Звіт з науково-дослідної та науково-педагогічної практики

Заключним етапом ходу наукового  дослідження є висновки, які містять те нове і суттєве, що становить наукові і практичні результати проведеної дипломної роботи.

 

6. План-проспект семінарського заняття  на тему «Наукове дослідження і методологія його виконання»  з дисципліни «Основи наукових досліджень»

 

Метою семінарського заняття на тему «Наукове дослідження і методологія його виконання»  є надання практичних навичок студентам про те, яким чином організовується процес наукового дослідження, які існують документальні джерела інформації.

Завданнями даного семінарського заняття є:

1. Розгляд теоретичних питань по плану лекції
2. Вирішення ситуаційних завдань, кросворду та тестових завдань по даній темі

План-проспект семінарського  заняття на тему «Наукове дослідження і методологія його виконання»:

1. Привітання, оголошення  теми заняття, пояснення плану роботи та перевірка присутності студентів;

2.. Розгляд першого  теоретичного питання даної теми;

3. Доповідь та загальні  висновки;

4. Розгляд другого  теоретичного питання даної теми;

5. Доповідь та загальні висновки;

6. Розгляд ситуації по темі;

7. Вирішення кросворду

9. Вирішення тестових  завдань з даної теми, як підсумок  засвоєного матеріалу студентами  академічної групи.

10. Підведення підсумків  та оцінювання студентів.

 

Тести

1. Усвідомлений образ очікуваного результату, на досягнення якого спрямована діяльність дослідника—це…

А) мета дослідження;

Б) завдання;

В) актуальність.

2. …  це суперечність між типовим станом об'єкта дослідження в реальній практиці і вимогами до його більш ефективного функціонування.

А) мета дослідження;

Б)проблемна ситуація;

В) актуальність.

3. ….- – обов’язкова вимога до курсової роботи.

А) мета дослідження;

Б) завдання;

В) актуальність.

4. … дослідження є частина об'єктивної реальності, на яку спрямована пізнавальна активність практичної і теоретичної діяльності дослідника

А) об’єкт дослідження;

Б) предмет.

5. … дослідження – це сторона об'єкта дослідження та його досліджувані якість і галузь використання, сутнісні зв'язки та відношення.

А) об’єкт дослідження;

Б) предмет.

Відповіді: А,Б,В,А,Б

 

7. Методика проведення семінарського заняття

 

Семінарське заняття  – це форма навчального заняття, при якій викладач організовує дискусію навколо попередньо визначених тем, до яких студенти готують тези виступів на підставі індивідуально виконаних  завдань у вигляді повідомлень, доповідей, рефератів тощо.

Семінарські заняття  сприяють активізації пізнавальної діяльності студентів, формуванню самостійності  суджень, умінню відстоювати власні думки, аргументувати їх на основі наукових фактів. Вони сприяють оволодінню фундаментальними знаннями, допомагають розвивати логічне мислення, формувати переконання, оволодівати культурою толерантності, активно впливати на соціальне становлення особистості.

Хронометраж семінарського заняття по темі «Наукове дослідження і методологія його виконання»:

6 хвилин - привітання, оголошення теми заняття, пояснення плану роботи та перевірка присутності студентів;

15 хвилин – розгляд першого теоретичного питання даної теми;

7 хвилин – доповідь та загальні висновки;

15 хвилин – розгляд другого теоретичного питання даної теми;

7 хвилин – доповідь  та загальні висновки;

8 хвилин – розгляд  ситуації по темі

10 хвилин – вирішення  кросворду

 10 хвилин – вирішення тестових завдань з даної теми, як підсумок засвоєного матеріалу студентами академічної групи.

2 хвилин – підведення  підсумків та оцінювання студентів.

Для визначення ефективності проведення лекційного заняття проведемо аналіз хронометражу розгляду питань (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Хронометраж лекційного заняття

№ питання	Запланований час, хв.	Фактичний час, хв.	Відхилення, +-
1	15	16	-1
2	35	31	4
3	30	33	-3

 

Отже, з таблиці, ми маємо наступні висновки, що фактичні результати відрізняються від запланованих, а саме: на розгляд 1і 3 питань знадобилося  на 1 і на 3 хв. більше, а на розгляд 2 питання знадобилося менше часу на 4 хв.

 

8.Аналіз перевірки знань студентів під час проведення семінарського заняття

Перевірку знань студентів  було проведено, за допомогою усних  відповідей студентів по темі заняття, тестів, ситуаційних завдань. Під  час проведення семінарського заняття група проявляла високу активність і проявляла зацікавленість в вирішенні поставлених проблем.

Контроль знань студентів  є складовою частиною процесу  навчання. По визначенню контроль це співвідношення досягнутих результатів із запланованими цілями навчання.

Важливими в організації  семінарських занять є підведення підсумків, аналіз виступів окремих студентів  і роботи всієї групи, оцінювання їхніх знань, умінь формувати  і відстоювати свою точку зору, визначення конкретних завдань на наступне заняття.

Поточний контроль - це оцінювання якості засвоєння студентом  навчального матеріалу і рівня  оволодіння вміннями та навичками, а  також отримання певної кількості  балів. Здійснюється у формі усного вирішення кросворду та розгляду ситуації під час семінарського заняття.  Контроль стимулює розвиток студента. Навчальний контроль дозволяє керувати пізнавальною діяльністю студентів, реалізувати виховну функцію заняття, створювати умови для творчого оволодіння матеріалом.

Підсумкові оцінки за кожне семінарське заняття вносяться у відповідний журнал викладача, за допомогою якого можна простежити успішність навчання, як академічної групи в цілому, так і кожного окремого студента. Отримані студентами оцінки враховуються при виставленні підсумкової оцінки з навчальної дисципліни.

