Системного підходу щодо управлінської діяльності підприємства

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 14 Января 2013 в 00:32, дипломная работа

Описание работы

Успішне функціонування сучасного господарюючого суб'єкта, що є складною відкритою соціально-економічною системою, визначається ефективністю взаємодії елементів системи управління всередині організації і самої організації із зовнішнім середовищем. Методологічною основою вивчення сучасних соціальних систем, а такою є система управління господарюючого суб'єкта, є системний підхід. Системний підхід – один з спеціальних способів наукового дослідження, за яким досліджуваний об'єкт розчленовують на елементи, що їх розглядають в єдності, тобто як систему.

Содержание работы

ВСТУП 2
РОЗДІЛ 1 СИСТЕМНИЙ ПІДХІД ДО ДОСЛІДЖЕННЯ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ПІДПРИЄМСТВА 4
1.1 Поняття управління 5
1.2 Основни принципи та функції управління 17
1.3 Системний підхід — основа управління діяльністю підприємств 24
Висновки до розділу 1 29
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ УПРАВЛІННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ ТОВ «КРАФТ МАРІН» 30
2.1 Організаційно-економічна характеристика ТОВ «Крафт Марін» 30
2.2 Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства ТОВ «Крафт Марін» 42
2.3 Аналіз факторів, які впливають на розвиток підприємства ТОВ «Крафт Марін» 58
2.4 Аналіз кадрового потенціалу підприємства ТОВ «Крафт Марін» 64
2.5 Шляхи удосконалення діяльності підприємства ТОВ «Крафт Марін» 69
Висновки до розділу 2 73
ВИСНОВКИ 74
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 79

Файлы: 1 файл

Чистовик диплом.doc

— 760.50 Кб (Скачать файл)

 

У  таблиці  2.5 наведені  розрахунки показників  ділової  активності  аналізованого підприємства за 2008—2010 роки.

Таблиця 2.5

Показники ділової  активності підприємства ТОВ "Крафт Марін"

 за  2008-2010 роки

№ п.п.

Показник

2008

2009

2010

Відхилення 2010 від

2008

2009

1

Виручка від  реалізації

327632

393463

178079

65831

-215384

2

Середній розмір капіталу

81678,5

108372

128874,5

-4804

+20502,5

3

Середній розмір власного капіталу

31778

26974

16537

-4844

-10437

4

Середній  розмір  власного оборотного капіталу

15494

14891,5

6831

-602,5

-8060,5

5

Середній  розмір  дебіторської заборгованості

28284

30082,5

29983,5

+1798,5

-99

6

Середній розмір запасів

27645,5

31472,5

27155,5

+3797

-4317

7

Середній  розмір  кредиторської заборгованості

22420

15466,5

11730,5

-6953,5

-3736

8

Чистий прибуток

2628

0

0

-2628

-

9

Власний капітал

33073

20875

12199

-12198

-8676

10

Коефіцієнт  оборотності  капіталу (трансформації)

4,01

3,6

1,3

-0,41

-2,3

11

Оборотність  дебіторської  заборгованості:

         

11.1

Днів

31,5

27,9

61,4

-3,6

+33,5

11.2

Оборотів

11,5

13,07

5,9

+1,57

-7,17

12

Оборотність запасів;

         

12.1.

днів

30,7

29,1

55,6

-1,6

+26,5

12.2

Оборотів

11,8

12,5

6,5

+0,7

-6

13

Тривалість  операційного циклу, дні

62,2

57

117

-5,2

+60

14

Оборотність  кредиторської 

заборгованості:

         

14.1

Днів

24,9

14,3

24

-10,6

+9,7

14.2

Оборотів

14,6

25,4

15,1

+10,8

-10,3

15

Оборотність  власного  капіталу

         

15.1

Днів

35,4

25,02

33,8

-10,38

+8,78

15.2

Оборотів

10,3

14,6

10,7

+4,3

3,9

16

Тривалість  фінансового 

циклу, дні

37,3

31,98

83,2

-5,32

+51,22

17

Період  окупності  власного

капіталу

12,09

-

-

-12,09

0


 

На низький  рівень ділової активності підприємства вказує, перш за все, уповільнення оборотності  капіталу підприємства на 10,38 обороти відносно 2008 року та на 1,6 оборотів порівняно 2010 з 2008 роком. Такі зміни свідчать про неефективність вкладення фінансових ресурсів у формування активів. Звичайно, це пояснюється скороченням обсягу виручки від реалізації, неефективністю системи управління активами, що є безпосереднім наслідком кризових явищ, які спіткали підприємство у попередніх роках.

Зростання  суми  кредиторської заборгованості  протягом  2009—2010  років є вимушеним  кроком підприємства щодо  залучення  зовнішніх  джерел фінансування  власних поточних активів.

