Аналіз діяльності комерційного банку на ринку пластикових карток

=2141245+532560+51312+39127232+1066136+1855488+5047+(3317786+470393+147507-269956-10000-16052951)=32381799

=27667673+214387+18734+190100+269956+10000+16052951-3317786-470393-147507=40488115

=(32381799/40488115)*100%=79,98%

=2500086+418032+56454+31854958+5509920+4193369+3458+(4365310+233026+519786-305392-52492-16380963)=32915552

=28341725+105910+16439+10856+305392+52492+16380963-4365310-233026-519786=40095655

=(32915552/40095655)*100%=82,1%

=2930731+527048+87862+30436714+6023682+2299903+3458+(3264156+48008+519786-605213-13059638)=32476497

=27635314+81073+9125+224+605213+13059638-3264156-48008-252072=37221138

=(32476497/37221138)*100%=87,25%

Отже, розрахувавши даний  показник маємо, що даний банк в достатній  мірі дотримується нормативу короткострокової ліквідності, оскільки значення нормативів значно перевищують встановлену  норму. При цьому спостерігається  тенденція до зростання даного нормативу  з кожним роком, що є позитивним, оскільки зростає можливість банку  розрахуватися по власним зобов`язанням  за рахунок ліквідних активів  протягом одного року.

7. Норматив максимального  розміру кредитного ризику на  одного контрагента (Н7).

Норматив максимального  розміру кредитного ризику на одного контрагента встановлюється з метою  обмеження кредитного ризику, що виникає  внаслідок невиконання окремими контрагентами своїх зобов`язань. Показник розміру кредитного ризику на одного контрагента визначається як співвідношення суми  всіх  вимог  банку  до  цього контрагента (Вк)  та  всіх  позабалансових  зобов`язань (Зк), виданих банком щодо  цього  контрагента  (або  групи пов'язаних контрагентів), до регулятивного капіталу банку.

Н7 = ,                                                 (2.7)

де Вк = (Строкові депозити, які розміщені в інших банках + Кредити, що надані іншим банкам + Прострочена  заборгованість за кредитами/депозитами, що надані іншим банкам, та заборгованість за простроченими та сумнівними до погашення нарахованими доходами за цими операціями + Дебіторська заборгованість за операціями з банками + Боргові  цінні папери, випущені банками, у  торговому  портфелі банку,  у  портфелі  банку  на  продаж  та  в  портфелі  банку  до погашення + Заборгованість за кредитами + Прострочена  заборгованість за кредитами та заборгованість за простроченими та сумнівними до погашення нарахованими доходами + Дебіторська   заборгованість, прострочені  й сумнівні до погашення  нараховані  доходи + Заборгованість  (у  тому числі прострочена) за факторинговими операціями, фінансовим лізингом, урахованими  векселями, борговими цінними паперами органів державної влади та місцевого  самоврядування, небанківських  фінансових установ, нефінансових підприємств  у торговому портфелі банку, у  портфелі банку на продаж та  в  портфелі  банку  до  погашення,  прострочені  й сумнівні до погашення  нараховані доходи за ними + Акції  та  інші  цінні  папери з нефіксованим прибутком);

Зк = (Гарантії, поручительства,  акредитиви  та акцепти,  що надані Банком + Зобов'язання з кредитування, що надані банком).

Нормативне значення нормативу  Н7 не має перевищувати 25 відсотків.

8 . Норматив великих кредитних ризиків (Н8).

Норматив  великих  кредитних  ризиків  установлюється  з метою  обмеження  концентрації кредитного ризику за окремим контрагентом або  групою пов`язаних контрагентів. Кредитний  ризик,  що прийняв банк на одного  контрагента або  групу  пов`язаних контрагентів уважається великим, якщо сума всіх вимог банку до цього  контрагента або групи  пов`язаних контрагентів  і  всіх  позабалансових зобов`язань,  наданих банком щодо  цього  контрагента або групи пов`язаних контрагентів, становить 10 відсотків і більше регулятивного капіталу банку. Норматив великих  кредитних  ризиків визначається як співвідношення суми всіх великих кредитних ризиків, наданих банком щодо всіх контрагентів або груп пов`язаних контрагентів,  з урахуванням усіх позабалансових зобов`язань, виданих банком щодо цього   контрагента або групи пов`язаних контрагентів (Вр), до регулятивного капіталу банку (РК).

