінансова звітність
Інвестори, кредитори	Позиковий капітал	Відсотки на вкладений  капітал	Кредитоспроможність
Керівники (адміністрація)	Знання справи та вміння керувати	Оплата праці та частка прибутку окрім окладу	Всі сторони діяльності підприємства
Робітники	Приведення в дію  засобів та предметів праці	Заробітна плата, премії, соціальні умови	Фінансові результати підприємства
Постачальники засобів  та предметів праці	Забезпечення безперервності та ефективності процесу виробництва  продукції	Договірна ціна	Платоспроможність
Покупці (клієнти)	Реалізація продукції	Договірна ціна	Фінансові результати підприємства
Податкові органи	Послуги суспільства	Своєчасна та повна сплата податків	Фінансові результати підприємства

 

Основні партнерські групи зацікавлені  в успіхах підприємства, оскільки від цього знаходиться в прямій залежності їх добробут. До не основних партнерських груп відносяться групи, опосередковано зацікавлені в успіхах підприємства – страхові компанії, аудиторські та юридичні фірми тощо.

Повну перешкоду аналізу фінансового  стану підприємства дають :

- різні форми власності, наприклад,  чимало показників, що характеризують  фінансовий стан акціонерних  підприємств не можуть бути  розраховані по причині відсутності  або слабкогорозвитку у державі  ринку цінних паперів, де б  оберталися акції цих підприємств і по яким можна б було судити про положення емітентів.

- нестабільність законодавчої бази (фінансового і податкового права), це також ускладнює проведення аналізу фінансового стану підприємства.

Внутрішній (управлінський) фінансово-економічний  аналіз — глибший і більш комплексний, оскільки він ґрунтується не тільки на даних публічної звітності, а й на використанні усіх доступних джерел облікової та позаоблі-кової інформації, включаючи первісні документи, а також матеріали нерегламентованого, так званого управлінського, обліку. Такий аналіз призначений головним чином для використання керівництвом підприємства при прийнятті рішень з управління його фінансовими ресурсами. З метою збереження комерційної таємниці результати внутрішнього аналізу захищаються від проникнення у розпорядження сторонніх, зовнішніх споживачів інформації. Внутрішній фінансовий аналіз більш глибоко досліджує причини складання фінансового становища, ефективність використання основних і обробки коштів, взаємозв’язок показників об’єму, собівартості і пррибутку.

Інформаційною базою фінансової діагностики є бухгалтерська звітність.  Бухгалтерська звітність являє собою систему показників, що відображають майнове і фінансове положення організацій на звітну дату, а також фінансові результати її діяльності за звітний період. Внутрішньогосподарський фінансовий аналіз використовує як джерело інформацї, крім фінансової звітності, також і інші дані системного бухгалтерського обліку, дані про технічну підготовку виробництва, нормативну і планову інформацію та ін.

Основний зміст  внутрішньогосподарського фінансової діагностики може бути доповнений і іншими аспектами, що мають значення для оптимізації управління, наприклад такими, як аналіз ефективності авансування капіталу, аналіз взаємозв’язку і витрат, обороту і прибутку. У системі внутрішньогосподарського управлінського аналізу є можливість поглиблення фінансової діагностики за рахунок залучення даних управлінського виробничого обліку, іншими словами, є можливість проведення комплексного економічного аналізу і оцінці ефективності господарської діяльності. Питання фінансового і виробничого аналізу взаємопов’язані при обгрунтуванні бізнес-планів, при контролі за їх реалізацією, в системі маркетингу, тобто в системі управління виробництвом і реалізації продукції, робіт і послуг, орієнтованої на ринок

Управлінський аналіз може бути тільки внутрішнім. Він використовує весь комплекс економічної інформації, носить оперативний характер і повністю підлеглийволі керівництва підприємства. Тільки такий аналіз має можливість реально оцінити стан для рідприємства, дослідити структуру собівартості не тільки всієї випущеної і реалізованої продукції, але і собівартості окремих її видів, склад комерційних і управлінських витрат, дозволяє з особливою ретельністю вивчити характер відповідальності посадових осіб за дотримання розділів бізнес-плану. Результати управлінського аналізу розголосу не підлягають, тобто відносяться до відомостей, що є комерційною таємницею. Як аналітичні задачі у внутрішньому (управлінському) аналізі фігурують складніші об'єкти аналізу (наприклад, глибоке обгрунтування бізнес-планів, вивчення впливу структури витрат на виробництво на рентабельність підприємства, вплив на рентабельність оборотності оборотних коштів та амортизаційної політики, оптимальність з точки зору максимізації прибутку інвестиційних портфелів, вплив роботи окремих структурних підрозділів підприємства на загальні результати діяльності підприємства та їм подібні.

Вимоги до кваліфікації економістів-аналітиків, які займаються таким аналізом, звичайно вищі, бо тут праю-тично немає набору стандартних рекомендацій з техніки аналітичної роботи, а міра придатності результатів аналізу для використання керівництвом підприємства залежить насамперед від того, наскільки розвинене аналітичне мислення економістів, наскільки вони володіють загальними методами і прийомами аналізу. Як зовнішній, так і внутрішній фінансово-економічний аналіз диференціюються за призначенням результатів на поточний (ретроспективний) аналіз, оперативний аналіз і перспективний аналіз.

Поточний фінансово-економічний  аналіз здійснюється після закінчення звітного періоду (місяць, квартал, рік); як основні завдання поточного (або  ретроспективного, бо вивчається діяльність підприємства за час, що минув) аналізу  виступають:

- об'єктивна оцінка результатів фінансово-господарської діяльності;

- виявлення невикористаних резервів;

- недоліків у роботі, їх винуватців;

- накреслення шляхів мобілізації виявлених резервів.

Такий аналіз є  одним із засобів стратегічного  управління діяльністю підприємства. Для методики поточного аналізу найхарактернішим прийомом є порівняння досягнутих результатів з плановими параметрами і виявлення факторів, що спричинили відхилення від них. Необхідно підкреслити, що саме поточний аналіз в аналітичній практиці є провідним, найповнішим і що він, з одного боку, використовує, вбирає в себе матеріали оперативного аналізу, а з другого боку, виступає базою перспективного аналізу.

Оперативний аналіз здійснюється повсякденно, він наближений за часом до моменту здійснення певних економічних процесів, що відбуваються в ході фінансово-господарської діяльності підприємства, виступає знаряддям оперативного управління нею. Особливістю проведення оперативного аналізу є використання не звітної, а оперативної інформації — первісних бухгалтерських та інших документів, матеріалів контролю, спостереження, рапортів, нарядів тощо. З цією особливістю пов'язана відносна наближеність результатів аналізу, що, втім, не знижує їх цінності як бази для прийняття оперативних рішень з метою підвищення якості роботи підприємства.

Перспективний аналіз базується на вивченні різноманітних  явищ у сфері фінансово-економічної  діяльності з метою прогнозування  на майбутнє. Використовується як база для прогнозування обсягів реалізації продукції, витрат на її виробництво, рентабельності, вибору варіантів інвестування фінансових ресурсів. Особливість перспективного фінансово-економічного аналізу - використання даних про роботу підприємства за минулий (досить тривалий) час, але під кутом зору майбутньої діяльності цього підприємства.