Оцінка зовнішнього і внутрішнього середовищя металургійної галузі ( на прикладі ПАТ ” ДМКД ” )

Середньозважена ставка за кредитами в Україні в національній валюті в серпні 2013 року знизилася порівняно з липнем ц.р. з 15,72% до 15,02%. Водночас, середньозважена ставка за кредитами в іноземній валюті збільшилася з 9,34% до 9,74%.Також на міжбанківському кредитному ринку вартість ресурсів в національній валюті збільшилася з 2,67% до 3,71%.

Як повідомляв УНН, НБУ  з 13 серпня 2013 року знизив облікову ставку на 0,5 в. п. – до 6,5 % річних, що сприяло  зниженню вартості кредитних ресурсів у національній валюті.Крім того, у  серпні продовжилося зростання залишків у національній валюті за залученими банками депозитами та наданими ними кредитами.

Так, загальний обсяг залишків банківських депозитів протягом серпня збільшився на 4,2 млрд грн, або  на 0,7% (з початку року – на 10,6%), – до 628,2 млрд грн, а загальний  обсяг залишків за кредитами зріс на 9,7 млрд грн, або на 1,2% (з початку  року – на 4,5%), – до 845,9 млрд грн.

Нагадаємо, що середньозважена  ставка за кредитами в гривні в  січні 2013 року становила 16,51%, в лютому – 15,63%, березні - 15,93%, в квітні – 15,12%, в травні – 15,57%, в червні – 15,32%, в  липні - 15,72%.

Ставка за кредитами в  доларах в січні ц.р. становила 9,01%, в лютому – 9,15%, в березні – 9,98%, в квітні – 9,92%, в травні – 9,34%, в червні – 9,9%, в липні – 9,34%.У серпні 2013 року процентні ставки за кредитами, наданими протягом місяця нефінансовим корпораціям, у гривнях становили 14.28%, у доларах США - 9.79%, в євро - 8.51%. Процентні ставки за кредитами, наданими протягом місяця домашнім господарствам, у гривнях становили 26.90%, у доларах США - 13.17%, в євро - 12.54%.

Таблиця 1.9

Процентні ставки за кредитами

Валюта	Нефінансові корпорації			Домашні господарства
	червень 2013 року	липень 2013 року	серпень 2013 року	червень 2013 року	липень 2013 року	серпень 2013 року
гривня	14.49	14.91	14.28	27.42	27.67	26.90
долар США	9.83	9.40	9.79	13.21	13.77	13.17
євро	9.30	7.85	8.51	10.06	12.90	12.54

Таблиця 1.10

Процентні ставки за депозитами

Валюта	Нефінансові корпорації			Домашні господарства
	червень 2013 року	липень 2013 року	серпень 2013 року	червень 2013 року	липень 2013 року	серпень 2013 року
гривня	6.66	5.69	6.31	15.54	15.53	15.64
долар США	3.78	2.89	3.37	6.33	6.58	6.58
євро	4.54	3.82	3.35	6.11	5.82	5.84

 

Процентні ставки за депозитами, залученими протягом місяця від нефінансових корпорацій, у гривнях становили 6.31%, у доларах США - 3.37%, в євро - 3.35%. Процентні ставки за депозитами, залученими протягом місяця від домашніх господарств, у гривнях становили 15.64%, у доларах США - 6.58%, в євро - 5.84%.

 

1.5. Оцінка конкуренції  металургійної галузі

Гірничо-металургійний комплекс України стабільно займає 7-8 місце  в світі з виробництва чавуну і сталі (рис.1.6) та 4–е місце в світовій торгівлі металопродукцією.

 

Рис.1.6. Місце України у рейтингу провідних виробників металопродукції (2009 р.)

Аналіз отриманих результатів оцінки конкурентоспроможності підприємств дозволяє розподілити аналізовані металургійні підприємства на підприємства з високим, середнім і низьким рівнем конкурентоспроможності.

№	Підприємство	Рік
		2005	2006	2007	2008	2009	2010
П1	ВАТ «ММК «Азовсталь»	0,5707	0,6707	0,7753	0,4591	0,5583	0,5748
П2	ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»	0,6569	0,6770	0,7932	0,6056	0,7793	0,7066
П3	ПАТ «ММКім. Ілліча»	0,6237	0,5699	0,6938	0,5433	0,6053	0,6416
П4	ПАТ «Дніпровський металургійний  комбінат ім. Дзержинського»	0,5580	0,6172	0,6550	0,4005	0,4671	0,4840
П5	ПАТ «Єнакієвський металургійний  завод»	0,4463	0,5119	0,6076	0,4471	0,4776	0,3691
П6	ВАТ «Електрометалургійний  завод «Дніпроспецсталь» ім. А. М. Кузьміна»	0,4370	0,5443	0,6241	0,3292	0,4503	0,5088
П7	ПАТ «Дніпропетровський металургійний  завод ім. Петровського»	0,3006	0,2777	0,4190	0,1956	0,3564	0,3027
П8	ВАТ «Донецький металопрокатний  завод»	0,5903	0,5346	0,5435	0,3847	0,5294	0,5214
П9	ПАТ «Донецький металургійний  завод»	0,4836	0,4790	0,5289	0,3987	0,4533	0,4873
П10	ВАТ «Краматорський металургійний  завод ім. Куйбишева»	0,0701	0,0574	0,0420	0,1219	0,0776	0,1029
П11	ВАТ "ЗМК «Запоріжсталь»	0,7044	0,6358	0,7649	0,5674	0,6006	0,6753
П12	ВАТ «Алчевський МК»	0,5597	0,5657	0,5854	0,4450	0,4294	0,4476
Статистичні характеристики
Середнє значення		0,5001	0,5118	0,5861	0,4082	0,4820	0,4852
Середньоквадратичне відхилення		0,1667	0,1706	0,1954	0,1361	0,1607	0,1617
Коефіцієнт варіації		33,3333	33,3333	33,3333	33,3333	33,3333	33,3333
Мінімальне значення		0,0701	0,0574	0,0420	0,1219	0,0776	0,1029
Максимальне значення		0,7044	0,6770	0,7932	0,6056	0,7793	0,7066
Розмах варіації		0,6344	0,6195	0,7513	0,4837	0,7016	0,6037

Таблиця 1.11

Значення комплексного загального інтегрального показника оцінки рівня конкурентоспроможності, близькі до одиниці, свідчать про високий рівень конкурентоспроможності. Отже, до підприємств з високим рівнем конкурентоспроможності належать ВАТ «АрселорМіт- тал Кривий Ріг», ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», ВАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» та ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат «Азовсталь». Найнижчий рівень конкурентоспроможності мають ПАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» та ВАТ «Краматорський металургійний завод ім. Куйбишева».

Тільки модернізація, перехід  на сучасні технології, концентрація капіталу та інтеграція виробництва  дозволять українській металургії залишатися конкурентоспроможною на світовому  ринку.

Для збереження конкурентних переваг та пов’язане з цим  розширення внутрішнього і зовнішнього  ринків необхідно проводити заходи щодо технічного переозброєння та реконструкції  застарілого обладнання, зниження всіх видів витрат на виробництво, всебічне застосування ресурсо – та енергозберігаючих  технологій.

У різних сферах світової економіки  спостерігається тенденція до укрупнення й глобалізацію виробництва. Світовий досвід показує, що єдиний шлях, який веде до становлення конкурентоспроможних промислових структур – концентрація капіталу та виробничих потужностей, їх інтеграція за вертикальним технологічним принципом. Така інтеграція підвищує ефективність виробництва за рахунок скорочення транзакційних витрат і зменшення непрямого оподаткування проміжних продуктів виробництва.

Основними тенденціями ринкової поведінки  західних металургійних є процеси консолідації, які завжди здійснювалися згідно із законами ринку: злиття, поглинання й альянси, які створюються з метою економії на масштабах, наближеності до ринків збуту або джерел сировини. Низький рівень кооперації у гірничо-металургійному комплексі України не дозволяє налагодити раціональні канали ресурсного забезпечення металургійних підприємств і створити повні технологічні цикли виробництва.

Отже, основними стратегічними  напрямками покращення ефективності діяльності металургійного комплексу, як основи найпотужнішого галузевого ринку України, має стати  зміна співвідношення «експорт-споживання»  металургійної продукції в бік  збільшення національного споживання, впровадження процесів консолідації на вказаному ринку та аналіз доцільності  утворення вертикально інтегрованих ринкових структур, оновлення технічної  та технологічної бази, залучення  новітніх технологій обробки сировини.

 

1.6. Оцінка інформаційних  ресурсів

Серед галузей промисловості, металургійна галузь є однією з найбільш широко представлених в Інтернет. Більшість підприємств мають  свої Інтернет-представництва різного  рівня складності від електронних  візиток до торгових проектів. Крім цього, варто відзначити, що металургійна галузь за даними ресурсу Business to Business (http://www.business2business.ru) є однією з найбільш розвинутих в області B2B .

По оцінках західних аналітиків, до 2005 року через системи електронної  торгівлі буде продаватися більш 40% від загального обсягу реалізації продукції  металургії (включаючи кольорові  метали). Це означає річний оборот електронної  торгівлі в металургії порядку 100 млрд. дол., у тому числі порядку 44 млрд. дол. у чорній металургії.

Підходи чорної і кольорової металургії до розвитку електронної  комерції сьогодні досить різні. У торгівлі чорними металами процес йде швидше. Пояснюється це тим, що в чорній металургії немає бірж, номенклатура продукції  досить велика, а ринок сталі не є настільки ж прозорим, як ринок  тих металів, що котируються на Лондонській  біржі металів. Добре відома споживачам сталевої продукції якість товару, а також висока конкуренція, породжують необхідність в оперативній інформації про потенційних постачальників, ціни, умови платежу і термінах постачання. Саме цю потребу і покликані  задовольнити спеціалізовані Інтернет-сайти.

Початок електронних продажів сталевої продукції через спеціальні Інтернет-сайти, які не належать окремим  виробникам сталі, було покладено в  лютому 1997 року в США. Саме з цього  часу почав свою роботу спеціалізований  сайт американської фірми Metal Suppliers Online (MSO). Згодом до MSO приєдналися ще дві найбільш відомі в США компанії такого типу: MetalSite (у грудні 1998 року) і e-Steel (у вересні 1999 року). Два найбільших торгових дома Японії Mitsui і Mitsubishi підписали  з e-Steel базову угоду про створення  спільного підприємства Інтернет-торгівлі, що почала свою діяльність з 1 липня 2000 року. У Південно-Східній Азії відома компанія SteelAsia почала свою діяльність в Китаї, Тайвані, Гонконгу, Малайзії, Філіппінах, Індонезії, Таїланді і Сінгапурі. Загальний обсяг цього ринку  оцінюється в USD 300 мільярдів. Сайт організований  на двох мовах - англійській і китайській. У Європі піонером в Інтернет-торгівлі сталлю на початку 2000 року виступила  шведська компанія SteelScreen. Компанія планує обслуговувати ринок, обсяг якого  оцінюється в USD 60 млрд. Сайт компанії організований  на п'ятьох європейських мовах.

Певна активність простежується  й у торгівлі кольоровими металами. Фірма MG Pie, член рингу Лондонської  біржі металів, у лютому 2000 року заявила  про установу СП для Інтернет-торгівлі кольоровими металами з компаніями-партнерами Internet Capital Group (ICG) і Safeguard International. У плани MG входить організація Інтернет-торгівлі повним спектром кольорових металів, включаючи  рідкі і легкі. Також компанія почала торгівлю в режимі онлайн міддю  й алюмінієм.

Зростаючі обсяги вкладень в організацію Інтернет-торгівлі пов'язані з тим, що електронні форми  ведення бізнесу надають нові можливості виробникам і споживачам металів. По-перше, на ринку металопродукції  не вистачає оперативної інформації, високі витрати при укладанні  закупівельних контрактів, велике число  посередників. Споживачеві ж дуже важливо укласти контракт швидко, вибравши при цьому оптимальні умови: постачальника, ціну, умови і терміни  постачання. Інтернет-комерція дає  можливість укладати такі контракти  швидше, простіше, а головне - дешевше.

Торгові системи передбачають для покупця можливість одержати негайну кваліфіковану допомогу в режимі онлайн при виборі продукту. Є можливість скоротити терміни  постачання, оптимізувати запаси, реалізувати  надлишки продукції й устаткування, одержати якісний сервіс у плані  логістики (страхування угоди, доставка товару в бажаний термін по оптимальних  тарифах, платежі через мережу за допомогою банків, залучених Інтернет-компанією, і т.д.). Продавець же за допомогою  Інтернет може істотно розширити  свою клієнтську базу, одержати доступ до партнерів, про існування яких він раніш і не підозрював.

Природний інтерес  до технологій електронної комерції з боку вітчизняної металургійної  галузі пов'язаний з тим, що виробники металу, а особливо ті, котрі націлені на закордонні ринки, прагнуть прямо вийти на вихідного постачальника і кінцевого споживача. Але особливість металургійного бізнесу в тім, що в ньому не обійтися без посередників. Більш того, покупку металургійної сировини і продаж продукції вірніше було б розглядати як окремі бізнеси, що складають металургійний ринок, у центрі якого, зрозуміло, виробництво.

Розвиток гірничо-металургійного комплексу України в 2002 році характеризувався позитивною динамікою по більшості  виробничих показників. У результаті досягнутий рекордний за останні 8 років  рівень виробництва сталі в 34,1 млн. тонн, що на 3,0% перевищує показники 2001 року. Частка України у світовому  виробництві сталі склала 3,8%, що відповідає 7 позиції серед найбільших виробників у світі. Чорна металургія залишається однією з провідних  галузей економіки України, внесок якої в структуру ВВП складає  близько 25%.

Ріст обсягів виробництва  прокату в 2002 році у певній мірі пов'язаний із триваючим поліпшенням показників роботи метало-споживчих галузей  і ростом внутрішнього метало-споживання. У цілому індекс росту обсягу виробництва  в машинобудуванні за 2002 рік склав 111,3%, у тому числі в транспортному - 129,6%, суднобудуванні - 120,5%, авіабудуванні - 123,3%. Поліпшення роботи машинобудівного  комплексу і будівельної індустрії  визначило відповідний розвиток внутрішнього ринку металопродукції  в Україні. У той же час у 2002 році внутрішнє споживання металопрокату  зросло приблизно на 10%, тоді як у 2000-2001 роках сумарне споживання металу на внутрішньому ринку країни стосовно попередніх років зростало не менш, ніж на 20% щорічно.