Підвищення ефективності управління закупівлями на ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод»

 

Для експрес-оцінки рівня ВПП були обрані наступні показники й експертним шляхом визначені їхні граничні значення:

Оцінка стану виробничої складової:

– знос основних фондів. Рівень цього показника для оцінки ППП має наступну шкалу:

Рівень ВПП А – менш 55% – помірний;

Рівень ВПП У – 55-62 % – потребуючі відновлення;

Рівень ВПП ІЗ – 63 % і більш – значний.

– співвідношення коефіцієнтів відновлення і вибуття основних фондів.

Рівень цього показника для оцінки ППП має наступну шкалу:

Рівень ВПП А – >0,1;

Рівень ВПП У – 0,02 – 0,1;

Рівень ВПП ІЗ – < 0,02.

– фондовіддача. Рівень цього показника для оцінки ППП має наступну шкалу:

Рівень ВПП А – > 1;

Рівень ВПП У – = 1;

Рівень ВПП ІЗ – <  1.

Оцінка стану матеріальної складової:

– частка перемінних затрат у собівартості продукції. Рівень цього показника для оцінки ВПП має наступну шкалу:

Рівень ВПП А – 80 % і більш;

Рівень ВПП У – 75 % – 79 %;

Рівень ВПП ІЗ – <  75 %.

– співвідношення зміни цін на сировину, матеріали і зміни цін на продукцію. Рівень цього показника для оцінки ВПП має наступну шкалу:

Рівень ВПП А – <  0,5;

Рівень ВПП У – = 0,5-0,6;

Рівень ВПП ІЗ – > 0,6.

– матеріаловіддача. Рівень цього показника для оцінки ППП має наступну шкалу:

Рівень ВПП А – >1,5;

Рівень ВПП У – 1,4 – 1,5;

Рівень ВПП ІЗ – < 1,4.

Оцінка стану кадрової складової:

– співвідношення коефіцієнта обороту  по прийому і коефіцієнта обороту по вибуттю. Рівень цього показника для оцінки ППП має наступну шкалу:

Рівень ВПП А – >2;

Рівень ВПП У – 1 - 2;

Рівень ВПП ІЗ – < 1.

– професійний склад кадрів. Рівень цього показника для оцінки ППП має наступну шкалу:

Рівень ВПП А – відповідає потребі;

Рівень ВПП У – необхідно навчання і відновлення персоналу;

Рівень ВПП ІЗ – не відповідає потребам, необхідно радикальне відновлення персоналу.

– зміна виробки на один працюючого. Рівень цього показника для оцінки ППП має наступну шкалу:

Рівень ВПП А –  >40 %;

Рівень ВПП У – 0 – 40 %;

Рівень ВПП ІЗ – < 0.

4. Присвоєння кожному значенню показника, що попали в інтервал, визначений у п.3., бальної характеристики. Найбільший бал повинний відповідати самому сприятливому інтервалові, найменший бал – самому критичному інтервалові.

5. Визначення мінімального і  максимального значення бальної  шкали в межах використовуваної  групи показників.

У нашому випадку шкала значень буде виглядати в такий спосіб:

Коефіцієнти рівня ВПП А – 10 балів;

Коефіцієнти рівня ВПП У – 6 балів;

Коефіцієнти рівня ВПП ІЗ – 2 бали.

Максимальне значення шкали - 30 балів (10*3), де 10 – максимальний бал по розрахованих коефіцієнтах кожної структурної групи; 3 – кількість показників, що характеризують кожну зі складових ВПП.

Мінімальне значення шкали - 6 балів (2*3), де 2 – мінімальний бал по розрахованих коефіцієнтах кожної структурної групи; 3 – кількість показників, що характеризують кожну зі складових ВПП.

6. Присвоєння інтервалам, визначеним у п.3, бальних значень. Рекомендується проводити дану градацію, використовуючи метод експертної оцінки.

Наприклад, розглянуте підприємство можна віднести в розряд з високим рівнем виробничого потенціалу при наступних значеннях коефіцієнтів, що розраховуються:

- усі три коефіцієнти – коефіцієнти  рівня ВПП А;

- два коефіцієнти - коефіцієнти  рівня ВПП А, один коефіцієнт - коефіцієнт рівня ВПП В.

Підприємство можна віднести в розряд із середнім рівнем виробничого потенціалу при наступних значеннях коефіцієнтів, що розраховуються:

- два коефіцієнти - коефіцієнти  рівня ВПП А, один коефіцієнт - коефіцієнт рівня ВПП ІЗ;

- один коефіцієнт - коефіцієнт рівня ВПП А, один коефіцієнт - коефіцієнт рівня ВПП У, один коефіцієнт - коефіцієнт рівня ВПП ІЗ;

- два коефіцієнти - коефіцієнти рівня ВПП У, один коефіцієнт - коефіцієнт рівня ВПП А;

- усі три коефіцієнти – коефіцієнти  рівня ВПП У;

- два коефіцієнти - коефіцієнти рівня ВПП У, один коефіцієнт - коефіцієнт рівня ВПП С.

