Походження грошей. Роль держави у творенні грошей

1. Походження грошей. Роль держави у творенні грошей.

Основні концепції походження грошей:

1) раціоналістична. Починаючи з Арістотеля і до XVIII ст. у теорії грошей досить поширеною була думка, що Г виникли внаслідок угоди між людьми або запроваджені законодавчими актами держави задля полегшення обміну товарів. Проте науковий аналіз, зроблений А. Смітом, Д. Рікардо, К. Марксом, довів безпідставність цієї концепції. Адже Г в їх найпростіших проявах виникли на ранніх ступенях розвитку суспільства, коли ні фактор взаємної домовленості, ні державна влада просто не могли відігравати істотної ролі.

2) еволюційна. Засновники класичної  політичної економії дійшли висновку, що виникнення Г зумовлене труднощами безпосереднього обміну продуктами праці, поглибленням суспільного розподілу праці, багаторівневою спеціалазацією в-ва. Коли виробники тільки почали одержувати надлишки продуктів своєї праці і хотіли їх обміняти, зробити це було досить складно. Поступово учасники обміну впевнювалися в тому, що серед продуктів є такий, попит на який найбільший, тобто він має найвищу споживну вартість. В окремих місцевостях, де з глибокої давнини відбувався обмін, поступово виділялися свої товари на роль загального еквівалента. Такі продукти починають приймати в обмін на звичайні продукти, а відтак вони поступово набувають нової споживної вартості - властивості бути загальним товарним еквівалентом. Стихійне закріплення за одним із товарів ролі загального еквівалента означало, власне, появу грошей в їх найпростішому вигляді. Вони вже могли виконувати висхідні, базові грошові функції - засобу вимірювання вартості та засобу обігу. Проте на цій примітивній формі розвиток грошей не зупинився. Посилювалися вимоги щодо портативності, здатності легко ділитися і відновлювати потрібну форму, тривалого зберігання фізичних якостей, високої питомої вартості та ін. Це привело спочатку до заміни звичайних товарів першої необхідності прикрасами,  потім останніх - кусочками металів, спочатку звичайних, а потім - благородних (срібло, золото). Відбулося розмежування природної споживної вартості грошового товару і специфічної як Г - здатності задовольняти потреби ринку в засобах обігу тощо. Врешті-решт роль Г взагалі перейшла до нематеріального носія, що зовсім не має ніяких споживних якостей.

Виникнення та розвиток Г - тривалий еволюційний процес, зумовлений стихійним розвитком товарного виробництва та обміну.

Завдяки своїй суспільній природі  і надзвичайно важливій економічній  та соціальній ролі Г і держава існують у тісному взаємозв'язку і взаємовпливі. Роль держави є трансформуючою: вона не створює Г,  хоча може впливати на форму Г з метою кращого пристосування їх до ефективного виконання суспільної ролі. Роль держави у формуванні Г поступово посилювалася в міру розвитку самих грошей. Проте і сьогодні Г є продуктом ринку:

- якраз ринок спричиняє об'єктивну потребу в Г, з чим держава не може не рахуватися;

- ринок висуває жорсткі вимоги до носія грошових функцій, і держава повинна створити такого носія, який здатний найповніше задовольняти ці вимоги;

- кількість Г в обороті визначається певними об'єктивними закономірностями, які держава мусить враховувати у своїх регулятивних діях щодо грошей.

2. Сутність грошей. Гроші як гроші і гроші як капітал.

За своїм місцем у  товарному виробництві й обміні Г - це специфічний товар, що має властивість обмінюватися на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

Г – це багатство; абсолютна форма  виразу вартості; загальноприйнятий  вимірювач різноманітних благ; загальний  засіб платежу; специфічний товар, що має властивість обмінюватись на будь-який інший товар, тобто є загальним еквівалентом.

Специфічні риси Г: - не здатні прямо задовольнити фізичні та духовні потреби людини, а лише опосередковано; - маючи здатність обмінюватися на будь-які цінності, Г перетворюються в абстрактного носія вартості; - грошам притаманна абсолютна ліквідність.

Сутність Г характеризується:

- їх участю у здійсненні різних  видів суспільних відносин (сутність  грошей постійно змінюється); - їх участю у розподілі валового внутрішнього продукту; - у визначенні цін, які виражають вартість товарів і послуг.

При застосуванні у сфері інвестування гроші стають носієм капіталу, у  зв'язку з чим виникає необхідність розрізняти гроші як гроші і гроші як капітал.

Гроші як гроші використовуються переважно для реалізації наявної споживної вартості, тобто їх цільове призначення обмежується посередництвом в обміні.

Гроші як капітал використовуються для забезпечення зростання наявної  вартості. Для цього виготовлену  вартість потрібно реалізувати, нагромадити  та використати так, щоб її не тільки зберегти, а й збільшити. Це можливо лише за умови, що гроші використовуються для формування промислового чи торговельного капіталу або як позичковий капітал. В усіх цих випадках цільове призначення грошей значно розширюється, розвиваються їх нові функціональні форми, зокрема засіб нагромадження і засіб платежу, істотно зростає роль грошей в економічному житті суспільства.

Набуття грошима однієї з форм руху капіталу не означає, що вони перестали використовуватися  як гроші.

Функціонуючи як капітал, гроші продовжують виконувати свої традиційні функції міри вартості і  засобу обігу, які разом конституюють явище грошей. Тому відмінності між  грошима як грошима і грошима  як капіталом досить умовні і визначаються переважно призначенням грошей при їх використанні економічними суб'єктами. Гроші є власне грошима насамперед при їх витрачанні на особисте споживання, оскільки забезпечують купівлю товарів та послуг.

Гроші стають капіталом  переважно при їх нагромадженні, зберіганні та продажу на грошовому ринку, оскільки це дає власнику грошей додатковий дохід у вигляді процента.

При обслуговуванні виробничого  споживання гроші одночасно є  власне грошима і капіталом, оскільки сприяють реалізації товару та одержанню  прибутку.

Найвиразніше гроші як капітал виявляють себе в межах кругообороту капіталу окремого підприємства. Наявна у нього сума грошей (на банківських рахунках, у касах) є одночасно частиною його оборотного капіталу і масою ліквідності, що забезпечує його поточну платоспроможність. Збільшення цієї суми одночасно збільшує його оборотний капітал, тобто масу наявних ресурсів, його ліквідність, робить підприємство економічно могутнішим.

У межах всієї економіки  наявна сума грошей характеризує лише масу її ліквідності і не є частиною обсягу реального капіталу. Зростання цієї суми призводить лише до поліпшення ліквідності економіки, проте обсяг реального капіталу від цього не збільшується. Якщо зростання загальної маси грошей буде надмірним, це призведе лише до їх знецінення.

3. Форми грошей та їх еволюція

Еволюція форм Г відбувалася  в напрямі від повноцінних  грошей до неповноцінних, якими є  сучасні Г.

Повноцінними були гроші, що мали внутрішню реальну вартість, адекватну вартості товару, який виконував  функцій грошей, чи вартості того матеріалу, з якого гроші були виготовлені, Ex: золоті і срібні монети. Неповноцінними є гроші, які набувають своєї вартості виключно в обігу. При цьому вона може істотно відхилятися від вартості того матеріалу, з якого виготовлені. Між періодами використання повноцінних і неповноцінних грошей знаходиться епоха використання змішаних форм. Початковою висхідною формою грошей були товарні гроші. Спочатку це були предмети першої необхідності – худоба, сіль, зерно тощо. На зміну предметам першої необхідності в ролі грошей поступово прийшли предмети розкоші (перлини, хутра інші дорогоцінні вироби). Слідуючим етапом був етап панування металевих грошей. Спочатку у вигляді брусків металу, а потім у вигляді монети. Але через деякий час виникла необхідність заміни повноцінних грошей (металевих) на неповноцінні (кредитні гроші). Цей процес називається демонетизацією золота. Цьому сприяло ряд чинників: золото і срібло має високу питому вартістьі одночасно є відносно м’яким металом, що призводить до значного зношування в процесі обігу; невеликі запаси золота не дозволяли забезпечувати потреби обігу в умовах зростання товарообумовлених операцій; золото – дорогий засіб обігу. Отже, на зміну повноцінним грошам прийшли кредитні гроші. Кредитні гроші – неповноцінні гроші, які виникли на основі розвитку кредитних відносин і емітуються відповідно до потреб обороту в грошах. К. Г. поділялися на паперові – це нерозмінні на метал знаки вартості, що випускаються державою для покриття своїх (бюджетних) витрат і наділяються нею примусовим курсом, визнаються законодавчо обов’язковими до приймання у всі види платежів.Паперові гроші бувають: розмінні банкноти яких зараз в обігу немає, казначейські білети – зобов’язання уряду, білонна монета або розмінна – виготовлена з металу, нерозмінні банкноти – банкноти ЦБ і основна форма існування паперових грошей сьогодні.

Банківські гроші - це теж неповноцінні знаки вартості, які емітуються банками на основі кредитування реальної економіки, завдяки  чому їх випуск тісно пов'язується з  потребами обороту, забезпечується їх вилучення з обороту і підтримка стабільної вартості. У цьому полягає їх принципова відмінність і перевага порівняно з паперовими грошима.

Депозитні гроші - це різновид банківських грошей, який існує у  вигляді певних сум, записаних на рахунках економічних суб'єктів у банках. Вони не мають речового виразу і використовуються для платежів у безготівковій формі. Рух їх здійснюється по рахунках у банках і не виходить за межі банківської системи. А приводяться вони в рух за допомогою технічних інструментів - чеків, платіжних доручень, пластикових карток тощо.

