Аналіз діяльності комерційного банку на ринку пластикових карток

Досить тривале використання масових платіжних систем у світі  закономірно призвело до певної уніфікації як ознак самих систем, так і  вимог до власників карток. Зокрема, ідеться про такі спільні риси, як власне технологія виготовлення карток, обов'язкова ідентифікація користувача, перевірка чинності трансакції тощо. Це дозволяє виділити ці системи в окремий клас.

Закон України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року, № 2346-НІ, регулює  діяльність як карткових, так і інших  платіжних систем, зокрема СЕП  НБУ та внутрішньобанківських. Упровадження Системи електронних платежів дозволило  прискорити здійснення поточних розрахунків та обігу коштів (завдяки чому вдалося вивільнити майже 5% грошової маси), майже на 20% скоротити документообіг, суттєво зменшити ймовірність фальсифікації міжбанківських розрахункових документів, а отже, знизити приховану емісію, що пов'язана з обігом коштів, отриманих за підробленими документами. Крім цього, перехід на сучасні форми розрахунків зробив можливим посилення контролю за станом грошової маси в державі, підвищив швидкість виконання розрахунків та надав Національному банку України й банківським установам можливість чіткішого контролю за дисципліною здійснення платежів.

Згідно із Законом України "Про платіжні системи та переказ  коштів в Україні" операції з платіжними картками здійснюються з урахуванням  вимог, установлених законами України  та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Емісію платіжних карток у межах України проводять  тільки ті банки, що уклали договір  із платіжною організацією відповідної  платіжної системи та отримали її дозвіл на виконання цих операцій (крім одноемітентних внутрішньобанківських платіжних систем).

Вид платіжної картки, яку  емітує банк, тип її носія ідентифікаційних даних (магнітна смуга, мікросхема тощо), реквізити, що графічно нанесені на неї, - це визначає платіжна організація  відповідної платіжної системи, в якій ця картка має використання.

Обов'язковими реквізитами, що їх наносять на платіжну картку, є  реквізити, які дають змогу ідентифікувати платіжну систему та емітента. Платіжні картки внутрішньодержавних платіжних  систем мають містити ідентифікаційний номер емітента, визначений у порядку, встановленому Національним банком України.

Національний банк України  веде офіційний реєстр ідентифікаційних номерів банків - емітентів платіжних  карток внутрішньодержавних платіжних  систем. Еквайринг в Україні здійснюється виключно юридичними особами - резидентами, що уклали договір із платіжною організацією. У межах України переказ за операціями, які ініційовані із застосуванням платіжних карток, виконується тільки у грошовій одиниці України.

Видача готівки через  банківські автомати в межах України  здійснюється в національній валюті, а через банківські автомати уповноважених  банків-емітентів - у валюті рахунку  платіжної картки. Банки-резиденти, які емітують платіжні картки, не мають  права укладати договори про розповсюдження емітованих ними платіжних карток з  іншими суб'єктами підприємницької діяльності.

Банки - члени платіжних  систем, якщо це не суперечить правилам відповідної платіжної системи, можуть укладати договори з іншими банками-резидентами, що не є членами  цих платіжних систем, про видачу останніми готівкових коштів за платіжними картками через власні каси або банківські автомати.

Платіжні організації  небанківських платіжних систем - нерезиденти можуть укладати з  банками-резидентами та небанківськими фінансовими установами-резидентами  угоди про розповсюдження серед  клієнтів таких фінансових установ  платіжних карток цих систем, видачу готівкових коштів за ними, а також  із торговцями про приймання ними платіжних карток цих систем для  проведення розрахунків за надані ними товари чи послуги.

Положення про порядок  емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, що затверджене  постановою Правління Національного  банку України від 19 квітня 2005 p., № 137, та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19 травня 2005 р. за № 543/10823, установлює загальні вимоги Національного  банку України до порядку здійснення банками емісії платіжних карток, визначає операції, що здійснюються з  їх застосуванням, та порядок розрахунків  за цими операціями, а також установлює загальні вимоги до внутрішньодержавних  платіжних систем, що створюються в Україні.

