Організація праці менеджера

4) у дотриманні правил телефонного мовлення, які враховують технічні особливості апаратури.

 

217. Якими телефонними дзвінками легше управляти?

1) важливими та терміновими;

2) пасивними (вхідними). Їх неважко перевести у розряд активних;

3) вихідними непередбаченими; Їх можна передоручити секретареві;

4) активними (вихідними). Їх краще зводити у блоки, а для «дрібних» телефонних дзвінків слід використовувати паузи між окремими справами.

 

218. Яких правил треба дотримуватися під час телефонної розмови (з урахуванням технічних особливостей апаратури;?

1) узгодити по можливості час для щоденних активних (вихідних; дзвінків з можливими абонентами;

2) таких правил не існує;

3) говорити зі своєю звичайною гучністю, вимовляти слова розбірливо і не дуже швидко, чітко вимовляти прізвища та цифри. Слухаючий повинен підтверджувати участь у бесіді короткими нейтральними репліками, інакше у співбесідника виникне враження, що розмову роз’єднано;

4) якщо розмову роз’єднано, то передзвонює той, хто був ініціатором розмови, а той, кому телефонували, терпляче очікує.

 

219. У чому полягає «парадокс телефону»?

1) менеджер перетворюється на секретарку у власних підлеглих;

2) використовуються тільки мовні засоби спілкування у формі монологу;

3) телефон посилює недоліки та вади мови;

4) телефон є одним з найефективнішим засобів заощадження часу, і, у той же час, одним з найрозповсюдженіших поглиначів часу.

 

220. У чому полягає стратегія ефективного усунення від пасивних (вхідних) дзвінків?

1) використання автовідповідача, групування у «телефонні блоки»;

2) використання автовідповідача, послуг секретаря або вимкнення апарату, метод зворотного  дзвінка;

3) говорити зі своєю звичайною гучністю, вимовляти слова розбірливо і не дуже швидко, чітко вимовляти прізвища і цифри;

4) суворо дотримуватися раціональної композиції та регламенту бесіди.

 

221. У чому полягає підведення підсумків телефонної розмови?

1) висловлення подяки, прощання;

2) розшифровування нотаток, які було зроблено під час розмови;

3) запис розмови (реєстрація). Розшифровування нотаток, які було зроблено під час розмови. Аналіз розмови (як після ділової бесіди).

4) фіксування телефонограми.

 

222. Переговори - це:

1) форма управлінської діяльності, змістом якої є спільна робота певної кількості учасників управлінського процесу;

2) форма організації роботи постійно діючого органу (комітету, колегії, ради, комісії, групи;  
3) спільна присутність у певному місці людей, об’єднаних конкретною метою;  
4) засіб, взаємозв’язок між людьми, призначений для досягнення угоди, коли обидві сторони мають співпадаючі або протилежні інтереси.

 

223. Спілкуючись з підлеглими, слід мати на увазі, що їх, з погляду сприйняття інформації, яка надходить від керівника, поділяють на такі  групи:

1) активні, пасивні, резистентні;

2) байдужі, пасивні, резистентні;

3) резистентні, критики, активні;

4) ініціативні, активні, байдужі.

 

Тема 12

 

Ефективність менеджменту

 

224. Поняття "ефективність"у широкому розумінні — це:

1) витрати виробництва;

2) результат від виробництва  (прибуток або збиток);

3) співвідношення між результатом від виробництва та витратами;

4) продуктивність праці.

 

225. Під ефектом розуміють:

1)  прибуток;

2) рентабельність виробництва  продукції;

3) фондовіддачу;

4) матеріаловіддачу.

 

226. За сферою застосування розрізняють:

1) народногосподарську  і госпрозрахункову ефективність;

2) ефективність діючого  виробництва, ефективність розвитку науки і техніки;

3) ефективність зовнішньоекономічних зв'язків, ефективність охорони навколишнього середовища;

4) ефективність загальну, локальну і часткову.

 

227. Рентабельність виробництва характеризується співвідношенням:

1) основних виробничих фондів та прибутку;

2) прибутку та обігових  виробничих фондів;

3) прибутку та витрат;

4) прибутку і собівартості  реалізованої продукції.

 

228. Надійність системи управління визначається:

1) мірою досягнення  соціальних цілей підприємства;

2) мірою досягнення цілей виробництва;

3) продовженням існування організації в майбутньому;

4) умінням виживати  в існуючій ситуації.

 

229. Показник ефективності менеджменту - це:

1) результат реалізації заходів, спрямованих на підвищення ефективності виробництва за рахунок економії всіх виробничих ресурсів;

2) показник, що визначається відношенням кінцевого результату, отриманого підприємством, до витрат на управління;

3) показник, який визначається  по підприємству в цілому і  характеризує загальний ефект (віддачу) від використання всіх наявних ресурсів та витрат;

4) трудовіддача.

 

230. Для оцінювання ефективності менеджменту використовують:

1) відносні вартісні  показники;

2) якісні показники  продукції;

3) трудові, вартісні, інформаційні, технічні показники;

4) натуральні показники.

 

231. До кількісних показників ефективності менеджменту належать:

1) рівень керованості;

2) співвідношення кількості  лінійного та функціонального  персоналу;

3) величина прибутку, що припадає на 1 грн. витрат на управління;

4) валова продукція в розрахунку на одного працівника апарату управління.

 

232. До якісних показників ефективності системи менеджменту організації відноситься:

1) показник економії  живої і уречевленої праці  апарату управління;

2) частка заробітної  плати працівників апарату управління у собівартості продукції (послуг);

3) коефіцієнт формалізації праці менеджерів;

4) чисельність працівників  апарату управління.

