Автор работы: Пользователь скрыл имя, 13 Июня 2013 в 09:45, отчет по практике
Мета роботи – дослідити існуючі методичні та практичні підходи щодо організації діяльності підприємства на міжнародних товарних ринках, запропонувати заходи щодо підвищення ефективності діяльності підприємства при виході на зовнішній ринок.
Для досягнення поставленої мети в роботі вирішуються такі основні завдання:
- визначити фінансово-економічні показники ПАТ «Пивзавод на Подолі»;
- проаналізувати основні показники зовнішньоекономічної діяльності підприємства;
- дослідити кон’юнктуру українського та міжнародного ринку пива;
- оцінити рівень конкурентоспроможності ПАТ «Пивзавод на Подолі»;
Вступ 2
1. Загальна характеристика ПАТ «Пивзавод на Подолі» 5
2. Аналіз основних показників зовнішньоекономічної діяльності підприємства 6
3. Дослідження кон’юнктури українського та міжнародного ринку 11
4. Оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства 27
5. Визначення ефективності зовнішньоекономічної діяльності підприємства 32
6. Проблеми розвитку зовнішньоекономічної діяльності підприємства та шляхи їх подолання 43
Висновки та пропозиції 50
Список використаних джерел 53
Коефіцієнт швидкої ліквідності |
1,41 |
1,21 |
-0,20 |
Коефіцієнт абсолютної ліквідності |
0,24 |
0,09 |
-0,15 |
Показники рентабельності, % | |||
Рентабельність активів |
60,0 |
63,0 |
3,0 |
Рентабельність власного капіталу |
38,0 |
35,0 |
-3,0 |
Рентабельність реалізованої продукції |
36,0 |
34,0 |
-2,0 |
Рентабельність операційної діяльності |
22,0 |
20,0 |
-2,0 |
Джерело: розраховано автором на основі даних ПАТ «Пивзавод на Подолі»
Таким чином, спостерігається зниження ділової активності та ліквідності підприємства у 2012 р. порівняно з 2011 р., однак ПАТ «Пивзавод на Подолі» вирізняється фінансовою стійкістю і високою рентабельністю діяльності.
Розглянемо динаміку загального обсягу імпортних операцій ПАТ «Пивзавод на Подолі» за останні 5 років (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Аналіз динаміки загального обсягу імпортних операцій
Рік |
Загальний обсяг імпортних операцій, тис. грн. |
Абсолютний приріст, тис. грн. |
Темп зростання, % |
Темп приросту, % | |||
| базисний |
ланцюговий |
базисний |
ланцюговий |
базисний |
ланцю- говий | |
2008 |
2070,00 |
– |
– |
– |
– |
– |
– |
2009 |
2320,00 |
250 |
250 |
112,08 |
112,08 |
12,08 |
12,08 |
2010 |
2400,00 |
330 |
80 |
115,94 |
103,45 |
15,94 |
3,45 |
2011 |
2980,3 |
910,3 |
580,3 |
143,98 |
124,18 |
43,98 |
24,18 |
2012 |
3126 |
1056 |
145,7 |
151,01 |
104,89 |
51,01 |
4,89 |
Отже, за даними табл. 2.1 видно, що підприємство протягом 2009-2012-х років нарощувало загальні обсяги імпортних операцій порівняно з 2008-м роком, взятим за базу. Якщо аналізувати темпи зростання і приросту, а також абсолютний приріст, розраховані ланцюговим способом, то видно, що найбільший темп росту складає 124,19 % (або 580,30 тис. грн.) у 2011-му році порівняно з 2010-м. Відповідно, у цей період спостерігається і найвищий темп приросту. Найнижчий темп зростання був у 2008-му році порівняно з 2009-м роком і складав 103,45 % (або 80,00 тис. грн.). Тенденція до збільшення загальних обсягів імпортних операцій може бути викликана підвищенням якості імпортованої продукції та її конкурентоспроможністю, а також насиченістю внутрішнього ринку.
Для більш повної характеристики зовнішньоторговельної роботи підприємства імпорт товарів і послуг за звітний рік порівнюється з імпортом за попередній рік. Метою такого дослідження є встановлення змін, які відбулися у товарній структурі імпорту, у розвитку нових видів імпорту, його географічній направленості. Дані про імпорт за роки, які вивчаються, групуються за країнами, товарами та видами укладених контрактів.
