Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Апреля 2014 в 16:56, дипломная работа
Мета роботи: розглянути принципи та методи ціноутворення. Проаналізувати особливості формування ціни в будівельній галузі., а також розробити рекомендації щодо вдосконалення методики та організації управління політикою ціноутворення і витратами підприємства та підвищення ефективності його використання.
Об’єкт дослідження: приватне підприємство «Голдекс».
Ресурсні елементні кошторисні норми диференційовано відображають у своєму складі показники працевитрат, часу роботи будівельних машин і механізмів, а також витрати матеріалів, виробів і конструкцій.
Якщо глянути на кошторисну документацію з погляду обсягу робіт, то виявиться, що кошторисна документація, як і будинок, збирається із цеглинок. Так, першою цеглинкою в будинку кошторисної документації є локальний кошторис.
Локальні кошториси – це первинна кошторисна документація. Вони складаються на окремі види робіт і витрат по будинках і спорудах.
Локальні кошторисні розрахунки – складаються на окремі види робіт і витрат по будинках і спорудах замість локальних кошторисів у тих випадках, коли обсяги робіт і витрат не визначені й підлягають уточненню.
Об'єктні кошториси поєднують у своєму складі дані з локальних кошторисів по всьому об'єкту.
Об'єктні кошторисні розрахунки – поєднують дані з локальних кошторисних розрахунків і підлягають уточненню.
Кошторисні розрахунки на окремі види витрат – призначені для тих випадків, коли необхідно визначити в цілому по будівництву розмір коштів, необхідних для відшкодування тих витрат, які не враховані кошторисними нормативами.
Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва складається на основі об'єктних кошторисних розрахунків (кошторисів) і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.
Зведення витрат – це кошторисний документ, що визначає вартість будівництва підприємств, будинків, споруджень або їхніх черг, коли поряд з об'єктами виробничого призначення складається проектно-кошторисна документація на об'єкти житлово-громадського й іншого призначення.
На дрібні об'єкти, наприклад, частковий ремонт автомобільної дороги, ремонт даху будівлі, ремонт під'їзду, поверху, квартири, об'єктний кошторис не складається. У цьому випадку обмежуються тільки локальними кошторисами [18; с. 84].
Кошторисні документи складаються по рекомендованим Держбудом України формам.
Договірна ціна – це вартість всіх витрат підрядної організації на виконання певного обсягу робіт (включаючи державні податки й збори) плюс прибуток. Витрати – це кошти на матеріали, що купуються підрядником, транспортні витрати на їхню доставку, експлуатацію будівельних машин і механізмів, заробітну плату робітників. Все це є прямі витрати. Крім цього, існують непрямі (супутні) витрати: загальновиробничі витрати; тимчасові будинки й спорудження; зимові (літні) подорожчання; інші витрати підрядника (наприклад, перевезення робітників до місця провадження робіт і назад, відрядні витрати, та ін.); кошти на покриття адміністративних витрат і т.д. У договірну ціну підрядник включає й кошторисний прибуток. І якщо прямі витрати розраховуються на підставі нормативних показників, тобто кошторисних норм, то супутні витрати визначаються розрахунковим шляхом.
Розмір коштів, що виділяються на розбирання титульних тимчасових будинків і споруджень, у складі договірної ціни визначається у відсотковому відношенні до вартості будівельно-монтажних робіт.
Але для включення витрат по тимчасових будинках і спорудах в Акт виконаних робіт (Ф-2У) такий підхід (відсотковий) неприйнятний. Необхідна розшифровка: які саме види робіт з тимчасових будинків і споруджень зроблені, і на підставі яких кошторисних норм вирахувані витрати. Інакше кажучи, у Ф-2У витрати по тимчасових будинках і спорудах повинні бути пронормовані (підтверджені розрахунками).
Додаткові витрати на зимові подорожчання включаються тільки для робіт, виконуваних у зимовий період часу (відповідно до розбивки в графіку провадження робіт, прикладеної до договору підряду).
Визначаються у відсотковому відношенні до суми двох складових: кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт і тимчасових будинків і споруджень.
