Підвищення ефективності управління закупівлями на ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»

Ціль даного аналізу – визначити здатність підприємства протягом року оплатити свої короткострокові зобов’язання [29].

Узагальнюючи результати аналізу, можна сказати, що за період 2010 року власні оборотні кошти підприємства виросли. Частка власних оборотних коштів в активах підприємства також збільшилася, що є позитивним моментом, незважаючи на те, що частка виробничих запасів у поточних активах значно зросла на 5,5 %, усі запаси цілком покриваються власними оборотними коштами, тобто підприємство в достатній мері забезпечена даними джерелами засобів для розвитку господарської діяльності і незалежно від зовнішніх кредиторів. Але дана ситуація навряд чи може розглядатися як ідеальна, оскільки наводить на думку про те, що адміністрація не вміє, чи не бажає просто не має можливості використовувати зовнішні джерела засобів для розвитку виробничої діяльності.

У підтвердження вище сказаному проведемо аналіз платоспроможності підприємства за допомогою узагальнюючого абсолютного показника – достатність (надлишок чи недолік ) власних оборотних коштів і нормальних джерел формування запасів їхнього покритті. Аналіз можна проводити або по виробничих запасах, або по всіх запасах і витратам. У залежності від того, який джерело засобів використовується для покриття запасів і витрат на виробництво, можна з визначеною часткою умовності судити про рівень платоспроможності суб’єкта, що хазяює. Типи поточної фінансової стійкості і ліквідності [29]:

1. Абсолютна фінансова стійкість ЗВ < ВОК
2. Нормальна фінансова стійкість ВОК<ЗВ<ДФ і ПЗ
3. Хитливе фінансове положення ЗВ>ДФ і ПЗ

Однієї з найважливіших характеристик економічного стану підприємства є стабільність його виробничо-господарської діяльності у світлі довгострокової перспективи.

Поточна фінансова стійкість, як і в довгостроковому плані, характеризується співвідношенням власних і позикових засобів. Потрібно помітити, що даний показник дає лише загальну оцінку фінансової стійкості. Тому проведемо аналіз по нижченаведеній розширеній системі показників:

1. Коефіцієнт концентрації власного капіталу – характеризує частку власників підприємства в загальній сумі засобів авансованих у його діяльність. Чим вище значення цього коефіцієнта, тим більше фінансово стійко і стабільне підприємство. У підприємство з високою часткою власного капіталу кредитори вкладають кошти більш охоче, оскільки воно з більшою імовірністю може погасити борги за рахунок власних коштів.
2. Коефіцієнт фінансової залежності є зворотним до коефіцієнта концентрації власного капіталу. Ріст цього показника в динаміку означає збільшення частки позикових засобів у фінансуванні підприємства. Якщо його значення дорівнює одиниці (100%) це означає, що власники цілком фінансують своє підприємство.
3. Коефіцієнт маневреності власного капіталу показує нам, яка частина власного капіталу використовується для фінансування поточної діяльності, тобто вкладена в оборотні кошти, а яка частина капіталізована. Значення даного показника може відчутно варіювати в залежності від структури капіталу і галузевої приналежності підприємства.
4. Коефіцієнт співвідношення власних і притягнутих засобів, як і вищенаведені показники, цей коефіцієнт дає найбільш загальну оцінку фінансової стійкості підприємства. Він має досить просту інтерпретацію – скільки позикових засобів приходиться на кожну гривню власного капіталу. Ріст показника в динаміку свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів.

Необхідно сказати, що не існує якихось єдиних нормативних критеріїв для розглянутих показників. Вони залежать від багатьох факторів: галузевої приналежності підприємства, принципів кредитування, що склалася структури джерел засобів, оборотності оборотних коштів, репутації підприємства й ін. Можна сказати лише одне, що власники підприємства (акціонери, інвестори і т.п.) віддають перевагу розумному росту у динаміці частки позикових засобів і напроти, кредитори (постачальники сировини, банки, контрагенти і т.п.) віддають перевагу підприємствам з високою часткою власного капіталу.