Існує тенденція загального збільшення обсягів реалізації зі збільшенням обсягів імпортованої підприємством продукції. При цьому відбулося збільшення обсягів реалізації за прямими імпортними договорами за рахунок зменшення реалізації продукції на умовах консигнації. У структурі імпорту як у 2012-му, так і в 2011-му році найбільшу частку займали реалізація продукції за прямими імпортними договорами (60,91 та 54,19 %, відповідно). Найменшу частку у загальній структурі імпорту за обидва періоди займає реалізація продукції за бартерними угодами (3,85 і 3,87 %, відповідно).
Аналіз виконання плану за імпортними операціями а також аналіз невиконаних вчасно контрактів дає можливість оцінити, наскільки виконано підприємством план та на скільки ефективно прийнято управлінське рішення і правильно оцінено можливість його виконання.
Недотримання термінів імпортних поставок спричиняє, як правило, певні обмеження і штрафні санкції. Тому причини, що призвели до порушення термінів поставок, необхідно докладно вивчати та аналізувати. Аналіз дотримання термінів імпортних угод проводять як у кількісній, так і в якісній оцінці. За кількісний показник беруть питому вагу прострочених або невиконаних імпортних угод у їх загальному обсязі, за якісний – суму сплачених санкцій за порушення термінів виконання угод і питому вагу сплачених штрафних санкцій у загальній вартості контракту. У ПАТ «Пивзавод на Подолі» у 2012 р. спостерігалась непроста ситуація з вчасним виконанням замовлень. (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Аналіз рівня дотримання термінів імпортних угод ПАТ «Пивзавод на Подолі» у 2012 р.
Квартали |
Узяті до виконання імпортні угоди |
Імпортні угоди, прострочені або невиконані |
Питома вага прострочених або невиконаних імпортних угод у їх загальному обсязі, % | |||
| кількість, шт. |
загальна сума тис. грн. |
кількість, шт. |
загальна сума, тис. грн. |
за кількістю |
за сумою |
І |
3 |
850,00 |
2 |
230,00 |
66,67 |
27,06 |
II |
7 |
1135,00 |
3 |
640,00 |
42,86 |
29,99 |
II |
4 |
178,00 |
1 |
39,50 |
25,00 |
22,19 |
IV |
5 |
432,00 |
- |
- |
- |
- |
Разом |
19 |
2595,00 |
6 |
909,50 |
31,58 |
26,98 |
З табл. 2.2 видно, що з 19 укладених імпортних контрактів було виконано в строк лише 13. За шістьма укладеними протягом року контрактами було порушено термін поставки, що становить 31,58% від загальної кількості та 28,19 % від загальної суми укладених імпортних контрактів.
У першому кварталі спостерігається найбільша питома вага виконаних у строк імпортних угод у їх загальному обсязі в порівнянні з запланованим – 66,67 % за кількістю і 27,06 % за сумою. У другому кварталі спостерігається найбільша питома вага невиконаних у строк імпортних угод у їх загальному обсязі в порівнянні з запланованим 29,99 % за сумою з одночасним значенням цього показника 42,86 % за кількістю. (рис. 2.1).
Рис 2.1. Аналіз недотримання імпортних угод за 2012 рік
У 2012 році керівництвом підприємства була проведена ґрунтовна робота по усуненню вказаних недоліків: була введена посада логіста –завданням якого було оптимізувати маршрути перевезень, а також була запроваджена жорстка персональна відповідальність за невиконання контрактних умов по ЗЕД відповідальних осіб. В результаті у 2012 р. спостерігалось значне покращення дотримання термінів імпортних угод.
На обсяги реалізації продукції за імпортними контрактами впливають різноманітні фактори. Використовуючи дані табл. 2.3, проведемо факторний аналіз обсягів реалізації продукції за імпортними контрактами.