Н8 = ,                                                 (2.8)

де Вк = (заборгованість за кредитами + прострочена  заборгованість  за  кредитами, заборгованість за простроченими  і сумнівними до погашення нарахованими доходами + акції  та  інші  цінні  папери з нефіксованим прибутком + строкові депозити, що розміщені в інших  банках + заборгованість за кредитами, що надані іншим банкам + прострочена  заборгованість за кредитами/депозитами, що надані іншим  банкам, заборгованість за простроченими  і сумнівними до погашення  нарахованими  доходами + боргові цінні папери, випущені банками, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в  портфелі банку до погашення).

Нормативне  значення  нормативу  Н8  не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку.

=6556

=6362+155792=162154

=6308+867978=874286

=6556/11624496=5,64 рази

=162154/13844323=0,012 рази

=874286/12865143=0,067 рази

Таким чином, за розрахунками можна сказати, що за 3 роки діяльності банк не мав кредитного ризику з  окремими або групою контрагентів, оскільки значення нормативу не перевищували 8-кратного розміру регулятивного  капіталу банку. Але в 2009 році кредитний ризик на одного контрагента або на групу контрагентів був дуже великим, оскільки величина нормативу була вище 10% і становила 564 %. Проте уже в 2010 році простежується тенденція до зниження рівня даного нормативу, а тому вона є позитивною.

9. Норматив максимального  розміру кредитів, гарантій та  поручительств, наданих одному  інсайдеру (Н9).

Норматив максимального  розміру кредитів, гарантій та поручительств,  наданих одному інсайдеру, установлюється для обмеження  ризику, який виникає  під час здійснення операцій з  інсайдерами, що може призвести до прямого  та непрямого впливу на діяльність банку. Цей вплив зумовлює те, що банк проводить операції з інсайдерами  на умовах, не вигідних для банку, що призводить до   значних проблем, оскільки в таких випадках визначення платоспроможності контрагента  не завжди здійснюється достатньо об`єктивно. Норматив максимального  розміру  кредитів,  гарантій  та поручительств,   наданих   одному інсайдеру, визначається як співвідношення суми всіх зобов`язань  цього інсайдера (або групи пов`язаних інсайдерів) перед банком і всіх позабалансових зобов`язань,  виданих  банком  щодо цього інсайдера, та статутного капіталу банку.

Н9 = ,                                                 (2.9)

де,  Зінс = Строкові депозити, що розміщені в інших банках + Заборгованість за кредитами + Прострочена заборгованість за кредитами/депозитами, заборгованість   за простроченими й сумнівними до погашення нарахованими доходами + Дебіторська заборгованість, прострочені й сумнівні до погашення нараховані  доходи + заборгованість (у  тому числі прострочена) за факторинговими операціями,  фінансовим лізингом, урахованими векселями, борговими цінними паперами,  прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи  за  ними + Акції  та інші цінні папери з нефіксованим прибутком;

Ззаг = гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані Банком + зобов`язання з кредитування, що надані банком.

Нормативне  значення  нормативу Н9 не має перевищувати 5 відсотків.

10. Норматив максимального  сукупного розміру кредитів, гарантій  та поручительств, наданих інсайдерам (Н10).

Норматив максимального  сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, установлюється для обмеження сукупної суми всіх ризиків  щодо  інсайдерів.  Надмірний обсяг  сукупної  суми  всіх  ризиків щодо інсайдерів призводить до концентрації ризиків і загрожує збереженню регулятивного капіталу банку. Норматив максимального сукупного  розміру   кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам, визначається як співвідношення сукупної заборгованості зобов`язань усіх інсайдерів перед  банком (Зінс) і  100  відсотків  суми позабалансових зобов`язань, виданих  банком щодо всіх інсайдерів (Ззаг), та статутного капіталу банку (Кс).

Н10 = ,                                                 (2.10)

де  Зінс = Строкові депозити, що розміщені в інших банках + Заборгованість за кредитами + Прострочена заборгованість за кредитами/депозитами, заборгованість   за простроченими й сумнівними до погашення нарахованими доходами + Дебіторська заборгованість, прострочені й сумнівні до погашення нараховані  доходи + Заборгованість (у  тому числі прострочена) за факторинговими операціями,  фінансовим лізингом, урахованими векселями, борговими цінними паперами,  прострочені й сумнівні до погашення нараховані доходи  за  ними + Акції  та інші цінні папери з нефіксованим прибутком;

Ззаг = гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані Банком + зобов`язання з кредитування, що надані банком.

Нормативне значення нормативу  Н10 не має перевищувати 30 відсотків.

11. Норматив інвестування  в цінні папери окремо за  кожною установою (Н11).