 

233. Рівень керованості — це показник, який визначається:

1) відношенням кількості  лінійних керівників до кількості працівників функціональних служб;

2) відношенням норми керованості до фактичної кількості підлеглих у керівника;

3) часткою працівників  апарату управління в загальній  кількості промислово-виробничого персоналу організації;

4) кількість підлеглих  в одного керівника.

 

234.  Для оцінювання ефективності системи управління використовують:

1) показники господарської  діяльності підрозділів;

2) показники продуктивності управлінської праці та показники економічності апарату управління;

3) показники ефективності роботи персоналу;

4) показники продуктивності  праці персоналу підприємства.

 

235. Показник ефективності управління зростає при:

1) скороченні обсягів  реалізованої продукції;

2) зростанні прибутку підприємства;

3) при зростанні фінансових  витрат на управління;

4) зростанні собівартості  продукції.

 

 

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

Основна

 

1. Балабанова Л.В. Організація праці менеджера: [підручник] / Л.В. Балабанова, О.В. Сардак. – [2-ге вид., перероб. та доп.]. – К.: ВД „Професіонал”, 2007. – 416 с.
2. Балабанова Л.В. Організація праці менеджера: [навчальний посібник] / Л.В. Балабанова, О.В. Сардак. – К.: ВД „Професіонал”, 2004. – 304 с.
3. Виноградський М.Д. Організація праці менеджера: [навч. посіб. для студ. екон. вузів] / М.Д. Виноградський, А.М. Виноградська, О.М. Шканова. – К.: Кондор, 2002. – 414 c.
4. Зудина Л.Н. Организация управленческого труда / Л.Н. Зудина. – М.: ИНФРА-М, 1997. – 288 с.
5. Мошек Г.Є. Організація праці менеджера / Г.Є. Мошек. – К.: УДТЕУ, 1995. – 228 с.
6. Організація праці менеджера [опорний конспект лекцій для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня „бакалавр” напряму підготовки „Менеджмент”] / Уклад.: Іванова І. В., Казмерчук-Палащина Н. Г. - К.: Київ. нац. торг.-екон . ун-т, 2006. – 185 с.
7. Чайка Г.Л. Організація праці менеджера: [навч. посіб.] / Г.Л. Чайка. – К.: Знання, 2007. – 420 с.

 

Додаткова:

 

8. ГОСТ 6.10.5-87 УСД. Требования к построению формуляра-образца
9. ГОСТ 6.38-90 УСД. Система организационно-распорядительной документации. Требования к оформлению документов
10. ДСТУ 2392-94 Інформація та документація. Базові поняття. Терміни та визначення. К., 1997
11. ДСТУ 2732-94 Діловодство й архівна справа. Терміни та визначення. К., 1996
12. ДСТУ 2628-94 Системи оброблення інформації. Оброблення тексту. Терміни та визначення. К., 1996
13. Адаир Дж. Эффективный тайм-менеджмент / Дж. Адаир. – М.: ЭКСМО, 2003
14. Ботвина Н.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: [навчальний посібник] / Н.В. Ботвина. - К.: „АртЕк”, 1998
15. Армстронг М. Менеджмент: методы и приемы / М. Армстронг: [пер. с англ.] – К.: Знання-прес, 2006
16. Гончарова Н.І. Документаційне забезпечення менеджменту: [навч. посіб.] / Н.І. Гончарова. – К.: ЦУЛ, 2006
17. Гупалов В.К. Управление рабочим временем / В.К. Гупалов. – [2-е изд перераб. и доп.]. – М.: Финансы и статистика, 1998
18. Діденко А. Сучасне діловодство / А. Діденко. – К.: Либідь, 2000
19. Довгань Л.Є. Праця керівника, або практичний менеджмент / Л.Є. довгань. – К.: ЕксОб, 2002
20. Документоведение: [учеб. для вузов]. – [2-е изд., перераб. и доп.] / Кушнаренко К. - К.: „Знання”, 2000
21. Зайверт Л. Ваше время  – в Ваших руках: (Советы руководителям, как эффективно использовать рабочее время) / Л. Зайверт: [пер с нем.] Шепель В.М. – М.: Специиальная литература, 2009
22. Захаренко Г. Тайм-менеджмент / Г. Захарченко. – СПб.: Питер, 2004
23. Нагаєв В.М. Аграрний менеджмент: [практикум (модульний варіант)] / В.М. Нагаєв. – К.: Центр навчальної літератури, 2004
24. Осовська Г.В. Комунікації в менеджменті: курс лекцій / Г.В. Осовська. – К.: Кондор. – 2003
25. Сібіцька Л.І. Діловодство: [навчальний посібник] / Л.І. Скібіцька. - К.: Центр учбової літератури, 2006
26. Скібіцька Л.І. Лідерство та стиль роботи менеджера: [текст лекцій]. – К.: Центр учбової літератури, 2008
27. Скібіцька Л.І. Тайм-менеджмент: [навчальний посібник] / Л.І. Скібіцька, О.М. Скібіцький. – К.: Кондор, 2008
28. Управління персоналом: [навч. посібн.] / М.Д. Виноградський, С.В. Бєляєва, А.М. Виноградська та ін. – К.: ЦУЛ, 2006
29. Чайка Г.Л. Культура ділового спілкування менеджера: [навч. посіб.] / Г.Л. Чайка. – К.: Знання, 2005