Звіт з науково-дослідної та науково-педагогічної практики

 

Тема 7. Організація та методичне забезпечення самостійної роботи студентів

 

Самостійна робота студентів  є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від  обов'язкових навчальних занять. Причому  навчальний час, відведений для СРС, має бути в межах 1/3 - 2/3 від загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни.

СРС з дисципліни «Основи наукових досліджень» супроводжується системою науково-методичного забезпечення, яке включає такі основні матеріали:

- навчальні плани;

- навчальні програми навчальних дисциплін;

- підручники i навчальні пособники;

- інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних занять;

- методичні матеріали для студентів з питань самостійного опрацювання фахової літератури, написання курсових робот, дипломних проектів (робіт).

Вищий навчальний заклад гарантує можливість індивідуального доступу студента до бібліотеки ВНЗ, навчальних кабінетів, комп'ютерних класів, комп'ютерних баз даних тощо. Окремі види СРС виконуються також у домашніх умовах.

Науково-методичне забезпечення СРС з даної дисципліни регламентується відповідними нормативними документами.

Логіка вивчення дисципліни визначається одним з основних дидактичних  принципів навчання - принципу системності.

Навчання студентів  повинне бути таким, щоб засвоєні ними знання, уміння і навики були логічно пов’язані між собою і створювали струнку систему. Важливість цього принципу обумовлена такими причинами:

- логічно пов’язаний навчальний матеріал засвоюється студентами краще ніж окремі факти та відомості;

- вивчення взаємозв’язку предметів і явищ відповідає важливому положенню діалектики про загальний зв’язок, формує у студентів науковий світогляд;

- системно розміщуючи навчальний матеріал, можна запобігти повторень та надмірних пояснень і викласти більший обсяг інформації за один і той же час (при однаковій кількості сторінок підручника);

- струнка система засвоєння студентами знань полегшує їх використання у подальшій роботі.

Щоб забезпечити системність  вивчення дисципліни, потрібно:

- розміщувати навчальний матеріал як всієї дисципліни, так і кожного заняття послідовно, щоб вивчення кожного питання спиралося на знання раніше вивченого і в той же час готувало базу для вивчення нового;

- узгоджувати різні види навчальних занять з даної дисципліни - лекційний матеріал повинний бути узгодженим за часом і темами з практичними та лабораторними заняттями, курсовим проектуванням тощо;

- проводити навчання за раціональною методикою, передбачивши, передусім, самостійну роботу студентів і своєчасний контроль за правильним засвоєнням ними знань, умінь та навиків;

- узгоджувати дисципліни, що вивчаються, з суміжними дисциплінами (міждисциплінарні зв’язки) і зберігаючи при цьому єдність позначень та термінології.

Науково-методичне забезпечення СРС повинне передбачати такі види контролю:

- контрольні завдання до семінарських, практичних i лабораторних занять;

- контрольні роботи з навчальних дисциплін для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу;

- інші складові контролю СРС визначає викладач, кафедра, ВНЗ на основі пошуку сучасних критеріїв, які б дозволяли оцінювати ефективність навчального процесу.

Особливе місце в  реалізації СРС займає робота студентів  у співробітництві з викладачем. Це може бути виконання студентами курсових проектів (робіт), науково-дослідна робота студентів. Характерними особливостями таких занять є індивідуальний характер завдань, які видаються студентам для самостійної роботи, необхідність їх творчого виконання, регулярна співпраця з викладачем.

Отже, студент, усвідомлюючи зміст самостійної роботи з вивчення навчальної дисципліни, який відображено в навчальній програмі та методичних рекомендаціях викладача, виконує графік СРС та контрольні заходи, наполегливо вчиться, виховує в собі навики самоосвіти та професійної творчої праці.

 

Тема 8. Діагностика знань

 

Попередній контроль (діагностика вихідного рівня знань студентів) застосовується як передумову для успішного планування і керівництва навчальним процесом. Він дає змогу визначити наявний рівень знань дня використання їх викладачем як орієнтування у складності матеріалу. Формою попереднього контролю є вхідний контроль знань. Він проводиться на 1-му курсі, щоб оцінити реальність оцінок, отриманих на вступних іспитах з певного предмета. Попередній контроль у вигляді перевірки і оцінки залишкових знань проводимо також через деякий час після підсумкового іспиту з певної дисципліни як з метою оцінки міцності знань, так і з метою визначення рівня знань з забезпечуючих предметів для визначення можливості сприйняття нових навчальних дисциплін.

