Автор работы: Пользователь скрыл имя, 30 Ноября 2013 в 14:57, контрольная работа
Мета:
оцінити стан зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства, і прийняття рішення , щодо впровадження інвестицій підприємства.
Завдання:
оцінка зовнішніх умов та зовнішнього середовища підприємства
оцінка внутрішнього стану підприємства
визначення сценаріїв інвестиційного розвитку підприємства
Так само можна відзначити, що оскільки більшість компаній зацікавлені у виході на міжнародний ринок, можна говорити про розвиток (і появу нових площадок), що сприяють просуванню українських компаній на міжнародний ринок. Частина ресурсів, що на сучасний момент не надають можливості онлайн-заказів, а спрямовані тільки на обмін комерційної інформації, планують уводити послуги з продажу металу.
1.7.Оцінка податкового навантаження
Під час глобальної економічної кризи політичні лідери по всьому світу робили кроки, направлені на поліпшення умов створення та діяльності місцевих компаній. Простота чи складність створення компанії та ведення підприємницької діяльності, а також ефективність судів і процедур неспроможності суттєво впливають на те, як приватний бізнес переживає кризу та наскільки оперативно він може використати можливості, що виникають. Реалізація урядами антикризових заходів та зниження податкових надходжень спричинили зменшення обсягу доступних бюджетних ресурсів. Тому використання можливостей малих і середніх приватних підприємств по створенню робочих місць стало життєво важливим. Вцілому по всьому світу за період виходу з кризи зміни у сфері регулювання підприємницької діяльності призвели до спрощення процедур створення компаній, торгівлі та сплати.
Оптимальні ставки сукупного податкового навантаження металургійної галузі для різних базових років та періодів планування (табл.1.13).
Таблиця 1.13
На рис.1.7 зображено криві, які ілюструють залежність між ставкою податкового навантаження і відносними податковими надходженнями відповідно до різних періодів планування у три, чотири та п’ять років для базового 2009 року.
Рис.1.7 Податкові криві для різних періодів планування та базового 2009 року
Одержані криві нагадують відому криву Лаффера, але принципово відрізняються від неї тим, що залежать від періоду планування і взагалі не існують при періоді планування в один рік. Слід зауважити, що при збільшенні періоду точка оптимуму рухається в бік зменшення своєї координати. Отже, перенесення очікуваних максимальних фіскальних зборів на більш пізній термін пов’язано з необхідністю зменшення ставки податкового навантаження.
На рис.1.8 зображено податкові криві, побудовані для різних базових
років при періоді планування у 4 роки. Порівняння одержаних кривих дозволяє зробити висновок про схожу поведінку податкових надходжень для базових до кризових 2006, 2007 років, причому зниження оптимальної ставки відповідно з 37% до 31% трохи зменшує відносні податкові надходження, проте не зменшує абсолютні величини цих надходжень в силу більшої бази оподаткування. Якщо при розрахунках спиратися на кризовий 2008 рік, то для забезпечення досить високих фіскальних зборів треба збільшити податкову ставку до значення 51%. Однак така політика призводить до втрати рентабельності та практичного згортання виробництва. Використання базового 2009 року відновлює картину до кризового періоду зі ставкою у 36% та більш скромними податковими надходженнями.
Рис. 1.8. Податкові криві при плануванні на 4 роки для 2006-2009 років
Розглянемо питання про можливі впливи на економічні процеси змін сукупних ставок оподаткування. На рис.1.9 зображено динаміку відносних податкових надходжень за роками періоду планування відповідно до вибраних податкових ставок.
Рис.1.9. Динаміка фіскальних зборів для базового 2009 року
Аналіз поведінки податкових кривих дає можливість зробити висновок, що малі ставки дають ефект лише з часом. Великі ставки податків діють позитивно на перших роках періоду, а потім призводять до зменшення фіскальних зборів. Вибір оптимальної ставки забезпечує стабільне динамічне зростання податкових надходжень, причому незначні відхилення від оптимальної траєкторії суттєво не впливають на процесс оподаткування. На рис.1.10 представлено порівняння динаміки накопичених відносних податкових надходжень при ставках 25%, 36% та 45% для 2009 року при періоді планування у чотири роки (максимальні надходження очікуються на четвертому році періоду). На перших роках більші сумарні надходження відповідають більшим ставкам, на шостому році максимальну суму можна одержати при оптимальній ставці, а потім більші ставки призводять до відносного зменшення сумарних зборів. Отже, більші ставки дають ефект на перших роках, а менші – через деякий час. При цьому спостерігається обмеженість фіскальних зборів відповідно на пізніх або ранніх роках періоду.
