Характеристика системи управління персоналом на підприємстві та рекомендації по її удосконаленню

З таблиці видно, що всі  показники збільшуються. Це свідчить про те, что підприємство ліквідне і має прибуток.

Проаналізувавши фінансовий стан підприємства можна зробити  такі висновки – цілком підприємство знаходиться в стабільному стані, тому що всі показники відповідають нормативним значенням.

 

1.3. Аналіз організаційної  структури управління підприємства

 

Організаційна структура  управління характеризується розподілом цілей, задач управління між підрозділами і працівниками . Отже, структура  організації – це логічне взаємини рівнів управління і функціональних областей, побудовані в такій формі, що дозволяє найбільше ефективно досягати цілей організації. [4]

Організаційна структура  управління представляє собою сукупність певним чином пов'язаних між собою управлінських ланок, Вона характеризується кількістю органів управління, порядком їх взаємодії та функціями, які вони виконують. [13]

Головне призначення  організаційної структури - забезпечити  ефективну діяльність управлінського персоналу. До його складу на підприємстві входять: керівник підприємства, керівники підрозділів, фахівці, обслуговуючий персонал (технічний). На промисловому підприємстві питома вага кадрів управління дорівнює 20-25% усієї кількості працюючих.

На більшості підприємств  традиційно застосовується лінійно-функціональна структура управління. В її основу покладена ієрархічна організація процесу управління за функціями (виробництво, постачання і збут, бухгалтерський облік, фінансування тощо). За кожною з цих функцій формується лінійна система служб, Що пронизує все підприємство зверху донизу: від директора через відділи і цехи з їхніми начальниками до майстрів та бригадирів.

 

Директор

Заступник директора

 

Відділ кадрів

Відділ збуту

Технологічний відділ

Головний бухгалтер

Виробництво

Бухгалтерія

Відділ реклами

 

 

               

Цех морозива

 

 

Механічний цех

 

 

Котельня

 

Компиресорний цех

 

 

 

 

Рис. 1.1 Організаційна  структура підприємства

У структурі управління організацією виділяють наступні елементи:

Ланки управління. До них належать структурні підрозділи, а також окремі фахівці, що виконують відповідні функції управління або їхня частина. Зв'язки, що встановлюються між ланками керування носять горизонтальний характер.

Рівні управління – являють собою  сукупність ланок 
управління, що займають певне місце у системі керування 
організацією. Місця керування перебувають у вертикальній залежності й 
підпорядковуються один одному по ієрархії, тобто менеджери більше високого рівня приймають рішення, які доводять до нижчестоящих ланок. [4]

Організаційна структура ПАТ «Вінтер»  є лінійно - функціональною. Ця структура передбачає, що вищі служби одержують повноваження в управлінні службами нижчого рівня, що виконують відповідні спеціальні функції. При цьому всю повноту влади бере на себе лінійний керівник, що очолює визначений колектив. Йому при розробці конкретних питань і підготовці рішень допомагає спеціальний апарат, що складається з функціональних підрозділів. Ця структура приводить до збільшення чисельності апарата управління, але на «Вінтері» вона набула переважного застосування.

Переваги цієї системи:

1. Більш глибока підготовка рішень  і планів, зв'язаних з спеціалізацією  працівників;

2. Можливість залучення консультантів й експертів.

Недоліки цієї системи:

1. Відсутність взаємозалежних дій на горизонтальному рівні між виробничими підрозділами;

2. Надмірна централізація;

3. Недостатньо чітка відповідальність, оскільки рішення, що підготовляє,  не бере участь у його організації.

На підприємстві розроблені й затверджені положення про структурні підрозділи, де чітко визначені їхні мети й завдання, розподілена відповідальність й обов'язки начальників. Розподіл обов'язків усередині відділів і служб регулюються посадовими інструкціями на кожного працівника (див. посадова інструкція фахівця з логістики).

