ТНК в нефтегазовой сфере

     Визначальна причина вкладення інвестиції в  Україну -пошук нових ринків збуту. Більшість іноземних інвесторів приваблює передусім великий  внутрішній ринок України (близько 50 млн. споживачів). Наявність дешевої  робочої сили є істотним фактором лише для інвесторів-підприємців. Однак  найнижчі серед країн Східної  Європи витрати на оплату праці часто  обертаються її низькою продуктивністю, нестачею капіталу, слабким менеджментом та регуляторними перепонами, що робить собівартість продукції вищою, ніж  у сусідніх країнах.

     Іноземні  інвестори, як правило, сподіваються на внутрішню ставку дохідності в межах  від 10 до 30%. ТНК, які залучають капітал  під менші відсотки, задовольняються  ставкою, нижчою за 20%. Тому ТНК можна  розглядати як найкращий спосіб залучення  довгострокових інвестицій в Україну. Проте процес іноземного інвестування в Україні гальмується численними чинниками. Основні серед них[32]:

     - нестабільне й надмірне регулювання;

     - нечітка правова система;

     - мінливість економічного середовища;

     - корупція;

     - великий податковий тягар;

     - проблеми щодо встановлення чітких прав власності;

     - низький рівень доходів громадян;

     - труднощі у спілкуванні з урядовими та приватизаційними органами;

     - мінливість політичного середовища;

     - відсутність матеріальної інфраструктури;

     - проблеми виходу на внутрішній і зовнішній ринки.

     Національні виробники програють структурам ТНК у цінах на продукцію або  у прибутковості бізнесу внаслідок  більшого розміру сукупних витрат виробництва. Такий стан речей пояснюється  тим, що бізнес транснаціональних корпорацій в умовах сучасного постіндустріального  суспільства («неоекономіки») розділив проблему конкурентності загальних  витрат виробничої діяльності на дві  частини — проблему зниження трансакційних  витрат (витрат на пошук інформації, координацію взаємодії як усередині  фірми, так і за її межами, обмін  даними, контроль ефективності взаємодії) та проблему зниження традиційних виробничих витрат. Саме всередині ТНК виникло  радикальне зменшення трансак-ційних витрат завдяки усуненню географічних, галузевих і корпоративних перешкод до економічної інтеграції. Успіх  був підготовлений попереднім періодом бурхливого розвитку комп'ютеризації бізнесу і мережевого програмного  забезпечення, лібералізації ринку, підвищенням мобільності капіталу, введенням єдиних стандартів якості, фінансового обліку тощо, визнанням  англійської мови як загальновизнаної мови ділового спілкування.

     Радикальне  зниження трансакційних витрат відкрило значні можливості підвищення продуктивності праці у складних виробничих структурах, якими і є ТНК. Загальне зниження трансак-ційних витрат у ТНК призвело до того, що перемогу в конкурентній боротьбі здобуває той, у кого менші  виробничі витрати, а в українських  виробників вони вдвічі вищі, ніж у  Європі й у 2,5–3 рази вище, ніж у  США. Це означає, що українські підприємства найчастіше просто неконкурентоспроможні  і державна інвестиційна політика повинна  підтримувати створення національних ТНК такими заходами:

        • створення механізму  протидії дискримінації національних ТНК на зовнішньому ринку;

        • наближення національного законодавства до міжнародних стандартів;

        • лібералізація  переміщення капіталу в формі  інвестицій та спрощення порядку  репатріації прибутку в країну-донора.

     Головними причинами, що зумовлюють подальшу деформацію показників інвестиційної діяльності у регіонах та невисоку інвестиційну привабливість України, є:

        - вузькість внутрішнього  ринку; 

        - надмірний податковий  та адміністративний тиск на  бізнес;

        - слабка розвиненість  ринкових інститутів — корпоративного  сектору, ринку цінних паперів,  ринку землі, ринку нерухомості; 

        - низька конкурентоспроможність  багатьох українських товарів,  що робить невигідними вкладення  в їх випуск;

        - недостатня інтегрованість  у світову економіку; 

        - відсутність чіткої  інвестиційної політики з відповідними  механізмами реалізації на державному  та місцевому рівнях;

        -нестача оперативної  інформації і внаслідок цього  зменшення ефективності співпраці  між суб’єктами ринку; 

        - інертність місцевої  влади при залученні інвестицій, відсутність стимулів і механізмів  для залучення інвестицій.

     Очевидно, що низька інвестиційна привабливість  регіонів України, небажання вкладати кошти в її економіку, окрім суто економічних причин, зумовлені незацікавленістю чи байдужістю місцевої влади до проблеми залучення інвестицій. Інвестиційний рейтинг регіонів України свідчить про низький професійний рівень місцевих чиновників, які відповідають за створення інвестиційного клімату, доводить низьку ефективність зусиль місцевої влади для підвищення інвестиційної привабливості територій.

     Подальше  розшарування регіонів за рівнем інвестиційної  активності стає перепоною на шляху  формування єдиного господарського простору в країні, зміцнення господарських  зв’язків, становлення регіонів як суб’єктів міжнародної інвестиційної діяльності. Слабкі інвестиційні позиції окремих регіонів не дають змоги розширювати виробництво, відповідно не розвивається соціальна сфера. Регіони стають утриманцями щодо держави і не мають економічних стимулів розвивати свій господарський комплекс.

     Незважаючи  на прийняті законодавчі акти, нормативно-правовій базі, що регламентує процеси інвестиційної  діяльності, не вистачає системності. Головним її недоліком є відсутність  законодавчих актів, які б чітко  прописували роль центральних та місцевих органів виконавчої влади  й органів місцевого самоврядування у процесі залучення інвестицій. Такі повноваження є розмитими і  визначаються у різних законодавчих актах, що зменшує ефективність їх виконання.

     Успішність  інвестиційних проектів багато в  чому залежить від відкритості органів  влади та місцевого самоврядування до діалогу із громадськістю та виробничою сферою (бізнесом).

     Головна роль у процесі підвищення інвестиційної  привабливості регіонів України  має належати державі, яка володіє  для цього необхідними коштами  бюджету та позабюджетних фондів, і здатна в масштабах усієї  країни визначити перспективні напрями  та об’єкти інвестування. Водночас органи місцевого самоврядування та місцеві органи виконавчої влади мають розробляти основні напрями інвестиційної політики на території регіону щодо залучення коштів під перспективні інвестиційні проекти, сприяти у визначенні основних пріоритетів інвестування регіону, координувати інвестиційні проекти, контролювати раціональне використання отриманих фінансових ресурсів. 
 
 
 
 
 

ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ

     В результаті проведення даного дослідження  було виявлено низку особливостей та чинників, що впливають на здійснення прямих іноземних інвестицій ТНК  у світі і Україні, зокрема. Комплексний  висновок щодо аспецтів, що визначають мотивацію інвестування та форми  стимулювання можна зробити наступний:

       -  ТНК є важливим суб’єктом інвестиційної діяльності, через який здійснюються прямі іноземні інвестиції в різні країни світу.

       - Існує багато підходів до визначення  суті ПІІ ТНК, та найпоширенішим  залишається те, що інвестиції  здійснюються поза межами країни  базування, але всередині компанії-інвестора,  який і контролює діяльність.

       - Серед країн з перехідною економікою Україна є досить привабливим об’єктом для інвестування, хоча існуючий рівень інвестицій все ще не задовольняє попит на них.

       -      Регулювання інвестицій в Україні в основному концентрується на використанні переваг транснаціоналізації економіки із одночасним захистом національного виробника у визначених галузях і створення передумов виходу українських компаній на закордонні ринки.

       -    Існує багато прикладів прямого іноземного інвестування ТНК в Україну, та одним з найгучніших в останній час був процес інвестування міжнародної компанії „Міттал Стіл в „Криворіжсталь

       -   Основними демотиваторами для іноземних інвесторів в Україні залишаються макроекономічні та політичні фактори, що виражаються в нестабільності та непередбачуваності ринкової кон’юнктури.

       -     Основні аспекти мотивації та залучення інвестиції ТНК в Україну повинні виходи від імені держави та в контексті державних принципів інвестиційної політики.  
 

