Управління політикою ціоноутворення та управління витартами (на прикладі приватного підприємства «ГОЛДЕКС»)

 

= 4 х 2 х 17 х 0,1 = 13,60 грн.

 

Для визначення витрат на податок на додану вартість обчислимо 20% від всіх перерахованих вище витрат. Він складе:

(67715,43 + 6285,62 + 6015,60 + 3513,05 + 946,32 + 13,60) х 0,2 =

= 16897,92 грн.

Всі розраховані витрати зведемо в таблицю 2.9:

 

 

Таблиця 2.9

Договірна ціна

Найменування витрат	Вартість, грн.
Прямі витрати, у тому числі заробітна плата будівельників і монтажників вартість матеріальних ресурсів вартість експлуатації будівельних машин і механізмів	67 715,43   10 891,05 56 481,23 343,15
Загальвиробничі витрати	6 285,62
Витрати, пов'язані з відрядженням працівників підрядних організацій на будівництва	6015,60
Кошторисний прибуток	3 513,05
Кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій	946,32
Комунальний податок	13,60
Податок на додану вартість	16 897,92
РАЗОМ:	101 387,54

 

У результаті розрахунку всіх витрат для капітального ремонту м'якої покрівлі договірна ціна для Хар.Рі НАДУ при Президенті України склала 101387,54 грн. (ПДВ склав 16 897,92 грн.).

У додатку А наведений повний варіант кошторису, оформлений у відповідності з усіма стандартами для будівельної документації.

 

РОЗДІЛ 3

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПОЛІТИКОЮ ЦІНОУТВОРЕННЯ ТА ВИТРАТАМИ ПІДПРИЄМСТВА

 

3.1. Пропозиції щодо інших методів формування ціни на ПП «ГОЛДЕКС»

 

Після аналізу ціноутворення в будівельній галузі та окремо для капітального ремонту м’якої покрівлі наведемо пропозиції щодо інших способів розрахунку договірної ціни на цю роботу.

Треба зазначити, що будівництво є доволі обмеженою галуззю, де питання ціноутворення ґрунтується на певних нормативних актах та ресурсних елементних кошторисних нормативах, тому при наведенні пропозицій щодо вдосконалення методів утворення ціни треба виходити з того, що такі визначальні статті витрат, як заробітна плата, витрати на машини й механізми та витрати на матеріали, нормативно затверджені або диктуються поточною ситуацією на ринку, тому не можуть бути змінені.

У зв’язку з цим мої пропозиції щодо інших методів ціноутворення стосуються в більшій мірі не розробки кардинально іншого методу складання кошторису, а є пропозиціями щодо корегування вже існуючого механізму складання договірної ціни.

Пропоную наступне:

1) розбити всю роботу з капітального ремонту м’якої покрівлі на етапи і розрахувати договірну ціну за кожний етап роботи. Це, по-перше, допоможе проаналізувати витрати на кожний етап і, якщо має місце невиправдане завищення ціни на якомусь етапі, перерахувати її. А по-друге, замовник отримає можливість обирати підрядника не тільки на весь комплекс робіт, але й на кожний етап. Для фірми такий метод розрахунку ціни також є вигідним, тому що дає можливість отримати хоча б частку замовлення, якщо не вдається переконати замовника віддати всю роботу фірмі.

Виділимо такі етапи роботи з капітального ремонту м’якої покрівлі:

• розбирання старої покрівлі;
• устрій покрівель, примикань та покриття над вентканалами;
• демонтаж старих водостічних лійок та встановлення нових;
• ремонт фасаду;
• вивезення сміття.

Розрахунок договірної ціни за кожний етап зведемо до таблиці 3.10 (всі дані взято з загального кошторису, наведеного у додатку А):