Додаткові витрати на літні подорожчання включаються тільки для робіт, виконуваних у літній період часу (відповідно до розбивки в графіку провадження робіт, прикладеної до договору підряду). Визначаються по усередненому відсотку 0,35% до суми двох складових: кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт і тимчасових будинків і споруджень. Дані кошти є лімітом замовника й виплачуються підрядникові при умовах, наведених в «Методичних рекомендаціях з визначення додаткових витрат при розрахунках за виконані будівельно-монтажні роботи в літній період».
Інші роботи й витрати (перевезення робітників, відрядні витрати й т.д.) підтверджуються розрахунками, заснованими на кошторисних працевитратах основних виробничих робітників, і узгоджуються з організацією-замовником [2; с. 105].
Кошторисний прибуток – це кошти, що враховують економічно обґрунтовану величину прибутку підрядної організації від виконання будівельно-монтажних робіт. Розмір прибутку узгоджується із замовником. Застосовувані показники виражені в гривнях розраховуючи на одну людино-годину загальної трудомісткості (основних виробничих робітників + механізаторів + загальновиробничих витрат + зимових (літніх) подорожчань + тимчасових будинків і споруджень).
Кошти на покриття адміністративних витрат виражені в гривнях розраховуючи на одну людино-годину загальної трудомісткості (основних виробничих робітників + механізаторів + загальновиробничих витрат + зимових (літніх) подорожчань + тимчасових будинків і споруджень).
Кошти на покриття ризику, що включають у договірну ціну в межах розмірів, є резервом замовника.
Мета цього резерву – компенсація витрат на виконання робіт, не врахованих проектом, або викликаних зміною державних стандартів на окремі матеріали, вироби, конструкції й т.п. В Актах виконаних робіт ці витрати повинні бути підтверджені розрахунками (пронормовані).
2.3. Аналіз формування ціни будівельно-монтажних робіт ПП «ГОЛДЕКС»
Собівартість будівельно-монтажних робіт – це витрати будівельної організації, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт з використанням у процесі будівельного виробництва машин, механізмів, обладнання, матеріальних, трудових й інших виробничих ресурсів.
Собівартість будівельно-монтажних робіт будівельної організації, що має статус юридичної особи, складається з витрат, пов'язаних з виконанням на свій ризик власними силами будівельно-монтажних робіт відособленими структурними підрозділами, що входять у її склад.
Собівартість будівельно-монтажних робіт відособленого структурного підрозділу будівельної організації складається з витрат цього підрозділу, пов'язаних з виконанням на свій ризик власними силами будівельно-монтажних робіт.
До витрат, що включають у собівартість будівельно-монтажних робіт, відносять витрати, передбачені ПБУ-16 «Витрати» (з урахуванням змін і доповнень до нього) і ПБУ-18 «Будівельні контракти», затвердженими наказами Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 і від 28 квітня 2001 року № 205 відповідно, а також витрати, пов'язані з особливостями технології, організації й керування будівельним виробництвом, контролю за виробничими процесами і якістю будівництва.
Собівартість будівельно-монтажних робіт може бути [2; с. 12]:
Планування й бухгалтерський облік витрат, що включають у собівартість будівельно-монтажних робіт, здійснюється по об'єктах витрат.
Об'єктом витрат у будівництві можуть бути окремі види будівельно-монтажних робіт; об'єкт будівництва; будівельний контракт.
Відповідно до об'єктів витрат розрізняють:
Класифікація витрат будівельної організації здійснюється з метою організації планування, 6yxгалтерского обліку, калькулювання й аналізу собівартості будівельно-монтажних робіт.
Витрати класифікуються по таких ознаках:
- види діяльності будівельної організації; місце виникнення витрат; подібність складу витрат;
- способи включення витрат у собівартість будівельно-монтажних робіт;
- доцільність витрати;
- відношення до вартості
Витрати по видах діяльності бувають:
Витрати по місцю їхнього виникнення бувають:
Витрати основного виробництва й допоміжних і другорядних виробництв, продукція яких надалі використається на будівельно-монтажних роботах, є виробничими витратами основної діяльності будівельної організації й включаються у виробничу собівартість будівельно-монтажних робіт або в собівартість за будівельним контрактом.
По подібності складу витрати бувають: