Тарифні та нетарифні засоби регулювання міжнародної торгівлі та роль в реалізації зовнішньоекономічної політики кра

 

 

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

 

КАФЕДРА МЕНЕДЖМЕНТУ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

 

 

 

курсова РОБОТА

з дисципліни «Зовнішньоекономічна діяльність підприємства»

 

освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр

Галузь знань  0306 «Менеджмент і адміністрування»

Напрям підготовки 6.030601 “Менеджмент”

Професійне спрямування «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності»

 

На тему «Тарифні та нетарифні засоби регулювання міжнародної торгівлі та роль в реалізації зовнішньоекономічної політики країни»

 

 

 

	Студента 4 курсу Група 09.07 Економіко-статистичний факультет Голодненко Ольги Володимирівни (прізвище, ім’я, по батькові) ________________________ (підпис)
	Науковий керівник: Гринчак Наталія Анатоліївна  (прізвище, ім’я, по батькові, вчений ступінь та посада) ________________________ (підпис)
Дата здачі роботи на перевірку_________ Реєстраційний номер_________________ Дата захисту________________________ Оцінка_____________________________ Комісія із захисту:     (прізвище та ініціали  членів комісії, підпис)

 

 

Київ 2012

 

ЗМІСТ

 

 

ВСТУП

 

Сучасний етап характеризується для України постійним зростанням обсягів та розширенням масштабів міжнародної торгівлі, ускладненням та посиленням динаміки торговельних процесів, посиленням вимог міжнародних організацій щодо забезпечення вільного доступу іноземних товарів на внутрішні ринки та зниженням національних торговельних бар’єрів. У зв'язку з цим, перш за все повинні удосконалюватися методи регулювання зовнішньоекономічної діяльності. В сфері прискорення товарообігу, боротьби з недостовірним декларуванням і корупцією однієї із основних завдань митних органів є масштабне впровадження електронної митниці в митну систему України.

Об’єктом роботи є процес  здійснення  митно-тарифного регулювання ЗЕД  суб’єктів господарювання в Україні.

 Предметом дослідження курсової  роботи є організація взаємовідносин  при здійсненні  митно-тарифного  регулювання ЗЕД та вдосконалення  підходів щодо  застосування інформаційних технологій в митній справі.

Мета даного дослідження полягає в тому, щоб оцінити стан регулювання ЗЕД в Україні і визначити проблеми та шляхи до вдосконалення митно-тарифного регулювання для створення сприятливих умов подальшого динамічного розвитку ЗЕД.

У роботі розглянуті теоретичні засади, проведений  аналіз здійсненні методів регулювання ЗЕД в Україні  та виявленні основні проблеми митно-тарифного регулювання. Запропоновано запровадження «Електронної митниці», як пріоритетного напрямку удосконалення митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

У процесі дослідження були використані загальнонаукові підходи до дослідження даної проблеми. Теоретичною та методологічною  основою курсової роботи являються наукові дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячені удосконаленню митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності та проблематиці застосування інформаційних систем у митній справі. Основними методами дослідження були:  метод спостереження (при проведенні спостережень за зміною митно-тарифної політики України за останні роки), системно-структурний аналіз (при аналізі зарубіжного досвіду та систематизації методичних підходів використання інформаційних технологій у митній справі), статистичні методи (при виявленні  основних тенденцій розвитку  митниці),  метод  моделювання (при розробці системи «Електронна митниця»). Аналіз наукових  праць вітчизняних та зарубіжних науковців в галузі регулювання ЗЕД підтверджують нагальність удосконалення митно-тарифного регулювання.

За результатами роботи сформовані наступні висновки: митне-тарифне регулювання в Україні з кожним роком стає більш прозорим, як наслідок збільшується кількість легальних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Проте ряд бюрократичних, часових, технологічних та матеріальних проблем при перетині кордону України ускладнюють діяльність суб’єктів ЗЕД . Тобто потрібні нові методи митно-тарифного регулювання ЗЕД.

За результатами роботи сформульовані пропозиції щодо удосконалення досліджуваного процесу: автоматизація митних процедур та масштабне запровадження без паперових технологій дасть змогу швидше здійснювати ЗЕД, що в свою чергу збільшить кількість надходжень до Державного бюджету. Активне запровадження системи «Електронна митниця» забезпечить ліквідацію різниці між митними процедурами в Україні та ЄС, реалізацію взятих Україною зобов'язань перед міжнародною спільнотою, досягнення належного рівня інформаційної взаємодії органів влади, надання послуг юридичним та фізичним особам. Також митне-тарифне регулювання стане прозорішим та зменшиться людський фактор в прийнятті рішень.

Основні положення, висновки і пропозиції, що одержані у результаті дослідження можуть бути використані митними органами для покращення здійснення митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

 

РОЗДІЛ І ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ МИТНО-ТАРИФНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

 

1.1 Сутність і  зміст митно-тарифного регулювання  зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання

 

 

Будь-яка держава здійснює регулювання зовнішньоекономічної діяльності (далі - ЗЕД)  в цілях забезпечення безпеки країни і захисту загальнонаціональних інтересів. Діяльність державних органів по регулюванню ЗЕД здійснюється практично у всіх країнах світу, але її масштаби, форми і методи, конкретні цілі і завдання визначаються кожною країною, виходячи з її масштабів, положення в сучасному світі, зовнішньої і внутрішньої політики держави. Кожна країна має певні особливості в регулюванні ЗЕД.