Таблиця 3.1

Розрахунок договірної ціни за етапами роботи

Найменування статті витрат	Витрати, грн.
1	2
Етап 1. Розбирання старої покрівлі (3 дні)
Прямі витрати, у тому числі заробітна плата будівельників і монтажників вартість матеріальних ресурсів вартість експлуатації будівельних машин і механізмів	602,64   596,58 - 6,06
Загальвиробничі витрати	365,30
Витрати, пов'язані з відрядженням працівників підрядних організацій на будівництва	541,17
Кошторисний прибуток	211,16
Кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій	56,88
Комунальний податок	1,02
Податок на додану вартість	355,63
РАЗОМ:	2 133,80
Продовження таблиці 3.1
1	2
Етап 2. Устрій покрівель, примикань, покриття над вентканалами (28,5 днів)
Прямі витрати, у тому числі заробітна плата будівельників і монтажників вартість матеріальних ресурсів вартість експлуатації будівельних машин і механізмів	44 217,83   8 030,45 36 155,13 32,25
Загальвиробничі витрати	4 571,16
Витрати, пов'язані з відрядженням працівників підрядних організацій на будівництва	4 286,12
Кошторисний прибуток	2 375,32
Кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій	639,85
Комунальний податок	9,69
Податок на додану вартість	11 219,99
РАЗОМ:	67 319,96
Етап 3. демонтаж старих водостічних лійок та встановлення нових (2,5 дні)
Прямі витрати, у тому числі заробітна плата будівельників і монтажників вартість матеріальних ресурсів вартість експлуатації будівельних машин і механізмів	1 282,50   605,85 676,65 -
Загальвиробничі витрати	340,84
Витрати, пов'язані з відрядженням працівників підрядних організацій на будівництва	375,98
Кошторисний прибуток	185,04
Кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій	49,84
Продовження таблиці 3.1
1	2
Комунальний податок	0,85
Податок на додану вартість	447,01
РАЗОМ:	2 682,06
Етап 4. Ремонт фасаду (5,5 днів)
Прямі витрати, у тому числі заробітна плата будівельників і монтажників вартість матеріальних ресурсів вартість експлуатації будівельних машин і механізмів	21 326,93   1 574,66 19 649,45 102,82
Загальвиробничі витрати	955,51
Витрати, пов'язані з відрядженням працівників підрядних організацій на будівництва	737,13
Кошторисний прибуток	708,52
Кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій	190,86
Комунальний податок	1,87
Податок на додану вартість	4 784,17
РАЗОМ:	28 705,32
Етап 5. Вивезення сміття (0,5 днів)
Прямі витрати, у тому числі заробітна плата будівельників і монтажників вартість матеріальних ресурсів вартість експлуатації будівельних машин і механізмів	285,50   83,51 - 201,99
Загальвиробничі витрати	52,81
Витрати, пов'язані з відрядженням працівників підрядних організацій на будівництва	75,20
Закінчення таблиці 3.1
1	2
Кошторисний прибуток	33,01
Кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій	8,89
Комунальний податок	0,17
Податок на додану вартість	91,12
РАЗОМ:	546,70

 

Таким чином, договірна ціна на кожний етап робіт складає:

• розбирання старої покрівлі – 2133,80 грн. (або 2,1%);
• устрій покрівель, примикань та покриття над вентканалами – 67319,96 грн. (66,4%);
• демонтаж старих водостічних лійок та встановлення нових – 2682,06 грн. (2,65%);
• ремонт фасаду – 28705,32 грн. (28,31%);
• вивезення сміття – 546,70 грн. (0,54%).

2) використовувати акордну систему  оплати праці – це встановлення  розміру оплати не за кожну  роботу, що буде зроблена при  будівництві, окремо, а за весь комплекс робіт, узятий в цілому. При цій системі оплати праці в обов’язковому порядку обговорюються терміни виконання робіт. Акордна система оплати застосовується для окремих груп робітників з метою посилення їхньої зацікавленості в підвищенні продуктивності праці та скорочення строків виконання робіт. Для визначення загальної суми оплати за акордним нарядом складається калькуляція, в якій указується повний перелік робіт, що входять в загальне акордне завдання, їх об’єм, розцінка на одну операцію, загальна вартість виконання всіх операцій, а також загальний розмір оплати за виконання всіх операцій акордного завдання, що визначається шляхом додавання вартості кожного виду роботи. Використання акордної системи призведе до бригадної праці, коли всі робітники допомагають один одному (незалежно від своєї кваліфікації) з метою скорішого виконання роботи і отримання заробітної плати;

3) використовувати дані про раніше  побудовані або спроектовані  об’єкти – це дозволяє в найкоротший термін визначити ціну роботи й запропонувати її замовникові. Ціна на всю роботу або її конкретну частину повинна визначатися на основі ціни за аналогічну роботу, що вже була виконана або спроектована, з урахуванням коефіцієнту інфляції.

 

3.2. Управління охороною праці в економічній структурі

 

У приватній будівельній фірмі «Кронверк» є посадова особа, що займається організацією безпечних умов праці на робочому місці, пожарною безпекою та загальними питаннями охорони навколишнього середовища. 

Бухгалтерія  розташована на другому поверсі трьохповерхового будинку. Бухгалтерія відповідає санітарним нормам проектування підприємств для даного виду робіт. Бухгалтерія має розмір 5м х 4м, площею 20м2. Приміщення розраховано на 4 робочих місця операторів ЕОМ, таким чином, на одного працюючого за відео терміналом площа дорівнює 5м2. Таким чином, бухгалтерія відповідає санітарним нормам проектування підприємств для даного виду робіт.