    Висновки

     В курсовій роботі було розглянуто світові  процеси транснаціоналізації і  роль ТНК в міжнародному економічному житті на прикладі найбільших американських транснаціональних корпорацій у нафтогазовій сфері. Саме Америка найбільше впливає на загальносвітовий економічний розвиток, у тому числі шляхом транснаціоналізації капіталу. За результатами дослідження з’ясовується, що процеси транснаціоналізації в світі продовжують прискорюватися і роль ТНК посилилася за останні роки і продовжує посилюватися. Транснаціональні корпорації стали найважливішими дійовими особами в сучасному світовому господарстві, граючи роль, яку важко переоцінити в системі міжнародних економічних відносин. Для ведучих промислово розвинених країн саме закордонна діяльність їх ТНК визначає характер зовнішньоекономічних зв'язків. ТНК володіють великими можливостями дії на економіку країн перебування. Операції між підрозділами ТНК, розташованими в різних країнах, є істотною частиною зовнішньоторговельних оборотів і розрахунків навіть крупних західних країн. Глобалізація діяльності корпорацій дозволяє їм переводити з країни в країну у своїх інтересах величезні ресурси.

     Більшість ТНК (майже 60%) зайняті в сфері  виробництва, 37% - в сфері послуг і  тільки 3% в сфері видобувної промисловості  та сільського господарства.

     Щодо  динаміки діяльності ТНК США у  нафтогазовій сфері  можна відмітити досить стабільне зростанням основних показників ТНК, не зважаючи на світову економічну кризу, що спричинила появу несприятливої тенденції розвитку.

       При розгляді еволюції міжнародних транснаціональних корпорацій в світовому господарстві, а також їх подальших перспектив розвитку можна констатувати, що сьогодні ТНК реально є могутньою силою і локомотивом світової економіки, вони грають величезну роль в міжнародній торгівлі й розповсюдженні передових технологій. Без них сьогодні практично неможливе закріплення на найважливіших світових ринках, особливо продукції з високою доданою вартістю. Досвід показує, що ТНК нерідко є істотними, а деколи і єдиним провідником національних компаній на світові ринки. Уряди багатьох країн здійснюють програми підтримки співпраці ТНК і місцевих фірм.

     Говорячи  про загальносвітові і регіональні  аспекти розвитку ТНК і їх взаємодії  з національними державами можна  сказати, що процеси інтернаціоналізації  і глобалізації навряд чи можуть призвести  до ліквідації ділення світового  господарства на центральні і периферійні  зони. Вони виникатимуть і функціонуватимуть  на новому рівні в результаті процесу  міжнародного розподілу праці, що розвивається. Саме під впливом цього процесу  в майбутньому збережуться окремі частини світового господарства, що знаходяться на різних рівнях розвитку і виконують різні функції  на глобальному, континентальному, локальному рівнях.

     Експансія ТНК зараз є одним з феноменів  століття, адже саме вони вирішують  основні питання нового економічного та політичного переділу світу. Країни світу намагаються залучити інвестиційні ресурси задля розвитку національних економік, часто забуваючи при  цьому про негативні наслідки діяльності ТНК в приймаючій країні. Безумовно, Україна може стати досить перспективним об’єктом для залучення  інвестицій, однак саме держава повинна  відігравати ключову роль у формуванні сприятливого інвестиційного клімату і в той же час нівелюванні негативних наслідків. 
 
 
 
 
 
 
 

СПИСОК  ЛІТЕРАТУРИ

1. Булатова А.С. Мировая экономика. - М.: АСТ, 2009.
2. Кузьменко А. Транснаціональні корпорації як суб'єкти розвідувальної діяльності // Юридичний журнал. – 2007. – № 2.
3. Международное экономическое сотрудничество в глобальном мире / под ред. Н. Н. Ливенцева. – 140 с.
4. Озарина О.В. Конспект лекций по организационному развитию бизнеса.
5. С.Т.Пашин, «Функционирование транснациональных компаний:организационно-экономическое обеспечение», М.:Экономика, 2002г., стр.57
6. Н. Зубарев, И. Клышков «Механизм экономического роста ТНК» ,1990. C. 41.
7. Бібліотека он лайн: Транснаціональні корпорації – Рокоча [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.readbookz.com/books/50.html 
8. Динамика корпоративного развития / Дубровский В. Ж. и др. М.: Наука, 2008.
9.   Ковалевський О.А. Транснаціональний бізнес і країни, що розвиваються: механізм економічної взаємодії. М.: Наука. - 2-е изд, 2002. - 289с.
10. Сисоєв В., Абраменко В. Сучасні тенденції в розвитку і управлінні ТНК / / Питання економіки. - 2003. - № 2, № 5 - 112с.
11. Киреев А. Международная экономика. В 2-х ч. - М., Международные отношения, 1998.-418 с.
12. Долгов С.И. Глобализация экономики: новое слово или новое явление? – М.: “Изд-во “Экономика”, 1998. – 215 с.
13. Пахомов Ю. М., Лук’яненко Д.Г., Губський Б.В. Національні економіки в глобальному конкурентному середовищі. – К.: Україна, 1997. – 237 с.
14. Корольова І.С. Світова економіка: глобальні тенденції за 100 років: підручник для вузів // І.С. Корольов. М.: Економіст, 2003.
15. Fortune 500. Електронний ресурс. Режим доступу:  [http://money.cnn.com/magazines/fortune/global500/2010/]
16. Мотылев В. Политика транснациональных компаний США. Електронний ресурс. Режим доступу: [http://www.westeast.us/23/article/2609.html]
17. Владимірова І.Г. Дослідження рівня транснаціоналізації компаній//Менеджмент в Росії і за кордоном. – № 6. – 2001.
18. Складено за даними UNCTAD “The world`s top 100 non-financial TNCs, ranked by foreign assets”.  [http://www.unctad.org/sections/dite_dir/docs/WIR11_web%20tab%2029.pdf]
19. Складено за даними ЮНКТАД “The world`s top 100 non-financial TNCs, ranked by foreign assets”. [http://www.unctad.org/Templates/Page.asp?intItemID=2443&lang=1]
20. Складено за даними ЮНКТАД “The world`s top 100 non-financial TNCs, ranked by foreign assets”. [http://www.unctad.org/Templates/Page.asp?intItemID=2443&lang=1] 
21. Складено за даними ЮНКТАД “The world`s top 100 non-financial TNCs, ranked by foreign assets”. [http://www.unctad.org/Templates/Page.asp?intItemID=2443&lang=1]
22. Складено за даними ЮНКТАД “The world`s top 100 non-financial TNCs, ranked by foreign assets”. [http://www.unctad.org/Templates/Page.asp?intItemID=2443&lang=1]
23. Радыгин А. Корпоративное управление: ограничения, противоречия и особенности регулирования //Проблемы теории и практики управления. 2004. №2.
24. Макконнел К.Р., Брю С.Л. Економікс: принципи, проблеми і політика. - М.: «Туран» - 1996. - 401с.
25. Василевський Т. Л. Налевьева М. А. Транснаціональних корпорацій в світовому господарстві / / Російський економічний журнал. - 2003. - № 2. - 53с.
26. Мовсесян А, Лібман А. Сучасні тенденції в розвитку і управлінні ТНК / / «Проблеми теорії та практики управління» 2004 .- № 1. - С.34
27. World Investment Report 2004 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.unctad.org/en/docs/wir2004overview_en.pdf
28. Авдокушин, Е.Ф. Международные экономические отношения [Текст]/ Е.Ф.Авдокушин. - М.: ИВЦ ―Маркетинг‖, 1999. - 264 с.
29. Пешко А.В., Назаренко А.В. Транснациональные компании и их роль в международной инвестиционной деятельности [Электронный ресурс].- Режим доступа: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2007-2/doc/5/01.pdf
30. Проблеми інвестування економіки України та шляхи їх вирішення, Н.М. Вільгурська [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://s-journal.cdu.edu.ua/base/2008/v6/v6pp57-59.htm
31. Тесля, С.М. Прямі іноземні інвестициї як економічна категорія, їх суть та класифікація [Текст]/С.М.Тесля // Науковий вісник НЛТУ України. - 2009. - №19.3
32. Реверчук, С.К. Інвестологія: наука про інвестування [Текст] / С.К.Реверчук. - К. : Атака, 2001. – 264 с.:
33. Україна у процесі залучення прямих іноземних інвестицій: необхідність і актуальність – Нікешина Н.В. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2009_25/nikeshina.htm
34. Преимущества инвестирования в Украину [Электронный ресурс].- Режим доступа: www.investukraine.org
35. Политики-торгаши и реальная цена инвестиций в Украину - Дарья Оносова, УРА-Информ [Электронный ресурс].- Режим доступа: http://ura-inform.com/ru/economics/2009/01/08/invest/
36. Батура, О.В. Іноземні інвестиції в системі становлення ринкової економіки України [Текст]: монографія / О.В.Батура, К.В.Комарова. – Дніпропетровськ : Наука і освіта, 2002. – 179 с.
37. Державне агентство України з інвестицій та інновацій [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.in.gov.ua