Рис.1.10. Динаміка накопичених відносних податкових надходжень за 6 років для базового 2009 року
Порівняння сумарних податкових надходжень за 6 років при різних відповідних ставках відрізняються послідовно один від одного на 5-6% (рис.1.11 ).
Рис. 1.11. Сумарні відносні податкові надходження за 6 років для базового 2009 року при різних податкових ставках
Гранично допустимі ставки податкового навантаження: 30 % (2006), 33 % (2007), -18 % (2008), 28 % (2009). Одержані результати свідчать про те, що модельні розрахунки, проведені за системними показниками кризового 2008 року вимагають значного послаблення податкового навантаження для підтримки виробництва. Для решти років гранично допустимі ставки податкового навантаження близькі до оптимальних ставок, розрахованих для періодів у чотири роки. При цьому виявляється, що навіть при низьких темпах зростання виробництва модель забезпечує норми прибутку на рівні 44- 50%. Це означає, що залишаються внутрішні резерви для підтримки та збільшення темпів зростання виробництва.
Регіоном, який найшвидше проводить реформи, шостий рік підряд (з 2004 року) є регіон Східної Європи та Центральної Азії. В 23 з 25 економік цього регіону було проведено 58 реформ стосовно оподаткування.
Найпопулярнішим кроком у вказаний період було зниження ставки податку на прибуток (зроблено у 19 країнах). При цьому загальна податкова ставка в регіоні знизилася в середньому на 13,1% і складає 30%- 50% від прибутку.
Порівняння основних показників України за критерієм оподаткування з показниками вибраних країн східноєвропейського регіону наведено у табл.1.14 (в дужках подано дані попереднього рейтингу).
Таблиця 1.14
Проблемним для української системи оподаткування є в першу кількість податкових виплат та час, що витрачається на виплату податків. Зауважимо, що у багатьох європейських країнах податкові ставки є набагато вищими, ніж в Україні (Швеція). У КНР ставки є приблизно такими же, як і в Україні, проте Китай демонструє набагато більші темпи економічного зростання. Тому реформування податкової системи України слід починати з поліпшення організації процесу стягування податків.
Невеликі зрушення, які відбулися в останній час, не призвели до суттєвого полегшення умов підприємницької діяльності та поліпшення інвестиційного клімату в Україні.
Висновки
Проблема оподаткування тісно пов’язана з питанням забезпечення збільшення виробництва та збереження високої норми прибутку. При проведенні податкових реформ слід враховувати можливі впливи цих реформ на процес економічного зростання. Проведене дослідження дозволяє зробити висновок про те, що зниження сукупного податкового навантаження на декілька відсотків суттєво не впливає на величину фіскальних зборів, але дає економічний, психологічний та політичний ефект. Реформування податкової системи повинно стосуватися всіх аспектів процесу стягування податків, забезпечувати прозорість та чітку регламентованість фіскальних заходів. Держава повинна заохочувати виробників інвестувати зароблені кошти у технологічне переозброєння виробництва, використовуючи для цього гнучку систему податкових заходів.
1.8. Оцінка динаміки валютних курсів.
У 2013 році ситуація на валютному ринку продовжувала формуватися в нестабільних внутрішніх умовах, зокрема - високого рівня зовнішньої заборгованості, формування негативного сальдо поточного рахунку платіжного балансу.
З метою згладжування коливань курсу гривні та стабілізації ситуації на валютному ринку НБУ проводив інтервенції з продажу валюти. Сальдо інтервенцій сформувалося від'ємним на рівні 296,4 млн. дол. США (за оперативною інформацією НБУ), але на значно нижчому, ніж у попередні три місяці, рівні (у грудні - 433,1 млн. дол. США, у листопаді - 1,7 млрд. дол. США, у жовтні - 1,8 млрд. дол. США).
На динаміку міжнародних валютних резервів, крім від’ємних валютних інтервенцій, в основному вплинули внутрішні запозичення уряду, його платежі з погашення і обслуговування державного й гарантованого боргу. Зокрема, упродовж січня здійснювалися виплати купонного доходу за облігаціями зовнішньої державної позики 2012 року на загальну суму 120,25 млн. дол. США.