Контроль, перевірка і  оцінка результатів навчання - це складові частини навчально-виховного процесу, без яких неможливо уявити педагогічну  взаємодію між студентом та викладачем.

Методів менеджменту, що були застосовані при поясненні  тематичного матеріалу були переважно соціально-психологічні, а саме: підвищення соціально виробничої активності (обмін досвідом, моральне заохочення, обговорення, визначення проблем і перспективних цілей), удосконалення комунікацій (формування неформальних стосунків у групі), пропаганди та агітації, власний приклад, психологічного спонукання тощо.

Також були використані  організаційно-адміністративні методи. Вони  використовувались, переважно, на семінарських заняттях, а саме: регламентування (обов’язкове для виконання ситуації та тестів всіма студентами), нормування (були встановлені нормативи часу для виконання тестів і завдань), інструктування (ознайомлення студентів з умовами та правилами виконання завдань).

Економічні методи менеджменту  були використані під час підготовки та підведення підсумків навчальної практики:  планування та аналіз (у вигляді звіту з навчальної практики).

Методи викладання —  взаємодії між викладачем і студентами, під час яких відбувається передача та засвоєння знань, умінь і навичок.

Основні принципи, які  я дотримувалась під час проведення лекційного і семінарського заняття  були:

спрямованість навчання на вирішення завдань освіти, розвитку й виховання;

науковість;

систематичність і послідовність;

доступність навчання;

наочність;

міцність засвоєння знань, умінь та навичок.

Під час проведення лекційного та семінарського занять було використано  такі методи викладання:

1. За характером подачі (викладення) навчального матеріалу:  словесні, наочні.

2. За організаційним  характером навчання: методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності; методи стимулювання і мотивації навчально-пізнавальної діяльності; методи контролю та самоконтролю у навчанні.

3. За логікою сприймання  та засвоєння навчального матеріалу:  індуктивно-дедукційні, проблемні.

 

 

 

 

 

 

ВИСНОВКИ

 

Під час проходження  педагогічної практики, використовуються різноманітні методи викладання, а  саме:

За джерелом знань  застосовувалися словесні та наочні методи під час проведення лекційного заняття;

У відповідності з  етапом навчання використовувалися методи вивчення нового матеріалу на лекційному занятті та  методи конкретизації і поглиблення  знань на семінарському занятті разом з методами контролю і оцінки результатів навчання;

За способом керівництва  навчальною діяльністю використовувалися методи безпосередні та опосередковані (методи пояснення педагогом на лекційному занятті та методи організації самостійної роботи студентів під час підготовки до семінарського заняття).

Під час проведення лекційного заняття був застосований пояснювально-ілюстративний метод, при якому студенти здобувають знання, слухаючи розповідь, лекцію, через презентацію у "готовому" вигляді. Сприймаючи й осмислюючи факти, оцінки, висновки, вони залишаються в межах репродуктивного (відтворювального) мислення. Такий метод якнайширше застосовують для передавання значного масиву інформації. Його можна використовувати для викладення й засвоєння фактів, підходів, оцінок, висновків.

Під час проведення семінарського  заняття був використаний частково-пошуковий, або евристичний метод. Його суть - в організації активного пошуку розв'язання висунутих педагогом раніше пізнавальних завдань. Процес мислення набуває продуктивного характеру, але його поетапно скеровує й контролює педагог під час заняття або самі студенти під час роботи з навчальними посібниками. Такий метод, один з різновидів якого є евристична бесіда, - перевірений спосіб активізації мислення, спонукання до пізнання.

Під час використання практичних методів викладання застосовувалися  прийоми: постановка завдання, планування його виконання, оперативного стимулювання, регулювання і контролю, аналізу підсумків практичної роботи, виявлення причин недоліків, корегування навчання для повного досягнення мети.

У період науково-дослідної  практики були застосовані наступні заходи:

1. Систематизація теоретичних знань  для якісного виконання поставленої  у темі випускної роботи освітньо-кваліфікаційного  рівня "магістр" науково-практичної  задачі, вивчення і узагальнення  літературних джерел за темою  випускної роботи освітньо-кваліфікаційного рівня "магістр";

3. Виконання експерименту для  написання випускної роботи освітньо-кваліфікаційного  рівня “магістр”;

4. Виконання індивідуального науково-практичного  завдання, критичне осмислення теоретичної  бази з метою якісного виконання випускної кваліфікаційної роботи та її захисту;

5. Підготовка до друку наукової  статті;

6. Наукових конференціях;

7.Проведення методичного аналізу  навчального матеріалу з метою  прогнозування можливих труднощів  його засвоєння студентами;

8. Вивчення наукової методичної літератури з метою теоретичного осмислення і оптимізації реального навчального процесу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Абрамов В.I. Методологія  системного підходу та наукових  досліджень: Дослідницькі та інноваційні  процеси в державній службі: Навч.-метод. посібник / В.I. Абрамов, В.Х. Арутюнов . – К.: КНЕУ, 2005 . – 178 с.

2. Аксьонова О.В. Методика  викладання економічних дисциплін:  Навч.посіб. – К.:  КНЕУ, 2006. –  708 с.

3. Балягіна І.А., Богорад  М.А., Ковальчук Г.О. Методика викладання економіки: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. – К.: КНЕУ, 2005. – 341 с.

4. Березін О.В. Стратегія  підприємства: навч. посіб. – К.: Ліра-К, 2010. – 224 с. 

5. Ведмідь Л. А., Багрій  Н. Л. Стратегічне планування  та організація управління кадрами на підприємствах. - М., 2000. – 304 с.