Норматив інвестування в  цінні папери окремо за кожною установою  встановлюється  для  обмеження  ризику,  пов`язаного  з інвестуванням  в  акції,  паї,  частки та інвестиційні сертифікати окремої юридичної  особи. Норматив  інвестування в  цінні папери окремо за кожною установою  визначається як  співвідношення  розміру  коштів,  які інвестуються  на  придбання  акцій (паїв, часток) та інвестиційних сертифікатів окремо за кожною установою (Цп), до регулятивного  капіталу банку (РК).

Н11 = ,                                                 (2.11)

де,  Цп = акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у торговому  портфелі банку та в портфелі банку на продаж, що випущені установою + вкладення  в асоційовані та дочірні установи/РК + (сума вкладень у цінні папери в торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж, що  випущені банками + вкладень у статутні фонди установ).

Нормативне значення нормативу  Н11 не має перевищувати 60 відсотків.

 

12. Норматив загальної суми інвестування (Н12).

Норматив загальної суми інвестування встановлюється для обмеження  ризику, пов`язаного із здійсненням  банком інвестиційної діяльності. Цей  норматив характеризує  використання  капіталу банку для придбання  акцій (паїв/часток) будь-якої юридичної  особи. Норматив загальної  суми  інвестування  визначається  як співвідношення  суми  коштів,  що  інвестуються на придбання акцій (паїв,  часток)  та інвестиційних сертифікатів будь-якої юридичної особи (Ік), до регулятивного  капіталу банку (Рк). Нормативне значення нормативу Н12 не має перевищувати 60 відсотків.

При обчисленні цього нормативу  в знаменнику до суми регулятивного  капіталу банку додаються суми вкладень у цінні папери в торговому  портфелі банку та в портфелі банку на продаж, що випущені банками, і вкладень у статутні фонди установ, на суму яких зменшено регулятивний капітал.

Н12 = ,                                                 (2.12)

де Ік = (акції та інші цінні  папери  з  нефіксованим  прибутком  у торговому  портфелі банку та в портфелі  банку на продаж, що випущені банками, небанківськими фінансовими  установами та іншими емітентами + вкладення  в асоційовані та дочірні компанії)/ РК + (Вкладення у цінні папери в торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж, що  випущені банками + Вкладення у статутні фонди установ)

=(6556+45023)/11624496=0,0044

=(6362+54771)/ 13844323=0,0044

=(6308+174925)/ 12865143=0,014

=0,0044/11624496*100=3,78%

=0,0044/13844323*100=3,17%

=0,014/ 12865143*100=1,09%

Розрахувавши даний норматив, можна сказати,  що банк дотримується рівня даного нормативу, тобто в  обсязі не більше 60 %, але його значення є надзвичайно низькими, а отже Райффайзен банк Аваль не в змозі  купувати акції для юридичних  осіб і тому потрібно звернути увагу  на зростання інвестиційної активності. Також, так як, спостерігається тенденція  до зниження рівня даного показника  це є також надзвичайно негативним, для діяльності банку.

 

13. Норматив ризику  загальної відкритої (довгої/короткої) валютної позиції (Н13).

Існування валютного ризику пов`язано із діяльністю банків на валютних ринках, яка полягає в управлінні активами та пасивами в іноземній  валюті та в банківських металах. Норматив охоплює також нормативи  загальної довгої відкритої валютної позиції банку (Н13-1) та загальної  короткої відкритої валютної позиції  банку (Н13-2). Валютний ризик оцінюється за допомогою валютної позиції банку (Вп), яка визначається як співвідношення балансових та позабалансових вимог і зобов`язань банку в кожній іноземній валюті та в кожному банківському металі. При їх рівності позиція вважається закритою, при нерівності — відкритою. Відкрита позиція є короткою, якщо обсяг зобов`язань за проданою валютою та банківськими металами перевищує обсяг вимог, і довгою, якщо обсяг вимог за купленою валютою та банківськими металами перевищує обсяг зобов`язань. При цьому довга відкрита валютна позиція при розрахунку зазначається зі знаком «плюс», а коротка відкрита — зі знаком «мінус».

Н13 = ,                                                 (2.13)

Нормативне значення нормативу  Н13 не має перевищувати 30 відсотків.

 

 

 

 

 

 

 

Висновок

Отже, у другій частині курсової роботи міститься інформація про практичні розрахунки діяльності АТ «Райффайзен Банк Аваль». У практичній частині проведено горизонтальний та вертикальний аналіз Балансу та Звіту про фінансові результати банку, розраховано економічні нормативи діяльності банку на основі Інструкції НБУ «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні», та проведена оцінка загальних доходів, витрат та прибутку комерційного банку за 3 останні роки діяльності та аналіз діяльності банку на ринку пластикових карток.