Облік операцій з недержавними цінними паперами в КБ

 

Облік операцій з недержавними цінними паперами в КБ , Коваль І. М.

 

 

Зміст.

 

Вступ_________________________________________________ _4- 5

 

Розділ 1. Недержавні цінні папери, їх види і класифікація.

 

1.1.    Цінні папери, їх місце і роль на фінансовому ринку.__________6 - 18    

      

2. Класифікація цінних паперів. _____________________________18-29

 

Розділ 2.  Організація обліку операцій з недержавними цінними         

                 паперами.                 

 

2.1.    Облік купівлі-продажу корпоративних цінних паперів._______29 - 37

2.2.    Облік купівлі-продажу боргових зобов'язань.________________37 - 44

2.3.    Облік по розподілу акцій клієнтів банку.___________________44 - 46

2.4.    Створення  резервів під обезціненя цінних паперів.__________46 - 48

 

Висновок.______________________________________________________49

 

Список літератури._____________________________________________50

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                                     

   

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ.

 

     Фінансове  забезпечення  декларованого  переходу  нашої  економіки на ринкові   рейки   є   найважливішою   проблемою   поточного  моменту   і найближчого  майбутнього.  Очевидно,  що  створення   фондового  ринку   є єдиною   альтернативою   що існував   ще  недавно,  а тепер істотно підірваному дефіцитом  централізованих коштів, вольовому розподілу фінансових ресурсів. Розвинений внутрішній фінансовий ринок міг  би  істотно   полегшити  задачу  інтеграції  в світовий   фінансовий ринок   і  створити  канал  для  інвестування іноземного  капіталу  в  нашу економіку  через  розміщення  наших  цінних паперів.

     Організація  широкомасштабного  ринку  для обігу цінних паперів, очевидно, є складним і тривалим процесом.  Масовому обертанню акцій повинно передувати  масове  створення  акціонерних  підприємств, якому  в  наших  умовах  сприяє роздержавлення і приватизація підприємств.

     Існуючі  в розвинених країнах фінансові ринки спираються на обширні  заощадження  приватних  осіб.  Загальна  бідність  нашого  населення  і недостача вільних заощаджень  - об'єктивна  перешкода  на  шляху розвитку широкого  фінансового  ринку.  Населення  психологічно  не підготовлене до сприйняття вкладень своїх коштів в боргові зобов'язання невідомих йому нових організацій. Сильна інфляція в країнах Заходу завжди була руйнівником   фінансових  ринків,  у  нас  вона  перешкоджає  їх стихійному розвитку. Для функціонування ринку потрібно виникнення впевненості в  можливості  ввірити  свої  заощадження   посередницьким інститутам.  Ця довіра   суспільства  повинна   виховуватися   поступово на  позитивних  зразках.

     У Україні все більше  і більше підприємств йдуть  з державного постачання, перебудовуючись  на комерційний лад, а значить, будучи недержавною власністю, і  не отримуючи бракуючі грошові кошти з державної кишені, підприємства стають зацікавленими у випуску цінних паперів, а це є підтвердженням впровадження в господарську практику ринку цінних паперів. Його створення і розвиток дає можливість мобільно перерозподіляти грошові кошти індивідуальних вкладників і інституційних інвесторів для структурних перетворень в економіці. Ринок цінних паперів і його інститути грають важливу роль в загальній ринковій взаємодії: через купівлю і продаж акцій здійснюється перелив капіталів між підприємствами, галузями і секторами економіки. Відбувається акумуляція вільних грошових ресурсів для напряму їх в ті сфери, які гостро в них мають потребу.

     Ряд крупних підприємств, які пройшли акціонування, стали випускати свої облігації для фінансування цільових проектів по створенню нової конкурентної продукції. Наприклад, Автозаз, Укргаз і ряд інших великих акціонерних товариств створили спеціальні підрозділи для реалізації своїх облігацій. У 1993-1994 г.г. таких підприємств і компаній, що здійснюють емісію, було кілька. Однак позитивною стороною цього процесу став перехід від фінансування через акції до фінансування через облігації. Таким чином, для цих підприємств і акціонерних компаній випуск своїх облігацій став альтернативою дорогим кредитам, а також довгостроковому кредитуванню великих фірм і підприємств.

     Підвищений інтерес комерційних банків до вкладень в цінні папери позитивно впливає на структуру його активів і приносить при цьому значний прибуток .

     Відомо, що вкладення  в капітал різних акціонерних  товариств дають можливість банку  не тільки отримувати дивіденди , але і брати участь в його управлінні, бути співвласником цього товариства.

     У цей час банкам дозволене створення дочірніх підприємств або банків, що також вимагає вкладень і дає можливість збільшувати прибутки.

     Банку також вигідно виступати головним засновником, наприклад, страхового суспільства або придбавати акції товарних і фондових бірж. Ефективним і менш безпечним вважаються вкладення в придбання боргових зобов'язань.

     Знаючи що частина комерційних банків створюється в формі акціонерного товариства як закритого, так і відкритого типу, відмітимо, що їх статутний капітал формується шляхом випуску власних акцій.

     Бухгалтерський облік в банках на сучасному етапі економічного розвитку являє собою інформаційний потік про стан і рух майна банку, грошових коштів, кредитів, фондів, про витрати і прибутки, фінансових результатах, що формується з метою управління, контролю, аналізу і планування статутної діяльності комерційного банку. Вказана інформація необхідна не тільки банку, але і його засновникам, інвесторам, податковим службам, іншим зацікавленим організаціям і особам.

     Таким чином, в цей  час значення  недержавних  цінних паперів   дуже  велике  і  надалі  їх  роль  повинна  зрости. Тому розглядання   проблем  по  недержавних  цінних  паперах  в  даній курсовій є актуальним.

   

 

 

 

 

 

 

 

                

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

   1. Недержавні цінні папери, їх види і класифікація.

 

1.1.    ЦІННІ ПАПЕРИ, ЇХ МІСЦЕ І РОЛЬ НА ФІНАНСОВОМУ РИНКУ.

 

     Важливим елементом  економіки, заснованої на принципах товарного виробництва і ринку є цінні папери. Згідно з Законом України  "Про банки і банківську діяльність" від 20 марти 1991 р.( № 872-(((),  а також Законом України про цінні папери і фондові біржі в Україні від 18 червня 1991 р.,  затвердженим постановою Верховної Ради № 1201-(((, Українські комерційні банки мають право здійснювати фондові і довірчі операції.)( Об'єктом цих операцій є цінні папери.)

     Цінний папір являє собою документ, який виражає пов'язані з ним майнові і немайнові права, може самостійно обертатися на ринку і бути об'єктом купівлі-продажу і інших операцій, служить джерелом отримання регулярного і разового прибутку. Таким чином, цінні папери виступають різновидом грошового капіталу, рух якого здійснюється за рахунок подальшого розподілу матеріальних  цінностей.

     Кожному виду майна (ресурсів) можуть відповідати свої цінні папери, які в свою чергу можуть бути предметом власності, купуватися і продаватися, віддаватися в заставу і т.п.

 

        Види ресурсів                                                         Цінні папери     

     Земля                                                        Закладная (ипотечное свидетельство),

                                                                           Земельный  приватизационный чек

     Нерухомість                                          Акції, закладн, приватизаційний               

                                                                        чек, житловий сертифікат.

     Продукція                                             Коносамент, обертаючеся складське   

                                          свідоцтво, товарний обертаючийся   

                                                                ф’ючерський контракт, товарний опціон. 

 

 

 

Гроші  Акція, облігація, нота, вексель, депозитний або ощадний

сертифікат, чек, банківський акцепт і

 

     Самі цінні папери можуть розглядатися як ресурси, які мають самостійне життя, свій ринок, що іменується фондовим або фінансовим. При відомих обставинах цінні папери можуть виникати і у вигляді посвідчень прав на використання робочої сили, на нематеріальні активи (типу дозволів на експорт-імпорт продукції, право стягування податків, право видання і т.п.). Основою для появи цінного паперу може стати навіть ймовірність настання якої-небудь події (наприклад, підвищення або пониження фондового індексу).

 

       Як цінні папери признаються тільки такі посвідчення прав на ресурси, які відповідають наступним фундаментальним вимогам:

• обертаємість на ринку;
• доступність для цивільного обігу;
• стандартність та серійність;
• документальність;
• регулюємість і визнання державою;
• ліквідність;
• ризикованість;
• обов'язковість виконання.

     Обертаємість - це здатність цінного паперу купуватися і продаватися на ринку, а також в багатьох випадках виступати як самостійний платіжний інструмент, що полегшує обіг інших товарів. Обертаємість вказує на те, що цінний папір існує тільки як особливий товар, який, отже, повинен мати свій ринок з властивою йому організацією, правилами роботи і т.д. Повинні в основній масі  належати ринку, бути товарами і ті ресурси, відображенням прав на які є цінні папери.

     Доступність для цивільного обігу - здатність цінного паперу не тільки купуватися і продаватися, але і бути об'єктом інших цивільних відносин, включаючи всі види операцій (позики, дарування, зберігання і т.п.).

     Стандартність - цінний папір повинен мати стандартний зміст (стандартність прав, які являє собою цінний папір, стандартність учасників, термінів, місць торгівлі, правил обліку і інших умов доступу до вказаних прав, стандартність операцій, пов'язаних з передачею цінного паперу з рук в руки, стандартність форми будь-якого паперу  і т.п.). Саме це робить цінний папір товаром, здатним обертатися.

     Серійність - можливість випуску цінних паперів серіями, класами, складовий елемент такої їх якості, як стандартність.

     Документальність. Цінний папір - це завжди певний документ, що містить всі передбачені законодавством реквізити. Відсутність хоч би одного з них спричиняє недійсність цінного паперу або їх перехід в розряд інших зобов'язальних документів.

     Регульованість і визнання державою. Документи, що претендують на статус цінних паперів, повинні бути визнані державою як такі, що забезпечує їх хорошу регульованість і довір'я публіки до них. Погано регульовані і не визнані державою папери не можуть претендувати на статус цінних, якою би безмежною не була фантазія фінансистів, що пропонують публіці все нові і нові фінансові продукти і послуги.

     Ліквідність - здатність цінного паперу бути швидко проданої, перетворитися в грошові кошти (в готівковій або безготівковій формі) без істотних втрат для держателя. Якщо ринок відмовляється визнати її ліквідність, реальність виражених її прав, то цінний папір перетворюється з товару в ніщо не стоячий клаптик паперу. Необхідно відрізняти ліквідність конкретного цінного паперу від: ліквідності фондового ринку загалом  (здатність ринку поглинати значні кількості цінних паперів при незначних коливаннях курсової вартості і низьких витратах на реалізацію); ліквідність підприємства, банку, інвестиційного інституту (міра ліквідності, готовності перетворення в грошові кошти активів підприємства з метою виконання зобов'язань по залучених ресурсах).

     Ризикованість - можливості втрат, пов'язані з інвестиціями в цінні папери і неминуче ним властиві.

     Обов'язковість виконання. Законодавство не допускає відмови від виконання зобов'язання, вираженого цінним папером, якщо тільки не буде доведено, що цінний папір попав до держателя неправомірним шляхом.

У новому варіанті Цивільного Кодексу України прямо зафіксовано, що цінний папір:

• являє собою документ;
• засвідчує лише майнові права, здійснення або передачу      

     яких можливі тільки при пред'явленні самого цінного паперу;

• повинна мати встановлену форму і обов'язкові реквізити, причому вимога до форми і інші необхідні вимоги визначаються  законом або у встановленому ним порядку, а відхилення від таких вимог спричиняє  її нікчемність.

У минулому цінні папери існували виключно в фізично відчутній, паперовій формі і друкувалися типографським способом на паперових бланках. Цінні папери, як правило, виготовляються з досить високою мірою захищеності від можливих підробок. Останнім часом в зв'язку зі значним збільшенням обороту цінних паперів багато хто з них став оформлятися у вигляді записів в книгах обліку, а також на рахунках, що ведуться на різних носіях інформації, тобто перейшли в фізично невідчутну (безпаперову) форму. Тому на ринку цінних паперів випускаються, обертаються і гасяться як власне цінні папери, так і їх замінники. Об'єкти операцій на ринку цінних паперів також називаються інструментами ринку цінних паперів, фондами або фондовими цінностями.