Поточний контроль знань  є органічною частиною всього педагогічного процесу і слугує засобом виявлення ступеня сприйняття (засвоєння) навчального матеріалу. Управління навчальним процесом можливе тільки на підставі даних поточного контролю. Завдання поточного контролю зводяться до того, щоб:

1) виявити обсяг, глибину  і якість сприйняття (засвоєння)  матеріалу, що вивчається;

2) визначити недоліки  у знаннях і намітити шляхи  їх усунення;

3) виявити ступінь  відповідальності студентів і  ставлення їх до роботи, встановивши  причини, які перешкоджають їх роботі;

4) виявити рівень опанування  навиків самостійної роботи і  намітити шляхи і засоби їх  розвитку;

5) стимулювати інтерес  студентів до предмета і їх  активність у пізнанні.

Рубіжний (тематичний, модульний, блоковий) контроль знань є показником якості вивчення окремих розділів, тем і пов'язаних з цим пізнавальних, методичних, психологічних і організаційних якостей студентів. Його завдання - сигналізувати про стан процесу навчання студентів для вжиття педагогічних заходів щодо оптимального його регулювання. Якщо поточний контроль проводимо лише з метою діагностики першого рівня засвоєння, тобто рівня загального орієнтування у предметі, то рубіжний контроль дає можливість перевірити засвоєння отриманих знань через більш довгочасний період і охоплює більш значні за обсягом розділи курсу. Відповідно змінюється методика контролю, від студентів можна вимагати самостійної конструктивної діяльності, а також виявити взаємозв'язки з іншими розділами курсу.

Рубіжний контроль може проводитись усно й письмово, у вигляді контрольної роботи, індивідуально або у групі.

Підсумковий контроль являє собою іспит студентів з метою оцінки їх знань і навиків у відповідності до моделі молодшого спеціаліста.

До підсумкового контролю належать семестрові, перевідні і державні іспити, а також заліки перед іспитом. Основна мета іспитів - встановлення дійсного змісту знань студентів за обсягом, якістю і глибиною і вміннями застосовувати їх у практичній діяльності.

 

Тема 9. Психолого-педагогічні основи навчання та здійснення виховної роботи у вищому навчальному закладі

Психолого-педагогічні  основи навчання та здійснення виховної роботи у ПУЕТ втілюють такі основні принципи:

1. гуманізація освіти, єдність навчання і виховання, залучення студентської молоді до духовних цінностей, формування цінностей загальнолюдської моралі;
2. свобода вибору та відповідальність за результативність освітньої діяльності, професійне самовизначення особистості, що забезпечує відповідну само детермінацію навчання студентів, актуалізує внутрішню мотивацію, розвиває потребу у свободі творчості, автономності, самоуправлінні та самокорекції, забезпечує толерантність по відношенню до особистості студента;
3. відкритість та демократичність освітньої діяльності, доступність навчання для будь-якого громадянина з врахуванням рівня його довузівської та індивідуальної підготовки;
4. випереджальний характер навчання на основі психодіагностики й корекції поведінки особистості;
5. органічний зв'язок з національною та світовою культурою, історією, традиціями;
6. регуляція психофізичних станів людини за різними напрямками на основі знань , нагромаджених у психофізіології та фізіології праці, педагогіці, валеології, медицині, гігієні, ергономіці й інших науках;
7. взаємодія з вузами, що здійснюють підготовку фахівців гуманітарного, економічного і лінгвістичного профілів у зарубіжних країнах;
8. самопізнання з метою встановлення у себе нових якостей, характеристик, поглибленого осмислення властивостей і станів особистості студента;
9. використання важелів відповідальної поведінки студентів у процесі навчання у вузі;
10. духовно-моральний пошук власної життєвої позиції, індивідуально-колективна відповідальність за дотримання умов і досягнення результатів у процесі освітньої діяльності.
1. Реалізація цих принципів забезпечує досягнення повної корпоративної згоди в управлінні навчально-виховним комплексом сучасного вищого навчального закладу, сприяє формуванню професійно зрілих фахівців нового покоління.Важливою складовою гуманізацію навчальної та наукової діяльності у сучасному ВНЗ є управління організацією підготовки студентів до професійно-творчої діяльності, яка є системою, що містить три основні компоненти: наукову та професійну творчість, навчально-пізнавальну діяльність, позанавчальну діяльність.

До основних методів виховання студентів, що застосовуються у ВНЗ відносяться:

Переконування — це метод, що передбачає навмисний цілеспрямований вплив на свідомість, волю і почуття вихованців з метою формування в них стійких переконань. Переконування — провідний спосіб впливу педагога на вихованців з використанням такого важливого засобу, як слово. Для реалізації вимог методу переконування використовують низку прийомів, які є складовим методу. Це пояснення, розкриття наслідків дій, бесіда, диспут, звернення до почуттів совісті й честі та ін.

