Звіт з науково-дослідної та науково-педагогічної практики

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Октября 2013 в 00:04, отчет по практике

Описание работы

Науково-педагогогічна практика є основним джерелом набуття практичних вмінь та навичок у педагогічній діяльності. Саме під час практики студент має можливість ознайомитися з основними засадами діяльності навчального закладу, де він проходить практику.
Мета науково-педагогічної практики:
- формувати навички організації та виконання організації діяльності

Содержание работы

ВСТУП………………………………………………………………………….. 3
Тема 1. Основи наукознавства………………………………………………… 5
Тема 2. Методологія і організація наукових досліджень……………………. 10
Тема 3. Інформаційне забезпечення наукових досліджень. Систематизація та впровадження результатів наукового дослідження…………………………...15
Тема 4. Сутність процесу навчання, види та форми навчальної діяльності у вищому навчальному закладі………………………………………………...…18
Тема 5. Методичне забезпечення навчального процесу……………………....24
Тема 6. Застосування інноваційних технологій у процесі навчання…………28
Тема 7. Організація та методичне забезпечення самостійної роботи студентів………………………………………………………………………….30
Тема 8. Діагностика знань………………………………………………………32
Тема 9. Психолого-педагогічні основи навчання та здійснення виховної роботи у вищому навчальному закладі………………………………...………34
Тема 10. Охорона праці………………………………………………………….37
Практична частина………………………………………………………………39
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………...52
ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………..…54

Файлы: 1 файл

otchetikv1.doc

— 280.00 Кб (Скачать файл)

 

Метою лекції «Наукове дослідження і методологія його виконання» з дисципліни «Основи наукових досліджень» є надання теоретичних та практичних навичок студентів про особливості організації наукового дослідження в дослідницькій діяльності та методологію його виконання.

Завданнями даної лекції є:

Визначення особливостей наукового дослідження ;

Визначення основних складових процесу організації наукового дослідження;

Аналіз методів наукового дослідження;

Визначення основних напрямів наукових досліджень .

Мета і завдання зумовили наступну структуру лекції:

Вступ;

  1. Методологія  та методика наукових досліджень.
  2. Наукове дослідження і особливості його виконання.

Загальний висновок.

 

2.Методика проведення лекції на тему «Наукове дослідження і методологія його виконання»  з дисципліни «Основи наукових досліджень»

 

Лекція - систематичний, послідовний виклад навчального  матеріалу, будь-якого питання, теми, розділу, предмета, методів науки.

Хронометраж лекційного заняття:

Лекція проводиться  впродовж 1год. 20 хв.

2 хвилини – привітання;

5 хвилин – перевірка  присутності студентів;

3 хвилин – ознайомлення  з темою, метою і завданням  лекційного заняття;

30 хвилин – ознайомлення з 1 питанням;

  1. хвилин – ознайомлення з 2 питанням;

5 хвилин – загальні  висновки

10 хвилин – запитання від студентів за темою лекції і відповіді на них.

Використаний традиційно-інформаційний  тип викладання або словесно-наочний, що характеризується поданням матеріалу  викладачем, розстановкою ним акцентів, постановкою завдань, послідовним розвитком складної системи від елементарного об’єкта і т. ін.

 

  1. Конспект лекції на тему  «Наукове дослідження і методологія його виконання» з дисципліни «Основи наукових досліджень»

 

Тип викладання: традиційно-інформаційний.

 Вид лекцій: тематична.

1.Методологія  та  методика наукових досліджень.

Для дослідників-початківців  дуже важливо мати уявлення про методологію та методи наукової творчості, оскільки саме на перших кроках до оволодіння навичками наукової роботи найбільше виникає питань саме методологічного характеру. Передусім бракує досвіду у використанні методів наукового пізнання, застосуванні логічних законів і правил, нових засобів і технологій. Тому є сенс розглянути ці питання докладніше.

Не можна ігнорувати факти тільки тому, що їх важко пояснити або знайти їм практичне використання. 3міст нового в науці не завжди бачить сам дослідник. Нові наукові факти і навіть відкриття, значення яких погано розкрите, можуть тривалий час лишатися в резерві науки і не використовуватися на практиці.

При науковому дослідженні  важливо все. Концентруючи увагу  на основних або ключових питаннях теми, не можна не зважати на побічні  факти, які на перший погляд здаються малозначущими. Проте саме такі факти  можуть приховувати в собі початок важливих відкриттів.

Для дослідника недостатньо  встановити новий факт, важливо дати йому пояснення з позицій сучасної науки, розкрити його загальнопізнавальне, теоретичне або практичне значення.

Виклад наукових фактів має здійснюватися в контексті загального історичного процесу, історії розвитку певної галузі, бути багатоаспектним, з урахуванням як загальних, так і специфічних особливостей.