Причинами цього  стали, з одного боку, надмірне відвернення власного капіталу у поточну дебіторську заборгованість, а з  іншого, оскільки підприємство є збитковим  і йому вкрай невигідно використовувати банківські (процентні) позики— кращим способом отримання безкоштовних кредитів, фінансуючи свою поточну діяльність за рахунок  власного  капіталу,  а  також  залучаючи «безкоштовну»  кредиторську  заборгованість. За даних умов це також є одним з варіантів стабілізації фінансово-господарської діяльності.

За останні  три роки у загальній структурі  кредиторської заборгованості значну частку займає заборгованість за товари, роботи та послуги.

Зазначимо, якщо у співвідношенні з 2008 роком загальна сума кредиторської заборгованості зросла на 2 %,  то  заборгованість  за  товари, роботи, послуги також зросла.

Не  зважаючи  на  уповільнення  оборотності  кредиторської  заборгованості,  ефективність  її «утримання» підприємством з позицій дотримання платіжної дисципліни та забезпечення стійкого фінансового становища визначається порівнянням термінів повного погашення кредиторської  та повної  інкасації  дебіторської  заборгованості.

Розрахунки  свідчать, що погашення поточної заборгованості підприємства перед кредиторами відбувається  повільніше  за  інкасацію  боргів  контрагентів  перед  підприємством.

Якщо середній термін погашення кредиторської заборгованості підприємства у 2010 році становив 24 днів, то термін інкасації заборгованості дебіторів — 61,4 днів. Зростання суми дебіторської заборгованості підприємства вказує на те, що і його не обминула криза взаємних неплатежів в економіці України. Майже повна відсутність у підприємства грошових коштів починаючи з 2008 року, з одного боку,  є свідченням постійного  їх  знаходження в обороті, а з іншого, враховуючи розмір та стрімке зростання суми дебіторської заборгованості — чітко вказує на зниження рівня ліквідності підприємства.

Головними причинами  спаду ділової активності підприємства  є, насамперед, погіршення ефективності використання запасів та відвернення коштів у дебіторську заборгованість.

Так, порівняно  з 2008 роком оборотність дебіторської заборгованості скоротилась на 3,6 оборотів, порівняно з 2009 роком— зросла на 33,5 обертів.

Враховуючи попередні дані можна стверджувати, що загальне зростання тривалості операційного циклу підприємства зумовлене збільшенням терміну  інкасації дебіторської заборгованості.

Так, якщо тривалість операційного циклу порівняно з 2008 роком зменшився на 5,2 дня, то у 2010 році порівняно з  2009 роком — зріс на 60, то строк утримання дебіторської  заборгованості  зріс  за вказані періоди відповідно на 33,5 днів. Звичайно, це  зумовило й деякий приріст вартості матеріальних  запасів підприємства  у 2010 році.

Більше того, нестача вільних коштів («замороження»  їх у дебіторській заборгованості) гальмує не лише процес виробничої діяльності, а в кінцевому результаті суттєво знижує рівень ділової активності підприємства в цілому.

Впродовж останніх років «стабільно» зростає  значення тривалості фінансового циклу підприємства. Якщо у 2008 році воно становило 37,3 днів, у 2009 році —31,98 днів, то у 2010 році вже аж 83,2 днів.

І викликано це, знову ж таки, ростом поточних зобов'язань, дефіцитом власного оборотного капіталу, збитковою діяльністю підприємства. Саме через несвоєчасність розрахунків з кредиторами тривалість фінансового циклу подовжилась на 51,22 2010 року.

Відсутність значень  показника «коефіцієнт сталості  економічного  росту»  у  таблиці  2.5 пояснюється, перш за все, збитковою діяльністю підприємства та недоцільністю  їх розрахунку за цих обставин.

Таким чином, у  звітному році рівень ділової активності підприємства ще більше знизився. Основною причиною цього є погіршення позиції підприємства на відповідному сегменті ринку.

Як відомо сталими (нормальними) джерелами фінансування діяльності підприємства повинні бути: власний оборотний капітал, довгострокові, короткострокові кредити і позики.

На сьогоднішній день значне погіршення фінансового стану суб'єктів господарювання супроводжується:

    • зменшенням розміру власного капіталу;
    • відволіканням власного капіталу на покриття занадто дорогої за вартістю матеріально-технічної бази;
    • наявністю значних розмірів незавершеного будівництва;
    • ростом дебіторської заборгованості;
    • незабезпеченістю оборотними активами;
    • зростанням поточних зобов'язань за розрахунками і т. п.

Усе  це  є  одними  з  основних  причин «проїдання»  власного  капіталу,  навіть  виникнення дефіциту власного оборотного капіталу та необхідності залучення додаткових джерел фінансування,  а  саме  банківських  кредитів,  позик. Безумовно  з метою  забезпечення незалежності  підприємства  повинні розумно обмежити  залучення позикового  капіталу.