Приклад — метод виховання, який передбачає організацію взірця для наслідування з метою оптимізації процесу соціального успадкування.

Важливе місце в системі  методів займає вимога як метод педагогічного впливу на свідомість вихованця з метою викликати, стимулювати або загальмувати окремі види його діяльності. Метод вимоги перебуває в тісному зв´язку з іншими методами. Ефективність виховної роботи багато в чому залежить від поєднання методів, зокрема, методу переконування із системою вимог. Не випадково А.С. Макаренко неодноразово підкреслював, що його педагогічним кредо було: якомога більше вимог до людини і якомога більше поваги до неї. У багатьох випадках виховні зусилля зводяться нанівець через відсутність дії системи вимог. Це стосується технології виховної діяльності в сім´ї, загальноосвітній школі, вищих навчальних закладах, у виробничих колективах і в державі в цілому. Якщо в тоталітарному суспільстві діє жорстка система диктатури насилля, диктатура начальника, яка пригнічує особистість психологічною і фізичною силою, страхом, то в демократичному суспільстві має діяти система розумних вимог у вигляді правил, норм, заходів, які спрямовані на захист особистості, має діяти диктатура закону і загальноприйнятих моральних норм.

У вищих навчальних закладах особливо важливо розробити, по-перше, систему правил, забезпечити на першому етапі дію методу переконування та прикладу з боку педагогів і, по-друге, запровадити дієвість вимог. Тоді налагоджується педагогічно доцільний темп і ритм життєдіяльності.

Вправи — це метод виховання, що передбачає планомірне, організоване, повторне виконання певних дій з метою оволодіння ними, підвищення їх ефективності та формування умінь і навичок.

Окреме місце у процесі  формування умінь та навичок, оволодіння досвідом поведінки займає метод привчання, що передбачає організацію планомірного і регулярного виконання вихованцями певних дій з елементами примусу, обов´язковості з метою формування конкретних звичок у поведінці. Варто зауважити, що ці методи ширше використовуються у процесі виховання дітей дошкільного і шкільного віку. Щоправда, в специфічних умовах (у військових та інших воєнізованих підрозділах, у вищих навчальних закладах військового типу) їх широко використовують і в системі виховання дорослих.

Окрему групу становлять методи, які спрямовані на організацію діяльності та формування поведінки вихованців. Це схвалення та осудження.Схвалення — це спосіб педагогічного впливу на особистість, що виражає позитивну оцінку вихователем поведінки вихованця з метою закріплення позитивних якостей і стимулювання до діяльності. Осудження — це метод виховання, що передбачає вплив педагога на особистість вихованця з метою осуду чи гальмування його негативних дій і вчинків.

 

Тема 10. Охорона праці

 

Планування роботи з  охорони праці передбачає на основі аналізу та контролю діяльності навчального закладу складання річного плану, в якому визначаються такі заходи: навчання та перевірка знань працівників з охорони праці; проведення інструктажів, розробка, періодичний перегляд посадових інструкцій; внутрішній контроль; профілактичні та інші організаційні заходи,  що спрямовані на підвищення рівня безпеки учасників навчально-виховного процесу; визначенні потреби у новому обладнанні, матеріально-технічних засобах безпеки та санітарно-побутовому обслуговуванні.

Найактуальнішими питаннями  річного плану роботи з охорони  праці є:

• серпень – вересень – проведення вступного (первинного) інструктажу з працівниками та студентами; видання наказу з організації  роботи з охорони праці; перегляд інструкцій з правил техніки безпеки; оформлення актів-дозволів на роботу в навчальних кабінетах, майстернях, спортивній базі; проведення наради-навчання працівників; забезпечення проходження працівниками профілактичного медичного огляду; забезпечення виконання заходів протипожежного захисту закладу;

• січень – лютий –  проведення повторного інструктажу  з учасниками навчально-виховного  процесу; аналіз стану охорони праці  навчального закладу; моніторинг результатів  щорічного медичного огляду студентів;

• протягом року – організація  і проведення заняття зі студентами з питань безпеки життєдіяльності; проведення внутрішнього контролю за дотриманням учасниками навчально-виховного процесу правил і вимог охоронипраці; аналіз стану травматизму; проведення навчання з дій на випадок виникнення надзвичайних ситуацій; оформлення інформаційних матеріалів, виставок, стендів з висвітлення безпеки життя людини в оточуючому середовищі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Практична частина

 

1. План-проспект лекційного заняття на тему «Наукове дослідження і методологія його виконання» з дисципліни «Основи наукових досліджень»