До складу будь-якого  підприємства входять не тільки виробничі  підрозділи, а й відділи апарату  управління, заклади культурно-побутового призначення тощо. Тому поряд з  виробничою існує так звана загальна структура підприємства. [6]

Загальну структуру створює сукупність усіх виробничих, невиробничих та управлінських підрозділів підприємства.

Розглянемо основні  функції підрозділів підприємства.

Підприємство очолює директор. Він здійснює керівництво підприємством у цілому, тобто репрезентує підприємство в будь-яких організаціях, розпоряджається в межах чинного законодавства його майном, укладає договори, відкриває в банках розрахункові рахунки тощо.

 Відділ стандартизації, сертифікації та якості. Стандартизація  є організаційно-технічною основою економічного і науково-технічного співробітництва між країнами, ефективним засобом поширення зв'язків між країнами і ліквідування технічних бар'єрів у міжнародній торгівлі. Зміцнення науково-технічних та економічних зв'язків привертає увагу до стандартизації усіх розвинених країн світу та країн, що розвиваються, а також технічних, економічних, міжнародних, регіональних і національних організацій, фірм і підприємств. Це є наслідком об'єктивної необхідності стандартизації з управлінні економічними і виробничими процесами.

 Заступник голови  правління з організації роботи  ПАТ «Лактис». Підприємство займається  виробництвом молокопродуктів без  добавок і консервантів на  натуральній сировині.

  Першим заступником директора є головний інженер. Він керує науково-дослідними та експериментальними роботами, безпосередньо відповідає за вдосконалення техніки і технології виробництва. До його обов’язків входить також технічна підготовка та обслуговування виробництва, розробка заходів для підвищення якості продукції й дотримання технологічної дисципліни. Відповідальний за технічну політику, напрями технічного розвитку підприємства в умовах ринкової економіки, шляхи реконструкції і технічного переоснащення діючого виробництва, рівень спеціалізації і диверсифікації виробництва на перспективу.

Посадові обов’язки: забезпечує необхідний рівень технічної  підготовки виробництва і його постійне зростання, підвищення ефективності виробництва  і продуктивності праці, скорочення витрат (матеріальних, фінансових, трудових), раціональне використання виробничих ресурсів, високу якість і конкурентоспроможність вироблюваної продукції, робіт або послуг, відповідність виробів, що випускаються, діючим державним стандартам. Відповідно до затверджених бізнес-планів підприємства на середньострокову і довгострокову перспективу керує розробкою заходів щодо реконструкції і модернізації підприємства, запобігання шкідливої дії виробництва на довкілля, дбайливого використання природних ресурсів, створення безпечних умов праці і підвищення технічної культури виробництва. Організовує розробку і реалізацію планів впровадження нової техніки і технології, проведення організаційно-технічних заходів, науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт. Забезпечує ефективність проектних рішень, своєчасну і якісну підготовку виробництва, технічну експлуатацію, ремонт і модернізацію устаткування, досягнення високої якості продукції в процесі її розробки і виробництва. Здійснює контроль за дотриманням проектної, конструкторської і технологічної дисципліни, правил та норм з охорони праці, техніки безпеки, виробничої санітарії і пожежної безпеки, вимог природоохоронних, санітарних органів, а також органів, що здійснюють технічний нагляд. Забезпечує своєчасну підготовку технічної документації (креслень, специфікацій, технічних умов, технологічних карт).

Вживає заходів щодо удосконалення організації виробництва, праці та управління на основі впровадження новітніх технічних і телекомунікаційних засобів виконання інженерних і  управлінських робіт. Організовує проведення наукових досліджень і експериментів, випробувань нової техніки і технології, а також роботу у сфері науково-технічної інформації, раціоналізації і винахідництва, поширення передового виробничого досвіду. Проводить роботу по захисту пріоритету впроваджених науково-технічних рішень, підготовці матеріалів до патентування, здобуття ліцензій і прав на інтелектуальну власність. Організовує навчання і підвищення кваліфікації робочих і інженерно-технічних працівників, забезпечує постійне удосконалення підготовки персоналу. Керує діяльністю технічних служб підприємства, контролює результати їх роботи, стан трудової і виробничої дисципліни. Найчастіше головний інженер є першим заступником директора підприємства і несе відповідальність за результати і ефективність виробничої діяльності.

