Управління політикою ціоноутворення та управління витартами (на прикладі приватного підприємства «ГОЛДЕКС»)

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 02 Апреля 2014 в 16:56, дипломная работа

Описание работы

Мета роботи: розглянути принципи та методи ціноутворення. Проаналізувати особливості формування ціни в будівельній галузі., а також розробити рекомендації щодо вдосконалення методики та організації управління політикою ціноутворення і витратами підприємства та підвищення ефективності його використання.
Об’єкт дослідження: приватне підприємство «Голдекс».

Файлы: 1 файл

ПП_Голдекс.doc

— 1.42 Мб (Скачать файл)
  • додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт;
  • додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у зимовий період;
  • додаткові витрати при виконанні будівельно-монтажних робіт у літній період під відкритим небом при температурі зовнішнього повітря більше +27 оС;
  • інші витрати замовника й підрядних будівельно-монтажних організацій, що пов'язані зі здійсненням будівництва;
  • витрати на службу замовника й авторський нагляд;
  • підготовка експлуатаційних кадрів;
  • проектні й дослідницькі роботи;
  • кошторисний прибуток;
  • кошти на покриття адміністративних витрат будівельно-монтажних організацій;
  • кошти на покриття ризику всіх учасників будівництва;
  • кошти на покриття додаткових витрат, пов'язаних з інформаційними процесами.

Ресурсні елементні кошторисні норми диференційовано відображають у своєму складі показники працевитрат, часу роботи будівельних машин і механізмів, а також витрати матеріалів, виробів і конструкцій.

Якщо глянути на кошторисну документацію з погляду обсягу робіт, то виявиться, що кошторисна документація, як і будинок, збирається із цеглинок. Так, першою цеглинкою в будинку кошторисної документації є локальний кошторис.

Локальні кошториси – це первинна кошторисна документація. Вони складаються на окремі види робіт і витрат по будинках і спорудах.

Локальні кошторисні розрахунки – складаються на окремі види робіт і витрат по будинках і спорудах замість локальних кошторисів у тих випадках, коли обсяги робіт і витрат не визначені й підлягають уточненню.

Об'єктні кошториси поєднують у своєму складі дані з локальних кошторисів по всьому об'єкту.

Об'єктні кошторисні розрахунки – поєднують дані з локальних кошторисних розрахунків і підлягають уточненню.

Кошторисні розрахунки на окремі види витрат – призначені для тих випадків, коли необхідно визначити в цілому по будівництву розмір коштів, необхідних для відшкодування тих витрат, які не враховані кошторисними нормативами.

Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва складається на основі об'єктних кошторисних розрахунків (кошторисів) і кошторисних розрахунків на окремі види витрат.

Зведення витрат – це кошторисний документ, що визначає вартість будівництва підприємств, будинків, споруджень або їхніх черг, коли поряд з об'єктами виробничого призначення складається проектно-кошторисна документація на об'єкти житлово-громадського й іншого призначення.

На дрібні об'єкти, наприклад, частковий ремонт автомобільної дороги, ремонт даху будівлі, ремонт під'їзду, поверху, квартири, об'єктний кошторис не складається. У цьому випадку обмежуються тільки локальними кошторисами [18; с. 84].

Кошторисні документи складаються по рекомендованим Держбудом України формам.

Договірна ціна – це вартість всіх витрат підрядної організації на виконання певного обсягу робіт (включаючи державні податки й збори) плюс прибуток. Витрати – це кошти на матеріали, що купуються підрядником, транспортні витрати на їхню доставку, експлуатацію будівельних машин і механізмів, заробітну плату робітників. Все це є прямі витрати. Крім цього, існують непрямі (супутні) витрати: загальновиробничі витрати; тимчасові будинки й спорудження; зимові (літні) подорожчання; інші витрати підрядника (наприклад, перевезення робітників до місця провадження робіт і назад, відрядні витрати, та ін.); кошти на покриття адміністративних витрат і т.д. У договірну ціну підрядник включає й кошторисний прибуток. І якщо прямі витрати розраховуються на підставі нормативних показників, тобто кошторисних норм, то супутні витрати визначаються розрахунковим шляхом.

Розмір коштів, що виділяються на розбирання титульних тимчасових будинків і споруджень, у складі договірної ціни визначається у відсотковому відношенні до вартості будівельно-монтажних робіт.