Електронні гроші - це різновид депозитних грошей, коли переказування  грошових сум по рахунках у банках здійснюється автоматично з допомогою  комп'ютерних систем за безпосередніми розпорядженнями власників поточних рахунків.

"Квазігроші", або  майже гроші, - це специфічні грошові  форми, в яких грошова суть  істотно послаблена, відхиляється  від загальноприйнятих, стандартних  форм.

4. Вартість грошей. Якісні властивості грошей

Коли гроші були повноцінними, їх вартість  визначалася вартісю матеріалу , з якого вони виготовлені.Їх купівельна сроможність могла відхилятися від реальної , але незначно..Зараз, коли функціонують неповноцінні знаки вартість їх є лише номінальною , анбутою в обороті. Внутр. реальної вартості сучасні гроші не мають.. Суч. гроші проявляють вартість у формі купівельної спромможності( або реальна вартість грошей-к-ть товарів та послуг, які можна придбати  за грошову одиницю.)Вартість грошей як капіталу виявляється в формі цни на грошовому ринку-реалізується у вигляді вітсотку.Через те , що гроші - це богові зоб. певних суб.економіки вони приймаються в оплату реальних цінностей.(банкноти і монети- бор.зоб.ЦБ, за яким стоїть вся економіка країни.;деп.гроші - зоб ком. банків;векселі - зоб.підприємтсв.) На економічному потенціалі цих емітентів і формується довіра до сучасних грошей, крім того банкноти функціонують в обігі , бо мають статус закониих плат засобів. держава  своїм декретом зоб. приймати на своїй територій як засіб платежу , проте вона не мможе продекларувати їх вартість. Вартість суч грошей формується під впливом ринкових сил стихійно.

Сучасна світова економічна думка розрізняє два аспекти  в питанні про вартість грошей: вартість грошей як грошей і вартість грошей як капіталу. Гроші як капітал набувають свою вартість на грошовому ринку під впливом попиту і пропозиції, і виступає вона у формі процента. Вартість грошей як грошей формується безпосередньо у сфері їх обігу, де гроші обмінюються на реальні блага, а вартість їх набуває форми купівельної спроможності.

Як же формується вартість неповноцінних грошей; що не мають  внутрішньої субстанціональної  вартості? її формування і функціонування відбувається під впливом тих  самих факторів, які в умовах золотомонетного  стандарту спричинювали відхилення номінальної вартості золотих грошей від реальної. У міру заміщення в обігу золота його знаками цей розрив посилювався і навіть розмінні на золото гроші все більше виступали в їх номінальній, а не реальній вартості. З припиненням розміну банкнот на золото гроші залишилися в обігу тільки у своїй номінальній вартості. По суті, вона стала ірраціональною величиною, яка визначається не втіленою в грошовому товарі суспільною працею, а тим середовищем, у якому гроші функціонують.

Найбільш актуальними в сучасних умовах є такі властивості грошей: стабільність вартості, економічність, тривалість використання, однорідність, подільність, портативність. Базовою властивістю грошей є стабільність вартості, підтримання якої є одним з центральних економічних завдань. Важливою властивістю грошей є їх економічність, яка дає змогу суспільству мінімізувати витрати на виготовлення грошей і забезпечити ними потреби обороту. Важливим способом забезпечення економічної готівки є довгостроковість її використання, яку вважають властивістю грошей. Однорідність грошей є властивістю, яка вимагається від усіх форм грошей. Особливо гостро вирішувалось питання однорідності, коли носієм грошей виступали звичайні товари, оскільки кожний екземпляр таких грошей істотно відрізнявся від інших. Гроші повинні мати і таку властиваість, як подільність. Для здійснення платежів швтдко, без додаткових витрат, гроші повинні легко ділитися на будь – які частини. Останньою властовістю грошей є їх портативність. Вони мають бути такими, щоб їх легко було носити, зручно ними користуватися в повсякденному житті.

5. Функції грошей. Роль грошей у розвитку економіки

як міри вартості. Ця функція розглядає призначення грошей так: вони забезпечують вираження і вимірювання вартості і товарів , форму ціни.Ця функція реалізується в органічному поєднанні з масштабом цін, який має юридичний характер і залежить від волі держави і виражає не вартість , а ціну.

як засобу обігу. Гроші виконують  роль посередника  в обміні товарів і забезпечують їх  обіг.Гроші ідеальний засіб товарного обігі , щоб бути  засобом обігу,гроші мають  корисне застосування визнанням суб ринку, яке можливе за умови, що гроші будуть виконувати функцію збереження вартості. Суб ринку беруть гроші в обмін на товари чи послуги, бо переконані , що вони в будь-який момент зможуть обміняти їхз на еквівалентні матеріальні блага. Маса грошей в обігу = Сума цін на товари та послуги / швидкість обороту грошей.