Накопичення наукових фактів у процесі дослідження – це творчий процес, в основі якого  завжди лежить задум ученого, його ідея.

Складність, багатогранність  і міждисциплінарний статус будь-якої наукової проблеми приводять до необхідності її вивчення у системі координат, що задається різними рівнями  методології науки.

Методологія (гр. methodos - спосіб, метод і logos - наука, знання) - вчення про правила мислення при створенні теорії науки.

Питання методології  досить складне, оскільки саме це поняття  тлумачиться по-різному. Багато зарубіжних наукових шкіл не розмежовують методологію  і методи дослідження. У вітчизняній науковій традиції методологію розглядають як учення про науковий метод пізнання або як систему наукових принципів, на основі яких базується дослідження і здійснюється вибір сукупності пізнавальних засобів, методів, прийомів дослідження. Найчастіше методологію тлумачать як теорію методів дослідження, створення концепцій, як систему знань про теорію науки або систему методів дослідження. Методику розуміють як сукупність прийомів дослідження, включаючи техніку і різноманітні операції з фактичним матеріалом.

Методологія виконує  такі функції:

визначає способи здобуття наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища;

направляє, передбачає особливий  шлях, на якому досягається певна  науково-дослідницька мета;

забезпечує всебічність  отримання інформації щодо процесу чи явища, що вивчається;

допомагає введенню нової  інформації до фонду теорії науки;

забезпечує уточнення, збагачення, систематизацію термінів і понять у науці;

• створює систему  наукової інформації, яка базується  на об’єктивних фактах, і логіко-аналітичний інструмент наукового пізнання.

Ці ознаки поняття "методологія", що визначають її функції в науці, дають змогу зробити такий  висновок: методологія - це концептуальний виклад мети, змісту, методів дослідження, які забезпечують отримання максимально об’єктивної, точної, систематизованої інформації про процеси та явища.

Методологічна основа дослідження, як правило, не є самостійним розділом дисертації або іншої наукової праці, однак від її чіткого визначення значною мірою залежить досягнення мети і завдань наукового дослідження. Крім того, в розділах основної частини дисертації подають виклад загальної методики і основних методів дослідження, а це потребуе визначення методологічних основ кваліс1эікаційної роботи.

Під методологічною основою дослідження слід розуміти основне, вихідне положення, на якому базується наукове дослідження. Методологічні основи даної науки завжди існують поза цією наукою, за її межами і не виводяться із самого дослідження.

Методологія - вчення про  систему наукових принципів, форм і  способів дослідницької діяльності - має чотирирівневу структуру. Нині розрізняють фундаментальні, загальнонаукові  принципи, що становлять власне методологію, конкретнонаукові принципи, що лежать в основі теорії тієї чи іншої дисципліни або наукової галузі, і систему конкретних методів і технік, що застосовуються для вирішення спеціальних дослідницьких завдань.

5.Наукове дослідження і особливості його виконання.

Сучасне науково-теоретичне мислення прагне поринути у сутність досліджуваних явищ і процесів. Це можливо за умови цілісного підходи до об'єкту вивчення, розгляду цієї об'єкта у виникненні та розвитку, тобто. застосування історичного підходу до його вивченню.

Відомо, нові наукові  результати й раніше накопичені знання перебувають у діалектичному взаємодії.

Краще і прогресивне  їх старого перетворюється на нове і дає їй собі силу й дієвість. Іноді забуте старе знову відроджується  новому суворо науковій основі і живе, як б друге життя, але у іншому, досконалішому вигляді.

Вивчати у науковому  сенсі - це що означає вести пошукові дослідження, хіба що заглядаючи у майбутнє. Уява, фантазія, мрія, які спираються на реальні досягнення науку й  техніки, є найважливішими чинниками  наукового дослідження. Але водночас наукове вивчення - це обгрунтоване застосування наукового передбачення, це добре продуманий розрахунок.

Вивчати у науковому  сенсі - це що означає бути науково  об'єктивним. Не можна відкидати  факти убік лише що їх важко пояснити чи знайти їм практичне застосування. Річ у тім, що сутність нового континенту в науці який завжди видно самому досліднику. Нові наукові факти і що навіть відкриття тому, що й значення погано розкрито, можуть довгий час залишатися у резерві науки не використовуватися практично.

Загальна схема ходу наукового дослідження

Весь хід наукового  дослідження можна як наступній  логічного схеми:

1. Обгрунтування актуальності  обраної теми.

2. Постановка цілі  й конкретних завдань дослідження.

3. Визначення об'єкту  і предмета дослідження.

4. Вибір методів (методики) проведення дослідження.

5. Опис процесу дослідження.

6. Обговорення результатів  дослідження.

7. Формулювання висновків,  і оцінка отриманих результатів.