Заступник голови правління з ведення  реєстру власників іменних цінних паперів. Реєстр власників іменних  цінних паперів – це перелік   за   станом  на  певну  дату  власників  та  номінальних утримувачів  іменних  цінних  паперів,  які  обліковуються  на  їх особових рахунках,  що є складовою частиною системи реєстру та дає змогу ідентифікувати цих власників, кількість, номінальну вартість та вид належних їм іменних цінних паперів.

Відділ збуту (маркетингу). Займається продажом товару, який був виготовлений на підприємстві. Начальник відділу збуту (маркетингу) належить до професійної групи «Керівники». Призначення на посаду начальника відділу збуту (маркетингу) та звільнення з неї здійснюється наказом за поданням з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України та чинного законодавства про працю.

Начальник відділу збуту (маркетингу):

1. Забезпечує реалізацію  матеріально-технічних ресурсів  на будівельні об'єкти відповідно  до затвердженої номенклатури та графіків виконання робіт, вивчення ринків і перспектив їх розвитку, виявлення незадовільнених потреб будівельних організацій у матеріалах і послугах, здійснення збутових операцій.

2. Контролює виконання  постачальниками договірних зобов'язань,  якість матеріалів і виробів, що надходять.

3. Готує рекомендації  щодо випуску нових матеріалів  і прогнозує ринковий попит,  розробляє програму маркетингу, визначає основні вимоги до  матеріально-технічних ресурсів, що  застосовуються на будівництві,  їх асортименту.

4. Бере участь у  визначенні цін на продукцію  підсобних виробництв.

5. Організовує оперативний  облік руху матеріальних ресурсів, своєчасне передавання до центрального  пункту контрольного обліку супровідних  і товарно-транспортних документів  для самовивозу матеріалів та виробів, сприяє розширенню централізованого постачання матеріалів і виробів із складів постачальників.

6. Здійснює контроль  за діяльністю складського господарства  щодо умов складування, зберігання, вантаження та розвантаження  матеріалів і виробів.

7. Виявляє понаднормативні  та неліквідні матеріали й  вироби, готує їх до реалізації  за встановленим порядком.

8. Керує працівниками  відділу.

Бухгалтерія займається веденням обліку і звітності, розрахунками з банками, постачальниками, сторонніми організаціями. Головний бухгалтер – керівник всього підрозділи – несе відповідальність за формування облікової політики, веде бухоблік в повному обсязі, займається оптимізацією оподаткування. У його обов'язки входить оформлення податкових документів, складання балансу - основного звітного документа підприємства. Без підпису головного бухгалтера не дійсний жоден фінансовий документ.

У головного бухгалтера в підпорядкуванні може бути кілька співробітників. Наприклад, персонал підприємств  звичайно має справу з бухгалтером-касиром. У його обов'язки входить, перш за все, розрахунок і видача зарплати. Він здійснює організацію бухгалтерського обліку господарсько-фінансової діяльності підприємства й контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Організує облік грошових засобів, що надходять, товарно-матеріальних цінностей і основних засобів, облік витрат виробництва й звертання, виконання робіт, а також фінансових, розрахункових і кредитних операцій.

Відділ кадрів – він виконує роботу із забезпечення підприємства кадрами, робітниками та службовцями необхідних професій, спеціальностей і кваліфікації відповідно до рівня й профілю, отриманої ними підготовки і ділових якостей. Приймає людей із питань наймання, звільнення, перекладу, контролює розміщення й правильність використання працівників у підрозділах підприємства. Забезпечує прийом, розміщення молодих фахівців і молодих робітників відповідно до отриманої в навчальному закладі професії й спеціальності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

 

2.1. Аналіз роботи відділу  кадрів