Митно-тарифне регулювання - сукупність митно-тарифних заходів, які використовуються в якості національного торговельно-економічного інструменту для регулювання зовнішньої торгівлі. Даний вид регулювання є економічним, оскільки в якості основного інструментарію використовуються імпортний і експортний митний тариф, який виконує і регулюючі та фіскальні функції. У деяких випадках вводяться податки або збори, які мають еквівалентний зміст митному тарифу. Основний напрямок цього виду державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначається митно - тарифною політикою кожної держави.

Митне регулювання стосується питань, що пов'язані із встановленням мит та митних зборів, процедур митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України.

Всі процедури по переміщенню товарів є областю митного регулювання, і забезпечують інтереси держави та її громадян, визначені внутрішнім законодавством країни (рис. 1).

 

Рис. 1   Структура засобів митно-тарифного регулювання

 

Основною метою митного регулювання в державі являються економічні інтереси, які в свою чергу забезпечують:

• захист національного ринку і стимулювання розвитку національної економіки;
• сприяння структурній перебудові національного господарства та реалізації завдань економічної політики держави;
• використання інструментів митного контролю як засобу регулювання товарообміну і виконання інших завдань економічної політики на території країни;
• участь у реалізації торгово-політичних завдань із захисту національного ринку.

Митно-тарифні відносини стимулюють  розвиток національної системи господарювання та позитивно впливають на стабілізацію  національної економіки, так як прискорюючи або стримуючи іноземну конкуренцію, стимулюючи або перешкоджаючи процесу іноземного інвестування, захищаючи національного товаровиробника чи національний ринок, вони сприяють підвищенню ефективності вітчизняного виробництва [1].

   Від розвитку митно-тарифних відносин залежить поглиблення економічних зв’язків на світовому ринку.

Митно-тарифні відносини розуміють як сукупність економічних, організаційно-правових та психоетичних взаємовідносин у сфері регулювання зовнішньоекономічної діяльності та мають відображення в  законодавчо закріплених принципах і напрямах митної політики країн-учасниць міжнародних економічних відносин. На сучасному етапі митні відносини передбачають взаємодію та взаємообумовленість  митно-тарифних методів регулювання ЗЕД держав, так як економіки країн світу залежать одна від одної.

Суб’єктами митно-тарифних відносин країни являються:

• групи країн (інтеграційні об'єднання країн), міжнародні організації, транснаціональні компанії;
• юридичні особи (підприємства й організації, зареєстровані як суб'єкти господарювання);
• фізичні особи (громадяни окремої країни, іноземні громадяни, особи без громадянства).

Митні відносини являються своєрідною послугою міжнародних економічних відносин. Вони представляють собою сукупність суспільних відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств під час переміщення їх через митний кордон. В свою чергу тарифні відносини виступають як економічні відносини та також мають суспільний характер, які забезпечують рух товарів у сфері економічних відносин.

Використовуючи тарифне регулювання  держава :

• стимулює ввезення або вивезення відповідних товарів або обмежує їх;
• створює рівні економічні умови як для національного та товаровиробника іноземного;
• провадить певну економічну, науково-технічну, екологічну, валютно-фінансову політику у сфері зовнішньоекономічних зв'язків;
• спрямовує функціонування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності в русло загальнонаціональних інтересів залежно від мети і функціональності.

Митне регулювання дозволяє досягти таких цілей:

• Економічних  - досягаються шляхом поповнення державного бюджету за переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон країни;
• Регулятивні цілі реалізуються:
• встановленням ставок експортних та імпортних мит на товари, що переміщуються через митний кордон держави;
• встановлення заборон і обмежень на ввіз і вивіз товарів;
• ліцензуванням і видачею дозволів на ввезення і вивезення окремих товарів та іншими заходами.
• Правоохоронні цілі полягають в захисті державної безпеки країни, громадського порядку, життя і здоров'я людей, моральності, моральних засад і культурних цінностей суспільства, в охороні тварин, рослин та навколишнього природного середовища, у забезпеченні інтересів споживачів; в боротьбі з незаконним обігом через митний кордон наркотичних засобів, зброї, предметів художнього, історичного та археологічного надбання і т. д. [2].

У зв’язку з розвитком міжнародних господарських зв'язків нагальною потребою стає створення нових підходів до розробки і прийняття ефективних управлінських рішень з питань регулювання зовнішньоекономічних зв'язків як на світовому так і на національному рівні. Кожній державі притаманна своя зовнішньоекономічна політика, яка направлена  на задоволення власних економічних інтересів.

Інструментами зовнішньоекономічної політики являються митно-тарифні регулятори. Вони мають ряд особливостей.

   Перш за все це  універсальні інструменти регулювання міжнародних економічних зв'язків незалежно від конкретної форми взаємовідносин.  Вони функціонують у різних секторах економіки таких як міжнародна торгівля товарами чи послугами, спільне підприємництво, міжнародна науково-виробнича кооперація та ін..

Більше всього вони використовуються в ринковій моделі господарювання. Митно-тарифні регулятори захищають економічний суверенітет держави, якщо посилюється іноземна конкуренція на національному ринку. Також допомагають швидко розв'язувати проблеми незбалансованості з певного товаропотоку або з певною країною чи групою країн.

Митно-тарифні регулятори виступають базою створення  адекватного механізму регулювання й управління світовими господарськими зв'язками як на національному, так і міждержавному рівнях.

Гребельник О. П. пропонує розглядати систему митно-тарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності функціонує на п'яти рівнях (табл.1 див. додаток А).