Відповідно до Положення  на території країни дозволяється використання платіжних карток, емітованих банками, що є членами як внутрішніх, так  і міжнародних платіжних систем. Банки мають право створювати внутрішні одноемітентні (чи багатоемітентні) платіжні системи та емітувати платіжні картки на терені України, а також поширювати сферу діяльності цих систем на територію інших країн. До створення таких платіжних систем банки можуть вдаватися як самостійно, так і разом із зацікавленими нефінансовими інституціями чи підприємствами (за нормативними положеннями, створення та експлуатація внутрішніх платіжних систем, у яких розрахунки та операції з платіжними картками виконують небанківські установи, забороняється). Українські банківські установи можуть укладати з платіжними організаціями міжнародних платіжних систем Visa International та EuroPay International та небанківських платіжних систем American Express, Diners Club, JCB угоди про членство в цих системах. Умови такого партнерства мають відповідати критеріям чинного законодавства України.

Відповідно до вимог нормативно-правових актів НБУ, внутрішні платіжні системи  можуть створювати в Україні банки-резиденти  спільно з іншими фінансово-кредитними та нефінансовими установами (підприємствами) через запровадження власних  проектів чи проектів інших розробників  платіжних систем. Проекти внутрішніх платіжних систем мають відповідати  вимогам та рекомендаціям міжнародних  стандартів ISO, Європейського комітету із банківських стандартів (ECBS), а  також рішенням міжнародних платіжних систем {Visa, EuroPay та ін.).

Технічне забезпечення створюваної  платіжної системи має відповідати  вимогам державних чи міжнародних  стандартів, а програмне забезпечення - мати відповідні ліцензії його виробника (останнє не стосується програмних засобів власної розробки).

Установи - організатори внутрішніх платіжних систем також повинні  забезпечити належний рівень захисту  інформації шляхом застосування організаційних заходів та використання програмно-технічних  засобів криптографічного захисту. Програмно-технічні системи захисту  інформації мають працювати на основі спеціальних алгоритмів криптографічного захисту, описаних та визначених у відповідних держстандартах України, або мати відповідний дозвіл на їх використання від організацій (установ), які уповноважені видавати такі дозволи.

Упровадженню внутрішньої  платіжної системи має передувати визначення платіжної організації (якщо створюється одноемітентна  внутрішня платіжна система, функції  платіжної організації може виконувати банк, який створює цю систему і є її власником).

Крім цього, ще до початку  промислової експлуатації внутрішньої  платіжної системи платіжна організація  має розробити та належним чином  зареєструвати торговельний знак (логотип) системи. У разі одноемітентної внутрішньої  платіжної системи торговельним знаком (логотипом) може слугувати логотип  банку-власника. Логотип має розміщуватися  на платіжних картках системи  та в місцях здійснення операцій із цими картками.

Важливо також зазначити, що здійсненням розрахунків із підприємствами торгівлі (послуг) за операціями держателів платіжних карток, а також операціями з видачі готівки останнім - еквайрингом - на території України можуть займатися  лише банки - резиденти України, а  операції з використанням платіжних  карток в Україні здійснюються тільки у валюті України. Виняток становить  лише одержання готівкової валюти з  власного карткового рахунку клієнта  в касах та через банкомат відповідних  уповноважених банків-емітентів (чи тих, що надають платіжні картки від  імені емітентів). Останнє також  стосується одержання готівкових коштів в іноземній валюті держателями  карток міжнародних платіжних систем, які є клієнтами емітентів-нерезидентів. Фінансові розрахунки банків - членів міжнародних платіжних систем за операціями, що здійснені їхніми клієнтами (чи довіреними особами) за допомогою  платіжних карток поза межами України, виконуються у валюті, визначеній в угодах із платіжними організаціями міжнародних платіжних систем.