Обгрунтування актуальності обраної теми - є початковим етапом будь-якого дослідження. У застосування до дипломної, курсової роботі поняття "актуальність" має одній особливості. Дипломна робота, як зазначалося, є кваліфікаційної роботою, і те, як його автор вміє вибрати цю тему і наскільки правильно цю тему розуміє і оцінює з погляду своєчасності та соціальної значимості, характеризує його наукову зрілість й ефективну професійну підготовленість.

Висвітлення актуальності має не багатослівним. Починати її опис здалеку немає особливої потреби. Досить на межах одного машинописного  сторінки показати головне - суть проблемної ситуації, з чого й стане видно актуальність теми. Отже, формулювання проблемної ситуації - дуже важливу складову запровадження. Тому є сенс зупинитися на понятті "проблема" докладніше.

Будь-яке наукове дослідження  проводять у тому, аби здолати кривду певні складнощі у процесі пізнання нових явищ, пояснити раніше відомі факти чи неповноту старих способів пояснення відомих фактів. Ці складнощі у найбільш чіткою формі проявляються в про проблемних ситуаціях, коли існуюче наукові знання виявляється недостатнім на вирішення нових завдань пізнання.

Проблема завжди виникає  тоді, коли старе знання вже виявило  свою неспроможність, а нове знання ще прийняло розвиненою форми. Отже, проблема у науці - це суперечлива ситуація, потребує свого вирішення. Така ситуація найчастіше виникає й унаслідок відкриття нових фактів, які не укладаються у рамки колишніх теоретичних уявлень, тобто. коли одне з теорій неспроможна пояснити знову виявлені факти.

Правильна постановка і  ясна формулювання нових проблем нерідко має менше значення, ніж розв'язання вони самі. Фактично, саме вибір проблем, а то й повністю, то дуже великі ступеня визначає стратегію дослідження загалом і напрям наукового пошуку особливості. Невипадково прийнято вважати, що сформулювати наукову проблему - отже показати вміння відокремити головне від другорядного, з'ясувати те, що відомо поки що невідомо науці про об'єкт дослідження.

Окремі дипломна і  курсова робота дослідження намагаються  розвиток положень, висунутих тій  чи іншій наукової школою. Теми таких дипломної роботи можуть бути дуже вузькими, хоч як применшує їх актуальності. Мета подібних робіт полягає у вирішення приватних питань у рамках тій чи іншій вже апробованої концепції. Отже, актуальність таких наукових робіт у цілому слід оцінювати з погляду тієї концептуальної установки, якої дотримується дослідник, або ще наукового вкладу, що він вносить у розробку загальної концепції.

Тим більше що, здобувачі  часто уникають брати вузькі теми. Це неправильно. Річ у тім, що роботи, присвячені широким тем, часто бувають поверхневими мало самостійними. Вузька ж тема проробляється глибше і докладно. Спочатку здається, що вона настільки вузька, як і писати ні про що. Але в міру ознайомлення з матеріалом це побоювання зникає, досліднику відкриваються такі боку проблеми, про які до того не мав.

Від докази актуальності обраної теми логічно можливість перейти до формулюванні мети проведеного  дослідження, і навіть зазначити  конкретні завдання, які слід вирішувати відповідно до цією метою. Це зазвичай робиться у формі перерахування (вивчити., описати., встановити., з'ясувати., вивести формулу тощо.).

Формулювання з завдань  треба робити максимально старанно, оскільки опис розв'язання має становити  зміст глав дипломної й додатковий курсовий роботи. Це важливо ще й оскільки заголовки таких глав народжуються саме з формулювань завдань проведеного дослідження.

Далі формулюються об'єкт  й предмета дослідження. Об'єкт - це процес чи явище, породжує проблемну  ситуацію та обраний вивчення. Предмет - те, що у межах об'єкта.

Об'єкт і є предметом  дослідження як категорії наукового  процесу співвідносяться між  собою, як загальне та приватне. У об'єкті виділяється та його частину, яка  служить предметом дослідження. На нього та його спрямоване основну  увагу дослідника, саме предмет дослідження визначає тему дипломної роботи, яка позначається на титулі як його заголовок.

Дуже важливим етапом наукового дослідження є вибір  методів дослідження, які є інструментом з добування фактичного матеріалу, будучи необхідною умовою досягнення поставленого у такому роботі мети. Опис процесу дослідження - переважна більшість дипломної роботи, у якій висвітлюються методику та техніка дослідження з допомогою логічних законів і керував. Дуже важливий етап ходу наукового дослідження - обговорення її результатів, що ведеться на засіданнях профілюючих кафедр, рад, на засіданнях, де дається попередня оцінка теоретичної і з практичної цінності дипломної праці та колективний відгук.

Информация о работе Звіт з науково-дослідної та науково-педагогічної практики