Таблиця 2.3
Вихідні дані для факторного аналізу обсягів реалізації продукції за імпортними контрактами
№ з/п |
Показник |
Оди- ниця виміру |
2011-й рік |
2012-й рік |
Відхилення | |
+ /- |
% | |||||
1 |
Обсяг продукції, реалізованої за імпортними контрактами |
тис. грн. |
2980 |
3126,00 |
146 |
4,90 |
2 |
Загальна кількість імпортних контрактів |
шт. |
14,00 |
16,00 |
2 |
14,29 |
3 |
Кількість іноземних покупців (замовників) |
од. |
7,00 |
10,00 |
3 |
42,86 |
4 |
Середня сума одного імпортного контракту в періоді |
грн. |
212,86 |
195,38 |
-17,48 |
-8,21 |
5 |
Середня кількість імпортних контрактів на одного покупця (замовника) |
шт. / од. |
2,00 |
1,60 |
-0,4 |
-20 |
Розрахунок впливу факторів проводиться наступним чином:
а) збільшення середньої суми одного імпортного контракту:
ТПекс1 = 195,38 * 2,00x7 = 2735,32 (тис. грн.);
ΔТПекс1 = 2735,32 – 2980 = – 244,38 (тис. грн.);
б) зменшення середньої кількості імпортних контрактів на одного покупця (зменшення активності покупців):
ТПекс2 = 195,38 * 1,60 х 7 = 2188,26 (тис. грн.);
ΔТПекс2 = 2188,26 – 2735,32 = – 547,06 (тис. грн.);
в) збільшення загальної кількості покупців за період:
ΔТПекс3 = 3126,00 – 2188,26 = 937,74 (тис. грн.).
Загальний вплив зазначених трьох факторів на обсяг реалізації імпортної продукції становить:
ΔТПекс = ΔТПекс1
+ ΔТПекс1 + ΔТПекс1 =
– 244,38 – 547,0 + 937,74 = +146,00 (тис. грн.).
Отже, зменшення середньої суми одного імпортного контракту на 17,48 тис. грн. сприяло зменшенню обсягів реалізованої імпортної продукції на 244,38 тис. грн.; зменшення середньої кількості імпортних контрактів на 0,4 шт. призвело до зменшення обсягів реалізованої імпортної продукції на 547,06 тис. грн.; збільшення загальної кількості покупців на 3 од. призвело до збільшення обсягів реалізованої імпортної продукції на 937,74 тис. грн., що спричинило збільшення обсягів реалізованої імпортної продукції у звітному періоді на 146,36 тис. грн. порівняно із значенням цього показника у минулому періоді.
В Україні виробляється велика кількість сортів світлого і темного пива. Крім загальноприйнятих сортів, в теперішній час в окремих регіонах та містах виробляються місцеві сорти пива.
Ринок пива є найбільш містким сегментом ринку слабоалкогольних напоїв, обсяги виробництва і споживання якого у світовому масштабі є просто гігантськими. Донедавна світова практика і досвід найбільших пивних компаній показували, що фірми, які займаються виробництвом пива, нечасто виходили далеко за рамки свого сектора і головним чином концентрувалися на окремих регіональних сегментах. Досить тривалий час світовий ринок пива залишалася сильно фрагментованим і частка на ньому навіть найбільших виробників не перевищувала 5%. В результаті цього в пивній індустрії могли процвітати невеликі регіональні виробники, до продукції яких давно звикли місцеві споживачі.
Однією з основних сучасних тенденцій світового ринку пива є те, що невеликі пивні компанії поглинаються транснаціональними брендами. Причина цього полягає в тотальній консолідації світового пивного ринку, що супроводжується укрупненнями і поглинаннями. Наприклад, бельгійська компанія Interbrew, розпочавши активну експансію в усьому світі, скупила більш 50 пивних підприємств (в Америці, Китаї, Росії, Україні і Східній Європі), зайнявши третє місце у світі після американської Anheuser-Busch та Heineken. Процес підхопили датська Carlsberg, норвезька Orkla (співвласник BBH) та багато інших провідних компаній. Найбільш яскравим прикладом консолідації й укрупнення на світовому ринку пива стала покупка південно - африканською компанією South African Breweries (SAB) американської пивоварної фірми Miller за 5,6 мільярдів доларів. У результаті цієї угоди з'явився другий у світі за оборотами пивоварний гігант під ім'ям SABMiller, що створив конкуренцію світовому лідеру на ринку пива - концерну Anheuser-Busch. Нині на світовому ринку пива американська Anheuser Busch зі своєю маркою Budweiser тримає глобальну першість [9, с. 90].
У Європі, Азії і ряді найбільш розвинутих африканських країн лідирує пивна компанія - Heineken із належними їй міжнародними брендами Amstel, Мurрhі's, Tiger і десятками локальних марок, багато з яких лідирують у своїх країнах.
Информация о работе Отчет по практике в ПАТ «Пивзавод на Подолі»