Участь банків у роботі платіжних систем має форму принципового або асоційованого членства. Аби  стати принциповим членом міжнародної  чи внутрішньої платіжної системи, банк повинен отримати від платіжної системи ліцензії на самостійне здійснення емісії платіжних карток та/чи еквайрингу. Натомість асоційоване членство передбачає отримання практично такої самої ліцензії, але за гарантіями, наданими платіжній організації іншим банком - принциповим членом. Емісію платіжних карток незалежно від платіжної системи, членом якої є банк (міжнародної, внутрішньої, одноемітентної чи багатоемітентної) та еквайринг можна здійснювати лише за умови отримання від Національного банку України ліцензії на проведення таких операцій. Банк, який є принциповим чи асоційованим членом міжнародної (або внутрішньої) платіжної системи та емітує платіжні картки, може укладати угоди з банками-резидентами, які не є членами платіжних систем, про виконання ними через касові відділення їхніх установ та пунктів обміну валюти операцій із видачі готівки за платіжними картками, а також про обслуговування поточних рахунків своїх клієнтів за розрахунковими документами еквайра. Проведення розрахунків за операціями з платіжними картками міжнародних платіжних систем, призначеними для користування за межами України, вимагає від банку ліцензії на право здійснення валютних операцій.

1.4. Аналіз операцій  із банківськими пластиковими  картками в системі карткових  розрахунків в Україні.

Аналіз діяльності банку  з використанням міжнародних  платіжних карток проводиться з  метою з’ясування доцільності здійснення цих оперцій як для самого банку, так і для його клієнтів, а також  для доцільності його участі у  міжнародних платіжних системах.

Зважаючи на те, що оцінка результатів діяльності одного банку  недостатня для певних висновків  щодо розвитку неторговельних операцій банку, необхідно використовувати  дані про операції з платіжними картками інших українських банків, які є членами міжнародних платіжних систем.

Якщо банк є учасником  кількох платіжних систем, доцільно визначити структуру платіжних карток за видами міжнародних платіжних систем.

Динаміка змін у кількості  карткових клієнтів, емісії платіжних  карток, обсяги коштів за операціями, види операцій (операції у торговій мережі, отримання готівкового авансу) дадуть інформацію стосовно тенденцій розвитку у сфері карткового бізнесу.

Кількість емітованих карток у нашій країні не може бути абсолютним показником розвитку ринку, оскільки багато карток залишаються не задіяними або за ними проводиться незначна кількість операцій. Більше того до одного карткового рахунку можуть бути прив’язані кілька карток.

Значущим показником є  активність картки, яка демонструє кількість операцій, що здійснюються протягом одного дня за однією карткою. Цей показник розраховується як відношення загальної кількості операцій до кількості карток у той період часу, за який вони були проведені.

Структурний аналіз операцій з платіжними картками передбачає з’ясування таких питань:

- питома вага залишків на карткових рахунках у загальному обсязі залучених ресурсів;

- питома вага залишків на карткових рахунках у розрізі клієнтів (фізичних чи юридичних осіб);

- питома вага залишків на карткових рахунках у розрізі валют;

- структура емісії платіжних карток у розрізі платіжних систем;

- структура емісії платіжних карток у розрізі кредитових та дебетових карток;

- структура операцій у розрізі кількості операцій з видачі готівки та обслуговування у підприємствах торгівлі та сервісу;

- структура операцій у розрізі обсягів операцій з видачі готівки та обслуговування у підприємствах торгівлі та сервісу.

Питома вага залишків на карткових рахунках (N) у загальному обсязі залучених ресурсів розраховується за формулою:

N= Scardx100/Sres,

де Sres– загальна сума залучених коштів;

Scard– сума залучених коштів на карткові рахунки.

Питома вага залишків на карткових рахунках у розрізі  клієнтів (фізичних та юридичних осіб) розраховується аналогічно за обраною  категорією клієнтів. Цей показник свідчить про напрямленість карткових продуктів у розрізі юридичних та фізичних осіб. Доцільно також проаналізувати умови, на яких залучаються кошти на карткові рахунки та умови обслуговування рахунків.

Порівняння показників активності та використання картки у торговельно-сервісній  мережі дає інформацію стосовно ролі банків на картковому ринку України, активності карток, що ним емітовані, наскільки цей показник близькій до середніх значень у банківській  системі узагалі та в розмірі  МПС.

Важливо проаналізувати структуру  еквайрингової мережі банку у  розрізі технічного обладнання, розрахувати показники її розширення та ефективність використання. Ефективність використання визначається розрахунком:

- середньої кількості транзакцій на один вид обладнання за період;

- середнього обсягу коштів на один вид обладнання;

- середньої вартості однієї операції, що здійснюється за кожним видом обладнання;

- суми доходів за операціями у розрізі технічного обладнання.