На підставі результатів приведених у таблиці 2.4 зробимо наступні висновки. Коефіцієнт концентрації власного капіталу (зазначена нижня межа 60%) підвищився за звітний рік з 0,78 до 0.88 але якщо розглядати цей показник у динаміку за 2 роки просліджується, що частка власного капіталу в джерелах засобів знизилася на 8% хоча і залишається на досить високому рівні. Коефіцієнт фінансової залежності вказує нам на те, що частка позикових засобів у фінансуванні підприємства виросла в розглянутій динаміці. Це говорить про те, що фінансова залежність підприємства збільшилася.

 

Таблиця 2.4 - Динаміка показників фінансової стійкості ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»

Показники	2009 рік		2010 рік
	На початок  року	На кінець  року	На початок  року	На кінець  року
1. Коєффiцiєнт концентрацii власного капiталу	0,96	0,66	0,78	0,88
2. Коєффiцiєнт фiнансовоi залежностi	1,04	1,44	1,22	1,12
3. Коефiцiєнт концентрацii притягнутого  капiталу	0,04	0,34	0,29	0,12
4. Коефiцiєнт залежності спiввiдношення  притягнутих i власних коштiв	0,03	0,49	0,25	0,13

 

Якщо врахувати те, що розглянуте підприємство фондоємне й оборотність активів за звітний період знизилася, а також якщо узяти до уваги те, що значення показника коефіцієнта абсолютної ліквідності має низьке значення на кінець звітного періоду (0,09 на кінець 2010 року) можна сказати, що дана тенденція може привести підприємство на грань банкрутства, якщо кілька великих кредиторів одночасно зажадають у терміновому порядку погасити борги. Коефіцієнт маневреності власного капіталу за 2009 рік значно знизився, а з урахуванням переоцінки частки основних фондів у власному капіталі на початок 2010 року склав 9%. До кінця 2010 року значення даного коефіцієнта підвищилася до 1/3. Але за результатами раніше проведеного аналізу велика частина власних оборотних коштів була капіталізована у виробничі запаси, що як відомо, мають низьку ліквідність. По цьому ріст даного показника не можна розцінювати як поліпшення фінансової стійкості в цілому.

Як показує коефіцієнт притягнутого капіталу частка позикових засобів у порівнянні з початком 2010 року значно виросла. Ріст показника коефіцієнта співвідношення притягнутих і власних засобів у динаміці свідчить про збільшення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів і кредиторів, тобто це говорить про деяке зниження фінансової стійкості даного підприємства. Провівши вищевикладений аналіз фінансової стійкості можна сказати, що в цілому по підприємству складаються негативні тенденції.

Результативність і економічна доцільність функціонування підприємства можуть оцінюватися за допомогою абсолютних і відносних показників. Для їх аналізу скористаємося даними табл. 2.4 та 2.5.

Показник рентабельності власного капіталу показує скільки гривень прибутку приходиться на одну гривню власних засобів. Результати розрахунків даного показника говорять нам про зниження прибутку отриманої з кожної одиниці коштів вкладених власниками підприємства.

У залежності від напрямку вкладених коштів, використовують різні показники рентабельності. У таблиці 2.6 наведемо результати розрахунків ряду більш заглиблених показників рентабельності за період 2009 – 2010 років з урахуванням росту споживчих цін.

Таблиця 2.5 – Дані Звіту про фінансові результати за 2009 – 2010 рр.

Показники	2009	2010	%
Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	95,000.00	142,174.00	+49.66%
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	(71,296.00)	(115,098.00)	-61.44%
Валовий прибуток / (збиток)	23,704.00	27,076.00	+14.23%
Інші доходи / (витрати)	(17,654.00)	(20,729.00)	-17.42%
Прибуток (збиток) до амортизації, зносу, фінансових витрат (доходів) та податку на прибуток (EBITDA)	6,050.00	6,347.00	+4.91%
Знос та амортизація	(4,695.00)	(4,567.00)	+2.73%
Фінансові витрати	(731.00)	(540.00)	+26.13%
Податок на прибуток	(305.00)	(1,130.00)	-270.49%
Чистий прибуток / (збиток)	319.00	110.00	-65.52%

 

Таблиця 2.6 - Показники рентабельності

Показники	2009 рік	2010 рік	Відхилення (2009 -100%)
1. Рентабельність сукупних  активів 2. Рентабельність поточних  активів 3. Рентабельність основної діяльності 4. Рентабельність МБД 5. Рентабельність продукції	41,4 82,0 56,7 43,0 22,1	43,0 103,3 51,9 34,8 20,9	1,6 21,3 -4,8 -19,1 -5,4

 

З розглянутої таблиці (2.6) видно, що рентабельність сукупних активів підприємства до кінця 2010 року незначно виросла.