Небезпечним фактором називають фактор, що викликає травму. Шкідливий фактор – фактор, тривалий вплив якого приводить до патології в організмі – професійним захворюванням. Ці фактори розділяються на фізичні, хімічні, біологічні й психофізичні.

Відповідно до класифікації небезпечних і шкідливих виробничих факторів ГОСТ 12.0.003-74 «Небезпечні та шкідливі виробничі фактори» у таблиці 3.2 наведений перелік небезпечних і шкідливих факторів, впливу яких можуть піддаватися службовці на робочих місцях.

 

 

Таблиця 3.2

Перелік небезпечних і шкідливих факторів

Найменування фактору	Джерело	Характер впливу
1	2	3
Фізичні фактори
1.Підвищений рівень шуму	Система освітлення, вентиляційна система, друкувальні прилади	Шкідливий
2.Підвищена іонізація  повітря робочої зони	Рентгенівське випромінювання комп’ютера	Шкідливий
3.Небезпечна напруга в електричній  мережі	Електрична мережа	Небезпечний
4.Підвищений потенціал статичної  електрики	Діелектрична поверхня комп’ютера	Шкідливий
5.Рентгенівське випромінювання	Комп’ютер	Шкідливий
6.Ультрафіолетове випромінювання	Комп’ютер	Шкідливий
7.Недолік штучного освітлення	Неправильне планування штучної системи освітлення	Шкідливий
8.Відбитий  блиск	Неправильне розташування комп’ютерів	Шкідливий
9.Перевищення припустимої величини дискомфорту	Неправильне планування штучної системи освітлення	Шкідливий
10.Коефіціент пульсації газо заряджених ламп	Неповна розфасовка світильників	Шкідливий
Продовження таблиці 3.2.
11.Пожежонебезпечність у приміщенні	Наявність згораємих матеріалів та можливих джерел спалаху	Небезпечний
Хімічні фактори
1.Виробничий пил	Статистична електрика накопичена на електричній поверхні комп’ютера	Шкідливий
Нервово-психологічні перевантаження
1.Напруга роботи	Відповідальність, труднощі виробничого завдання	Шкідливий
2.Зниження витривалості до вихідного	Відповідальність, труднощі виробничого завдання	Шкідливий
3.Продовження часу реакції на світло, звук до вихідного	Відповідальність, труднощі виробничого завдання	Шкідливий
Ергометричні характеристики
1.Яскравість екрана	Екран комп’ютера	Шкідливий
2.Контрасність зображення ліній тіла	Екран комп’ютера	Шкідливий

 

По енерговитратах організму, складання звітів, аналіз економічних показників та прийняття рішень ставиться до категорії 1б (легкої), тому  що робота виконується сидячи, не вимагає систематичної фізичної напруги, підняття й перенесення ваг (витрата енергії при виконанні роботи до 150 ккал/година). Мікроклімат  визначають наступні параметри: температура (ºС), швидкість (м/с), відносна вологість повість повітря (%) і теплове випромінювання.

Оскільки робота у відділі бухгалтерії відноситься до легких фізичних робіт, але характеризується напруженою розумовою діяльністю та використанням ПЕОМ, то керуючись ГОСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони» застосовують оптимальний температурний режим, вологість, швидкість повітря для даного приміщення, які наведені в таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Значення оптимальних параметрів мікроклімату в робочій зоні

Категорія робіт	Період року	Температура (З),оптимальна	Відносна вологість, %	Швидкість повітря, м/с
легка 1б	Холодний	21-23	40-60	0,1
легка 1б	Теплий	22-24	40-60	0,2

 

Для підтримки в приміщенні даного температурного режиму відповідно до вимоги СНиП 2.4.05-91 «Опалення, вентиляція та кондиціонування повітря» використовується централізоване опалення (загальне парове) у холодний період року, природна вентиляція (загальна приточно-витяжна) та кондиціювання у теплий.

У наш час багато видів науково-дослідних робіт виконується ЕОМ. Особливістю роботи за дисплеєм є постійна й значна напруга функцій зорового аналізатора, обумовленого необхідністю розбіжності об’єктів (символів, знаків і т.д.), при наявності відблисків на екрані, мерехтінням зображення, недостатньою чіткістю об’єктів розбіжності.

Для забезпечення нормального освітлення застосовуються природне й штучне освітлення, а також спільне, котре нормується санітарними нормами й правилами СНиП ІІ-4-79 «Природне та штучне освітлення. Норми проектування».

У нашому випадку застосовується бічне однобічне природне освітлення. Природне освітлення нормується коефіцієнтом природного освітлення (КПО).

Для міста Харкова (4-й пояс світлового клімату) нормоване значення КПО визначається по формулі: