Звіт з науково-дослідної та науково-педагогічної практики

Інтерактивне (лат. Inter - між  і actio - дія) навчання - співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де викладач і студент є рівноправними, рівнозначними суб'єктами навчання.

Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих і педагогічних ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем, вироблення спільної стратегії  подолання складних ситуацій тощо. Воно ефективно сприяє формуванню навичок і вмінь, конструктивного творчого мислення; виробленню цінностей; створенню атмосфери співпраці, взаємодії; дає змогу майбутньому педагогу розвивати свої здібності, оскільки е своєрідним "перерозподілом активності" від викладача до студента.

Новою формою здобуття освіти, новим видом взаємодії між викладачами і студентами є також дистанційне навчання.

Дистанційне (лат. distantia - відстань) навчання - навчання за територіальної роз'єднаності викладача і студента, за якого всі чи переважна частина  навчальних процедур здійснюються з використанням сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій.

За дистанційного навчання студент має змогу сам здобувати  необхідні йому знання за допомогою  інформаційних ресурсів: баз даних  і знань; комп'ютерних, у т. ч. мультимедійних, навчальних і контролювальних систем; відео- і аудіозаписів, електронних бібліотек і, безперечно, традиційних посібників і підручників. Крім того, дистанційне навчання передбачає велику кількість завдань, розрахованих на самостійне опрацювання з можливістю отримання щоденних консультацій.

Взаємодія з віддаленими  співрозмовниками розвиває у студентів  універсальні вміння дистанційної діяльності, які не формуються за традиційного навчання (уміння користуватися електронною  поштою, участь у телеконференціях, форумах тощо).

 

Тема 5. Методичне забезпечення навчального процесу

 

Науково-методичне забезпечення навчального процесу передбачає: державні стандарти освіти, навчальні  плани, навчальні програми з усіх нормативних і вибіркових навчальних дисциплін; програми навчальної, виробничої та інших видів практик; підручники і навчальні посібники; інструктивно-методичні матеріали до семінарських, практичних і лабораторних занять; індивідуальні навчально-дослідні завдання; контрольні роботи; текстові та електронні варіанти тестів для поточного і підсумкового контролю, методичні матеріали для організації самостійної роботи студентів, виконання індивідуальних завдань, курсових і дипломних робіт.

Навчальний план - документ, який визначає перелік і обсяг  нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, послідовність їх вивчення та кількість годин (кредитів), що відводяться на їх вивчення, графік навчального процесу, форми і методи поточного та індивідуального контролю навчальних досягнень студентів. Навчальний план відображає також обсяг часу, який відводиться на самостійну роботу студентів.

Базовий навчальний план розробляється на основі вимог Державного стандарту підготовки фахівців зі спеціальності  на весь період реалізації відповідної  освітньо-професійної програми та затверджується керівником ВНЗ. На основі навчального плану розробляється робочий навчальний план на поточний навчальний рік, який затверджується деканом відповідного факультету.

Для забезпечення якості навчання у вищій школі необхідно  звертати особливу увагу на систему планування і організації навчального процесу. При цьому слід ураховувати, що навчальний процес у ВНЗ будується відповідно до вимог державних нормативно-правових документів, зокрема Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах. Планування і організація навчального процесу здійснюється на основі чинного навчального плану. У навчальному плані для кожної спеціальності визначено графік навчального процесу, яким передбачено: бюджет годин у тижнях, такі аспекти навчальної діяльності як теоретичне навчання, екзаменаційна сесія, практика, державні іспити, виконання дипломних робіт, канікули. У навчальному плані з кожної дисципліни чітко окреслюється кількість годин, що відводяться на лекції, лабораторно-практичні та семінарські заняття, терміни виконання курсових робіт, складання заліків та іспитів.

Графік і план навчального  процесу є основою для складання  розкладу занять - важливого документу, яким регламентується академічна робота студентів і викладачів.

При складанні розкладу навчальних занять необхідно враховувати:

1. Вимоги навчального  плану;

2. Анатомо-фізіологічні  і психологічні особливості учасників  навчального процесу;

3. Можливості навчально-матеріальної  бази ВНЗ;

4. Можливості аудиторного  фонду;

5. Дидактичну доцільність віднесення навчальних дисциплін у розкладі на робочий тиждень і конкретний день.

У руслі виконання  Болонських угод в українських ВНЗ  відбувається переорієнтація навчальних планів з лекційно-інформативної  на індивідуально-диференційовану, особистісно-орієнтовану форму навчання, на посилення ролі самостійної роботи студента. У зв'язку з цим доцільною є практика організації навчально-пізнавальної діяльності з використанням індивідуальних навчальних планів студентів.

Індивідуальний навчальний план є робочим документом студента, який складається на початку кожного навчального року сумісно із куратором.

Важливим нормативним  документом, що визначає зміст освіти у вищій школі є навчальна  програма.

Навчальна програма - основний науково-теоретичний документ, що визначає місце і значення навчальної дисципліни в реалізації освітньо-професійної підготовки студента, її зміст, обсяг знань, умінь і навичок, якими повинен володіти фахівець, послідовність і організаційні форми вивчення навчальної дисципліни. Навчальні програми нормативних дисциплін належать до документів державного стандарту, розробляються і затверджуються як його складові. Навчальні програми вибіркових дисциплін розробляються на 3-5 років кафедрами вищих навчальних закладів і затверджуються вченою радою ВНЗ.

Обов'язковими компонентами навчальної програми є пояснювальна записка, тематичний план, тематичний виклад змісту навчальної дисципліни, бібліографічний список. У змісті навчальних програм повинні мати місце наступні аспекти:

1.Формулювання призначення навчальної дисципліни в системі підготовки спеціаліста (визначення провідної функції дисципліни);

2.Визначення освітньої,  виховної і розвивальної мети, які необхідно реалізувати в  процесі навчання (з урахуванням  призначення навчальної дисципліни  і вимог кваліфікаційної характеристики);

3. Визначення вимог  до знань і вмінь студентів  та рівня їх сформованості;

4. Визначення складу  і структури дисципліни, розділів (модулів) з урахуванням провідної  функції предмета;

5. Планування лабораторних  і практичних занять з урахуванням їх головної дидактичної мети - формування професійних і практичних навичок;

6. Виклад змісту навчального  матеріалу з кожної навчальної  теми з огляду на принципи  дидактики вищої школи;

7. Визначення обсягу та змісту  самостійної роботи студентів;

8. Встановлення міжпредметних зв'язків  та усунення дублювання навчального  матеріалу на основі інтеграції  та координації змісту окремих  навчальних предметів (доцільно  скористатися структурно-логічною  схемою конструювання навчального  процесу і навчальним планом та обрати методику реалізації інтеграційних зв'язків);

1.Визначення форм і методів  контролю за успішністю навчання;

2.Список рекомендованої літератури, що містить основну та додаткову  літературу;

3.Оформлення навчальної програми  повинно відповідати дидактичним нормативам.

Навчально-методичний комплекс дисципліни (НМКД) - документ, що визначає обсяг  знань, якими повинен оволодіти  студент відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційної  характеристики майбутнього фахівця, відображає загальну методику викладання дисципліни, характеризує методичне забезпечення, складові та механізм оцінювання знань студентів. Розробляється на 3-5 років або змінюється в результаті змін освітньо-професійної програми підготовки фахівця та інших стандартів освіти.

Структурними елементами навчально-методичного комплексу дисципліни є наступні розділи: пояснювальна записка (розділ 1 та 2).

Розділ 1. "Основні характеристики навчальної дисципліни" має містити  інформацію про напрям підготовки, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень, курс, семестр, характер дисципліни (нормативна чи вибіркова), кількість кредитів/годин на її вивчення, кількість змістових модулів, аудиторних та позааудиторних годин і форми контролю.

Розділ 2. "Вступ", у якому необхідно  чітко сформулювати мету, завдання та предмет дисципліни відповідно до її змісту і вказати структурно-логічне місце дисципліни в навчальному процесі підготовки фахівців, чітко визначити, що повинен знати і уміти студент після вивчення вказаного курсу.

Розділ 3. "Тематичний план навчальної дисципліни".

Розділ 4. "Зміст дисципліни". У цьому розділі слід надати коротку  анотацію кожного змістового модуля та кожної теми курсу з висвітленням основних понять, характеристик, ознак та інших навчальних елементів, що розкривають зміст навчального матеріалу. Кожний змістовий модуль має містити перелік основних понять та категорій, знання яких є обов'язковим для успішного опанування студентами навчальної дисципліни.

 

Тема 6. Застосування інноваційних технологій у процесі навчання

 

До арсеналу технологій та інструментів відкритої освіти у  ПУЕТ належать засоби забезпечення доступу  до навчальних матеріалів (передусім, електронні бібліотечні системи), засоби візуалізації, інструменти колективної роботи з різноплановим освітнім контентом (як в рамках самого навчального процесу, так і для підготовки до занять вчителів і викладачів).

У ПУЕТ застосовуються такі інноваційні технології:

Інтерактивне навчання.  Інтерактив (від анг.- взаємний та діяти). Інтерактивне навчання-це спеціальна форма організації пізнавальної активності, що має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.

Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб'єктами навчання. Інтерактивне навчання сприяє формуванню навичок а вмінь як предметних, так і загальнонавчальних; виробленню життєвих цінностей; створенню атмосфери співробітництва, взаємодії; розвитку комунікативних якостей. Технологія передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв'язання проблем.

Інтерактивне навчання - це навчання діалогу, під час якого відбувається взаємодія учасників педагогічного процесу з метою взаєморозуміння, спільного розв'язання навчальних завдань, розвитку особистісних якостей учнів.

Інтегровані технології  припускають, що викладач за можливості чітко визначає реакції, поняття, ідеї та навички, які мають бути засвоєні студентом, а потім за допомогою багатостороннього підходу допомагає студенту спрямувати власну діяльність на досягнення цих цілей.

Мультимедійні технології пов'язані із створенням мультимедіа-продуктів: електронних книг, енциклопедій, комп'ютерних фільмів, баз даних. У цих продуктах об'єднаються текстова, графічна, аудіо- та відеоінформація, анімація. Мультимедіа-технології перетворили комп'ютер на повноцінного співрозмовника, дозволили студентам, не виходячи з навчальної аудиторії, будинку, офісу, бути присутніми на лекціях видатних вчених, брати участь у конференціях, діалогах, вести кореспонденцію. Як принципово новий навчальний засіб електронна книга відкрила можливості «читати», аналізувати «живі» озвучені сторінки, Тобто можливості бачити, чути, читати.

Мережеві технології призначені для телекомунікаційного спілкування студентів з викладачами, колегами, працівниками бібліотек, лабораторій, установ освіти тощо. Телекомунікаційний доступ до баз даних здійснюється через всесвітню мережу Інтернет. Формами мережевої комунікації є:

•електронна пошта - призначається для обміну інформацією між суб'єктами зв'язку, здійснення консультування, організації дистанційного навчання;

• телеконференція - дозволяє викладачеві та учням, що знаходяться на значній відстані одне від одного, організувати спільне навчання, обговорювати навчальні проблеми, брати участь у ділових іграх, практикумах тощо в умовах так званого віртуального класу.

Великий інтерес викликають у студентів уроки-конференції. Вони передбачають спілкування учнів, які працюють над розв’язанням будь-якої проблеми. Головним при проведенні конференції є діалог, диспут між учнями. Учні вчаться прислухатися до думок інших, не бояться висловлювати свою думку. Вчаться бути більш впевненими, рішучими, самостійними.

Одним з ефективних інтерактивних  методів навчання при викладанні економічних дисциплін є метод  розв’язання проблем (проблемне  навчання).  Замість того щоб «транслювати»  студентам факти та їх взаємозв’язок, можна запропонувати їм проаналізувати ситуацію (проблему) і здійснити пошук шляхів змінення даної ситуації до кращого.

Отже, застосування новітніх технологій має значні освітні можливості - це сучасний засіб підвищення мотивації  до навчання, перевага якого насамперед у тому, що студент сам обирає місце, час і темп навчання, має вільний доступ до інформації, може тренуватися і сам контролювати свої знання, уміння та навички. Крім того, застосування мультимедійних засобів на практичних заняттях дає змогу збільшити обсяг засвоєної інформації, активізувати роботу студентів тощо. Проте, незважаючи на процеси глобалізації, які стосуються  й освітнього простіру, варто пам’ятати, що залучення новітніх технологій до процесу навчання поліпшує якість презентації навчального матеріалу та забезпечує ефективність його засвоєння студентами, але має лише допоміжний характер, а центральним об’єктом навчального процесу залишається викладач.