Рентабельність поточних активів помітно виросла і склала 103,3 %, що на 21% більше, ніж у попередньому році. Ріст у динаміці даного показника є позитивною тенденцією, однак даний ріст рентабельності поточних активів не є результатом ефективної виробничо-господарської діяльності підприємства. Але результати раніше проведеного дослідження: недолік коштів, істотне збільшення періоду збереження запасів, а також зниження натуральних обсягів виконаних робіт і зроблених послуг не дозволяють нам розцінювати даний факт позитивно.

Рентабельність основної діяльності і непрямих робіт істотно знизилася – на 4,8% і 19% відповідно.

Розраховані коефіцієнти рентабельності свідчать про необхідність радикального перегляду виробничої політики ведення господарства. Надалі підприємству необхідно нарощувати обсяг виробництва не за рахунок підвищення цін на виготовлену продукцію, а за рахунок зниження витрат, підвищення якості і диверсифікованості виробництва, тобто розширення спектра пропонованих послуг, а також прискорення оборотності виробничих запасів.

Узагальнюючи дані результати можна сказати, що на зміну показника рентабельності продукції (зниження даного показника до кінця 2010 р. склало 5,4% ) вплило збільшення на 62% собівартості продукції і негативний результат від інших операцій (збиток від позареалізаційних операцій і іншої реалізації в 2010 р. склав 20 729 тис. грн.), що привело у свою чергу до скорочення частки балансового прибутку в загальному розмірі виручки від реалізації на 1% у 2010 року в порівнянні з попереднім.

Далі розглянемо ще один немаловажний взаємозв'язок між показниками рентабельності активів, оборотністю і рентабельністю продажів (табл. 2.7).

 

Таблиця 2.7 – Взаємозв’язок показників рентабельності активів

Показники	2009 рік	2010 рік	Зміни
Оборотність поточних активів Рентабельність продажів Рентабельність поточних активів	3,7 25,1 81,7	4,9 19,0 102,4	1,2 -5,9 20,7
Вплив на зміну рентабельності поточних активів а) оборотність поточних активів б) рентабельності продажів			26,5 -5,8

 

З даних таблиці 2.7 витікає, що рентабельність поточних активів у звітному році склала 102,4%, а в 2009 році 81,7%. У випадку якби співвідношення витрат і прибутку не змінилося, то рентабельність поточних активів у звітному році склала б 108,2% (4,9 х 22,1). За рахунок збільшення оборотності коштів віддача з кожної гривні поточних активів збільшилася на 26,5 коп. Але в дійсності рентабельність поточних активів виявилася на 5,8% (102,4 – 108,2) нижче і віддача з кожної гривні поточних активів склала лише 20,7 коп. Можна зробити висновок про те, що дане збільшення рентабельності поточних активів було зв’язано з різноспрямованим впливом рентабельності продажів і оборотності поточних активів.

Оскільки в складі поточних активів дебіторська заборгованість становить значну частку, а час розрахунків збільшилося на 3,5 обороти, то це відбилися на загальному прискоренні оборотності поточних активів. У свою чергу на загальному прискоренні поточних активів відбилося також погіршення оборотності виробничих запасів, що складають більш 50% всіх оборотних коштів. Не трапилося би в звітному періоді затоварення складів аналізованого підприємства, рентабельність поточних активів різко зросла б напроти розрахункової величини.

На закінчення аналізу фінансового стану надамо підсумкову таблицю основних співвідношень економічних показників, що характеризують зміну за аналізований період фінансово-економічного стану ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод». Результат розрахунків представлений у табл. 2.8.

Дані, приведені в таблиці 2.8 надають можливість скласти аналітичний висновок про фінансово-економічний потенціал аналізованого підприємства.