Звіт з науково-дослідної та науково-педагогічної практики

Законом України «Про державні нагороди України».

Законом України «Про інформацію».

Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Законом України «Про наукову та науково-технічну експертизу».

Законом України «Про освіту».

Інструкцією «Про порядок  використання і застосування типових  форм первинного обліку науково-інформаційної  діяльності».

Інструкцією Держкомстат  «Про порядок складання статистичної звітності №3-наука «Показники наукової та науково-технічної діяльності».

Наказом ВАК України  «Про затвердження положення про  спеціалізовані вчені ради».

Наказом Міністерства культури і мистецтв «Про затвердження типових  правил користування бібліотеками в  Україні».

Наказом Держкомстат  «Про затвердження форм державних статистичних спостережень із статистики науки й інновацій» та «Інструкція щодо їх складання».

Положенням ВАК «Про спеціалізовані вчені ради».

Постановою ВАК «Про затвердження порядку присудження  наукових ступенів і присвоєння вчених звань».

Постановою ВАК «Про перелік установ, організацій та підприємств, які входять до складу Національної академії наук»

Постановою ВРУ «Про дотримання законодавства щодо розвитку науково-технічного потенціалу та інноваційної діяльності в Україні».

Розпорядженням Президента України «Про призначення державних стипендій видатним діячам науки».

Указом президента «Про присудження Державних премій України  в галузі науки і техніки» 2003р.

Наказами про організацію  і управління наукової діяльності в  Полтавському університеті економіки  і торгівлі.

 

Тема 2. Методологія і  організація наукових досліджень

 

Процес пізнання, як основа будь-якого наукового дослідження, є складним і вимагає концептуального  підходу на основі певної методології, застосування певних методів. Характерною  ознакою сучасної науки є зростання ролі методології при вирішенні проблем росту і розвитку спеціалізованого знання.

Існують різні рівні  методологічного аналізу. Конкретно-наукова  методологія зі своїми методиками має  справу з технічними прийомами, приписами, нормативами, формулює принципи, методи конкретно-наукової діяльності, описує і обґрунтовує їх. Наприклад, методи мічених атомів у біохімії, умовних рефлексів у фізіології, анкетування в соціології тощо. Другий рівень — загальнонаукова методологія як вчення про принципи, методи і форми знання, що функціонують у багатьох науках, які відповідають їх предмету і об’єкту дослідження. Це, наприклад, методи емпіричного дослідження: спостереження, вимірювання, експеримент; загальнологічні методи: аналіз, синтез, індукція, аналогія, дедукція тощо, а також такі форми знання, як поняття і закони, гіпотези і теорії. Виникнувши як прийоми і форми, які використовуються в конкретних дослідженнях, вони потім використовуються іншими вченими в різних галузях знання, тобто отримують наукову і культурно-історичну апробацію, що дає їм статус загальних або загальнонаукових методів.

Завдання дослідника полягає у визначенні факторів, які  впливають на об´єкт дослідження, відборі  і зосередженні уваги на найсуттєвіших  з них. Критеріями відбору є мета дослідження та кількісний рівень накопичених фактів у цьому напрямі. Відбір найсуттєвіших факторів, які впливають на об´єкт дослідження, має велике практичне значення, оскільки впливає на ступінь достовірності результатів дослідження. Якщо будь-який суттєвий фактор не враховано, то висновки, здобуті в результаті дослідження, можуть бути помилковими, неповними або зовсім хибними. Виявлення суттєвих факторів простіше, якщо дослідження ґрунтуються на добре опрацьованій теорії. Якщо теорія не дає відповіді на поставлені запитання, то використовують гіпотези, наукові ідеї, сформовані в процесі попереднього вивчення об´єкта дослідження.

Основні напрями наукових досліджень з економіки та менеджменту, які здійснюються в ПУЕТ:

- управління персоналом 

- управління якістю 

- інноваційні інформаційні технології в менеджменті 

- антикризове управління 

- менеджмент у сфері послуг 

- правове регулювання управлінської діяльності 

- методи прийняття управлінських рішень 

- міжнародний менеджмент 

- управління міжнародними проектами 

- інформаційні технології в міжнародному менеджменті 

- міжнародні кредитно-розрахункові та валютні операції 

- міжнародний маркетинг

- інформаційні системи і технології підприємства 

- стратегічне управління підприємством 

- обґрунтування та експертиза бізнес-проектів 

- управління потенціалом підприємства 

- економічна діагностика

Існує безліч видів наукових досліджень, які класифікуються за різними ознаками:

І залежно від джерел фінансування (держбюджетом, госпрозрахункові),

ІІ за сферою використання (фундаментальні, прикладні),

ІІІ за видами досліджень ( пошукові, науково-дослідні, науково-виробничі),

ІV за тривалістю розробок (довгострокові, короткострокові),

V за методами дослідження (теоретичні, теоретико-експериментальні, експериментальні) та інші.

Головними етапами наукового  дослідження  є:

- виникнення ідеї, формулювання теми;

- формування мети та завдань дослідження;

- висунення гіпотези, теоретичні дослідження;

- проведення експерименту, узагальнення наукових фактів і результатів;

- аналіз та оформлення наукових досліджень;

- впровадження та визначення ефективності наукових досліджень;

У ПУЕТ склалися певні  форми науково-дослідної роботи студентів:

- участь у різних видах навчальної аудиторної роботи (лекції, семінари, лабораторні заняття) з елементами наукових досліджень;

- індивідуальна робота викладачів зі студентами, які займаються науковими дослідженнями;

- науково-дослідна робота студентів у наукових гуртках, конструкторських бюро тощо;

- участь студентів-дослідників у постійних наукових проблемних групах;

- участь студентів у науково-практичних конференціях, наукових читаннях, семінарах та ін.;

- проведення наукових пошуків у процесі виконання різних видів практики в навчально-виховних закладах та на виробництві.

Кожна із зазначених форм науково-дослідної роботи є своєрідною і потребує творчого підходу до її організації. Бажано, щоб більшість студентів на засадах власного інтересу була охоплена тими чи тими формами науково-дослідної роботи.

І знову ж таки ця діяльність повинна мати чітку організацію й достатнє економічне забезпечення.

У науково-дослідних розробках  розрізняють: наукові напрями, проблеми, теми.

Науковий напрям - це сфера  наукових досліджень наукового колективу, спрямованих на вирішення певних значних фундаментальних  чи прикладних завдань. Структурними одиницями напряму є комплексні проблеми, теми, питання. Комплексна проблема включає кілька проблем.

Під проблемою розуміють  складне наукове завдання, яке  охоплює значну галузь дослідження  і має перспективне значення. Розв’язання проблеми ставить загальне завдання - зробити відкриття; відкрити новий напрям у дослідженнях; розробити новий підхід до розв’язання проблеми.

Проблема складається  з кількох тем. Тема - це наукове  завдання, що охоплює певну частину  наукового дослідження. Вона базується на численних дослідницьких питаннях. Під науковими питаннями розуміють більш дрібні наукові завдання, що входять до колективної теми наукового дослідження. Результати вирішення завдань мають не лише теоретичне, але й практичне значення.

Вибору теми передує  досконале ознайомлення з вітчизняними та зарубіжними джерелами інформації з обраного напряму наукового  дослідження.

Постановка (вибір) теми є складним, відповідальним завданням  і включає кілька етапів.

Перший етап – формулювання проблеми. На основі аналізу суперечностей досліджуваного напряму формулюють основне питання (проблему) і в загальних рисах – очікуваний результат.

Другий етап містить  розробку структури проблеми. Виділяють  теми, підтеми, питання. З кожної теми окреслюють орієнтовні межі дослідження.

На третьому етапі  визначають актуальність проблеми на даному етапі розвитку науки. Для  цього до кожної теми висувають кілька заперечень і на основі аналізу методом  дослідницького наближення виключають заперечення на користь реальності даної теми. Після цього остаточно формують структуру проблеми й позначають умовним кодом теми, підтеми, питання.

При обґрунтуванні проблем  їх колективно обговорюють на засіданнях учених рад, кафедр у вигляді прилюдного захисту, на якому виступають опоненти й ухвалюється остаточне рішення.

Після обґрунтування  проблеми і визначення її структури  науковець, дисертант (чи колектив) самостійно обирає тему дослідження.

Існує думка, що обрати тему часом більш складно, ніж провести саме дослідження. До обраної теми висувається низка вимог.