Підприємство можна віднести в розряд з низьким рівнем виробничого потенціалу при наступних значеннях коефіцієнтів, що розраховуються:

- два коефіцієнти - коефіцієнти  рівня ВПП ІЗ, один коефіцієнт - коефіцієнт рівня ВПП А;

- два коефіцієнти - коефіцієнти  рівня ВПП ІЗ, один коефіцієнт - коефіцієнт рівня ВПП У;

- усі три коефіцієнти – коефіцієнти  рівня ВПП С.

На основі даних міркувань були визначені граничні значення шкали:

Рівень ВПП А – 26 – 30 балів;

Рівень ВПП У – 14 – 25 бала;

Рівень ВПП ІЗ – 6 – 14 балів.

Розрахунковий етап для ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» за 2010 р. наведений у таблиці 2.16.

 

Таблиця 2.16 - Характеристика виробничого потенціалу ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» за 2010 р.

Найменування показника	Значення	Бал (позначення)	Позначення
Виробнича складова
Знос основних фондів	61,4 %	2 (З)
Співвідношення відновлення/вибуття основних фондів	0,66	6 (У)
Фондовіддача	1,68	8 (А)
РАЗОМ		16	З
Матеріальна складова
Частка прямих перемінних витрат у собівартості продукції	79 %	4 (З)
Співвідношення зміна цін на матеріали/ зміна цін на продукцію	0,62	2 (З)
Матеріаловіддача	1,44	4 (У)
РАЗОМ		10	З
Кадрова складова
Співвідношення коефіцієнт обороту  по прийому / коефіцієнт обороту по вибуттю	2,0	10 (А)
Професійний склад кадрів	Необхідне навчання персоналу	6 (У)
Зміна виробки на один працюючого	+7 %	6 (У)
РАЗОМ		22	У
УСЬОГО		48	З

На розглянутому підприємстві особливу значимість має матеріальна складова ВПП, тому що про високий рівень виробничого потенціалу буде свідчити своєчасність постачань сировини, його висока якість, максимальна оборотність і т.д.

Таким чином, підприємству можна привласнити низький рівень виробничого потенціалу (З) – підприємство неефективно існує в бізнесі, маються труднощі, які не переборюються, тому що не працюють механізми адаптації.

 

 

Висновки по розділу 2:

Узагальнивши розглянуті показники, можна зробити наступні висновки:

Аналізоване підприємство є державним підприємством із правом юридичної особи, має самостійний баланс і розрахунковий рахунок.

ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» – одне із самих потужних вітчизняних ремонтних підприємств. Основні споживачі його продукції – залізниці України й Росії. У цей час завод працює із замовниками із країн СНД, Європи й Азії. Зокрема, тісно зв'язаний зовнішньоекономічними договорами з Монголією, державами Прибалтики, Близького Сходу й планує розширити ринки збуту своєї продукції. Через високе зношування рухомого складу залізниць попит на послуги підприємства збережеться й у майбутньому.

Між тим, ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» за останні два роки значно зменшив чистий прибуток.

Дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) в 2010 році склав 142,2 млн. грн., що на 49,7% більше результатів 2009 року. Але чистий прибуток підприємства при цьому зменшився майже у 3 рази і склав всього 110,0 тис. грн., тоді як ще у 2008 році він дорівнював 7,54 млн. грн. Собівартість реалізації продукції виросла на 62% до 115,1 млн. грн.

За останні 5 років чисельність працівників заводу скоротилася більш як на 300 осіб і на сьогодні складає 1 607 чоловік.

Аналіз фінансово-економічного та виробничого потенціалу підприємства показав, що для ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод» особливу значимість має матеріальна складова ВПП, тому що про високий рівень виробничого потенціалу буде свідчити своєчасність постачань сировини, його висока якість, максимальна оборотність і т.д.

Таким чином, підприємству можна привласнити низький рівень виробничого потенціалу (З) – підприємство неефективно існує в бізнесі, маються труднощі, які не переборюються, тому що не працюють механізми адаптації.

Активи підприємства зросли в основному за рахунок збільшення виробничих запасів, у першу чергу сировини і матеріалів, що не могло, не позначитися на ліквідності підприємства, оскільки відбулося затоварення складів підприємства.

За звітний рік у підприємства спостерігається прискорення оборотності збільшення терміну збереження виробничих запасів на 22 дні.

Необхідно шукати напрямок для реалізації даних активів, можливо шляхом залучення нових контрагентів. Значне уповільнення оборотності запасів також свідчить про те, що велика їхня частина не знаходить застосування. Період тривалості операційного і фінансового циклів також помітно збільшився.

Узагальнюючи дані фінансово-економічного стану, можна сказати, що на досліджуваному підприємстві існує тенденція зниження фінансово-економічного та виробничого потенціалу підприємства і значну роль в цьому процесі відіграє не ефективна закупівельна політика ВАТ «Дніпропетровський тепловозоремонтний завод».