Звідси невипадкова  зацікавленість інвесторів щодо прогнозної оцінки фінансової стійкості підприємств, як до основного критерію надійності партнера.

 

2.2 Аналіз внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства ТОВ «Крафт Марін»

 

Метою даного підрозділу є аналіз факторів ризику діяльності ТОВ "Крафт Марін" , виявлення можливих загроз та шляхи їх профілактики задля зберігання конкурентних переваг на вітчизняному ринку та недопущення кризових ситуацій в майбутньому.

Цілком ймовірно, що благополуччя компанії ТОВ "Крафт Марін" залежить не тільки від діяльності самої компанії та її співробітників, але і від протиборства комплексів маркетингу, застосовуваних різними фірмами, від тенденцій і подій, що відбуваються в маркетинговому середовищі. Як уже відзначалося в теоретичній частині даної роботи, маркетингове середовище являє собою сукупність сил, які «не піддаються контролю», з врахуванням яких компанія повинна розробляти власний комплекс маркетингу. Згідно Ф. Котлеру, маркетингове середовище – сукупність активних суб'єктів і сил, що діють за межами компанії і впливають на можливості керівництва службою маркетингу встановлювати і підтримувати з цільовими клієнтами відносини успішного співробітництва [12, c. 103].

Будучи мінливою, що накладає обмеження і невизначеність на діяльність компанії, маркетингове середовище глибоко торкається діяльності підприємства. Маркетингове середовище складається з мікросередовища і макросередовище. Розглянемо послідовно обидва з цих явищ.

Почнемо з макросередовища  підприємства.

Макросередовище представлене силами широкого соціального плану, що впливають на саме підприємство і на його мікросередовище. До таких сил, на думку автора, варто відносити фактори демографічного, економічного, природного, технічного, політичного і культурного характеру.

При аналізі  макросередовища підприємства автором  була застосована методика складання й аналізу експертних оцінок. Для кожного окремого фактора макросередовища виділялися найбільш істотні критерії, що були внесені в опитувальні аркуші. В опитувальних аркушах група експертів повинна була проставити не тільки ступінь впливу того чи іншого критерію на діяльність компанії, але і тенденцію (вектор) впливу даного критерію як доброчинного (вектор зі знаком «+») чи негативного (вектор зі знаком «-»). В якості групи експертів виступали співробітники компанії (менеджмент і рядовий персонал), клієнти компанії, співробітники ведучих операторів ринку.

Результати  експертного опитування були зведені  в таблиці по кожному окремому фактору. Перший стовпчик кожної з нижче приведених таблиць носить найменування фактора, друга – важливість даного фактора для галузі, третя – вплив на діяльність компанії, четверта – напрямок впливу даного фактора, і п'ятий стовпчик – ступінь важливості даного фактора для діяльності підприємства. Дані п'ятого стовпчика таблиць отриманий як добуток другого, третього і четвертого.

Демографічні  фактори роблять на діяльність підприємства самий глобальний та істотний вплив, тому що вони визначають портрет споживача його товарів і послуг, співробітників, партнерів, конкурентів і т.п. У виробничій сфері обов'язково необхідно мати на увазі результати дослідження демографічних факторів і соціального середовища, особливо в області структурних змін. Саме соціальне середовище впливає на формування споживчих переваг, від яких залежить спрямованість і розмір споживчого попиту, а значить і можливості компанії реалізувати свою продукцію. В аналізі демографічних факторів і соціального середовища необхідно виявити вплив наступних факторів: кількість потенційних споживачів (структура населення, зміни в окремих групах); наявність і потенційна кількість робочої сили; кваліфікаційні характеристики робочої сили. Найважливішою складовою частиною соціального середовища є соціально-культурне середовище, до складу якого входять життєві цінності і традиції населення. Дослідження цих факторів досить важливе для стратегічного управління, тому що вони впливають на мотивацію споживачів і співробітників. До соціально-культурного середовища можна віднести наступні аспекти: традиції і культурні цінності, рівень освіти; відносини членів суспільства один до одного; прийняття чи неприйняття приватного підприємництва; відносини підприємство – громадські організації; відношення до іноземців; профспілкова діяльність і вплив профспілок на формування суспільної думки. Дані про вплив демографічних факторів приведені в табл. 2.6 і 2.7

Таблиця 2.6

Вплив соціального  середовища на діяльність підприємства ТОВ "Крафт Марін"

Фактори середовища

Важливість  для галузі

Вплив на компанію

Напрямок впливу

Ступінь важливості для компанії

1

2

3

4

5

Кількість потенційних  споживачів (структура населення, зміни  в окремих групах та їх доходах)

3

3

+1

9

Наявність і  потенційна кількість робочої сили

2

2

+1

4

Кваліфікаційні  характеристики робочої сили

2

3

+1

6

Информация о работе Системного підходу щодо управлінської діяльності підприємства