По-перше, тема має бути актуальною, тобто важливою, такою, що вимагає вирішення в теперішній час. Ця вимога є однією з основних критеріїв для встановлення міри актуальності не існує. Так, в умовах порівняння двох тем теоретичних філософських досліджень актуальність може оцінити провідний вчений у даній галузі або науковий колектив.

По-друге, тема повинна  вирішувати нове наукове завдання. Це означає, що тема в такій постановці ніколи не розроблялась і не розробляється  зараз, тобто не дублюється. Усе те, що вже відомо, не може бути предметом наукового дослідження.

По-третє, тема має бути значущою. Для наукових досліджень така вимога є тим елементом, який визначає престиж вітчизняної науки  і становить фундамент для  прикладних досліджень.

По-четверте, тема повинна  відповідати профілю наукового  колективу. Кожен науковий колектив має свій профіль, кваліфікацію, компетентність. Така спеціалізація дає свої позитивні  результати, підвищує теоретичний рівень досліджень. Проте тут слід уникати крайнощів.

 

 

 

 

Тема 3. Інформаційне забезпечення наукових досліджень. Систематизація та впровадження результатів наукового  дослідження

 

Інформаційне забезпечення наукових досліджень в Полтавському університеті економіки та торгівлі включає: професійну інформаційну комунікацію, пізнавальність інформації, зміст інформаційного забезпечення.

Професійна інформаційна комунікація – ґрунтується на контактах працівників, зайнятих у  науково-дослідному процесі. Розрізняють  такі типи інформаційного забезпечення наукових досліджень, які використовують в ПУЕТ:

1. За ступенем пізнавальності  інформацію у науково-дослідному  процесі в ПУЕТ поділяють на  нову, яка відображає новизну  запропонованого рішення або  обґрунтовує причину недоліків,  виявлених дослідженнями і релевантну, яка раніше була у аналогах, тобто прототипі (звітність). Описання прототипу стосується лише тієї частини досліджуваних об’єктів, у якій виявлено недоліки у функціонуванні їх, використанні або збереженні. Тому в наукових звітах, дисертаціях висвітлення цих об’єктів на основі релевантної інформації має бути не стільки вичерпним, скільки достатнім для доказу істини. Так, наприклад немає потреби докладно описувати результати виконання плану виробництва і т. ін, оскільки звітність по ній є в статистичних органах, а слід висвітлити причини невиконання плану, встановити осіб, відповідальних за недоліки і визначити причини негативних явищ.

2. За змістом: законодавче  – сукупність законів, які  регулюють суспільні відносини  і окремі законотворчі стосунки. планове і нормативно-довідкове – сукупність інформації, яка є в планах економічного і соціального розвитку ПУЕТ, норми і нормативи витрачання ресурсів, розміри платежів до державного бюджету, організаційно-управлінське – складається із структури ПУЕТ, його юридично-правової, госпрозрахункової самостійності і організаційно-розпорядчих документів, затверджених вищестоящою організацією, а також накази, розпорядження, службове листування з питань виробничої і фінансово-господарської діяльності, організаційно-розпорядчі документи, які видає керівництво підприємства (штатний розклад, накази, розпорядження), службове листування з питань його діяльності, фактографічне – сукупність даних економічного характеру про факти (операції), які дійсно відбулися у фінансово-господарській діяльності, відображені у первинних документах, облікових регістрах бухгалтерського, статистичного і оперативного обліку, а також у звітності про діяльність ПУЕТ.

Бібліотека ПУЕТ заснована  у 1968 році. В 1998 році в бібліотеці розпочалось  впровадження нових інформаційних технологій. Був створений електронний каталог, автоматизована книговидача на абонементах і в читальних залах.

 На початку 2001 року  був створений відділ АЕОД (автоматизації  та електронної обробки документів) бібліотеки і започаткована електронна бібліотека, а з вересня був відкритий електронний читальний зал на 50 комп'ютеризованих робочих місць. Також на базі бібліотеки ПУЕТ була створена медіатека, де можна переглядати науково-пізнавальні фільми.

Зараз фонд бібліотеки налічує 371000 примірників п'ятьма мовами, серед них 358679 книг, 7757 періодичних та інформаційних видань, 1552 видань на магнітних носіях, 8986 зарубіжних видань. Фонд електронної бібліотеки становить близько 14000 електронних повнотекстових документів. 8 структурних підрозділів бібліотеки обслуговують за рік 36654 читача.