Офіційний курс гривні до долара США упродовж 2013 року не змінювався і залишався на рівні кінця липня 2012 року - 7,993 грн./дол. США. Однак слід зауважити, що встановлений офіційний курс гривні до долара США знаходився ближче до рівня нижньої межі можливого відхилення від середньозваженого курсу на міжбанку за попередній робочий день.
Рис. 1.12 Відхилення офіційного курсу грн./дол. США від міжбанківського в 2012-2013 рр., % («-» ревальваційне, «+» девальваційне)
Рис. 1.13 Структура валютних інтервенцій НБУ та динаміка міжнародних резервів у 2012-2013 р.р.,млрд. дол. США
За операціями з продажу, відповідно до тенденцій на міжбанку на готівковому валютному ринку, гривня також девальвувала на 0,83% з 8,089 грн./дол. США на кінець грудня 2012 р. до 8,156 грн./дол. США на кінець січня 2013 року.
Офіційний курс гривні до євро в січні, внаслідок подальшого укріплення євровалюти відносно долара США на міжнародних валютних ринках, також продовжував девальвувати (на 2,72% відносно грудня 2012 р.), досягнувши на кінець січня 2013 року рівня 10,82 грн./євро проти 10,54 грн./євро на кінець грудня 2012 року.
Рис. 1.14 Динаміка офіційного курсу гривні до долара США та до євро і динаміка курсу долара до євро на міжнародних валютних ринках у 2008-2013 рр.
Висновки
Проведений аналіз свідчить про значні проблеми, нагромаджені у металургійній галузі України. Для реформування вітчизняної металургійної галузі необхідно створити умови для ефективного використання наукового потенціалу та підвищення ролі держави у реалізації інвестиційно-інноваційної моделі розвитку галузі. Пріоритетами реформ мають бути зменшення енергоємності виробництва, збільшення попиту на внутрішньому ринку на вітчизняну продукцію металургійної галузі, стимулювання експорту, забезпечення конкурентоспроможності металургійної продукції.
2. Оцінка внутрішнього середовища
2.1 Оцінка сфери виробництва
ПАТ "Дніпровський металургійний комбінат ім. Дзержинського" спеціалізується на виробництві чавуну, сталі, прокату та товарів народного споживання і займає монопольне становище на ринку широкосмугової універсальної сталі і профілів. Комбінат є постачальником катаної осьової профільної заготівки для залізничного транспорту. Свою продукцію підприємство поставляє до Німеччини, Італії, Бельгії, Китаю, країн СНД і Близького Сходу.
Оснащений потужностями та спеціалізованим обладнанням для виробництва залізно-дорожніх рейок широкої колії, рейок для шахтних провідників і промислового транспорту (є одним з чотирьох рельсовиробничих заводів в межах СНД, другим - в Україні).
Є єдиним в Україні з виробництва коритоподібних шпунтових паль типу Ларсен, вживаних в будівництві і гідротехнічних спорудах, універсальної смуги товщиною 7-50 мм з катаними крайками, контактних рейок для метрополітену, смуги для електролізерів, застосовуваних на алюмінієвих заводах.
Є єдиним в світі виробником катаної осьової профільної заготовки для залізничного транспорту, яка реалізується після відповідної обробки в основному на Північно-Американському ринку.
За запитами споживачів комбінат виробляє
продукцію відповідно до вимог міжнародних
стандартів, включаючи як загальноєвропейські,
так і національні стандарти
країн Європи та Америки (Німеччини,
Великобританії, США та ін.). Продукція
комбінату поставляється
На всіх етапах сталеплавильного і прокатного виробництва діє система якості відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO 9002. Ця система сертифікована з отриманням відповідних сертифікатів органів сертифікації - національного УкрСЕПРО і німецького TUV-CERT.
Сертифікований технологічний процес виробництва катаної профільної заготівлі вагонних і локомотивних осей для залізничного транспорту, що реалізуються на Північно-Американському ринку. Американською Асоціацією залізниць видано сертифікат відповідно до вимог зазначеної продукції вимогам Програми по забезпеченню якості М-1003.
Короткий сортамент виробленої комбінатом продукції: