Аналіз фінансової стійкості підприємства, субєкта ЗЕД

ВАТ "Марiуполь-Авто" характеризується вкрай низьким запасом фінансової міцності (ВК/ПК <= 0)

У підприємства не було можливості залучення додаткових позикових коштів без ризику втрати фінансової стабільності (ВК/ПК < = 0).

Таблиця 2. 14 – Коефіцієнти структури капіталу

Назва показника	Джерело інформації	Нормативне значення	Величина за 2009 рік	Величина за 2010 рік
1. Коефіцієнт  автономії	(ВКсер. +ЗМВсер.) / ПБ сер.	0,5	0,086	0,056
2. Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів	ПЗсер. / (ВКсер.+ЗМВсер.)	1	2,7	4,6
3. Коефіцієнт забезпеченості запасів і витрат власними джерелами	(ВКсер.+ЗМВсер.+ПЗсер. – НАсер) / Зап сер.	1	-10,4	-8,8

 

Коефіцієнт автономії показує, яку частину коштів підприємства складають власні кошти. Оптимальним вважається випадок, коли власні кошти складають >50% підсумку балансу. Для ВАТ "Марiуполь-Авто" це 0,086 у 2009 та 0,056 у 2010. Підвищення даного коефіцієнта свідчить про збільшення фінансової незалежності підприємства, зниження ризику фінансових ускладнень у майбутньому, підвищення гарантій погашення підприємством своїх зобов'язань.

Коефіцієнт фінансової залежності (співвідношення позикових і власних коштів) характеризує залежність компанії від зовнішніх позик. В оптимальному варіанті власні кошти повинні цілком покривати короткострокову фінансову заборгованість підприємства. Чим вищий даний коефіцієнт, тим більше позик у підприємства, тим вищий ступінь ризику, що може призвести до банкрутства. Для ВАТ "Марiуполь-Авто" це 2,7 у 2009 та 4,6 у 2010 роках. Високий рівень коефіцієнта фінансової залежності означає також потенційну можливість виникнення дефіциту коштів.

Коефіцієнт забезпеченості власними джерелами дозволяє визначити частку власних коштів, які направило підприємство на придбання оборотних активів.У ВАТ "Марiуполь-Авто" цей коефіцієнт<1, це означає, що власних коштів не вистачає навіть для придбання основних засобів та нематеріальних активів.   

Виділяють чотири основних типи фінансової стійкості:

1. Абсолютна стійкість підприємства характеризується тим, що підприємство своєчасно виконує всі розрахунки, водночас у підприємства залишаються кошти для закупівлі необхідних ресурсів і початку наступного виробничого циклу. 
2. Нормальна стійкість гарантує платоспроможність підприємства. Нормальна стійкість характеризує можливість своєчасно розрахуватися із кредиторами. Такі підприємства змушені залучати кредити (товарні або банківські) для закупівлі сировини. Чим меншу фінансову стійкість має підприємство, тим довша тривалість його фінансового циклу.  
3. Нестійкий фінансовий стан пов'язаний з порушенням платоспроможності. У такому випадку для відновлення фінансової рівноваги підприємство повинне поповнити кошти за рахунок додаткового залучення власних коштів або збільшення власних оборотних коштів. Розв’язання проблем для таких підприємств зосереджено перш за все не у фінансовій, а у маркетинговій сфері діяльності.

4. Кризовий фінансовий стан. Підприємство знаходиться на межі банкрутства. Для таких підприємств характерна майже повна відсутність прибутку протягом тривалого періоду часу. Фінансовий цикл на таких підприємствах може мати від'ємне значення, тобто термін повернення кредиторської заборгованості більший від операційного циклу виробництва. Додаткове вкладення коштів у такі підприємства дає невисоку віддачу.  До таких підприємств слід  застосовувати процедуру банкрутства.

На підставі розрахованих та наведених у табл. 2. 15 даних визначається тип фінансової стійкості (табл. 2.15). 

Таблиця 2. 15 – Показники фінансової стійкості

   

Показник	Умовні   поз-начки	Формула для розрахунку	На початок 1-ого періоду	Кінець 1-ого періоду	Кінець 2-ого періоду
1	2	3	4	5	6
1. Наявність власних оборотних коштів	Ес	Ес = ВК+ ЗМВ – НА	-12626	-11086	-10027
а) Джерела  власних коштів	П1+П2	ВК+ЗМВ	1458	885	447
б) Основні  засоби і фінансові вкладення	А1	НА	14084	11971	10474
2. Наявність власних і  довгострокових позикових джерел формування запасів і витрат	Ет	Ет = (ВК + ЗМВ + ПЗ) – - НА	-2743	-2713	-2456
а) Довгострокові кредити і позикові кошти	П3	ПЗ	9883	8373	7571
3. Загальна величина основних  джерел формування запасів і  витрат	Ео	Ео = (ВК + ЗМВ+Кк) – – НА	-12626	-11086	-10027
а) короткострокові кредити	Кк	Кк	0	0	0
4. Надлишок (+) або нестача  (-) власних оборотних коштів	Δ Ε с	Δ Ε с = Ε с – Зап	-12396	-10792	-9733
а) Запаси і витрати	Зап	Вир.З+Незав.вир-во+ГП+Товари	230	294	294
5. Надлишок (+) або нестача (-) власних і довгострокових позикових  джерел формування запасів і  витрат	Δ Ε т	Δ Ε т = Ε т – Зап	-2513	-2419	-2162
6. Надлишок (+) або нестача (-) загальної величини основних  джерел для формування запасів і витрат	Δ Ε про	Δ Ε про = Ε о – Зап	-12396	-10792	-9733
7. Кредити банків  під  товарно-матеріальні цінності	Скк	Довг.к.+Кк+Пз за довг.з	10371	8919	8310
8. Джерела, що послабляють  фінансову напруженість	Нф	Нф = Вс + Пс + Зб	327	285	432

Продовження таблиці 2. 15 – Показники фінансової стійкості

а) тимчасово вільні  власні кошти  (фонди економічного  стимулювання, фінансові резерви)	Вс	Резерв.К+ ЗМВ	163	168	221
б) залучені  кошти (перевищення нормальної кредиторської заборгованості над дебіторською)	Пс	(Векселі видані+КЗ+ПЗ за розрах.) –  (Векселі одержані+ДЗ за тов.,роботи і послуги +ДЗ за розрах+Ін.потЗ),	164	117	211
в) кредити  банку на тимчасове поповнення оборотних коштів та інші позикові кошти	Зк	Кк	0	0	0
9. Виробничі запаси	ПЗ	Вир.запаси	230	294	294
10. Незавершене виробництво	НЗВ	НЗВ	0	0	0
11. Витрати майбутніх періодів	Вм	ВМП	11	11	9
12. Готова продукція	ГП	ГП	0	0	0
13. Частина короткострокових  кредитів і позикових коштів, що беруть участь у формуванні запасів і витрат	Чк	Чк = Кк – Δ Ео	-12396	-10792	-9733

Показники табл. 2.15 використані для складання табл. 2.16.

 

Таблиця 2.16 – Визначення типу фінансової стійкості

 

Тип фінансової стійкості	Критерій оцінки	На початок 1-ого періоду	На кінець 1-ого періоду	На кінець 2-ого періоду
1	2	3	4	5
1. Абсолютна стійкість	Зап<Ес+Скк
2. Нормальна стійкість	Зап=Ес+Скк
3. Нестійкий фінансовий стан, за  якого залишається можливість  відновлення  рівноваги за рахунок поповнення власних коштів	Зап=Ес+Скк+Нф
4. Кризовий фінансовий стан, за  якого підприємство знаходиться  на межі банкрутства	Зап>Ес+Скк+Нф	230>-1928	294>-1883	432>-1285

За результатами таблиць 2.15 та 2.16 ми бачимо,що підприємство ВАТ "Марiуполь-Авто" характеризується кризовим фінансовим станом. Підприємство знаходиться на межі банкрутства. Для таких підприємств характерна майже повна відсутність прибутку протягом тривалого періоду часу. Як правило, такі підприємства мають низьку ліквідність. Фінансовий цикл на таких підприємствах може мати від'ємне значення, тобто термін повернення кредиторської заборгованості більший від операційного циклу виробництва. Таке підприємство залучає нові кредити, не повертаючи попередні. Додаткове вкладення коштів у такі підприємства дає невисоку віддачу.  До таких підприємств слід  застосовувати процедуру банкрутства.

На основі розрахованих даних можна вивести комплексний показник інвестиційної привабливості підприємства і віднести підприємства до однієї із чотирьох груп:

Перша група.  На кінець аналізованого періоду підприємство має високу рентабельність і воно фінансово стійке. Платоспроможність підприємства не викликає сумнівів. Якість фінансового й виробничого менеджменту висока. Підприємство має відмінні шанси для подальшого розвитку.

Друга група.  На кінець аналізованого періоду підприємство має задовільний рівень рентабельності. Його платоспроможність і фінансова стабільність перебувають, у цілому, на прийнятному рівні, хоча окремі показники перебувають нижче рекомендованих значень. Однак таке підприємство недостатньо стійке до коливань ринкового попиту на продукцію та інших факторів фінансово-господарської діяльності. Робота з підприємством вимагає зваженого підходу.

Третя група. На кінець аналізованого періоду підприємство фінансово нестабільне, воно має низьку рентабельність для підтримки платоспроможності на прийнятному рівні. Як правило, таке підприємство має прострочену заборгованість. Воно перебуває на грані втрати фінансової стабільності. Для виведення підприємства із кризи варто забезпечити  значні зміни в його фінансово-господарській діяльності. Інвестиції в підприємство пов'язані з підвищеним ризиком.

ВАТ "Марiуполь-Авто" належить до четвертої групи. На кінець аналізованого періоду підприємство перебуває в глибокій фінансовій кризі. Обсяг кредиторської заборгованості великий, воно не в змозі розплатитися за своїми зобов'язаннями. Фінансова стабільність підприємства практично повністю втрачена. Значення показника рентабельності власного капіталу не дозволяє сподіватися на поліпшення. Ступінь кризи підприємства настільки глибока, що ймовірність виходу з кризи, навіть у випадку корінної зміни фінансово-господарської діяльності, – невисока.

Який рівень платоспроможності підприємства за критерієм Бівера:

 

КБівера= (ЧП +Ам) / (ДЗ+ПЗ), (2.4)

 

За 2009 рік:

КБівера=(-576+2155)/(9128+3184)=0,12

За 2010 рік:

КБівера=(-491+1953)/(7972+3067,5)=0,13

 

За міжнародними стандартами коефіцієнт Бівера має знаходиться в інтервалі 0.17– 0.4. Значення показника КБівера < 0,17 дозволяє віднести підприємство до високої групи "ризику втрати платоспроможності", тобто рівень його платоспроможності низький, це ще раз доводить, що підприємство ВАТ "Марiуполь-Авто" знаходиться у кризовому стані, йому загрожує банкрутство.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.8 Аналіз грошових  потоків

Для відстеження тенденцій фінансових умов роботи підприємства необхідно визначити основні джерела надходжень коштів і напрямки їхнього використання. Сума надходжень і виплат грошових коштів називається грошовим потоком. Величина грошових потоків, які залишаються на підприємстві протягом фінансового року від всієї діяльності підприємства, називається чистим грошовим потоком (ЧГП). Відмінність ЧГП від величини балансового прибутку обумовлена тим, що в бухгалтерському обліку при розрахунку прибутку статті витрат і надходжень відображаються не в момент реального надходження або виплати грошей, а в момент укладення угоди.

Фактично, грошовий потік проходить крізь підприємство і якщо підприємство має позитивні тенденції в розвитку, частина потоку (ЧГП) залишається на підприємстві, а загальний підсумок балансу збільшується. Якщо грошовий потік, який проходить крізь підприємство, тобто таке підприємство працює незадовільно, то підсумок балансу знижується, а ЧГП має від;ємне значення.