Але для включення витрат по тимчасових будинках і спорудах в Акт виконаних робіт (Ф-2У) такий підхід (відсотковий) неприйнятний. Необхідна розшифровка: які саме види робіт з тимчасових будинків і споруджень зроблені, і на підставі яких кошторисних норм вирахувані витрати. Інакше кажучи, у Ф-2У витрати по тимчасових будинках і спорудах повинні бути пронормовані (підтверджені розрахунками).

Додаткові витрати на зимові подорожчання включаються тільки для робіт, виконуваних у зимовий період часу (відповідно до розбивки в графіку провадження робіт, прикладеної до договору підряду).

Визначаються у відсотковому відношенні до суми двох складових: кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт і тимчасових будинків і споруджень.

Додаткові витрати на літні подорожчання включаються тільки для робіт, виконуваних у літній період часу (відповідно до розбивки в графіку провадження робіт, прикладеної до договору підряду). Визначаються по усередненому відсотку 0,35% до суми двох складових: кошторисної вартості будівельно-монтажних робіт і тимчасових будинків і споруджень. Дані кошти є лімітом замовника й виплачуються підрядникові при умовах, наведених в «Методичних рекомендаціях з визначення додаткових витрат при розрахунках за виконані будівельно-монтажні роботи в літній період».

Інші роботи й витрати (перевезення робітників, відрядні витрати й т.д.) підтверджуються розрахунками, заснованими на кошторисних працевитратах основних виробничих робітників, і узгоджуються з організацією-замовником [2; с. 105].

Кошторисний прибуток – це кошти, що враховують економічно обґрунтовану величину прибутку підрядної організації від виконання будівельно-монтажних робіт. Розмір прибутку узгоджується із замовником. Застосовувані показники виражені в гривнях розраховуючи на одну людино-годину загальної трудомісткості (основних виробничих робітників + механізаторів + загальновиробничих витрат + зимових (літніх) подорожчань + тимчасових будинків і споруджень).

Кошти на покриття адміністративних витрат виражені в гривнях розраховуючи на одну людино-годину загальної трудомісткості (основних виробничих робітників + механізаторів + загальновиробничих витрат + зимових (літніх) подорожчань + тимчасових будинків і споруджень).

Кошти на покриття ризику, що включають у договірну ціну в межах розмірів, є резервом замовника.

Мета цього резерву – компенсація витрат на виконання робіт, не врахованих проектом, або викликаних зміною державних стандартів на окремі матеріали, вироби, конструкції й т.п. В Актах виконаних робіт ці витрати повинні бути підтверджені розрахунками (пронормовані).

 

 

2.3. Аналіз формування ціни будівельно-монтажних робіт                         ПП «ГОЛДЕКС»

 

Собівартість будівельно-монтажних робіт – це витрати будівельної організації, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт з використанням у процесі будівельного виробництва машин, механізмів, обладнання, матеріальних, трудових й інших виробничих ресурсів.

Собівартість будівельно-монтажних робіт будівельної організації, що має статус юридичної особи, складається з витрат, пов'язаних з виконанням на свій ризик власними силами будівельно-монтажних робіт відособленими структурними підрозділами, що входять у її склад.

Собівартість будівельно-монтажних робіт відособленого структурного підрозділу будівельної організації складається з витрат цього підрозділу, пов'язаних з виконанням на свій ризик власними силами будівельно-монтажних робіт.

До витрат, що включають у собівартість будівельно-монтажних робіт, відносять витрати, передбачені ПБУ-16 «Витрати» (з урахуванням змін і доповнень до нього) і ПБУ-18 «Будівельні контракти», затвердженими наказами Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 і від 28 квітня 2001 року № 205 відповідно, а також витрати, пов'язані з особливостями технології, організації й керування будівельним виробництвом, контролю за виробничими процесами і якістю будівництва.

Собівартість будівельно-монтажних робіт може бути [2; с. 12]:

  • плановою, що включає витрати на виробництво будівельно-монтажних робіт, визначаються на підставі техніко-економічних розрахунків з використанням економічно обґрунтованих норм і нормативів витрат на виробництво будівельно-монтажних робіт за умови нормальної потужності будівельної організації й дотримання планових строків будівництва, раціонального й ефективного використання виробничих ресурсів і вимог до якості будівництва, а також інженерних розрахунків по підвищенню організаційно-технічного рівня будівельного виробництва внаслідок впровадження заходів щодо нової техніки й технології, удосконалення його організації й керування, інших техніко-економічних факторів;
  • фактичною, що включає фактичні витрати будівельної організації на виробництво будівельно-монтажних робіт, що визначаються відповідно до Положень (стандартів) бухгалтерського обліку й Методичних рекомендацій з формування собівартості будівельно-монтажних робіт.

Планування й бухгалтерський облік витрат, що включають у собівартість будівельно-монтажних робіт, здійснюється по об'єктах витрат.

Об'єктом витрат у будівництві можуть бути окремі види будівельно-монтажних робіт; об'єкт будівництва; будівельний контракт.

Відповідно до об'єктів витрат розрізняють:

  • собівартість окремих видів будівельно-монтажних робіт – це витрати будівельної організації, пов'язані з виробництвом на свій ризик і власні можливості окремих видів будівельно-монтажних робіт на одному або декількох об'єктах будівництва, по одному або декількох будівельних контрактах;
  • собівартість об'єкта будівництва – це витрати будівельної організації, пов'язані з виробництвом на свій ризик і власні сили будівельно-монтажних робіт на конкретному об'єкті будівництва за весь період його будівництва;
  • собівартість будівельно-монтажних робіт з будівельного контракту - це витрати будівельної організації, пов'язані з виробництвом будівельно-монтажних робіт, передбачених контрактом на будівництво, від дати складання контракту до остаточного завершення контракту.

Класифікація витрат будівельної організації здійснюється з метою організації планування, 6yxгалтерского обліку, калькулювання й аналізу собівартості будівельно-монтажних робіт.

Витрати класифікуються по таких ознаках:

- види діяльності будівельної  організації; місце виникнення витрат; подібність складу витрат;

- способи включення витрат у  собівартість будівельно-монтажних робіт;

- доцільність витрати;

- відношення до вартості будівельного  контракту (будівельно-монтажних робіт).

Витрати по видах діяльності бувають:

  • витрати основної діяльності – це витрати будівельної організації, пов'язані з виробництвом або реалізацією будівельно-монтажних робіт;
  • витрати операційної діяльності – включають витрати основної діяльності й інших видів діяльності будівельної організації, що не є інвестиційною або фінансовою діяльністю;
  • витрати звичайної діяльності – включають витрати операційної, фінансової й інвестиційної діяльності

Витрати по місцю їхнього виникнення бувають:

  • витрати основного виробництва – це витрати структурних підрозділів будівельної організації, безпосередньо приймаючих участь у виробництві будівельно-монтажних робіт, включаючи витрати, пов'язані з керуванням, організацією й обслуговуванням будівельного виробництва;
  • витрати допоміжного виробництва - це витрати структурних підрозділів будівельної організації, зайнятих забезпеченням процесу основного виробництва, включаючи витрати, пов'язані з керуванням, організацією й обслуговуванням виробництва: технічний огляд, технічне обслуговування, ремонт власних і орендованих будівельних машин, механізмів і обладнання; забезпечення інструментом, запасними частинами, транспортними послугами й т.п.
  • витрати другорядних виробництв – це витрати структурних підрозділів будівельної організації, що не приймають особистої участі у виробництві будівельно-монтажних робіт, але продукція яких використається при їхньому виконанні. До таких виробництв ставляться: виробництво бетону й розчину; виробництво залізобетонних і бетонних виробів, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, блоків і будівельного каменю; виробництво цегли; механічні, столярні, ремонтні й інші майстерні; виготовлення інших виробів, напівфабрикатів; і т.п.

Витрати основного виробництва й допоміжних і другорядних виробництв, продукція яких надалі використається на будівельно-монтажних роботах, є виробничими витратами основної діяльності будівельної організації й включаються у виробничу собівартість будівельно-монтажних робіт або в собівартість за будівельним контрактом.

По подібності складу витрати бувають:

  • елементи витрат – це сукупність однорідних по своєму економічному змісті витрат;
  • статті витрат – у неї можуть включатися складові якого-небудь елемента або декількох елементів.

Информация о работе Управління політикою ціоноутворення та управління витартами (на прикладі приватного підприємства «ГОЛДЕКС»)